Ухвала

від 02.12.2024 по справі 140/13035/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/13035/24

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Андрусенко О. О., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої компанії Західагроінвест до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанія Західагроінвест (далі ТОВ НВК Західагроінвест) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування повністю податкового повідомлення-рішення від 11.07.2024 №0190350706.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви із зазначенням способу їх усунення шляхом подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 9829,30 грн.; заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.

27.11.2024 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено документ про сплату судового збору у розмірі 7863,50 грн (9829,30 грн х 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру судового збору відповідно до частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір), а також заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач зазначив, що голова ліквідаційної комісії Дорошенко С.І. перебував на лікарняному з 02 по 06.09.2024, з 07 по 11.09.2024, з 12 по 16.09.2024 та з 18 по 23.09.2024, після цього перебував на реабілітації ще чотири тижні. При цьому, поштове відправлення, яким було скеровано рішення про результати розгляду скарги, не було отримано особисто головою ліквідаційної комісії, а отримано представником за довіреністю. Відтак, у зв`язку з довготривалою хворобою голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 та довгим періодом реабілітації просить взяти це до уваги як поважну причину для поновлення строку звернення до суду. Також вказав, що враховуючи норми пунктів 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України), у зв`язку з розбіжністю та множинним трактуванням прав та обов`язків платників податків, зміну сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, просить взяти до уваги це як поважну причину для поновлення строку звернення до суду. Крім того, покликається на запровадження на території України воєнного стану.

28.11.2024 представник відповідача подав заперечення на клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, в якому вказав, що перебування голови ліквідаційної комісії Дорошенка С. І. на лікарняному тривало до моменту початку перебігу процесуального строку до 23.09.2024, а період з 23.09 до 08.11.2024 не обґрунтовано жодними поважними причинами. При цьому, зазначив, що позивач є юридичною особою, а отже він не був позбавлений жодної можливості уповноважити в порядку встановленому законодавством іншу особу на звернення до суду та/або укладення договору про надання правової допомоги з адвокатами. Крім того, зауважив, що зміна судової практики відбулась 26.11.2020 (постанова Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19), тобто з моменту прийняття вказаної постанови минуло чотири роки, що є більш ніж достатнім проміжком часу для ознайомлення та подальшого застосування.

Позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу без розгляду з таких мотивів та підстав.

Частинами першою-третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже,КАС Українипередбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другоюстатті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертоюстатті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПК України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК Українивбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

У цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України).

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформулював такий правовий висновок - Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

ТОВ НВК Західагроінвест у цій справі оскаржує податкове повідомлення-рішення від 11.07.2024 №0190350706.

При цьому з долучених до позовної заяви документів слідує, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, за результатом якої Державною податковою службою України (далі ДПС України) прийнято рішення про результати розгляду скарги від 17.09.2024 №28012/6/99-00-06-01-02-06, яким податкове повідомлення-рішення від 11.07.2024 №0190350706 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вказане рішення ДПС України про результати розгляду скарги позивач отримав 23.09.2024, що підтверджено останнім у позовній заяві (також на підтвердження вказаної обставини до заяви про поновлення строку звернення до суду долучено копію конверту, в якому було скеровано таке рішення позивачу, а також трекінг відправлень Укрпошта).

З даним позовом позивач звернувся до суду 08.11.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

Відповідно до частини першоїстатті 121 КАС Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач не заперечує факт пропуску цього строку, та вказав, що звернення до суду з пропуском строку зумовлене такими обставинами: 1) голова ліквідаційної комісії ТОВ НВК Західагроінвест ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 02 по 06.09.2024, з 07 по 11.09.2024, з 12 по 16.09.2024 та з 18 по 23.09.2024, після цього перебував на реабілітації ще чотири тижні; 2) зміною сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду; 3) запровадження на території України воєнного стану.

Із цього приводу слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Отже, поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути врахована судом лише у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

При цьому застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків і має пропорційний характер, що не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження. Скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 також визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежене, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги - 23.09.2024, відтак початок перебігу місячного строку звернення до адміністративного суду розпочався 24.09.2024 та закінчився 24.10.2024.

При цьому, з долучених до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду листків непрацездатності слідує, що ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 02 по 06.09.2024, з 07 по 11.09.2024, з 12 по 16.09.2024 та з 18 по 23.09.2024. Тобто, перебування ОСОБА_1 (голови ліквідаційної комісії) на лікарняному тривало до початку перебігу строку звернення до суду - 24.09.2024. В той же час позивач не надав жодних доказів на підтвердження факту перебування цієї особи на реабілітації чи лікарняному протягом наступних чотирьох тижнів - з 24.09.2024 по 24.10.2024.

Стосовно покликання позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду на те, що зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судом як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, суд зазначає, що новий підхід у питанні визначення строку звернення до суду викладений Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, тобто майже за чотири роки до прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення. Отже, на момент отримання такого податкового повідомлення-рішення позивач мав можливість визначитисяіз необхідністю його оскарження в судовому порядку з урахуванням існуючої судової практики.

З приводу покликань позивача про запровадження на території України воєнного стану, то Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

З огляду на наведене посилання позивача на запровадження воєнного стану без відповідних обґрунтувань та доказів не може бути правовою підставою для поновлення строку звернення до суду з позовом.

Таким чином, наведені у заяві причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, оскільки обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, судом не встановлено

Наслідки пропущення строку звернення до суду визначені устатті 123 КАС України. Згідно з частиною першоюстатті 123 КАС Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина другастатті 123 КАС України).

Відповідно до пункту 9 частини четвертоїстатті 169 КАС Українипозовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другоюстатті 123 цього Кодексу.

Отже, оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, тому позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169, частини другої статті 123 КАС України.

Крім того, позивачу необхідно роз`яснити право на звернення до суду із клопотанням про повернення судового збору відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір.

Керуючись пунктом 9 частини четвертої, частинами п`ятою - восьмою статті 169, частиною другою статті 123, статтею 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої компанії Західагроінвест про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої компанії Західагроінвест до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О. О. Андрусенко