Ухвала

від 27.11.2024 по справі 380/22367/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

27 листопада 2024 рокусправа № 380/22367/24Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯнковська І.І.,

за участю:

представника позивачаМосковича А.Я.,

представників відповідачівСтужук О.Ю., Марциняка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції заяву представника Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без розгляду та заяву представника позивача про поновлення процесуального строку у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОРИНОК» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОРИНОК» (місцезнаходження: 82400, Львівська область, Стрийський район, м. Стрий, вул. Ю. Липи, 6, код ЄДРПОУ 36742522) (далі позивач, ТзОВ «ЕКОРИНОК») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) (далі відповідач-1, ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) (далі відповідач-2. ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо реєстрації ТОВ «ЕКОРИНОК» платником єдиного податку з 01.10.2023;

- визнати протиправним дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «ЕКОРИНОК» з індивідуальним податковим номером 367425213116 з 30.09.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України внести до Реєстру платників податку на додану вартість інформацію щодо скасування анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «ЕКОРИНОК» з індивідуальним податковим номером 367425213116 з 30.09.2023.

Ухвалою від 04.11.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник ДПС України 19.11.2024 подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Заява мотивована тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався або міг дізнатися ще 01.10.2023, однак з позовом звернувся лише в жовтні 2024 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку. Зазначає, що 13.10.2023 ТОВ «ЕКОРИНОК» подало до ГУ ДПС у Львівській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування із зазначенням бажаної дати переходу на спрощену систему оподаткування з 01.10.2023. Отже, позивач з жовтня 2023 року міг і повинен був знати про порушення свого права, на захист якого лише 31.10.2024 подано цей позов, і на переконання ДПС України ніщо не перешкоджало позивачу своєчасно звернутись до суду за даним позовом.

Від ТОВ «ЕКОРИНОК» 27.11.2024 надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ТОВ «ЕКОРИНОК» пропущений строк звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії. Зазначає, що предметом судового оскарження в даній справі є протиправні дії відповідача-1 щодо неправомірної реєстрації ТОВ «ЕКОРИНОК» платником єдиного податку з 01.10.2023 і пов`язане з цим автоматичне анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «ЕКОРИНОК» з 30.09.2023, які в кінцевому результаті стали причиною порушення прав ТОВ «ЕКОРИНОК» через виникнення обов`язку нарахувати умовний продаж товарів відповідно до п.184.7 ст. 184 ПК України. Тобто, про протиправність таких дій Відповідача-1 позивачу стало відомо не в момент їх вчинення, а після отримання інформації про їх негативні наслідки для ТОВ «ЕКОРИНОК» (після отримання запиту від ГУ ДПС у Львівській області від 15.07.2024).

Відповідно до даних, які відображені в електронному кабінеті платника податків ТОВ «ЕКОРИНОК» отримало статус платника єдиного податку 01.10.2023. Однак, в цей же день 01.10.2023 позивача було позбавлено такого статуту за рішенням відповідача-1, через наявність на день подання заяви на перехід на спрощену систему оподаткування податкового боргу. Однак, автоматично з включенням позивача до реєстру платників єдиного податку відбулося анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «ЕКОРИНОК» з 30.09.2023 (з дня, який передує дню переходу на спрощену систему оподаткування). В результаті таких рішень відповідача-1, ТОВ «ЕКОРИНОК» не змінюючи системи оподаткування, оскільки перехід на спрощену систему оподаткування так і не відбувся, втратило статус платника ПДВ. Фактично, ТОВ «ЕКОРИНОК» стало заручником ситуації через неправомірні дії відповідача 1, який не перевірив факту наявності податкового боргу в ТОВ «ЕКОРИНОК» і поспішно вніс помилковий запис про включення ТОВ «ЕКОРИНОК» до реєстру платників єдиного податку, який одразу ж і скасував.

Представник позивача зазначає, що ТОВ «ЕКОРИНОК» володіло інформацією про внесення до облікових даних платника податків відповідних записів за 30.09.2023 та 01.10.2023, однак в силу відсутності своєї вини у ситуації, яка відбулася, та в силу того, що відповідач-1 анулюванням реєстрації платника єдиного податку в день реєстрації платником єдиного податку фактично підтвердив свою ж помилку, а також враховуючи факт того, що жодного разу при проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість починаючи з вересня 2023 року і по липень 2024 року податковий орган не заявляв про порушення норм податкового законодавства з боку ТОВ «ЕКОРИНОК», позивач до 15.07.2024 не знав і не міг знати про порушення своїх прав. Крім цього, ТОВ «ЕКОРИНОК» по даний час не отримало від ГУ ДПС у Львівській області ані в паперовому, ані в електронному вигляді жодного з рішень (про переведення на спрощену систему оподаткування, про анулювання реєстрації платника ПДВ і про анулювання реєстрації платника єдиного податку).

Вказує, що про порушення своїх прав ТОВ «ЕКОРИНОК» стало відомо лише після отримання від ГУ ДПС у Львівській області запиту № 21180/6/13-01-07-15-17 від 15.07.2024 про надання інформації та її документального підтвердження щодо визнання умовного постачання товарів та необоротних активів на день анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, відповідно до п.184.7 ст. 184 ПК України. Після отримання даного запиту, ТОВ «ЕКОРИНОК» почало вживати активних дій щодо відновлення свого порушеного права.

Також зазначає, що в інтересах ТОВ «ЕКОРИНОК» представником позивача подано адвокатський запит № 1609/24-1 від 16.09.2024 на адресу відповідача-1 щодо надання інформації та рішень про переведення на спрощену систему оподаткування, про анулювання реєстрації платника ПДВ і про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Відповідь на адвокатський запит отримано 17.10.2024, однак до нього не було долучено жодних рішень ГУ ДПС у Львівській області. Таким чином, ТОВ «ЕКОРИНОК» дізнався про порушення своїх прав саме 15.07.2024 і одразу почав вживати всі залежні від нього дії щодо поновлення свого порушеного права. З цих підстав просить поновити пропущений позивачем строк звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні щодо залишення позовної заяви без розгляду заперечив та просив визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк звернення до суду з підстав, викладених у заяві про поновлення строку звернення до суду.

Представник відповідача в судовому засіданні подану заяву про залишення позовної заяви без розгляду підтримала. Просила залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.

При вирішенні заяв представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та представника позивача про поновлення пропущеного строку суд керувався таким.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Пунктом 8 ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Суд зазначає, що встановлені процесуальним законом строки та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Предметом оскарження у цій справі є протиправні дії ГУ ДПС у Львівській області щодо неправомірної реєстрації ТОВ «ЕКОРИНОК» платником єдиного податку з 01.10.2023 і пов`язане з цим автоматичне анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «ЕКОРИНОК» з 30.09.2023, які, як стверджує позивач, стали причиною порушення його прав через виникнення обов`язку нарахувати умовний продаж товарів відповідно до п.184.7 ст. 184 ПК України.

Позивач вважає, що його права порушені саме після отримання в липні 2024 року вимоги податкового органу про проведення нарахування умовного продажу товарів відповідно до п.184.7 ст. 184 ПК України у зв`язку з анулюванням реєстрації його платником ПДВ. При цьому вказує, що за вересень 2023 року та з листопада 2023 року і по липень 2024 року позивачем подавались декларації по ПДВ і жодних зауважень щодо неналежного відображення у них податкових зобов`язань у зв`язку з анулюванням позивачу реєстрації як платника податку на додану вартість у податкового органу не було. Оскільки відповідач-1 самостійно виправив свою ж помилку при безпідставній реєстрації ТОВ «ЕКОРИНОК» платником єдиного податку, позивач обґрунтовано сподівався про відсутність наслідків для нього від такої поведінки податкового органу. Отже позивач вважає, що строк звернення до суду необхідно обраховувати не від дати вчинення податковим органом протиправних дій чи прийняття протиправних рішень, а саме з моменту виникнення для нього наслідків від таких дій чи рішень.

В свою чергу ДПС України, в обґрунтування заяви про залишення позовної заяви без розгляду, вказує лише на факт реєстрації позивача з 01.10.2023 платником єдиного податку і саме з цією датою відповідач-2 пов`язує момент виникнення у ТОВ «ЕКОРИНОК» права на звернення до суду. При цьому податковий орган фактично не заперечує факту помилкового переведення позивача на спрощену систему оподаткування.

Надаючи оцінку доводам сторін з приводу наявності чи відсутності підстав для залишення позовної заяви без розгляду суд надає перевагу доводам позивача та враховує фактичні обставини виникнення спірних правовідносин. Відтак, з огляду на встановлені обставини суд вважає, що строк звернення до суду пропущений позивачем з поважних причин.

При цьому суд враховує, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Гарантії, пов`язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001р.).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

За змістом ст.123 КАС України суд може поновити строк звернення до суду, якщо визнає поважними причини пропуску такого строку.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з визначеним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Отже, оскільки позивач звернувся до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду і зазначив причини, які суд вважає поважними то з метою уникнення надмірного формалізму та автоматизму, а також для надання можливості особі звернутися про захист свого права, суд дійшов висновку про поновлення такого строку.

Суд враховує, що обов`язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, факт якої має підтверджуватися належними та допустимими доказами.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач вживав своєчасних заходів щодо захисту своїх прав в межах установленого КАС України строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та надані до суду докази, зважаючи на повідомлені позивачем обставини, суд вважає за доцільне заяву про поновлення строку звернення до суду задовольнити та поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставною та необґрунтованою, а тому в задоволенні такої необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКОРИНОК» пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

В задоволенні заяви представника Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОРИНОК» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.12.2024.

СуддяКузан Ростислав Ігорович