Рішення

від 10.02.2025 по справі 462/9100/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/9100/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року Залізничний районнийсуд м.Львова ускладі суддіБориславського Ю.Л.розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прогресивні фінанси»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гринів Т.В. звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Прогресивні фінанси»,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:приватний нотаріусКиївського міського нотаріальногоокругу ЗолотихОлександр Олександрович,приватний виконавецьвиконавчого округуЛьвівської областіПиць АндрійАндрійовичпро визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. 13.12.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №12195. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що виконавчий напис вчинений у порушення вимог Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а також, є безпідставним, оскільки нотаріус вчинив його без відповідних правових підстав, не переконався у безспірності грошової вимоги. У зв`язку з наведеним, просить визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.12.2024 року вжито заходи забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №12195, вчиненого 13.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, у виконавчому провадженні №68184466 до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09.12.2024 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Третім особам роз`яснено зміст ст. 181 ЦПК України та встановлено строк для подання пояснень щодо позову або відзиву.

У вказаний строк відповідач та треті особи не подали суду відзив на позовну заяву, пояснень щодо позову.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення /виклику/ сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.05.2012 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0101/82/0135107 /а.с.10/.

Із змісту виконавчого напису нотаріуса вбачається, що 13 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 12195, про стягнення із ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №010/0101/82/0135107 від 04.05.2012 року, укладеним з АТ «Райффайзен Банк Аваль, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Прогресивні фінанси» заборгованість за період з 25.10.2021 року по 08.11.2021 року у розмірі 26817,94 грн. та 650, 00 грн. плати за вчинення виконавчого напису /а.с.7/.

Відповідно до ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прогресивні фінанси»</a> набуло право вимоги до боржника за кредитним договором №010/0101/82/0135107 від 04.05.2012 року.

17 січня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68184466 на підставі виконавчого напису №12195 виданого 13.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Прогресивні фінанси» заборгованості у розмірі 27467,94 грн. /а.с.12/

20 липня 2023 року у межах виконавчого провадження №68184466 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника /а.с.21/.

Відповідно до статті 18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 39Закону України«Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно зпідпунктами 1.1.,1.2.пункту 1,підпунктами 3.1.,3.5.пункту 3глави 16розділу ІІПорядку вчиненнянотаріальних дійнотаріусами Українидля стягненнягрошових сумабо витребуваннявід боржникамайна нотаріусивчиняють виконавчінаписи надокументах,що встановлюютьзаборгованість,або направочинах,що передбачаютьзвернення стягненняна майнона підставівиконавчих написів. Перелікдокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написів,установлюється КабінетомМіністрів України. Нотаріусвчиняє виконавчінаписи: якщоподані документипідтверджують безспірністьзаборгованості абоіншої відповідальностіборжника передстягувачем; заумови,що здня виникненняправа вимогиминуло небільше трьохроків,а увідносинах міжпідприємствами,установами таорганізаціями -не більшеодного року. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені уПереліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову КМ України від 26.11.2014року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями». Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92. Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відтак, вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМ України № 1172 від 29.06.1999, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 13 грудня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Доказів того, що кредитний договір №010/0101/82/0135107 від 04.05.2012 року, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально суду не подано, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 та постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18.

Слід зазначити, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно із Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Зі огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

До матеріалів справи не долучено доказів та таке не спростовано іншими учасниками справи, що позивач отримував вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань, а тому суд враховує, що позивач не мав можливості подати свої заперечення стосовно розміру заборгованості.

Таким чином, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростували вищевказані обставини, які були встановлені судом, як і не подав відзиву чи заперечень на позов.

Враховуючи наведене, зокрема, те, що відповідачем не були надані приватному нотаріусу докази безспірності заборгованості позивача за кредитним договором №010/0101/82/0135107 від 04.05.2012 року, до матеріалів справи не додано доказів, що нотаріусу було подано нотаріально посвідчений примірник такого договору, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса підставні та підлягають задоволенню.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст.141Цивільного процесуальногокодексу України суд присуджує стягнути із відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816,80 грн.

Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.2, 10, 12, 13, 89, 137, 141, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прогресивні фінанси»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем 13 грудня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 12195.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прогресивні фінанси»</a> /адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13, офіс 417, ЄДРПОУ: 43966380/ на користь ОСОБА_1 /адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 / судові витрати по сплаті судового збору сплаченого при поданні позову у розмірі 1816 /одна тисяча вісімсот шістнадцять/ гривень 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку, передбаченому ст. 354, 355 ЦПК України.

Текст судового рішення складений 10 лютого 2025 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.