Ухвала

від 03.12.2024 по справі 520/24440/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

03 грудня 2024 року № 520/24440/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом Новобаварської районної організації профспілки працівників освіти і науки України до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

УСТАНОВИВ:

Новобаварська районна організація профспілки працівників освіти і науки України звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 00285172411, №00285152411 та № 00285132411 від 22.05.2024.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 адміністративний позов Новобаварської районної організації профспілки працівників освіти і науки України до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 22.05.2024 № 00285132411, № 00285152411 та № 00285172411. Стягнуто на користь Новобаварської районної організації профспілки працівників освіти і науки України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області суму сплаченого судового збору в розмірі 3 999,80 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 80 копійок).

Від позивача 20.11.2024 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі № 520/24440/24 щодо розподілу судових витрат, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Новобаварської районної організації Профспілка працівників освіти і науки України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень. Також, позивач просив розгляд заяви здійснювати без участі представника позивача.

Суд, розглянувши матеріали справи та подану заяву, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як встановлено судом із матеріалів справи, у позовній заяві позивач зазначив про те, що додатково підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, та які позивач оцінив у розмірі 20 000,00 грн.

Також, позивачем, з посиланням на ч. 7 ст. 139 КАС України, було зазначено, що в разі задоволення позовних вимог (повного, часткового), докази на підтвердження витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд зазначає, що судове рішення у справі прийнято судом у спрощеному провадженні без виклику сторін 13.11.2024 та повний текст рішення виготовлено цієї ж дати.

Так, оскільки судове рішення в даній справі було прийнято 13.11.2024, то, керуючись ч. 7 ст. 139 КАС України, судом встановлено, що останнім днем для подання позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення та доказів щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, є 18.11.2024.

Однак, позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та відповідні докази лише 20.11.2024.

Разом з тим, як встановлено судом з матеріалів справи, договір про надання правової (правничої) допомоги між позивачем та адвокатом Яковенко Оксаною Григорівною було укладено 01.05.2024, а позовну заяву позивачем подано до суду 02.09.2024.

З наданих до суду доказів витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, вбачається, що такі витрати складаються з надання первинної консультації, ознайомлення та вивчення наданих позивачем матеріалів, складання позовної заяви, підготовки пакету друкованих матеріалів позовної заяви, складання інших процесуальних документів.

Як встановлено з матеріалів справи, представником позивача до суду було подано лише позовну заяву та, у подальшому, подано до суду додаткові пояснення, зміст яких фактично повторює обґрунтування, викладені в позовній заяві. Інших дій не вчинялося.

Отже, судом встановлено, що фактично всі витрати стосуються дій, вчинених адвокатом до подачі позовної заяви до суду, що підтверджується наданими до суду актом приймання-передачі наданих послуг № 18/11/2024 від 18.11.2024 та детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 18.11.2024. Окрім того, всі документи, окрім акту приймання-передачі наданих послуг та детального опису робіт (наданих послуг), подані адвокатом на підтвердження витрат на правничу допомогу (договір № 01/05/2024 від 01.05.2024, протокол визначення розміру гонорару від 29.08.2024, складені до подання позовної заяви.

Ухвалу суду від 05.09.2024 про відкриття провадження у справі, в якій зазначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, представником позивача отримано 06.09.2024 о 04:29 через електронний кабінет системи "Електронний суд", що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.

Відтак, за період часу з 06.09.2024 та до закінчення розгляду справи судом та винесення рішення 13.11.2024 у позивача було більше ніж достатньо часу, щоб визначитися зі своєчасністю подання заяви про ухвалення додаткового рішення та доказів на підтвердження розміру судових витрат.

Належних обґрунтувань (поважних причин) неможливості подання відповідних документів разом з позовною заявою або до прийняття судом рішення по суті позивач не навів.

Так, заява позивача про надання доказів понесених судових витрат на правничу допомогу після винесення рішення обумовлена лише задоволенням позову, поважних причин неможливості подання таких доказів до винесення судового рішення в даній справі така заява не містить.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи останні вчинені представником позивача дії в цій справі датовані 04.10.2024 (надання пояснень). Ці обставини підтверджуються наданим до суду детальним описом робіт та актом приймання-передачі наданих послуг. Отже, станом на 05.10.2024 представник позивача вже надав зазначені в заяві послуги та мав можливість протягом більше місяця в межах двомісячного строку розгляду справи подати відповідні документи до суду, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність будь-яких поважних причин у позивача, які перешкоджали подати відповідні документи до винесення рішення в даній справі.

Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 у справі № 160/16902/20 було зазначено:

"За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення."

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, судом встановлено, що позивачем надано відповідні докази щодо понесених витрат на правничу допомогу з порушенням правил, встановлених ч. 7 ст. 139 КАС України. Позивач у позовній заяві лише вказав про очікувані витрати на професійну правничу допомогу, які також підлягають відшкодуванню, однак не надав до суду до закінчення судових дебатів доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та не вказав поважних причин, які заважали подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу та розміру таких витрат до закінчення судових дебатів, зважаючи на те, що всі докази, окрім акту прийому-передачі наданих послуг та детального опису робіт (наданих послуг), були складені ще до подання позову до суду.

Суд зазначає, що з урахуванням положень ч. 7 ст. 139 КАС України, п`ятим днем після ухвалення рішення суду в даній справі є 18.11.2024.

Клопотань про поновлення строку для подання до суду доказів понесення витрат на правничу допомогу позивач не подавав. Жодних доводів щодо поважності причин пропуску позивачем строку подання відповідних доказів до суду заява про ухвалення додаткового рішення не містить.

Так, заява про ухвалення додаткового рішення з відповідними доказами подана позивачем до суду та зареєстрована судом 20.11.2024, тобто за межами вищезазначеного строку, встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про залишення такої заяви без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.08.2020 по справі №340/2449/19, в якій Верховний Суд зазначив, що за умови відсутності будь-яких належних і беззаперечних доказів на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України строку подання доказів понесених стороною судових витрат та неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, вказана заява підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 грудня 2020 року у справі №300/2425/19 з аналогічного питання, неподання відповідних доказів протягом встановленого 5-денного строку має наслідком повернення такої заяви без розгляду.

Аналогічна правова позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 817/1889/17 та в ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі № 340/2823/21.

Так, Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 07.07.2023 у справі № 340/2823/21 викладено наступний висновок: "Якщо докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, - за умови, що прохання про розподіл цих витрат буде заявлене суду касаційної інстанції до завершення розгляду справи - будуть надані по спливу п`яти днів після ухвалення судового рішення за касаційною скаргою - заява про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги [в суді касаційної інстанції] залишається без розгляду".

Суд при розгляді заяви враховує висновки Верховного Суду у відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, позивачем доказів понесених фактичних витрат на професійну правничу допомогу в установлений законом строк суду не надано, а тому заява позивача підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 248, 252, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом Новобаварської районної організації профспілки працівників освіти і науки України до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН