Постанова

від 27.11.2024 по справі 336/6708/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 336/6708/20

провадження № 61-9139св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Лакомка 2010»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горлов Денис Олександрович, на ухвалу Запорізького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Трофимової Д. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А., від 15 травня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - припинення порушення прав інтелектуальної власності та заборону здійснення певних дій.

2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що вона з 20 червня 2018 року є власником належним чином зареєстрованого знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , правова охорона на який поширюється на товари 29 класу МКТП (зокрема, на товар: насіння соняшника смажене, а також на інші товари, споріднені з ними).

3. З інформації, що міститься у відкритому доступі на офіційному сайті державного підприємства (далі - ДП) «Український інститут промислової власності» база даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг», даний об`єкт інтелектуальної власності діє станом на дату подання позовної заяви до суду. Так, знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 діє на території України до 05 жовтня 2029 року.

4. Користуючись виключним правом використовувати належну їй на праві власності торговельну марку, вона надала третій особі - ТОВ «Лакомка 2010», відповідно до укладених ліцензійних договорів, право на використання таких об`єктів, зокрема: знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , зареєстрований для товарів і послуг 29 класу МКТП; знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 , зареєстрований для товарів і послуг 29 класу МКТП.

5. Торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_1» використовується третьою особою на підставі ліцензійних договорів, про надання невиключної ліцензії на використання знака для товарів і послуг від 02 січня 2019 року,

від 01 липня 2019 року, від 01 серпня 2019 року, від 01 жовтня 2019 року,

30 грудня 2019 року, укладених між нею та ТОВ «Лакомка 2010» щодо використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 для товарів 29 класу МКТП.

6. ТОВ «Лакомка 2010» є відомим виробником насіння смаженого соняшника «ІНФОРМАЦІЯ_1», проводить активну маркетингову діяльність на території України.

7. Виробництво упаковки для продукції здійснюється на підставі договору від 29 грудня 2017 року № 1/29-12, укладеного між ТОВ «ВК» та третьою особою.

8. У вересні 2020 року позивачці стало відомо про використання ОСОБА_2 без належних правових підстав її торговельної марки - позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» та пропонування до продажу/продаж цих товарів ОСОБА_3 .

9. Товари виробництва ОСОБА_2 є такими самими та/або спорідненими з товарами, для яких зареєстрована її торговельна марка та позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» нанесене на дані товари (насіння соняшника смажене), є схожим із її торговельною маркою, і, внаслідок такого використання, дане позначення може бути сплутано зі вказаною торговельною маркою, зокрема, викликати асоціації з нею, що порушує її права інтелектуальної власності.

10. Однією з підстав звернення до суду є те, що її торговельна марка незаконно використовується ОСОБА_2 під час виробництва, зберігання, а ОСОБА_3 - зберігає, пропонує та продає товари (насіння соняшника смажене «ІНФОРМАЦІЯ_1»).

11. Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1», нанесене на товар виробництва ОСОБА_2 , (упаковка насіння соняшника смаженого) та торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 є фонетично та семантично тотожними, а також збігаються за всіма графічними ознаками, за виключенням кольорового забарвлення елементів.

12. Таким чином, відповідачами здійснюється незаконне виготовлення, зберігання та пропонування до продажу і продаж товарів з використанням торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , яка належить позивачці.

13. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд: зобов`язати ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 припинити порушення її прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25 листопада 2010 року № НОМЕР_1, зареєстрований для товарів 29 класу МКТП; заборонити ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 використовувати (виробництво, зберігання, пропонування до продажу, рекламування та продаж товарів) позначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 »,

а також інші позначення, схожі до ступеню змішування із знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25 листопада 2010 року № НОМЕР_1 зареєстрованого для товарів 29 класу МКТП, майнові права на який належать ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та інформація про рух справи в судах

14. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня

2022 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

15. Суди попередніх інстанцій вказали, що постановою Запорізького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у справі № 335/5841/19 запис стосовно реєстрації за ОСОБА_1 права власника на торговельну марку, зареєстровану за № НОМЕР_1, скасовано, а тому відсутні правові підстави для захисту права інтелектуальної власності позивача у обраний нею спосіб. Суди врахував, що у зазначеній справі № 335/5841/19 було встановлено, що спірні торгівельні марки та промислові зразки є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1, об`єкт інтелектуальної власності був переданий ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_2 .

16. Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року (провадження № 61-10086св23) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

17. Колегія суддів вказала, що на час розгляду справи апеляційним судом дію судових рішень у справі № 335/5841/19, висновки в якій апеляційний суд вважав преюдиційними, було зупинено, а тому суд не мав права брати до уваги ці висновки.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду

18. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2024 року на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України провадження у справі зупинено, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 335/5841/19.

19. Колегія суддів вказала на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 335/5841/19, які пов`язані між собою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Горлов Д. О. просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

21. У червні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Горлов Д. О. подав касаційну скаргу на ухвалу Запорізького апеляційного суду

від 15 травня 2024 року.

22. Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2024 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які

у серпні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

23. Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

24. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні питання про зупинення провадження у справі.

25. Наголошує, що у розглядуваній справі ухвалою суду першої інстанції

від 07 вересня 2021 року вже було зупинено провадження до розгляду справи

№ 335/5841/19, проте постановою апеляційного суду від 22 листопада

2021 року цю ухвалу було скасовано, а справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду. Тобто апеляційним судом у цій справі вже надавалась оцінка доцільності зупиненню провадження у справі з аналогічних підстав.

26. Стверджує, що матеріали справи № 336/6708/20 дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду,

а тому зупинення провадження у справі є незаконним.

27. Звертає увагу, що відповідно до даних Державного реєстру свідоцтв України ОСОБА_1 є власником свідоцтва № НОМЕР_1 , що свідчить про наявність у неї права використовувати торговельні марки за цим свідоцтвом та вимагати заборони їх використання іншими особами.

28. Вказує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строку її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

29. Зауважує, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі

№ 1957цс16, у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19, від 10 грудня 2019 року у справі № 910/2650/19,

від 27 лютого 2019 року у справі № 308/5006/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 1522/27468/12, від 05 березня 2019 року у справі № 910/5425/18, від 20 червня 2019 року № 910/12694/18.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Обставини справи, встановлені апеляційним судом

30. У розглядуваній справі ОСОБА_1 просила суд: зобов`язати

ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 припинити порушення її прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25 листопада 2010 року № НОМЕР_1, зареєстрований для товарів 29 класу МКТП; заборонити ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 використовувати (виробництво, зберігання, пропонування до продажу, рекламування та продаж товарів) позначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 »,

а також інші позначення, схожі до ступеню змішування із знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25 листопада 2010 року № НОМЕР_1 зареєстрованого для товарів 29 класу МКТП, майнові права на який належать ОСОБА_2 .

31. У справі № 335/5841/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, правонаступником якого є Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності», про визнання недійсним договорів відчуження торгівельної марки, промислового зразка, скасування записів стосовно реєстрації прав власності, внесення відомостей до Державних реєстрів свідоцтв, патентів України, ОСОБА_2 просив суд визнати недійсними договори відчуження майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки та промислові зразки, скасувати державну реєстрацію за

ОСОБА_1 права власності на вказані об`єкти та внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості щодо спільного права власності його та ОСОБА_5 на торговельні марки та промислові зразки.

32. Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня

2022 року у справі № 335/5841/19 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсними договори відчуження ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 торговельних марок, які зареєстровані у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг на підставі свідоцтв на знак для товарів і послуг за №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4. Інші позовні вимоги залишено без задоволення.

33. Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у справі № 335/5841/19 апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації за ОСОБА_1 права власника на торговельні марки та промислові зразки скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Скасовано у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг записи стосовно реєстрації за ОСОБА_1 прав власника на торговельні марки, які зареєстровані в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг на підставі свідоцтв на знак для товарів і послуг за №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

34. Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі

№ 335/5841/19 касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , до яких приєдналися ТОВ «Лакомка 2010» та ТОВ «Лакомка-2010», задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

35. Апеляційним судом встановлено, що у справі № 335/5841/19

ОСОБА_2 просив визнати недійсними договори відчуження майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки та промислові зразки, скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вказані об`єкти та внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості щодо спільного права власності його та

ОСОБА_5 на торговельні марки та промислові зразки, у тому числі стосовно торговельної марки, яка зареєстрована у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1, тобто вказане рішення встановлює наявність прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 у ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 у цій справі просить зобов`язати відповідачів, у тому числі ФОП ОСОБА_2 , припинити порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , заборонити використовувати позначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також інші позначення, схожі до ступеню змішування із знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 .

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

36. Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали апеляційного суду про зупинення провадження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

37. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

38. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

39. За частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

40. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

41. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

42. У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

43. У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі

№ 761/33089/20 вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:

1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі;

2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

44. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 зазначено, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

45. Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

46. Апеляційний суд зазначив, що існує необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі

№ 335/5841/19, предметом якої є вирішення питання щодо наявність прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 у ОСОБА_2 , та, відповідно, наявності чи відсутності підстав зобов`язати відповідачів, у тому числі ФОП ОСОБА_2 , припинити порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , заборонити використовувати позначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також інші позначення, схожі до ступеню змішування із знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 .

47. Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки за вказаних обставин апеляційний суд мав підстави для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 335/5841/19.

48. Так, у справі № 335/5841/19 наявний спір, в якому ОСОБА_2 доводить, що за час спільного подружнього життя з ОСОБА_5 були створені об`єкти інтелектуальної власності у вигляді торговельних марок та двох промислових зразків упаковок для насіння, реєстрація вказаних об`єктів була проведена на ім`я ОСОБА_5 . Стверджує, що утравні 2019 року з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та з Державного реєстру патентів України на промислові зразки він дізнався, що замість ОСОБА_5 власником зазначених торговельних марок та промислових зразків вже зареєстрована їхня дочка ОСОБА_1 . У зв`язку з тим, що відчуження майнових прав на об`єкти інтелектуальної власності, які є спільним майном подружжя, відбулося без його згоди, просив суд визнати недійсними договори відчуження майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки та промислові зразки, скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вказані об`єкти та внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості щодо його спільного з ОСОБА_5 права власності на торговельні марки та промислові зразки.

49. Таким чином розглядувана справа пов`язана зі справою

№ 335/5841/19, оскільки вирішення позову у справі № 335/5841/19 впливає на вирішення цієї справи по суті.

50. Більш того, у розглядуваній справі раніше сама ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Горлов Д. О., на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України просила зупинити провадження саме до вирішення справи № 335/5841/19, яка на той час перебувала на розгляді Верховного Суду (т. 4, а. с. 170-179).

51. За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень

06 листопада 2024 року апеляційним судом у справі № 335/5841/19 прийнята постанова по суті спору.

52. Відповідно до статті 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

53. Отже обставини, що викликали зупинення провадження у розглядуваній справі усунені.

54. Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувана ухвала Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2024 рокупостановлена з неправильним застосування апеляційним судом норми матеріального права та порушенням норми процесуального права.

55. За встановлених обставин, висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19, від 10 грудня 2019 року у справі

№ 910/2650/19, від 27 лютого 2019 року у справі № 308/5006/16-ц,

від 07 листопада 2018 року у справі № 1522/27468/12, від 05 березня

2019 року у справі № 910/5425/18, від 20 червня 2019 року № 910/12694/18, на які заявниця посилається у касаційній скарзі.

56. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

57. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

58. Оскаржувана ухвала апеляційного суду є достатньо вмотивованою та містить висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення питання про зупинення провадження у справі.

59. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

60. Верховний Суд, переглянувши ухвалу апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення.

61. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411

ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горлов Денис Олександрович, залишити без задоволення.

2. Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович