Ухвала

від 03.12.2024 по справі 130/2146/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Київ

Справа № 130/2146/16-к

Провадження № 51 - 3409 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року,

встановив:

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 травня

2024 року, залишеною без зміни ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року, залишено без задоволення заяви ОСОБА_4 про перегляд

за нововиявленими обставинами вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 жовтня 2017 року, яким його засуджено за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд ухвали апеляційного суду

в касаційному порядку.

Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427

КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення

її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,

у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа,

яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,

що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи

в обґрунтування кожної позиції.

Засуджений в касаційній скарзі зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування положень статей 36, 37 КК України під час розгляду кримінального провадження.

Натомість відповідно до приписів ст. 433 ч. 1 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тобто, доводи, що стосуються встановлених фактичних обставин кримінального провадження, не можуть бути предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім того, в касаційній скарзі засуджений зазначає про те, що апеляційний суд безпідставно повторно не дослідив висновок експерта, проте не обґрунтовує яких конкретно порушень допустив апеляційний суд в цій частині відповідно до положень статей 412, 404 КПК України.

У поданій касаційній скарзі засуджений також не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду в силу ст. 419 КПК України, які конкретно порушення закону, на його думку, було допущено цим судом, які доводи його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.

Відповідно до приписів ст. 427 ч. 2 п. 5 КПК України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Такі вимоги касаційної скарги мають узгоджуватися з повноваженнями касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України, та відповідати наведеним у ній обґрунтуванням. Відповідно до норми цієї статті, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Натомість вимога касаційної скарги неконкретизована та не узгоджується зі змістом ст. 436 КПК України.

Також в порушення вимог ст. 427 ч. 6 КПК України до касаційної скарги

не додано копії додатків до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не вистачає

2 примірника копії касаційної скарги та 6 копій судового рішення,

що оскаржується).

Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі

у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання

про відкриття касаційного провадження.

У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі, відповідно

до приписів ст. 35 ч. 2 КПК України особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).

Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.

Встановити засудженому ОСОБА_4 п`ятнадцятиденний строк

для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3