Ухвала

від 27.11.2024 по справі 752/21544/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

27 листопада 2024 року

м. Київ

Справа № 752/21544/18

Провадження № 61-10229св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ситнік О. М.

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М.

розглянув клопотання ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін справи за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання нечинним рішення органу опіки та піклування, визначення місця проживання дитини з батьком, визначення способів участі батька в особистому вихованні дитини та спілкуванні з дитиною та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю та

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2023 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , задоволено частково. Визначено порядок та способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 10 год. до 16 год. в населеному пункті за місцем проживання дитини - ОСОБА_2 , у присутності матері дитини ОСОБА_3 . перші три місяці з дня набрання рішенням законної сили (після спливу вказаного строку - без присутності матері дитини);

- через три місяці - другого та четвертого тижня кожного місяця з 18 год. п`ятниці до 18 год. наступної за нею неділі,

- у понеділок, середу та п`ятницю, першого та третього тижня кожного місяця з 14 год. до 18 год.;

- у вівторок, четвер другого та четвертого тижня кожного місяця з 14 год. до 18 год.;

- необмежене спілкування батька з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного засобу зв`язку;

Спільний відпочинок батька з донькою:

- щорічно під час осінніх, зимових, весняних канікул дитини - половина канікул;

- щорічно під час літніх канікул - 15 днів кожного місяця літніх канікул;

- святкування дня народження батька дитини разом з дитиною. Винятковими випадками неможливості cвяткування є відсутність дитини на території міста через перебування на оздоровленні/відпочинку разом з матір`ю в межах встановленого графіку участі у вихованні, або хвороби дитини, що підтверджується відповідними довідками медичного закладу;

- святкування Нового Року, Різдва - поперемінно рік через рік, кожного непарного року;

- святкування дня народження дитини - ОСОБА_2 з батьком поперемінно рік через рік, кожного непарного року;

- у разі перебування дитини з матір`ю на Новий Рік та день народження визначити ОСОБА_1 побачення з дитиною в ці дні з 12 год. до 16 год.

Батько і мати дитини мають повідомляти один одного про місце перебування дитини під час перебування дитини з іншим з батьків в періоди спілкування.

Батько дитини має попередити матір дитини засобом телефонного зв`язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі неможливості використання часу на спілкування з дитиною.

Мати дитини має попередити батька дитини засобом телефонного зв`язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі настання непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини), що можуть унеможливити батькові дитини використати визначений за графіком час на спілкування з дитиною. Факти наявності непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини) мають бути засвідчені довідкою уповноваженого державного або приватного закладу охорони здоров`я. У разі лікування дитини в стаціонарному закладі охорони здоров`я, батько дитини має право знаходитись біля дитини протягом всього часу лікування, якщо інше не визначене правилами лікувального закладу, щодо здійснення лікування. Батьки зобов`язані повідомляти один одного у разі хвороби дитини у будь-який час.

Зобов`язано ОСОБА_3 :

- повідомляти про зміну місця перебування ОСОБА_2 не пізніше ніж за 2 дні до моменту переміщення засобом телефонного зв`язку шляхом здійснення дзвінків на телефонний номер ОСОБА_1 ;

- повідомити ОСОБА_1 телефонний номер для надання йому можливості регулярно спілкуватись з ОСОБА_2 засобами телефонного зв`язку;

- не перешкоджати ОСОБА_1 в прийнятті участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за встановленими порядком та способами.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визначено місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_3

06 червня 2024 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв адвокат Голосов Ю. В., залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діяв в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , залишено без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року залишено без змін.

15 липня 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Каращенко Ю. В.засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року, в якій просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , провадження за позовом в частині ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , закрити, в частині позову ОСОБА_1 передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження в справі.

У серпні 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить розглянути в судовому засіданні з викликом учасників справи.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини першої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.

ЄСПЛ неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6 Конвенції, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення від 08 грудня 1983 року в справі «Аксен проти Німеччини» (Axen v. Germany), заява № 8273/78), § 25).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення від 08 грудня 1983 року в справі «Аксен проти Німеччини» (Axen v. Germany), заява № 8273/78), § 28).

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Верховний Суд створив учасникам процесу в справі № 752/21544/18 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

З огляду на вказане, а також ураховуючи те, що сторони вже надали аргументи щодо поданої касаційної скарги та суті спору, вона розглядатиметься без виклику учасників справи.

Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень.

Підстав для розгляду справи в судовому засіданні за участю учасників справи немає, тому у задоволенні клопотання, про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін потрібно відмовити.

Керуючись статтями 7, 260, 400, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовити.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. СитнікСудді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк І. М. Фаловська