Постанова

від 27.11.2024 по справі 567/1020/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 567/1020/22

провадження № 61-14794св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Грушицького А. І.,

суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Гордійчук С. О., Шимківа С. С.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» про повернення земельних ділянок та скасування рішень державного реєстратора.

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» (далі - ТОВ «Захід Агро»), товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі - ТОВ «Західна агровиробнича компанія») про повернення земельних ділянок та скасування рішень державного реєстратора.

Позов мотивувала тим, що на підставі державних актів про право власності на землю вона є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 5624285300:11:003:0329 площею 0,26 га, 5624285300:11:003:0073 площею 0,21 га та 5624285300:11:002:0036 площею 1,31 га, які розташовані на території колишньої Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області.

В червні 2022 року позивачу стало відомо, що на належні їй земельні ділянки було зареєстровано право оренди за ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Підставою для державної реєстрації державним реєстратором стали договори оренди землі та додаткові угоди до договорів оренди землі, які укладені між ТОВ «Захід Агро», ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та нею. Посилалася на те, що між нею та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» наявний спір про право користування земельними ділянками, які їй належать, оскільки зазначені договір оренди землі від 23 березня 2015 року та додаткові угоди щодо передачі права оренди земельних ділянок вона не підписувала, їхні умови не погоджувала та на укладення таких угод нікого не уповноважувала, з нею не узгоджувалися умови вказаних додаткових угод.

Зазначала, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується належними їй земельними ділянками, чим порушує її права на користування та розпорядження належним їй майном. Вказувала на те, що відповідач користується земельними ділянками без відповідної правової підстави, оскільки додаткові угоди до договорів оренди землі позивач не укладала.

Позивач просила суд:

- усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:003:0329 площею 0,26 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області);

- скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Лазарчука Ю. А., з індексним номером 40771952 від 23 квітня 2018 року, номер запису про інше речове право 18825152, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5624285300:11:003:0329, площею 0,26 га, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області);

- усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавшиТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:003:0073, площею 0,21 га із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області);

- скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Лазарчука Ю. А., з індексним номером 40771823 від 23 квітня 2018 року, номер запису про інше речове право 18824562, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5624285300:11:003:0073, площею 0,21 га, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області);

- усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:002:0036, площею 1,31 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області);

- скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С. М., з індексним номером 42458635 від 09 серпня 2018 року, номер запису про інше речове право 9945834 та державного реєстратора Корецької міської ради Рівненської області Побережного Р. М. з індексним номером 58131307 від 14 травня 2021 року, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5624285300:11:002:0036, площею 1,31 га, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області);

- стягнути з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в сумі 3 225,30 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн та 1 812,29 грн витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.

- стягнути з ТОВ «Захід Агро» на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в сумі 3 225,30 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн та 1 812,29 грн витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Острозький районний суд Рівненської області рішенням від 13 червня 2023 року у складі судді Венгерчук А. О. позов задовольнив.

Зобов`язав ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:003:0329, площею 0,26 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області).

Скасував рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Лазарчука Ю. А., з індексним номером 40771952 від 23 квітня 2018 року, номер запису про інше речове право 18825152, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5624285300:11:003:0329, площею 0,26 га, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області).

Зобов`язав ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:003:0073, площею 0,21 га із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області).

Скасував рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Лазарчука Ю. А., з індексним номером 40771823 від 23 квітня 2018 року, номер запису про інше речове право 18824562, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5624285300:11:003:0073, площею 0,21 га, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області).

Зобов`язав ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:002:0036, площею 1,31 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області).

Скасував рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С. М., з індексним номером 42458635 від 09 серпня 2018 року, номер запису про інше речове право 9945834 та державного реєстратора Корецької міської ради Рівненської області Побережного Р. М. з індексним номером 58131307 від 14 травня 2021 року, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5624285300:11:002:0036, площею 1,31 га, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області).

Стягнув з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в сумі 3 225,30 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн та 1 812,29 грн витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.

Стягнув з ТОВ «Захід Агро» на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в сумі 3 225,30 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн та 1 812,29 грн витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що відповідач ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується земельними ділянками позивача без відповідної правової підстави, адже позивач не укладала та не підписувала додаткових угод до договорів оренди землі, істотні та інші умови вказаних угод з нею, як з власником земельної ділянки, не узгоджувались, а відповідач вказані доводи позивача не спростував. Крім того, висновком експертизи встановлено, що підпис на додатковій угоді до договору оренди землі вчинений не позивачем, а іншою особою, а тому земельна ділянка підлягає поверненню позивачу. Судом враховано, що у цьому спорі належним способом захисту, який забезпечить реальне відновлення порушених прав позивача є скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав оренди на земельні ділянки за відповідачем, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про право оренди земельних ділянок за відповідачем, які не ґрунтуються на договорі оренди землі, порушують права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою.

Рівненський апеляційний суд постановою від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» задовольнив.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 13 червня 2023 року скасував. У задоволенні позову відмовив.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Західна агровиробнича компанія» судовий збір в розмірі 5 954,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки ОСОБА_1 отримувала від нового орендаря ТОВ «Західна агровиробнича компанія» орендну плату, тому фактично між сторонами виникли та тривалий час існували правові відносини з договору оренди землі.

У зв`язку з наведеним, висновок суду першої інстанції про неукладеність між сторонами додаткових угод до договору оренди землі та, як наслідок, наявність підстав для повернення земельних ділянок є помилковим.

Зробивши висновок про неукладеність додаткових угод до договорів оренди землі, врахувавши, що позивач як власник земельних ділянок не підписувала таких угод, суд першої інстанції обмежив предмет доказування у справі лише встановленням факту підписання чи не підписання договорів.

Покладений в основу рішення суду першої інстанції висновок експерта від 28 березня 2023 року № СЕ-19/118-23/790-ПЧ не є обставиною, що має вирішальне значення для задоволення позовних вимог, оскільки висновок експерта є лише одним із видів доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права тапорушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі та витребувано її із Острозького районного суду Рівненської області.

01 листопада 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

На підставі ухвали Верховного Суду від 05 липня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 27 серпня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Ситнік О. М.

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2024 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2024 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц та інших.

У касаційній скарзі зазначається, що отримуючи орендну плату за користування земельними ділянками ОСОБА_1 була переконана в тому, що кошти надходять від ТОВ «Захід Агро», укладення договорів з яким вона визнала.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи

Суд встановив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 5624285300:11:003:0329 площею 0,26 га, 5624285300:11:003:0073 площею 0,21 га, 5624285300:11:002:0036 площею 1,31 га, що знаходяться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (колишня Мощаницька сільська рада Острозького району Рівненської області), що підтверджується державними актами про право приватної власності на землю, інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28 червня 2022 року.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28 червня 2022 року відомо, що державний реєстратор Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 квітня 2018 року з індексним номером 40771952, від 23 квітня 2018 року з індексним номером 40771823 та від 09 серпня 2018 року з індексним номером 42458635 зареєстрував право оренди вказаних земельних ділянок за ТОВ «Західна агровиробнича компанія», орендодавцем яких вказано позивача ОСОБА_1 та підставою для реєстрації права оренди таких земельних ділянок зазначено додаткові угоди до договорів оренди землі.

Відповідно до висновку експерта від 28 березня 2023 року № СЕ-19/118-23/790-ПЧ встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Підписи сторін за угодою» у додатковій угоді від 11 листопада 2017 року (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) до договору оренди землі від 23 березня 2015 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:003:0329 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою із наслідуванням її якомусь автентичному підпису.

Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Підписи сторін за угодою» у додатковій угоді від 11 листопада 2017 року (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) до договору оренди землі від 23 березня 2015 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:003:0073 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою із наслідуванням її якомусь автентичному підпису.

Встановити чи виконаний підпис в графі «Реквізити сторін» в договорі оренди землі від 23 березня 2015 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0036 самою ОСОБА_1 чи іншою особою не виявилось можливим.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказувала, що додаткові угоди до договорів оренди землі вона не підписувала й, відповідно, не укладала.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц вказано, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зроблено висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

У постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 567/1039/22 зазначено, що: «стверджуючи, що договори сторона орендодавця не укладала та не підписувала, суди повинні були врахувати, що позивач мала доводити не лише те, що вона не підписувала договори (як окремі документи), а й не укладала такі договори (двосторонні правочини як результат домовленості двох сторін, спрямованої на встановлення певних цивільних прав та обов`язків), відповідно, що між сторонами не виникли правові відносини із договору оренди землі, оскільки позивач не виявляла своєї волі на укладення таких правочинів. Натомість відповідач має доводити виникнення між сторонами правовідносин із договору оренди землі, виконання такого договору сторонами внаслідок досягнення домовленості з приводу користування земельними ділянками орендодавця».

Суд апеляційної інстанції встановив, що на спростування доводів ОСОБА_1 про те, що додаткові угоди до договорів оренди з ТОВ «Західна агровиробнича компанія»про заміну сторони та внесення змін до договору оренди вона не укладала, відповідач надав до суду докази визнання позивачем факту укладення договору, зокрема: платіжне доручення від 07 жовтня 2021 року № 9111227470 про перерахування ОСОБА_1 на банківський рахунок коштів у сумі 6 043,62 грн з призначенням «орендна плата по договору оренди землі за 2021 рік». Платником у цьому документі вказане ТОВ «Західна агровиробнича компанія; платіжне доручення від 20 листопада 2020 року № 99999547325 про перерахування ОСОБА_1 на банківський рахунок коштів у сумі 5 231,12 грн з призначенням «виплата орендної плати за 2020 рік». Платником у цьому документі вказане ТОВ «Західна агровиробнича компанія» (т. 1 а. с. 90, 91).

Позивач не заперечувала, що між нею та ТОВ «Захід Агро» було укладено договори оренди земельних ділянок, разом із тим вона не була обізнана про перехід права оренди до ТОВ «Західна агровиробнича компанія», тобто вона визнавала факт наявності орендних відносин щодо спірних земельних ділянок, але не погоджувалася лише зі зміною контрагента за договором. Крім того, за користування земельними ділянками вона отримувала грошові кошти.

З урахуванням встановлених у розглядуваній справі обставин, Верховний Суд робить висновок про те, що між сторонами виникли та тривалий час існували правові відносини з договору оренди землі, про що свідчить користування орендарем земельною ділянкою та виплата орендодавцеві орендної плати.

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини про те, що фактично між сторонами виникли та тривалий час існували правові відносини з договору оренди землі, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Подібний висновок щодо застосування норм права наведено у постановах Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 567/983/22 та від 17 червня 2024 року у справі № 567/38/23.

Посилання в касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц та іншихє безпідставними, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Викладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції, підстав вийти за межі доводів касаційної скарги судом касаційної інстанції не встановлено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд встановив, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. І. Грушицький Судді І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк О. М. Ситнік