Рішення

від 29.11.2024 по справі 380/1498/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 рокусправа № 380/1498/24 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Західного офісу Державної аудиторської служби України до Львівського комунального підприємства «Бюро спадщини» про стягнення коштів -

УСТАНОВИВ:

Західний офіс Державної аудиторської служби України (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Львівського комунального підприємства «Бюро спадщини» (далі - відповідач), в якому просить стягнути з Львівського комунального підприємства «Бюро спадщини» у дохід загального фонду бюджету Львівської міської територіальної громади за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 «Інші надходження» кошти в сумі 992893,73 грн.

В обґрунтування позову зазначено те, що Західним офісом Держаудитслужби відповідно до п. 1.2.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2023 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Львівського комунального підприємства «Бюро спадщини» за період з 01.01.2021 по 30.06.2023, якою встановлено порушення, що відображено в акті ревізії від 03.10.2023 № 131323-21/5. Позивач зазначив, що ревізією встановлено нецільове використання бюджетних коштів на суму 992,9 тис. гривень. З метою усунення виявленого порушення поставлено вимогу від 10.10.2023 № 131323-14/7411-2023 «Щодо усунення порушень законодавства»: забезпечити відшкодування шляхом перерахування суми 992893,73 грн у дохід загального фонду бюджету Львівської міської територіальної громади за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 "Інші надходження". Натомість, за результатами розгляду вимоги, листом від 09.11.2023 № 000402- вих-138897 ЛКП повідомило про непогодження із порушенням. В той же час, виявлена сума нецільового використання коштів залишається не відшкодованою (не повернутою до бюджету). Повідомив, що ухвалою 5-ої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 26.12.2016 № 1356, затверджено Програму здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017-2021 роках. Зазначив, що ухвалами від 29.12.2020 №19 та від 23.12.2021 № 1801 внесено зміни до ухвали Львівської міської ради від 26.12.2016 № 1356 «Про затвердження Програми здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017 - 2021 роках» (далі Програма). Зокрема, замінено слова з «у 2017 - 2021 роках» на «у 2017 - 2025 роках» та викладено Програму у новій редакції. Вказав, що згідно із п. 1.1 Програми, така розроблена відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 № 148-р «Питання зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни», ухвали міської ради від 08.07.2021 № 1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради». Розділом 3 «Фінансове забезпечення Програми» визначено та розмежовано поняття, підстави і напрями виділення коштів як внески до статутного капіталу та коштів фінансової підтримки комунальним підприємствам, установам та організаціям. Стверджує, що цим розділом чітко передбачено поняття «Внески до статутного капіталу» та «Фінансова підтримка», які кореспондуються із наведеними вище законодавчими нормами. Зокрема, у пп. 3.1.1. п. 3.1 Програми зазначено, що внески до статутного капіталу капітальні видатки бюджету розвитку, які спрямовуються на цілі, перелік яких відповідає ст.71 Бюджетного кодексу України. Повідомив, що у пп. 3.1.2 п. 3.1 Програми вказано, що внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування до статутного капіталу суб`єкта господарювання, визначено за кодами бюджетної програми класифікації видатків, а саме: 7670 Внески до статутного капіталу суб`єктів господарювання, 3210 Капітальні трансферти підприємства, установ, організацій. Кошти, отримані суб`єктом господарювання як внески до статутного капіталу, використовуються ним відповідно до затвердженого фінансового плану на придбання основного капіталу, необоротних активів, відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333. Внески до статутного капіталу комунального підприємства здійснюються для: зміцнення матеріальної бази комунального підприємства; придбання техніки та обладнання для виконання аварійних і невідкладних робіт, усунення наслідків надзвичайних ситуацій; оновлення виробничих потужностей та зниження рівня аварійності об`єктів; підготовки (виготовлення проектно-кошторисної документації) та проведення капітального ремонту, реконструкції та будівництва водопровідно-каналізаційних мереж, теплових мереж і об`єктів житлового фонду; запровадження енергозберігаючих технологій; проведення інших капітальних видатків (пп. 3.1.3 п. 3.1 Програми). Стверджує, що суми внесків до статутного капіталу суб`єкта господарювання згідно із п. 5, 5-1 ч. 2 ст. 76 БКУ та п. 4 ухвали Львівської міської ради від 03.12.2021 № 1067 не спрямовані на поточні витрати комунальних підприємств. Ухвалою Львівської міської ради від 25.03.2021 № 326 «Про внесення змін до розподілу коштів бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади на 2021 рік», яка прийнята відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», внесено зміни до: 1.1.Розподілу коштів бюджету розвитку на здійснення заходів із будівництва, реконструкції і реставрації об`єктів виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури за об`єктами у 2021 році згідно з додатком 1. Водночас, ухвалою Львівської міської ради від 31.12.2021 № 1973 «Про внесення змін до розподілу коштів бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади на 2022 рік», яка винесена відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на виконання рішення виконавчого комітету від 03.12.2021 № 1067 «Про бюджет Львівської міської територіальної громади на 2022 рік», міська рада ухвалила: 1. Внести зміни до 1.1.Розподілу обсягів капітальних вкладень бюджету у розрізі інвестиційних проектів за об`єктами у 2022 році згідно з додатком1. Аналогічно, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.06.2022 № 393 «Про внесення змін до переліку об`єктів, що фінансуються з бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади на 2022 рік», прийнятого відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», внесено зміни до: 1.1. Розподілу обсягів капітальних вкладень бюджету у розрізі інвестиційних проектів за об`єктами у 2022 році згідно з додатком 1. Вважає, що ухвалами міської ради та рішенням виконкому виділено кошти на капітальні вкладення у інвестиційні проекти. Зазначив, що в порушення ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ЛКП «Бюро спадщини» протягом 2022 року та І півріччя 2023 року бюджетні кошти Львівської міської територіальної громади в сумі 992 893,73 грн, що надійшли на розрахунковий рахунок ЛКП «Бюро спадщини» як внески у статутний капітал, використано на господарську діяльність, а не у відповідності до напрямків визначених п. 3.1.3 Програми здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017-2025 роках, затвердженої ухвалою міської ради від 26.12.2016 № 1356, що відповідно до п. 24 ст. 116, ст. 119 Бюджетного кодексу України є нецільовим використанням бюджетних коштів. Тому позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 29.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 13.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи № 380/1498/24 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.02.2024 зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.04.2024 поновлено провадження у справі.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11301 від 12.02.2024) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що відповідно до статті 78 Господарського кодексу України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», таким компетентним органом є сільська, селищна, міська рада. При цьому, унітарне підприємство це підприємство, яке створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Статтею 71 Бюджетного кодексу України визначено, що внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування до статутного капіталу суб`єкта господарювання належать до витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів, який є складовою частиною їх спеціального фонду. Відповідно до статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 7 Бюджетного кодексу України, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування самостійно визначають напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України. Отже, для здійснення внесків у статутний капітал комунального унітарного підприємства має бути рішення відповідної місцевої ради. При цьому, згідно зі статтею 91 Бюджетного кодексу України, місцеві ради можуть затверджувати відповідні програми на здійснення внесків до статутного капіталу суб`єктів господарювання. Водночас прийняття таких програм не є обов`язковим, оскільки бюджет є динамічним, а не статичним документом. Вважає, що приймаючи рішення про здійснення внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, орган місцевого самоврядування може вказувати їх цільове спрямування: на поповнення фонду власних основних засобів, або на поповнення фонду оборотних засобів та засобів обігу. При цьому, якщо в рішенні не вказується на що спрямовується внесок, комунальне підприємство самостійно може визначати напрями його використання. Виходячи з даних визначень, на момент затвердження у відповідному місцевому бюджеті внесків у статутний капітал, такий внесок є бюджетним призначенням і, безперечно, якщо такі внески здійснюються грошовими коштами, такі кошти будуть бюджетними для розпорядника бюджетних коштів. На виконання рішення міської ради, перераховуючи внесок розпорядник бюджетних коштів перераховує комунальному підприємству бюджетні кошти. Однак, як тільки бюджетні кошти переходять до підприємства, вони стають коштами підприємства і їх витрачання вже не регламентується Бюджетним кодексом України, а здійснюється згідно зі статутом підприємства та, в разі затвердження, фінансовим планом підприємства. Ухвалами Львівської міської ради від 25.03.2021 № 326 «Про внесення змін до розподілу коштів бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади на 2021 рік», від 31.12.2021 № 1973 «Про внесення змін до розподілу коштів бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади на 2022 рік», рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.06.2022 № 393 «Про внесення змін до переліку об`єктів, що фінансуються з бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади на 2022 рік» (копія додається) кошти для ЛКП «Бюро спадщини» передбачені як внески до статутного капіталу суб`єктів господарювання, без вказання чіткого напрямку використання. Комунальне підприємство може самостійно визначити напрями використання внесків у статутний капітал шляхом прописування напрямків їх використання у фінансовому плані підприємства. Напрямки використання коштів статутного капіталу Відповідача погоджувалися Розписами використання коштів виділених з бюджету розвитку на відповідний бюджетний рік, як внесок у статутний капітал Львівського комунального підприємства «Бюро спадщини». Зазначив, що позивач у вимозі зазначав про кошти використані на виплату заробітної плати, оплати товарів та послуг, зокрема тих, які виплачувались протягом 2022 року та І півріччя 2023 р. в сумі 992893,73 грн. З них кошти з залишку поповнення статутного капіталу підприємства у 2021 - 492893,73 грн та кошти із поповнення статутного капіталу підприємства у 2022 500000,00 грн. Кошти у сумі 492893,73 грн, відповідачеві вже були виділені у 2021 році відповідно до ухвали Львівської міської ради від 25.03.2021 № 326 «Про внесення змін до розподілу коштів бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади на 2021 рік» та Програми здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017 2025 роках, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2016 № 1356 «Про затвердження Програми здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017 2025 роках», в редакції чинній на момент виділення коштів (надалі Програма № 1356). Вважає, що норми Програми № 1356 не передбачали обмежень щодо витрачання коштів, отриманих з поповнення статутного капіталу підприємства. Отже, кошти в сумі 492893,73 грн. Відповідачем використані відповідно до Розпису використання коштів на 2021 погодженого уповноваженим органом, постійною депутатською комісією фінансів та планування бюджету, та постійною депутатською комісією комунального майна, ресурсів та історичного середовища, а тому ці видатки є правомірними та не підлягають поверненню до бюджету територіальної громади. Ці кошти були скеровані на наступні погоджені статті витрат: 375434, 86 грн на заробітну плату у 2022 році з залишку коштів із поповнення статутного капіталу у 2021 році, (розпис використання коштів на 2021 рік погоджений уповноваженим органом, комісією фінансів та планування бюджету, та комісією комунального майна, ресурсів та історичного середовища); - 59380,50 грн на оплату послуг, окрім комунальних, у 2022 році з залишку коштів із поповнення статутного капіталу у 2021 році, (розпис використання коштів на 2021 рік погоджений уповноваженим органом, комісією фінансів та планування бюджету, та комісією комунального майна, ресурсів та історичного середовища); 20721,75 грн на оплату комунальних послуг у 2022 році із поповнення статутного капіталу у 2021 році, (розпис видатків на 2021 погоджений уповноваженим органом, комісією фінансів та планування бюджету, та комісією комунального майна, ресурсів та історичного середовища); 28256,62 грн на придбання товарів, предметів, обладнання у 2022 році із поповнення статутного капіталу у 2021 році (розпис видатків на 2021 рік погоджений уповноваженим органом, комісією фінансів та планування бюджету, та комісією комунального майна, ресурсів та історичного середовища); 9100,00 грн на придбання товарів, предметів, обладнання, оплату послуг, крім комунальних, у 2023 році із поповнення статутного капіталу у 2021 році, (розпис видатків на 2021 рік погоджений уповноваженим органом, комісією фінансів та планування бюджету, та комісією комунального майна, ресурсів та історичного середовища). Кошти у сумі 500000,00 грн, надійшли на рахунок відповідача у 2022 рік як поповнення статутного капіталу, відповідно до ухвали від 31.12.2021 № 1973 «Про внесення змін до розподілу коштів бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади на 2022 рік». Зазначені кошти були використані відповідачем відповідно до Розпису використання коштів виділених з бюджету розвитку у 2022 році, як внесок у статутний капітал Львівського комунального підприємства «Бюро спадщини», що був затверджений уповноваженим органом (копія додається), а листом від 05.08.2022 № 33.22 уповноважений орган повідомлено, що кошти у сумі 500000, 00 грн будуть використані на заробітну плату. Зазначив, що згідно з підп. 2.1.3 п. 2.1. Програма № 1801 спрямована на своєчасне здійснення розрахунків із заробітної плати, однак не передбачає порядку (процедури) використання коштів комунальних підприємств як внесків до статутних капіталів комунальних підприємств для оплати праці працівників підприємств. Отже, використання коштів Позивачем у сумі 500000,00 як внесок до статутного капіталу підприємства здійснювалося відповідно до бюджетного законодавства, Розпису використання коштів на 2022 рік, є правомірним та не підлягає поверненню до бюджету територіальної громади. На думку відповідача, виконавчі органи Львівської міської ради здійснювали внески до статутного капіталу ЛКП «Бюро спадщини» в тому числі для виплати заробітної плати працівникам підприємства. Кошти, отримані як внески у статутний капітал, використані згідно із рішеннями про бюджет та розписами використання коштів. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Львівське комунальне підприємство «БЮРО СПАДЩИНИ» зареєстроване у вказаному реєстрі з 30.05.2002; основним видом діяльності позивача є діяльність із охорони та використання пам`яток історії, будівель та інших пам`яток культури.

Західний офіс відповідно до п. 1.2.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2023 року провів ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Львівського комунального підприємства «Бюро спадщини» за період з 01.01.2021 по 30.06.2023.

Вказаною ревізією встановлено порушення, що відображено в акті ревізії від 03.10.2023 №131323-21/5.

Ревізією встановлено нецільове використання бюджетних коштів на суму 992,9 тис. гривень.

Зокрема, в порушення ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ЛКП «Бюро спадщини» протягом 2022 року та І півріччя 2023 року бюджетні кошти Львівської міської територіальної громади в сумі 992893,73 грн, що надійшли на розрахунковий рахунок ЛКП «Бюро спадщини» як внески у статутний капітал, Підприємством використано на господарську діяльність, а не у відповідності до напрямків визначених п. 3.1.3 Програми здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017-2025 роках, затвердженої ухвалою міської ради від 26.12.2016 №1356 та за відсутності погодження головами комісії фінансів та планування бюджету та комісії комунального майна, ресурсів та історичного середовища, чим в свою чергу недотримано п.3 ухвали Львівської міської ради від 31.12.2021 № 1973, що відповідно до п. 24 ст. 116, ст. 119 Бюджетного кодексу України є нецільовим використанням бюджетних коштів.

За результатами ревізії та на підставі складеного акту відповідач висунув вимогу про усунення порушень законодавства від 10.10.2023 № 131323-14/7411-2023, адресовану директору ЛКП «Бюро спадщини».

З метою усунення виявленого порушення вказаною вимогою передбачено: забезпечити відшкодування враховуючи вимоги ст. 22 та ст. 1212 Цивільного кодексу України шляхом перерахування суми 992893,73 грн за рахунок власних (небюджетних) коштів у дохід загального фонду бюджету Львівської міської територіальної громади за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 "Інші надходження".

На підставі п. 7 ст. 10, ч. 2 ст. 15 Закону України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», підпункту 16 п. 6, п. 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, п.п. 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, Західний офіс Держаудитслужби вимагав усунути виявлені порушення законодавства.

У зв`язку з неповерненням відповідачем суми 992893,73 грн, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939).

Відповідно до статті 2 Закону № 2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, встановлено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення про Державну аудиторську службу України).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (частина друга статті 2 Закону № 2939-ХІІ).

За визначенням, наведеним у частині першій статті 3 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

За змістом пунктів 1, 7, 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що Держаудитслужба та її територіальні органи мають право здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та, у разі виявлення порушень законодавства, пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, контролюючий орган має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не вжито заходів щодо усунення виявлених під час здійснення перевірки порушень законодавства.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі Порядок № 550).

За приписами Порядку № 550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому (пункт 45).

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування (пункт 46).

У разі проведення ревізії на підставі звернення правоохоронних органів, а також коли ревізією, проведеною з інших підстав, виявлено порушення, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних правопорушень, акти таких ревізій з додатками до акта ревізії у визначені в пункті 46 цього Порядку строки передаються до правоохоронних органів (пункт 48).

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 10 Закону № 2939-XII передбачає обов`язок при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 35 Порядку № 550 акт ревізії містить констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, визначений у разі наявності в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об`єкту контролю внаслідок таких порушень.

Частиною п`ятою статті 64 Закону № 280/97-ВР передбачено, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Частина перша статті 61 Закону № 280/97-ВР визначає, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет (частина перша статті 64 цього ж Закону).

Видатки бюджету - кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (пункт 13 частини першої статті 2 БК).

Витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (пункт 14 частина перша статті 2 БК).

Одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БК).

Ухвалою № 1356, затверджено Програму здійснення Львівською міської радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017-2021 роках (далі - Програма).

Ухвалами від 29.12.2020 № 19 та від 23.12.2021 № 1801 внесено зміни до Ухвали № 1356. Зокрема, замінено слова з у 2017 - 2021 роках на у 2017 - 2025 роках та викладено Програму у новій редакції.

Згідно із пунктом 1.1 Програми, така розроблена відповідно до вимог БК, Господарського кодексу України, Закону № 280/97-ВР, розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 № 148-р Питання зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни (далі Розпорядження № 148-р), ухвали Міської ради від 08.07.2021 № 1081 Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради.

Розділом 3 Фінансове забезпечення Програми визначено підстави і напрями виділення коштів як внески до статутного капіталу.

Цим розділом розмежовано поняття Внески до статутного капіталу та Фінансова підтримка.

Так, у підпункті 3.1.1. пункту 3.1 Програми зазначено, що внески до статутного капіталу капітальні видатки бюджету розвитку, які спрямовуються на цілі, перелік яких відповідає статті 71 БК. У статті 71 БК визначено перелік видатків, які відносяться до капітальних.

У підпункті 3.1.2 пункту 3.1 Програми вказано, що внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування до статутного капіталу суб`єкта господарювання, визначено за кодами бюджетної програми класифікації видатків, а саме: 7670 Внески до статутного капіталу суб`єктів господарювання, 3210 Капітальні трансферти підприємства, установ, організацій.

Кошти, отримані суб`єктом господарювання як внески до статутного капіталу, використовуються ним відповідно до затвердженого фінансового плану на придбання основного капіталу, необоротних активів, відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333.

Внески до статутного капіталу комунального підприємства здійснюються для: зміцнення матеріальної бази комунального підприємства; придбання техніки та обладнання для виконання аварійних і невідкладних робіт, усунення наслідків надзвичайних ситуацій; оновлення виробничих потужностей та зниження рівня аварійності об`єктів; підготовки (виготовлення проектно-кошторисної документації) та проведення капітального ремонту, реконструкції та будівництва водопровідно-каналізаційних мереж, теплових мереж і об`єктів житлового фонду; запровадження енергозберігаючих технологій; проведення інших капітальних видатків (підпункт 3.1.3 пункту 3.1 Програми).

Обсяги фінансування за рахунок коштів бюджету МТГ в розрізі головних розпорядників бюджетних коштів та комунальних підприємств, установ і організацій визначаються ухвалою про бюджет МТГ на відповідний рік (з урахуванням внесених протягом року змін та доповнень) (пункт 3.5).

Ухвалою Міської ради від 25.03.2021 № 326 Про внесення змін до розподілу коштів бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади на 2021 рік внесено зміни до: пункту 1.1. Розподілу коштів бюджету розвитку на здійснення заходів із будівництва, реконструкції і реставрації об`єктів виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури за об`єктами у 2021 році згідно з додатком 1.

Ухвалою Міської ради від 31.12.2021 № 1973 Про внесення змін до розподілу коштів бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади на 2022 рік, яка винесена на виконання рішення виконавчого комітету від 03.12.2021 № 1067 Про бюджет Львівської міської територіальної громади на 2022 рік, Міська рада ухвалила: 1. Внести зміни до: 1.1. Розподілу обсягів капітальних вкладень бюджету у розрізі інвестиційних проектів за об`єктами у 2022 році згідно з додатком 1; Рішенням виконавчого комітету Міської ради від 03.06.2022 № 393 Про внесення змін до переліку об`єктів, що фінансуються з бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади на 2022 рік, прийнятого відповідно до БК, Закону 280/97-ВР, внесено зміни до: 1.1. Розподілу обсягів капітальних вкладень бюджету у розрізі інвестиційних проектів за об`єктами у 2022 році згідно з додатком 1.

Отже, як видно із ухвал Міської ради та рішення виконкому, такими виділено кошти на капітальні вкладення у інвестиційні проекти.

В той же час, Програмою чітко передбачено, що внески до статутного капіталу капітальні видатки бюджету розвитку (спеціальний фонд бюджету).

Таким чином, внески до статутного капіталу комунального підприємства є видатками бюджету розвитку та спрямовуються і отримуються комунальним підприємством на виконання бюджетної програми для використання на придбання основного капіталу, необоротних активів, що відноситься до капітальних видатків та регламентується нормами бюджетного законодавства.

Окрім того, зі змісту Вимоги від 10.10.2023 № 131323-14/7411-2023, у ній викладено висновки Офісу про виявлені під час ревізії порушення позивачем вимог чинного законодавства, що призвело до завдання збитків (втрат коштів) та визначено розмір цих збитків (втрат).

Водночас дії відповідача щодо включення до оскаржуваної вимоги певних відомостей самі по собі не створюють та не припиняють права чи обов`язків особи, а лише фіксують певні факти.

Аналогічні правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 820/339/17, від 11.02.2020 у справі № 804/2282/16.

З цього приводу, суд зазначає, що актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Львівського комунального підприємства «Бюро спадщини» за період з 01.01.2021 по 30.06.2023, встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів на суму 992,9 тис. гривень. Примірник акта ревізії вручено директору ЛКП «Бюро спадщини» П.В. Богайчику 03.10.2023, що підтверджується відповідним підписом директора. Жодних заперечень акт не містить.

У справі № 820/3534/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Комунальне підприємство, установа чи організація подає головному розпоряднику бюджетних коштів лист-звернення із обґрунтуванням потреби в отриманні фінансової підтримки або внесків до статутного капіталу. На підставі листа-звернення комунального підприємства установи чи організації головний розпорядник бюджетних коштів готує лист-запит на фінансування, згідно з Порядком проведення видатків з міського бюджету територіальної громади м. Львова. (п. 3.3 Програми).

З метою підтвердження використаних коштів, які були отримані відповідно до Програми, комунальні підприємства, установи та організації щоквартально надають головному розпоряднику бюджетних коштів копії платіжних документів, звіти про виконання фінансових планів разом з інформаційною довідкою щодо результатів діяльності із зазначенням напрямів використання вищезазначених коштів (п. 3.9 Програми).

При цьому, для ревізії не надано жодних обґрунтованих розрахунків, плану використання коштів поданих Підприємством до головного розпорядника бюджетних коштів в частині потреби у виділенні коштів, як внесків до статутного капіталу. Також, ЛКП «Бюро спадщини» не подавало щоквартально головному розпоряднику бюджетних коштів копії платіжних документів, звіти про виконання фінансових планів разом з інформаційною довідкою щодо результатів діяльності із зазначенням напрямів використання вищезазначених коштів. Водночас, відповідних обґрунтувань та розрахунків за видами видатків товарів (робіт, послуг) до ревізії також не надано. Вказані доводи позивача не спростовано відповідачем.

Всього, протягом 2022 року та І півріччя 2023 року підприємством всупереч вимогам підпункту 3.1.3 п.3.1 Програми проведено поточні видатки на загальну суму 992893,73 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Судом встановлено, що ухвалами Міської ради від 25.03.2021 № 326, від 31.12.2021 № 1973 та рішення виконавчого комітету від 03.06.2022 № 393, такими виділено спірні кошти на капітальні вкладення у інвестиційні проекти.

Водночас відповідно до п. 3.1.3. Програми № 1801 здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017 2025 роках, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2016 № 1356, внески до статутного капіталу комунального підприємства здійснюються для:

3.1.3.1. зміцнення матеріальної бази комунального підприємства;

3.1.3.2. придбання техніки та обладнання для виконання аварійних і невідкладних робіт, усунення наслідків надзвичайних ситуацій;

3.1.3.3. оновлення виробничих потужностей та зниження рівня аварійності об`єктів;

3.1.3.4. підготовки (виготовлення проектно-кошторисної документації) та проведення капітального ремонту, реконструкції та будівництва водопровідно-каналізаційних мереж, теплових мереж і об`єктів житлового фонду;

3.1.3.5. запровадження енергозберігаючих технологій;

3.1.3.6. проведення інших капітальних видатків.

Як зазначив відповідач кошти в сумі 492893,73 грн, які надійшли у 2021 році використані відповідачем відповідно до Розпису використання коштів на 2021 рік, погодженого уповноваженим органом, постійною депутатською комісією фінансів та планування бюджету, та постійною депутатською комісією комунального майна, ресурсів та історичного середовища.

Відповідно до Розпису використання коштів на 2021 рік ці кошти були скеровані на такі статті витрат: 375434,86 грн на заробітну плату у 2022 році з залишку коштів із поповнення статутного капіталу у 2021 році; 59380,50 грн на оплату послуг, окрім комунальних, у 2022 році з залишку коштів із поповнення статутного капіталу у 2021 році; 20721,75 грн на оплату комунальних послуг у 2022 році із поповнення статутного капіталу у 2021 році; 28256,62 грн на придбання товарів, предметів, обладнання у 2022 році із поповнення статутного капіталу у 2021 році; 9100,00 грн на придбання товарів, предметів, обладнання, оплату послуг, крім комунальних, у 2023 році із поповнення статутного капіталу у 2021 році.

У свою чергу, відповідач вказав, що кошти у сумі 500000,00 грн, надійшли на рахунок відповідача у 2022 році як поповнення статутного капіталу, відповідно до ухвали від 31.12.2021 № 1973 «Про внесення змін до розподілу коштів бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади на 2022 рік» використані відповідачем відповідно до Розпису використання коштів виділених з бюджету розвитку у 2022 році, як внесок у статутний капітал Львівського комунального підприємства «Бюро спадщини», що був затверджений уповноваженим органом, а листом від 05.08.2022 р. № 33.22 уповноважений орган повідомлено, що кошти у сумі 500000,00 грн будуть використані на заробітну плату.

З цього приводу суд враховує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі № 380/26787/23, яке набрало законної сили, у задоволені позову Львівського комунального підприємства Бюро спадщини до Західного офісу Держаудитслужби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Львівська міська рада, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, про визнання протиправним та скасування висновку, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Львівського комунального підприємства Бюро спадщини відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнати протиправною і скасування вимог відповідача, що викладені у листі від 10.10.2023 № 131323-14/7411-23 «Щодо усунення порушень законодавства».

Вказаним рішенням встановлено, що внески до статутного капіталу комунального підприємства є видатками бюджету розвитку та спрямовуються і отримуються комунальним підприємством на виконання бюджетної програми для використання на придбання основного капіталу, необоротних активів, що відноситься до капітальних видатків. та регламентується нормами бюджетного законодавства.

Таким чином, в порушення ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ЛКП «Бюро спадщини» протягом 2022 року та І півріччя 2023 року бюджетні кошти Львівської міської територіальної громади в сумі 992893,73 грн, що надійшли на розрахунковий рахунок ЛКП «Бюро спадщини» як внески у статутний капітал, використано на господарську діяльність, а не у відповідності до напрямків визначених п. 3.1.3 Програми здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017-2025 роках, затвердженої ухвалою міської ради від 26.12.2016 № 1356, що відповідно до п.24 ст. 116, ст. 119 Бюджетного кодексу України є нецільовим використанням бюджетних коштів.

Водночас, шкода, щодо наявності якої зроблено висновок Офісом, може бути відшкодована у судовому порядку за позовом цього органу.

У свою чергу, суд враховує, що за результатами ревізії та на підставі складеного акту відповідач висунув вимогу про усунення порушень законодавства від 10.10.2023 № 131323-14/7411-2023, адресовану директору ЛКП «Бюро спадщини», у якій просив забезпечити відшкодування враховуючи вимоги ст. 22 та ст. 1212 Цивільного кодексу України шляхом перерахування суми 992893,73 грн за рахунок власних (небюджетних) коштів у дохід загального фонду бюджету Львівської міської територіальної громади за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 "Інші надходження".

Як встановлено судом, процедуру проведення інспектування зокрема в бюджетних установах, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, визначено Порядком № 550.

Відповідно до пунктів 16, 35 цього Порядку встановлено, що формою проведення ревізії є документальна перевірка, результати якої оформляються актом, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.

Підпунктом 4 пункту 4 Положення «Про Державну фінансову інспекції», яке затверджене Указом Президента 23 квітня 2011 року № 499/2011 передбачено, що Державна фінансова інспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства, звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства.

Відповідно до вимог підпункту 15, підпункту 21 пункту 6 Положення № 499/2011, Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Наведені вище норми кореспондуються з приписами пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз вищевказаних норм вказує на те, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, аналіз вказаних норм свідчить про наявність в органу державного фінансового контролю права пред`являти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово відшкодувати виявлені в ході перевірки збитки.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, тобто, у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

Таким чином, наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Суд визнає, що предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства може бути лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача. Натомість, у справі, яка розглядається, Держаудитслужба пред`явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії ЛКП «Бюро спадщини», при цьому вимога від 10.10.2023 вказує на виявлені збитки та їхній розмір (992893,73 грн).

З огляду на обов`язковість врахування висновків Верховного Суду України, встановленою діючою на час судового розгляду частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду України (справи № № 2-40а14, 21-63а14 від 15.04.2014 р, № 21-1380а15 від 16.09.2015), за яким зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

З проведеного вище аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII, з чим кореспондується пункт 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд застосував, зокрема у постановах від 22 грудня 2022 року у справі № 826/13003/17, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі № 420/6808/19.

У справі ж, що розглядається, зміст вимоги, за якою заявлено стягнення, полягає в тому, щоб забезпечити відшкодування збитків, встановлених контролюючим органом. Додатково про обов`язковий характер цієї вимоги свідчить застереження в ній про те, що її невиконання є підставою для звернення до суду в інтересах держави.

Проаналізувавши зміст вимоги від 10.10.2023 № 131323-14/7411-2023 суд констатує, що вона не містить вимоги про стягнення збитків хоч і вказує на забезпечення їх відшкодування.

Водночас ця вимога сформульована на виконання владних управлінських функцій органу державного фінансового контролю. Так, пунктом 15 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII передбачено, що органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях. Також згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю. Матеріали справи не містять доказів того, що Західний офіс Державної аудиторської служби України вживав заходів щодо притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю.

За таких обставин, враховуючи, що при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, суд дійшов висновку, що позивач не реалізував своїх повноважень, визначених Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», а тому суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Західного офісу Державної аудиторської служби України (79000 м. Львів вул. Костюшка 8; код ЄДРПОУ 40479801) до Львівського комунального підприємства «Бюро спадщини» (79008 м. Львів вул. Валова 20; код ЄДРПОУ 32052531) про стягнення коштів відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.П. Качур