Рішення

від 28.11.2024 по справі 344/3718/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/3718/24

Провадження № 2/344/1828/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Атаманюка Б. М.,

секретарів судового засідання Солонинко С.А., Бурянної Н.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Олексюка Л.В.,

представника відповідача адвоката Тиніва І.Д.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КНП Обласної клінічної стоматологічної поліклініки Івано-Франківської обласної ради про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за вимушений прогул,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 29.02.2024 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Обласної клінічної стоматологічної поліклініки Івано-Франківської обласної ради про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за вимушений прогул.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.03.2024 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.04.2024 задоволено заяви сторін про виклик свідків у судове засідання.

Ухвалою суду від 15.04.2024 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі № 344/4722/24 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.09.2024 поновлено провадження по справі, призначено справу до судового розгляду.

Позов обґрунтований тим, що наказом № 65-к від 15.09.2021 р. КНП «Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Івано-Франківської обласної ради» ОСОБА_1 прийнято на 0,75 посади лікаря стоматолога-ортопеда з 16.09.2021 року. Робочим місцем був стоматологічний кабінет № 17. Відповідно до затвердженого графіку роботи, робочий час становив з 8-00 год. до 14-30 год. по парних числах місяця, та з 14-30 год. до 21-06 год. по непарних числах місяця. Разом із позивачем в зміні працювали лікарі стоматологи-ортопеди ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

14.12.2023 приблизно о 13-00 год. в.о. директора КНП "ОКНП" ОСОБА_5 викликала позивача до себе в кабінет та запропонувала написати заяву на відпустку. Позивач відмовився, оскільки тривалий час перебував на лікарняному і не працював та у 2023 році перебував вже у черговій відпустці. З цих підстав, між ними виникла суперечка. В цей час в кабінеті також знаходилися медичний директор ОСОБА_6 , голова профспілкового комітету ОСОБА_7 , завідувач лікувально-профілактичного відділення ОСОБА_8 та головна медична сестра ОСОБА_9 .. У присутності даних осіб, в.о. директора КНП "ОКНП" ОСОБА_5 почала безпідставно звинувачувати позивача у тому, що він перебуває в нетверезому стані, оскільки від нього чути запах спиртного. Позивач заперечував та пояснював, що даний запах не спиртного, а ліків, які він вживає щоденно за рекомендацією лікаря. Також в цей час прибула патрульна поліція. Працівник поліції незаконно освідував позивача на предмет вживання алкоголю за допомогою приладу «Drager» та склав протокол серії ВАВ № 213923, копію якого вручили позивачу. Після цього позивач надалі продовжував працювати.

22.12.2024 на вимогу адміністрації позивач написав пояснення стосовно обставин, які відбувались 14.12.2023.

З 27.12.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні. 01.02.2024 позивач приступив до роботи, однак йому було вручено копію наказу №8-к від 01.02.2024 року про звільнення його з роботи, на підставі п.7 ч. 1 ст.40 КЗпП України. До наказу додано акт про перебування працівника на роботі в нетверезому стані та докази виклику поліції та фіксації його перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Позивач вважає звільнення незаконним, так як він не перебував у нетверезому стані на робочому місці, а звільнення пов`язує з упередженим ставленням до нього керівника.

Звертає увагу, що медичне освідування на стан алкогольного сп`яніння не проводилося, а акт про перебування в стані алкогольного сп`яніння складено на підставі суб`єктивної оцінки посадових осіб КНП "ОКНП": ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є зацікавленими та залежними від керівника установи. Вказані працівники, до моменту появи у кабінеті ОСОБА_5 , позивача не бачили, так як працюють в різних кабінетах, що розташовані на різних поверхах. Водночас, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якими позивач працював в одному кабінеті, зможуть підтвердити, що з 8-00 години 14.12.2023 року він постійно знаходився на робочому місці, приймав пацієнтів та спиртні напої не вживав.

Що стосується освідування позивача працівником поліції з допомогою приладу «Drager», то таке освідування вважає незаконним, оскільки використання цього приладу здійснюється відповідно до Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735. Тобто даний порядок стосується тільки водіїв транспортних засобів. Також не встановлено наявність терміну використання приладу, його сертифікацію. Окрім того, під час використання приладу позивачу було запропоновано прйти тест двічі безперервно, а відповідно до Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу тривалість підготовки до повторного тесту не повинна бути меншою 40 сек. З огляду на зазначене, вважає показники технічного засобу недопустимим доказом.

Позивач у 2005 переніс інфаркт міокарда. З 2017 року у нього загострилась гіпертонічна хвороба, і з даного часу він періодично проходить лікування, в тому числі і стаціонарне. У 2022 році позивачу зроблено операцію на серці та присвоєно 3 групу інвалідності. За даних обставин, позивач утримується від вживання алкоголю. Пов`язує тремтіння рук, почервоніння обличчя, як зазначено в акті, з наслідком його хвороби. Водночас, запах спиртного міг мати місце, оскільки позивач використовує спиртовмісні дезинфікуючі засоби у великій концентрації (АХД аеродизин).

До інших порушень під час звільнення, відносить відсутність згоди профспілкової організації.

На підставі наведених обставин справи, позивач просить суд поновити його на посаді лікаря-стоматолога-ортопеда КНП "Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Івано-Франківської обласної ради" з 01.02.2023, виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 1 лютого 2023 року у розмірі середньомісячного заробітку, відповідно до поданої довідки про доходи, та допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за місяць.

Представник відповідача скористався правом подання відзиву на позов в якому щодо задоволення позову заперечив, суду пояснив, що 14.12.2023 о 13-30 год. позивач перебував на роботі з ознаками алкогольного сп`яніння, виявляв агресивну поведінку до персоналу, що об`єктивно зумовило необхідність звернення до органів поліції. По прибуттю поліцейських за допомогою технічного пристрою «Драгер» було встановлено стан алкогольного сп`яніння позивача. Наявність факту перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння підтверджено Актом від 14.12.2023. Позивач після закінчення робочої зміни покинув заклад, і тільки 22.12.2023 надав письмове пояснення, в якому заперечив факт перебування у стані алкогольного сп`яніння. Позивача було викликано в кабінет в.о. директора КНП «ОКНП» ОСОБА_5 для ознайомлення з наказом про його щорічну відпустку, в присутності свідків, так як йти в щорічну відпустку згідно графіку він категорично відмовився вважаючи ставлення керівника до нього упередженим. Між ним і керівником виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_5 , в присутності свідків, звинуватила позивача у перебуванні в стані алкогольного сп`яніння. Свідки ствердили, що різкий запах алкоголю відчувався саме з порожнини рота ОСОБА_1 , а не від використання у великій кількості спиртовмісних дезінфікуючих засобів. Будь-яких скарг від ОСОБА_1 щодо загострення гіпертонічної хвороби не надходило. Невиправдана агресивна поведінка позивача змусила присутніх викликати поліцію, щоб зафіксувати даний факт. Поліцейські освідувавши позивача за допомогою приладу «Драгер», підтвердили факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння, і склали адміністративний протокол за ст. 179 КУпАП. Знаючи про зафіксований факт перебування його на роботі в нетверезому стані, позивач самостійно не пройшов медичного освідування на спростування стану алкогольного сп`яніння. Щодо відсутності згоди профспілково органу на звільнення, то ОСОБА_1 не був членом первинної профспілкової організації.

На підставі наведеного, представник позивача просив суд в задоволенні позову відмовити. Крім того, представник позивача вказує, що очікувані витрати за надання правничої допомоги становитимуть 15 000 грн..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених у позові, вважає, що прилад «Драгер» використовується для водіїв відповідно до Інструкції та не призначений для проходження тесту працівниками на роботі. Також відсутні дані щодо його повірки та сертифікації, що робить показники даного пристрою неналежним та недопустимий доказом. Доказом мав би бути відповідний медичний висновок про стан алкогольного сп`яніння, проте позивачу не пропонувалося пройти освідування в закладі охорони здоров`я. До показів свідків ставиться критично, оскільки вони є підлеглими ОСОБА_5 .. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, суду додатково пояснив, що в той день він працював, приймав пацієнтів (не менше 4 пацієнтів планово), в 14 год. закінчив прийом пацієнтів. Робоча зміна закінчувалася у 14.30 год. Стверджує, що спиртне не вживав, тай взагалі за станом здоров`я алкоголь не вживає. Допускає наявність від нього запаху спирту, оскільки він працює з дезінфікуючими спиртовмісними речовинами. Зайшовши в кабінет до директора він побачив, що там вже були запрошені інші працівники. Тому вважає, що була певна підготовка до того, щоб звинуватити його в перебуванні у стані алкогольного сп`яніння. Про це також свідчить той факт, що працівники поліції приїхали майже одразу (вважає, що поліція була викликана заздалегідь). Щодо конфлікту в кабінеті, то він в певній формі мав місце, проте був спровокований ОСОБА_5 через його відмову йти у відпустку, на що позивач мав право не погодитися. Пояснює, що він відмовився писати заяву на відпустку у зв`язку із тим, що тривалий час перебував на лікарняному та не працював, були записані пацієнти, він хотів покращити виробничі показники. В ході конфлікту він поводив себе емоційно, проте крісла не кидав, про що стверджує свідок. Освідування проводилося за допомогою приладу «Драгер» декілька разів, прилад замінювали, трубка падала. Після цього він поїхав додому, почував себе погано, в нього піднявся тиск, приїхала швидка допомога. Самостійно поїхати і пройти освідування в закладі охорони здоров`я він не міг, через його стан здоров`я. Йому не радили рухатися (дружина є лікарем, забороняла пересуватися, оскільки був ризик для життя та здоров`я). Покази свідків вважає такими, що надані свідками під тиском ОСОБА_5 . Свідки є її підлеглими. Підтвердити те, що він не перебував в стані алкогольного сп`яніння міг би свідок ОСОБА_8 (завідувач лікувально-профілактичного відділення), проте забезпечити явку цього свідка в судове засідання позивач не може. Свідок хворіє, і коли зможе прийти до суду невідомо, тому у питанні чергової перерви в судовому засіданні, з метою допиту свідка, покладається на розсуд суду. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений ст.5-1КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до частини першої статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняти на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Частиною першою статті 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

У відповідності до пункту 7 частини першої статті 40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Згідно з частиною першою статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 7 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки.

Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку (пункт 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Згідно роз`яснень п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п.1 ст.41, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

Судом встановлено, що наказом № 65-к від 15.09.2021 р. КНП "Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Івано-Франківської обласної ради" ОСОБА_1 прийнято на 0,75 посади лікаря стоматолога-ортопеда з 16.09.2021 року (а.с.5).

01.02.2024 ОСОБА_1 згідно наказу №8-к від 01.02.2024 року звільнено з роботи, на підставі п.7 ч. 1 ст.40 КЗпП України, за те, що 14.12.2023 лікар стоматолог-ортопед ОСОБА_1 перебував на роботі в стані алкогольного сп`яніння. В наказі зазначено, що вказаний факт підтверджено актом від 14.12.2023, в якому присутні свідки зазначили про наявність в працівника явних ознак алкогольного сп`яніння та результатами за допомогою приладу Drager, який підтвердив факт перебування працівника в стані алкогольного сп`яніння з показником 2,05 промілле (а.с.6-7).

З пояснень наданих у позові відповідно до затвердженого графіку роботи робочий час позивача становив з 8-00 год. до 14-30 год. по парних числах місяця, та з 14-30 год. до 21-06 год. по непарних числах місяця. Зазначений факт стороною відповідача підтверджено.

Відповідно до акта від 14.12.2023, складеного та підписаного в присутності в.о. директора ОСОБА_10 , медичного директора ОСОБА_11 , голови профспілкового комітету ОСОБА_12 , завідувача лікувально-профілактичного відділення ОСОБА_13 , головної медичної сестри ОСОБА_14 , лікар-стоматолог-ортопед ОСОБА_1 14.12.2023 перебував на роботі в стані ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, тремтіння рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота, агресивна поведінка (а.с.8).

В письмових поясненнях від 22.12.2023 лікар стоматолог-ортопед ОСОБА_1 пояснив, що він відмовився писати заяву на відпустку у зв`язку із тим, що тривалий час перебував на лікарняному та не працював, а тепер набрав пацієнтів та має завершити початі роботи, оскільки пацієнти не хочуть чекати та вони заплати гроші на рахунок поліклініки, що дасть йому змогу підтягнути виробничі показники. Стосовно звинувачення його у тому, що він перебував на робочому місці у нетверезому стані, вказує, то спиртних напоїв не вживав на робочому місці, про що можуть підтвердити працівники поліклініки, які працювали з ним у одну зміну. Щодо складено протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 179 КУпАП України, то він буде свої права захищати у суді (а.с.9).

Згідно протоколу серії ВАВ №213923 від 14.12.2023, ОСОБА_1 перебував в робочий час на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу «Drager», результат огляду - 2,05% (а.с.110).

Згідно відповіді Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 04.04.2024, адміністративною комісією 23.01.2024 було розглянуто протокол про адміністративне правопорушення ВАВ №213923 від 14.12.2023 відносно ОСОБА_1 , за порушення ч.1 ст. 179 КУпАП, та за результатами розгляду прийнято постанову №01/43 від 23.01.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 179 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 85 грн. (а.с.58).

Матеріали справи не містять доказів щодо оскарження вищезначеної постанови адмінкомісії, проте за даними ЄДРСР постанову адмінкомісії №01/43 від 23.01.2024 оскаржувалося, і у справі №344/4722/24 прийнято рішення суду 07.10.2024, яке на час розгляду цієї справи не набрало законної сили.

За вказаних обставин, суд не бере до уваги вказану постанову адмінкомісії та рішення суду, та приймає до уваги тільки факт складення працівниками поліції протоколу про адмінстративне правопорушення.

Відповідно до відповіді Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 03.04.2024, згідно ІКС ІПНП України в Івано-Франківському РУП ГУНП в Івано-Франківській області 14.12.2023 зареєстровано звернення за № 37288, яке розглянуто працівниками Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області відповідно до «Алгоритму спрощеного розгляду працівниками поліції повідомлень громадян, які не містять ознак кримінального правопорушення», затвердженого наказом НПУ від 03.04.2017 №311. Так, надійшло повідомлення зі служби «102» від ОСОБА_5 , що в АДРЕСА_1 , в стоматологічній поліклініці лікар-ортопед ОСОБА_1 здійснює прийом пацієнтів із ознаками алкогольного сп`яніння. Працівниками на ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 179 КУпАП (серії ВАВ №213923) та проведено огляд за допомогою приладу «Drager», результат огляду - 2,05% (а.с.61).

В матеріалах справи наявне фото показника приладу Drager», з результатом огляду - 2,05%. (а.с.111). Вказане фото здійснено на мобільний телефон в.о. директора КНП «ОКНП» ОСОБА_5 , що нею підтверджено під час допиту в судовому засіданні.

Також судом встановлено, що згідно повідомлення КНП «Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Івано-Франківської обласної ради" від 22.10.2024 ОСОБА_1 перебував на лікарняному згідно листків тимчасової непрацездатності з 18.12.2023р. по 31.01.2024р. (а.с.118-119).

Відповідно до повідомлення Обласної клінічної стоматологічної поліклініки Івано-Франківської обласної ради" від 15.02.2024, лікар стоматолог-ортопед ОСОБА_1 не був членом первинної профспілкової організації КНП «Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Івано-Франківської обласної ради", тому дозвіл на звільнення профспілкова організація давати не повинна (а.с.12).

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні із 28.12.2023 по 04.01.2024 із діагнозом: стенокардія напруги ФК ІІІ, кардіосклероз дифузний та постінфартктий, шлуночкові екстрасистолія, пароксизми фібриляції передсердь, напади ГЛШН СН ІІ А ФК ІІІ, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, ступінь 3, гіпертензивне серце, гіпертензивна енцефалопатія ІІ, ризик 4 (дуже високий) (а.с.19).

Відповідно до пенсійного посвідчення, ОСОБА_1 має ІІІ групу інвалідності загального захворювання (а.с.20).

Окрім того судом встановлено, що відповідно до наказу КНП «Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Івано-Франківської обласної ради" №73 від 18.12.2023 за несумлінне виконання трудових обов`язків, що проявилися у безконтрольності за станом трудової дисципліни у ввіреному структурному підрозділі, а саме - перебування на роботі лікаря-стомаголога-ортопеда ОСОБА_1 в нетверезому стані, завідувачу лікувально-профілактичного відділення ОСОБА_8 - оголошено догану (а.с.120-121).

ОСОБА_8 , як працівник який притягувався до дисциплінарної відповідальності, надавав з даного приводу письмові пояснення, в яких вказав, що у лікаря ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння не було (а.с.125).

Стороною позивача заявлялося клопотання про виклик та допит ОСОБА_8 в якості свідка, проте явка цього свідка в судове засідання стороною позивача не забезпечена (неодноразово оголошувалася перерва для повторного виклику свідка). Враховуючи неявку свідка в судове засідання та думку з даного приводу сторони позивача, які поклалися на розсуд суду, судом вирішено здійснити розгляд справи без допиту свідка ОСОБА_8 ..

В судовому засіданні був здійснений допит свідків сторони відповідача.

Так, свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні суду показала, що вона, як виконуючий обов`язки директора КНП "ОКНП", покликала ОСОБА_1 у кабінет для узгодження графіку відпусток та ознайомлення із наказом про відпустки. Попередньо, запросила у кабінет інших працівників, оскільки передбачала, що позивач буде відмовлятися йти у відпустку та може влаштовувати конфлікт. В кабінеті позивач відмовився йти у відпустку, з приводу чого влаштував конфлікт, поводив себе неадекватно. Свідок побачила, що позивач перебуває у стані алкогольного сп`яніння, про що свідчила не тільки неадекватна та агресивна поведінка позивача, але і запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, тремтіння рук. Оскільки у неї ще не було подібної ситуації, вона розгубилася, та вирішила зателефонувати адвокату, який порадив їй викликати поліцію, а також скласти відповідний акт. Поліція за допомогою приладу «Драгер» встановила факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, і нею на телефон було сфотографовано показник приладу з показником 2,05. Також, було складено акт, яким засвідчено факт перебування позивача на робочому місці з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Після інциденту позивач перебував на лікарняному, а після повернення до роботи вона пропонувала йому звільнитися за власним бажанням (він тоді вже мав право піти на пенсію), в противному випадку пояснювала, що звільнення відбудеться за появу на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, про що зібрані всі докази. Після відмови позивача, в неї не залишалося іншого варіанту, як звільнити його за появу на роботі у нетверезому стані. Також, через перебуванням позивача 14.12.2023 на робочому місці у стані алкогольного спання нею було оголошено догану завідувачу лікувально-профілактичного відділення ОСОБА_8 , який був безпосереднім керівником позивача та допустив безконтрольність за станом трудової дисципліни у ввіреному йому структурному підрозділі.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду показала, що працює головною медсестрою стоматологічної поліклініки. 14.12.2023 в кабінет директора ОСОБА_5 покликали лікаря ОСОБА_1 . Коли ОСОБА_1 зайшов у кабінет, то вона побачила у нього виражені ознаки алкогольного сп`яніння, з ротової порожнини був запах спиртного, він вів себе неадекватно, кричав, був червоним, копав стільці. Пізніше приїхала поліція та за допомогою приладу Драгер встановила перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Встановити стан сп`яніння з першого разу не вдавалося, оскільки прилад Драгер падав, міняли трубки.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що вона є головою профспілкового комітету КНП «Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Івано-Франківської обласної ради". 14.12.2023 ОСОБА_1 перебував на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння, кричав, вів себе неадекватно, був червоним, з ротової порожнини був запах спиртного, про що було складено відповідний акт, який вона підписувала. Крім того, як голова професійної спілки підтверджує, що, ОСОБА_1 не є членом профспілкового комітету, з його заробітної плати профспілкові відрахування не здійснювалися.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він є медичним директором КНП «Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Івано-Франківської обласної ради". 14.12.2023 приблизно в обідню пору він бачив, що у робочий час ОСОБА_1 перебував на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння, був агресивний, червоний, був запах алкоголю із його порожнини рота. Був складений відповідний акт, який він підписував. Приїжджали працівники поліції. ОСОБА_1 мав конфлікт із ОСОБА_5 ..

Оцінюючи в сукупності пояснення сторін, покази свідків та письмові докази, суд прийшов до наступних висновків.

Факт перебування лікаря стоматолога-ортопеда ОСОБА_1 14.12.2023 о 13.30 год., в робочий час (по парних числах місяця відповідно до затвердженого графіку роботи робочий час становив з 8-00 год. до 14-30 год., та з 14-30 год. до 21-06 год. по непарних числах місяця), з ознаками алкогольного сп`яніння підтверджений показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 .. Свідки давали покази під присягою, будучи повідомлені про кримінальну відповідальність, розбіжностей у показів свідків не виявлено, а тому суд не ставить покази цих свідків під сумнів, та приймає до уваги як доказ.

До прямих письмових доказів суд відносить:

- акт від 14.12.2023, яким засвідчено, що лікар стоматолог-ортопед ОСОБА_1 14.12.2023 о 13.30 год., перебував на роботі в стані - з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, тремтіння рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота, агресивна поведінка;

- дані технічного приладу «Драгер» з показником 2,05 проміле, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, на фото, листі Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 03.04.2024, а також отриманий показник 2,05 не заперечувався стороною позивача.

Щодо належності такого доказу, як дані технічного приладу «Драгер», то цей доказ місить інформацію про предмет доказування.

З приводу допустимості, то позиція представника позивача про те, що пристрій може бути використай тільки відносно водія,- помилкова. Дійсно, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,- передбачає проходження освідування водієм, проте ця Інструкція не забороняє використовувати такий пристрій щодо інших осіб (не водіїв). Відповідно, не застосовуються такі вимоги Інструкції як присутність свідків чи наявність відеофіксації, наслідки відмови від проходження чи незгода з результатами та направлення для освідування до закладу охорони здоров`я. Тому слід вважати, що порядок визначений Інструкцією та його порушення, призводить до недопустимості доказів виключно у справі про адміністративне правопорушення, що не стосується допустимості доказів в цивільному процесі.

Слід констатувати, що не існує Інструкції, яка передбачає використання приладу «Драгер» чи іншого технічного приладу для встановлення алкогольного сп`яніння у працівників. Проте, не слід вважати, що його використання та отриманий результат призводить до недопустимості отримання доказів з цивільному процесі.

Так, судом не встановлено, що позивач проходив освідування з використанням технічного приладу під примусом, чи в момент освідування не усвідомлював значення своїх дій або не міг керувати ними.

Тому, добровільно пройшовши освідування з використанням технічного пристрою, позивач надав згоду на використання показників такого приладу в якості доказу, що не суперечить актам цивільного законодавства. Як варіант, у випадку не згоди з отриманими показними, позивач не був позбавлений можливості пройти освідування в закладі охорони здоров`я. При цьому, суд критично ставиться до пояснень позивача про те, що він через погане самопочуття не міг поїхати для освідування до закладу охорони здоров`я, адже йому була викликана швидка, а об`єктивних перешкод відібрання зразків крові для аналізу не встановлено.

При цьому, суд вважає, що не проходження позивачем освідування в закладі охорони здоров`я є непрямим доказом того, що позивач, усвідомлюючи свій стан, розумів, що таке освідування тільки може підтвердити факт наявності у нього алкогольного сп`яніння.

Окремо суд звертає увагу на факт притягнення завідувача лікувально-профілактичного відділення ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, за те, що він проявив безконтрольність за станом трудової дисципліни у ввіреному структурному підрозділі, а саме - перебування на роботі лікаря-стомаголога-ортопеда ОСОБА_1 в нетверезому стані. Вказана догана ОСОБА_8 не оскаржувалася, є юридичним фактом. При цьому, така обставина ставить під сумнів пояснення позивача про фальсифікацію відносно нього доказів в.о. директором КНП "ОКНП" ОСОБА_5 , оскільки відповідальність поніс і інший працівник.

Окремо суд звертає увагу на те, що ОСОБА_8 неодноразово викликався для допиту в судове засідання, проте з невстановлених причин не з`явився. З пояснень сторони позивача, неявка свідка була пов`язана з його станом здоров`я, проте суд не виключає, що свідок, усвідомлюючи наслідки надання суду показів під присягою, не виявив бажання надавати покази, які б виправдовували позивача. Також, в позові позивач зазначає, що разом із позивачем в зміні працювали лікарі стоматологи-ортопеди ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Проте, позивачем не заявлялося клопотання про виклик та допит цих свідків.

В свою чергу, судом не здобуто жодного доказу відсутності у позивача стану алкогольного сп`яніння. Посилання позивача на його стан здоров`я та надані з цього приводу медичні висновки, можуть свідчити про те, що позивачу не рекомендується вживати спиртне, проте, не доведено, що його стан здоров`я виключає можливість вживання алкоголю.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, на якого в даній справі покладено обов`язок доказування, довів суду належними та допустимими доказами той факт, що 14.12.2023 о 13.30 год., в робочий час, лікар стоматолог-ортопед ОСОБА_1 перебував на роботі в приміщенні КНП "Обласної клінічної стоматологічної поліклініки Івано-Франківської обласної ради" в стані в стані алкогольного сп`яніння.

Окремо суд звертає увагу на заявлені позивачем позовні вимоги, які не містять безпосередньої вимоги про скасування наказу про звільнення. В контексті підстав для подання позову, його мотивів та обґрунтування, та зважаючи, на те що даний спір є трудовим, суд, уникаючи надмірного формалізму, відносить такий недолік до технічної помилки сторони позивача. Тому, зважаючи на наявність вимоги про поновлення на роботі, яка безпосередньо має бути пов`язана із вимогою про скасуванням наказу про звільнення, суд надає правову оцінку цьому наказу про звільнення, не вважаючи це виходом за межі позовних вимог.

Так, суд вважає, що при обранні заходу дисциплінарного стягнення, в.о. керівника установи ОСОБА_5 дотрималася вимог ст. 149 КЗпП України, якими визначено правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема, складався документ на підтвердження факту появи працівника на роботі в нетверезому стані (акт), викликалася поліція, здійснювалося освідування з допомогою технічного пристрою, були відібрані у працівника письмові пояснення. Також, в наказі правильно зазначена стаття для звільнення (п.7 ч. 1 ст.40 КЗпП України), яка відповідає виду вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, а саме звільнення у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані.

При цьому, притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснено в межах місячного строку, визначеного ст. 148 КЗпП України. Так, суд не враховує до перебігу строку період тимчасової непрацездатності позивача з 18.12.2023р. по 31.01.2024р.. Проступок мав місце 14.12.2023, а наказ про звільнення винесений 01.02.2024. Тобто, не враховуючи періоду непрацездатності працівника, з моменту вчинення проступку до моменту звільнення пройшло 4 дні.

Також судом встановлено, що лікар стоматолог-ортопед ОСОБА_1 не був членом первинної профспілкової організації КНП "Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Івано-Франківської обласної ради", а тому відсутність дозволу на звільнення профспілкової організації не є порушенням ч. 1 ст. 43 КЗпП України, на що посилалася сторона позивача.

Інших порушень трудового законодавства під час звільнення судом не встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі (інші вимоги є похідними), та приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до КНП Обласної клінічної стоматологічної поліклініки Івано-Франківської обласної ради про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за вимушений прогул відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текс судового рішення виготовлено та підписано 03.12.2024.

Суддя Богдан АТАМАНЮК