Ухвала

від 03.12.2024 по справі 462/9100/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/9100/24

УХВАЛА

03 грудня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прогресивні фінанси»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гринів Т.В. звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прогресивні фінанси»</a>, треті особи. які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається із позовної заяви, стороною позивача вказано про те, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню на підставі ч. 3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Водночас, Закон України«Про захистправ споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. А споживачем, права якого захищаються цим законом, є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст.1Закону України«Про захистправ споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Згідно із ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із змісту позовної заяви та доданих документів, не зрозуміло, яке саме право позивача, як споживача послуг, порушено, враховуючи, що предметом спору є вчинення нотаріусом виконавчого напису, а не отримані позивачем послуги.

Крім цього, як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.05.2020 року у справі №320/7932/16-ц, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Оспорювання боржником виконавчого напису по суті є оспорюванням права стягувача на позасудовий порядок реалізації права на примусове виконання зобов`язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава14розділуІІІ ЗаконуУкраїни «Пронотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, враховуючи, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з оспоренням нотаріальної дії, в розумінні положень Закону України«Про захистправ споживачів» нотаріус не є надавачем нотаріальних послуг по відношенню до позивача, тому на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, норми Закону України«Про захистправ споживачів» не поширюються, а відтак посилання позивача на ч.3 ст. 22 даного Закону, відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, є безпідставними.

Така вимога позивача є позовною вимогою немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 2 п. 1 ч.2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір, ставка якого складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7Закону України«Про державнийбюджет Українина 2024рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за позовну вимогу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та надати відповідний документ, що підтверджує його сплату чи зазначити докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (при їх наявності).

Відповідно до змісту ст.185ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 177, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

позовну ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Прогресивні фінанси»,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуЗолотих ОлександрОлександрович,приватний виконавецьвиконавчого округуЛьвівської областіПиць АндрійАндрійович провизнання виконавчогонапису нотаріусатаким,що непідлягає виконанню залишити без руху.

Надати позивачу /представнику позивача/ строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали 5 п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем /представником позивача/ ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: Бориславський Ю. Л.