Повістка

від 27.11.2024 по справі 926/4407/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

27 листопада 2024 року Справа № 926/4407/22

Господарський суд Чернівецької області в складі судді Т.І. Ковальчук, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Цемко Інеси Василівни від 24.10.2024 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі

за позовом Комунального підприємства Міський торговельний комплекс Калинівський ринок, м. Чернівці,

до Фізичної особи-підприємця Цемко Інеси Василівни, Чернівці,

про стягнення заборгованості в сумі 586775,10 грн.,

за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,

представників сторін:

ФОП Цемко І.В. не з`явилася,

КП МТК Калинівський ринок Ткач Ф. Г., адвокат, дов. № 04 від 03.01.2024,

ВСТАНОВИВ :

Господарським судом Чернівецької області розглянуто справу № 926/4407/22 за позовною заявою Комунального підприємства Міський торговельний комплекс Калинівський ринок до Фізичної особи-підприємця Цемко Інеси Василівни про стягнення заборгованості в сумі 586775,10 грн.

Рішенням від 02.11.2023 у справі № 926/4407/22 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ФОП Цемко І.В. на користь КП МТК Калинівський ринок заборгованість на суму 584610,75 грн. та 8769,16 грн. судового збору, 20.02.2024 судом видано наказ про примусове виконання зазначеного рішення.

Ухвалою суду від 11.11.2024 частково задоволено заяву ОСОБА_1 від 24.10.2024 про визнання наказу від 20.02.2024 у справі № 926/4407/22 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості в сумі 500000,00 грн.

18.11.2024 до суду надійшли сформовані в системі Електронний суд заяви адвокатки відповідачки Фодчук О.В. від 17.11.2024 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката та про долучення доказів витрат на правничу допомогу від 16.11.2024.

У заяві адвокатка Фодчук О.В. просить стягнути з КП МТК Калинівський ринок витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн., які підтверджуються поданими доказами: договором про надання правничої допомоги, довідкою-розрахунком витрат на правничу допомогу і актом надання правничої допомоги.

Ухвалою від 18.11.2024 призначено судове засідання з ухвалення додаткового рішення на 27.11.2024 з повідомленням сторін.

До початку судового засідання 27.11.2024 до суду надійшли:

- заява адвокатки Фодчук О.В. від 27.11.2024 про розгляд справи без її участі із застереженням, що при обчисленні витрат на правничу допомогу була допущена арифметична помилка і загальний розмір витрат становить 22000,00 грн.;

- клопотання КП МТК Калинівський ринок від 27.11.2024 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому стягувач просить відмовити у стягненні таких витрат у зв`язку з тим, що вони документально не підтверджені, крім того їх розмір є завищеним та неспівмірним з об`ємом роботи адвоката;

- клопотання КП МТК Калинівський ринок від 27.11.2024 про витребування доказів оригіналів договору про надання правничої допомоги від 23.10.2024 та акту наданих послуг.

У судове засідання 27.11.2024 адвокатка Фодчук О.В. не з`явилася, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки вона належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, подала заяву про розгляд справи без її участі, уточнила розмір витрат на правову допомогу адвоката. Крім того, згідно з ухвалою від 18.11.2024 питання щодо ухвалення додаткового рішення розглядається з повідомленням сторін, у той же час, за змістом частини 4 статті 244 ГПК України сторони або інші учасники справи викликаються в судове засідання у разі необхідності, а неприбуття осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник КП МТК Калинівський ринок у судовому засіданні 27.11.2024 заявив клопотання про витребування доказів оригіналів договору про надання правничої допомоги від 23.10.2024 та акту наданих послуг, з тих підстав, що додані до заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката копії зазначених документів викликають сумніви у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 тривалий час перебуває за межами України, тому фізично не могла підписати договір з адвокатом і акт про надання правової допомоги.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 14 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1-3 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За частинами 1-7 статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

На обгрунтування сумнівів щодо можливості відповідачки підписати договір про надання правничої допомоги від 23.10.2024 і акт наданих послуг 11.11.2024 представник позивача зазначив, що за повідомленням представника ОСОБА_1 остання протягом кількох років перебуває за межами України, в судові засідання не з`являється, як і не бере особисту участь в інших справах за участю КП МТК Калинівський ринок, перебування відповідачки за кордоном пов`язано з тим, що стосовно неї здійснюється кримінальне провадження, крім того, зовнішній вигляд сканкопій цих документів також не викликає довіри.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 об`єктивно не могла підписати договір про надання правничої допомоги з адвокаткою Фодчук О.В. та акт наданих послуг через перебування за межами України, представник позивача не надав, його сумніви документально нічим не обгрунтовані, а наведені зі слів представниці відповідачки.

Оглянувши додані до заяви ОСОБА_2 про долучення доказів витрат на правничу допомогу копії договору про надання правничої допомоги від 23.10.2024 і акту від 11.11.2024 про надання правової допомоги, суд констатує, що дані документи подані у вигляді сканкопій в системі Електронний суд і завірені електронним підписом адвокаткою Фодчук О.В., ці документи мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами, реквізити договору відображені в ордері адвокатки Фодчук О.В. серії АТ № 1083563 від 24.10.2024, візуально підпис ОСОБА_1 на копіях даних договорів відповідає її підписам, що наявні в матеріалах справи № 926/4407/22.

За таких обставин суд не знайшов підстав для витребування у порядку статті 91 ГПК України у відповідачки та її адвокатки оригіналів договору про надання правничої допомоги від 23.10.2024 і акту від 11.11.2024 про надання правової допомоги, відтак, протокольною ухвалою від 27.11.2024 відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Після вирішення клопотання позивача суд заслухав пояснення його представника, який проти стягнення витрат на правничу допомогу адвоката заперечив, зазначив, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними з обсягом виконаної адвокатом роботи, яка полягала в подачі до суду 5-ти платіжних доручень, при цьому, не було потреби у вивченні документів, формуванні правової позиції тощо.

Заслухавши пояснення представника КП МТК Калинівський ринок, розглянувши заяву адвокатки Фодчук О.В. про ухвалення додаткового рішення, подані сторонами документи, матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно з ордером серії АТ № 1083563 від 24.10.2024 адвокатка Фодчук Оксана Василівна надавала правову допомогу ОСОБА_1 з підготовки і подання до господарського суду заяви від 24.10.2024 про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Чернівецької області від 20.02.2024 у справі № 926/4407/22, та здійснювала представництво своєї клієнтки у засіданнях суду з розгляду зазначеної заяви.

В якості підстав для надання правничої допомоги до суду подано копію укладеного 23.10.2024 між адвокаткою Фодчук Оксаною Василівною (надалі Адвокат) та ОСОБА_1 (надалі Клієнт) договору про надання правничої допомоги (далі Договір), за змістом пунктів 1.1, 2.1.1, 2.1.2 якого Адвокат зобов`язався надати Клієнту правову допомогу у справі № 926/4407/22, а саме: представляти права і законні інтереси Клієнта, зокрема, в судах України загальної юрисдикції з усіма правами представника, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення. Клієнт, у свою чергу, зобов`язався сплатити Адвокату гонорар у погоджених ними розмірі та строк (п. 2.3.1 Договору). Відповідно до пункту 4.2 Договору гонорар Адвоката встановлено в розмірі 2000 грн. за годину роботи адвоката, вартість участі в судовому засіданні фіксована та встановлюється у розмірі 2000 грн. за одне судове засідання.

На підтвердження обсягу і видів наданої ОСОБА_1 правової допомоги суду подані складені і підписані нею і адвокаткою Фодчук О.В. довідка-розрахунок витрат на правничу допомогу від 11.11.2024 та акт від 11.11.2024 про надання правової допомоги відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 23.10.2024, підписаний між Клієнтом ОСОБА_1 та Адвокатом Фодчук О.В.

Згідно вказаних документів адвокатка Фодчук О.В. виконала роботи та надала послуги ОСОБА_1 на загальну суму 22000,00 грн. (з розрахунку 1 година роботи 2000,00 грн., участь в одному судовому засіданні 2000,00 грн.), при цьому, в підрахунках допущено арифметичну помилку, яку адвокат виправила в заяві від 27.11.2024, а саме:

1) ознайомлення з матеріалами справи (матеріали ВП № 76296670 за ідентифікатором доступу, судовими рішеннями та матеріалами справи № 926/4407/22, квитанціями про оплату, відзивом КП МТК Калинівський ринок та доданими до нього документами): 2 години, 4000,00 грн.;

2) консультація щодо тактики захисту прав (первинна, після ознайомлення із матеріалами, після ознайомлення із відзивом КП МТК Калинівський ринок та доданими до нього документами): 2 години, 4000,00 грн.;

3) складання заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню: 4 години, 8000,00 грн.;

4) складання заяви про зупинення виконання наказу: 1 година, 2000,00 грн.;

5) участь у судових засіданнях (04.11.2024 та 11.11.2024): 4000,00 грн.

Як видно, арифметична сума даних витрат складає 22000,00 грн., а не 18000,00 грн.,як вказано в акті від 11.11.2024.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

За статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України урегульовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до частин 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача,

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позвних вимог.

Частиною 5 цієї статті ГПК передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони, при цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (чч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Суд погоджується з доводами представника КП МТК Калинівський ринок, що сума витрат ОСОБА_1 на оплату правничої допомоги адвоката є неспівмірною із складністю справи, подане на розгляд суду питання не потребувало значних витрат часу адвоката, вивчення судової практики, опрацювання матеріалів справи, підготовки складних процесуальних документів, збирання доказів.

Визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (частина 2 статті 328 ГПК України), не є стадією розгляду справи, а відноситься до процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, що врегульовано Розділом 5 ГПК України. Розгляд такої заяви не є окремим видом судового провадження, окремою стадією господарського процесу, а є виконанням судових рішень як заключним етапом у процесі реалізації захисту порушеного права.

Заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, розглядається судом у десятиденний строк з дня надходження в судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника, тобто процесуальний закон не встановлює обов`язкової участі сторони виконавчого провадження під час вирішення зазначеного питання.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок протилежної сторони відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна та інші проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята і шоста статті 126 ГПК України).

Суд, з урахуванням заперечень представника стягувача, вище обгрунтував, що питання про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, яке надійшло на розгляд суду, є нескладним і підготовка до його розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, колізійного законодавства, вивчення судової практики, значних затрат часу та зусиль, участі сторони та її адвоката у судовому засіданні.

Звернення ОСОБА_1 у даному випадку за правничою допомогою адвоката є її особистим вибором, не зумовленим обов`язковим приписом процесуального законодавства.

Разом з тим, заяву ОСОБА_1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено частково, отже, вона має право на відшкодування судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, а позбавлення її такого права буде порушенням положень статей 16, 126, 129 ГПК України.

При цьому, не має значення, чи ОСОБА_1 фактично понесла заявлені до відшкодування витрати, чи тільки має їх сплатити (див. правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19).

З наведених підстав суд не погоджується з позицією КП МТК Калинівський ринок про повну відмову відповідачці у стягненні витрат на правничу допомогу адвоката.

Проаналізувавши види робіт і обсяг наданих адвокаткою Фодчук О.В. послуг, їх вартість, суд доходить до висновку, що ознайомлення та вивчення матеріалів справи і виконавчого провадження, консультація щодо тактики захисту прав (2 год., 4000 грн.) у даному випадку не є самостійними видами адвокатських послуг, а охоплюються діями адвоката зі складання тексту заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Тому визначення оплати за ці послуги на суму 4000,00 грн. (2 години) є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги, яка полягає у складенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відтак, указана сума має бути виключена із загальної вартості наданих послуг правничої допомоги.

Щодо складання тексту заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та заяви про зупинення виконання наказу до розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (яка значною мірою відтворює текст заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню), на що згідно з актом наданих послуг адвокаткою затрачено сумарно 5 годин (відповідно 4 год. і 1 год.), то, на переконання суду, підготовка і написання професійним/кваліфікованим адвокатом такого роду процесуальних заяв не потребує стільки часу. На думку суду, доцільна тривалість написання зазначених заяв відповідного змісту та обсягу викладених у них обставин і правового обгрунтування, не потребує більше 1,5 години, що згідно розцінок адвоката становить 3000,00 грн.

Вартість послуг адвоката з участі у судових засіданнях визначена сторонами за твердою ставкою за два засідання незалежно від затраченного адвокатом часу 4000,00 грн. з розрахунку 2000,00 грн. за 1 засідання.

Однак, для суду не є обов`язковим зобов`язання, які склались між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, постанова КЦС ВС від 23.10.2024 № 753/25081/21 (61-8693св2)).

Як зазначав вище суд, ініційоване відповідачкою питання не відноситься до складних і не потребує обов`язкової участі адвоката у судовому засіданні, а тому визначений за взаємною згодою сторін у Договорі гонорар адвоката у твердій сумі: 2000,00 грн. за 1 засідання, суд вбачає неспівмірним зі складністю справи, тому вважає адекватною вартість послуг адвоката з представництва інтересів ОСОБА_1 у двох судових засіданнях у сумі 2000,00 грн. з розрахунку 1000,00 грн за 1 судове засідання.

Таким чином, з урахуванням відповідних заперечень позивача, суд доходить до висновку, що документально підтвердженими, обгрунтованими, такими, що співмірні зі складністю питання, яке розглядалося судом, та обсягом наданих адвокатом послуг, є витрати Цемко І.В. на правничу допомогу адвоката загалом на суму 5000,00 грн., з яких до задоволення підлягають 4000,00 грн. пропорційно частковому задоволенню заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 16, 123, 126, 129, 232, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Стягнути з Комунального підприємства Міський торговельний комплекс Калинівський ринок (вул. Калинівська, 13-А, м. Чернівці, 58017, код ЄДРПОУ 22849693) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Витрати в сумі 18000,00 грн. залишити за ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в десятиденний строк з дня складення повного тексту ухвали до Західного апеляційного господарського суду.

Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до статті 3 Закону України Про виконавче провадження і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

У судовому засіданні 27.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали підписано 02 грудня 2024 року.

Суддя Т.І. Ковальчук

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.