Рішення

від 20.11.2024 по справі 580/7630/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року справа № 580/7630/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання - Міщенко Д.А.,

представника позивача - Кравчука С.І. (згідно з ордером),

представниці відповідача - Левенець А.М. (у порядку самопредставництва),

розглянувши правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЧЕРКАСЬКІ РИНКИ" ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

02.08.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла позовна заява КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЧЕРКАСЬКІ РИНКИ» ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» (18000, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.221; код ЄДРПОУ 35377360) (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, місто Черкаси, вул.Хрещатик, будинок 235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР):

від 14.06.2024: №8484/23-00-07-06-01, №8480/23-00-07-06-01, №8474/23-00-07-06-01, №8478/23-00-07-06-01;-

від 01.07.2024 №9323/23-00-07-06-01.

Додатково просив здійснити розподіл судових витрат на його користь.

Обґрунтовуючи зазначив, що не погоджується зі спірними рішеннями. Вважає їх неповними, надуманими і безпідставними. Стверджує, що протягом дії перевіряємого періоду не мав можливості у повному обсязі своєчасно виконувати свої податкові обов`язки. Вказав, що поніс значні втрати внаслідок ракетного обстрілу 21.09.2023 на загальну суму 90,8 тис. грн, а саме демонтаж та вивезення пошкодженого ярмаркового обладнання, придбання матеріалів на відновлення павільйонів, роботи по відновленню. За період відновлення торгівельних павільйонів не отримав дохід від оренди торгових місць у сумі 45,0 тис. грн. Введення воєнного стану на території України є форс-мажорною обставиною, яка об`єктивно впливає на виконання зобов`язань підприємствами.

13 серпня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття загального позовного провадження.

30.08.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що за результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 684428грн, у т.ч. за березень 2023 на суму 65051грн, за квітень 2023 на суму 43553грн, за травень 2023 на суму 73763грн, за червень 2023 на суму 85338грн, за липень 2023 на суму 124031грн, за серпень 2023 на суму 78083грн, за вересень 2023 на суму 79008грн, за жовтень 2023 на суму 70221грн та за листопад 2023 на суму 65380грн. Тому за результатами висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки позивача прийняв оскаржувані ППР, які вручено особисто головному бухгалтеру позивача. У періоді їх прийняття норми закону не передбачали підстав для звільнення від відповідальності.

09.10.2024 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позов повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що у ППР від 14.06.2024 №8480/23-00-07-06-01 не зазначено, коли позивача вперше притягнуто до відповідальності за неподання декларації. Додаток до ППР від 14.06.2024 №8480/23-00-07-06-01, розрахунок нарахованих штрафних санкцій за ППР від 14.06.2024 №8478/23-00-07-06-01 не підписані ревізором ОСОБА_1 , що є порушенням Порядку надіслання контролюючими органами ППР платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204. ППР від 01.07.2024 №9323/23-00-07-06-01 надіслане в електронний кабінет платника податків, що є порушенням ст. 42 Податкового кодексу України. ППР від 01.07.2024 №9323/23-00-07-06-01, що винесене на підставі ППР від 14.06.2024 №8478/23-00-07-06-01, надіслане в електронний кабінет платника податків 01.07.2024, тобто, через 17 календарних днів після отримання попереднього ППР. У ППР зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій. Вказана інформація відсутня у ППР від 14.06.2024 №8478/23-00-07-06-01. Проте воно стало підставою для винесення наступного ППР від 01.07.2024 №9323/23-00-07-06-01.

Суд долучив письмові докази до матеріалів справи. 15.10.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті у відкритих судових засіданнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Згідно з ЄДРПОУ позивач зареєстрований, як юридична особа, з 03.09.2007. Зареєстровані види господарської діяльності: основний - « 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна». Перебуває на податковому обліку відповідача.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 10.05.2024 №1124-п та направлень на перевірку, виданих 10.05.2024 №1891/23-00-07-06-01 та №1892/23-00-07-06-01, відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти декларування ПДВ, неподання звітності з ПДВ за березень 2023 року - лютий 2024 року відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки

За результатами перевірки склав акт від 27.05.2024 №6181/23-00-07-06- 01/35377360 (далі - Акт перевірки).

В описовій частині цього Акту зазначено, що за період березень 2023 року - листопад 2023 року позивач не подав до ГУ ДПС податкові декларації з ПДВ. За період грудень 2023 року - лютий 2024 року позивач податкові декларації з ПДВ подав податковому органу несвоєчасно. За період з 01.03.2023 до 29.02.2024 він задекларував податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 142622грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань установлено їх заниження на загальну суму 684428грн, у т.ч. за березень 2023 року на суму 65051грн, квітень 2023 року на суму 43553грн, за травень 2023 року на суму 73763грн, за червень 2023 року на суму 85338грн, за липень 2023 року на суму 124031грн, за серпень 2023 року на суму 78083грн, за вересень 2023 року на суму 79008грн, за жовтень 2023 року на суму 70221грн та за листопад 2023 року на суму 65380грн. Перевіркою відображених у рядку 1.1 декларацій з ПДВ «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України» показників у загальній сумі 142622грн встановлено, що на їх формування мали вплив операції з надання ярмаркових послуг. Проведеною перевіркою відображеного показника в сумі 142622грн на підставі головної книги, облікових регістрів (оборотно-сальдових відомостей, аналізів рахунків, оборотів та карток рахунків) рахунків бухгалтерського обліку: ТОВ «Готівка», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 6415 «ПДВ», 643 «Податкові зобов`язання», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», 791 «Результат операційної діяльності»,- договорів, додатків до них, актів наданих послуг, податкових накладних, рахунків-фактур, виписок банків, платіжних доручень встановлено заниження на суму 684428грн, у т.ч. за березень 2023 року на суму 65051грн, квітень 2023 року на суму 43553грн, за травень 2023 року на суму 73763грн, за червень 2023 року на суму 85338грн, за липень 2023 року на суму 124031грн, за серпень 2023 року на суму 78083грн, за вересень 2023 року на суму 79008грн, за жовтень 2023 року на суму 70221грн та за листопад 2023 року на суму 65380грн. Перевіркою відображених у рядку 3 декларацій з ПДВ «Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» показників у сумі 0грн (обсяг постачання 29731,50грн) встановлено, що на формування цього показника мали вплив операції з реалізації в березні 2023 року металобрухту ТОВ «Укрбрухт» (код за ЄДРПОУ 41414216). Проведеною перевіркою відображених показників у сумі 0грн (обсяг постачання 29731,50грн) на підставі таких документів: головна книга, облікові регістри (оборотно-сальдові відомості, аналізи рахунків, картки рахунків, журнали ордери і відомості) по рахунках бухгалтерського обліку: 209 «Інші матеріали», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 702 «Дохід від реалізації товарів», договір, рахунок - фактура, видаткова накладна, банківська виписка,- встановлено не подачу податкової декларації з ПДВ за березень 2023 року (тобто, не відображення цієї операції в податковій звітності). Позивач задекларував податковий кредит з ПДВ у сумі 39838грн. За даними перевірки прийняті дані податкового кредиту, задекларовані позивачем, оскільки він не є предметом перевірки. За вказаний період позивач декларував ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 102784грн. Позивач не декларував ПДВ, який підлягає бюджетному відшкодуванню. Перевіркою повноти його нарахування встановлено заниження на суму 684428грн, у т.ч. за березень 2023 року на суму 65051грн, квітень 2023 року на суму 43553грн, за травень 2023 року на суму 73763грн, за червень 2023 року на суму 85338грн, за липень 2023 року на суму 124031грн, за серпень 2023 року на суму 78083грн, за вересень 2023 року на суму 79008грн, за жовтень 2023 року на суму 70221грн та за листопад 2023 року на суму 65380грн, у результаті порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.1.1 розділу III Акта перевірки. У періоді, що перевірявся, позивач не декларував від`ємне значення ПДВ. Проведеною перевіркою не встановлено неправомірне (не обгрунтоване) застосування пільг з ПДВ. Позивач у періодах, що підлягали перевірці, не подавав уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій. Перевіркою встановлено, що позивач не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні з ПДВ у сумі 679633,64грн. Перевіркою встановлено, що позивач не зареєстрував в ЄРПН податкову накладну з обсягом постачання 29731,50грн. Також несвоєчасно зареєстрував в податкові накладні з ПДВ у сумі 161809,73грн: із затримкою до 15 календарних днів з ПДВ в сумі 14392,51грн, із затримкою більше, ніж 15 календарних днів, з ПДВ у сумі 147417,22грн.

У висновку Акту перевірки зазначено про виявлення порушень позивачем вимог:

підп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, ст.1, ст.9 Закону України від 16 липня 1999 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016 №21, що призвело до заниження ПДВ на суму 684428грн, у т.ч. за березень 2023року на суму 65051грн, за квітень 2023 року на суму 43553грн, за травень 2023 року на суму 73763грн, за червень 2023 року на суму 85338грн, за липень 2023 року на суму 124031грн, за серпень 2023 року на суму 78083грн, за вересень 2023 року на суму 79008грн, за жовтень 2023 року на суму 70221грн та за листопад 2023 року на суму 65380грн;

п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за операціями з ПДВ в сумі 679633,64грн та податкову накладну з обсягом постачання 29731,50грн;

п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні з ПДВ в сумі 161809,73грн, у т.ч.: із затримкою до 15 календарних днів з ПДВ в сумі 14392,51грн, із затримкою більше ніж 15 календарних днів з ПДВ в сумі 147417,22грн;

п.49.1 ст.49, п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.49.2 ст.49 ПК України, в результаті чого не подано до ГУ ДПС податкові декларації з ПДВ за період березень 2023 - листопад 2023 року та несвоєчасно подано податкові декларації з ПДВ за період грудень 2023 року - лютий 2024 року.

За результатом проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідач виніс спірні ППР (далі - Спірні рішення):

від 14.06.2024:

№8484/23-00-07-06-01 про застосування штрафної санкції в сумі 71918,00грн, тобто 10% за заниження позивачем ПДВ на загальну суму 684428грн, у т.ч. за березень 2023року на суму 65051грн, за квітень 2023 року на суму 43553грн, за травень 2023 року на суму 73763грн, за червень 2023 року на суму 85338грн, за липень 2023 року на суму 124031грн, за серпень 2023 року на суму 78083грн, за вересень 2023 року на суму 79008грн, за жовтень 2023 року на суму 70221грн та за листопад 2023 року на суму 65380грн;

№8480/23-00-07-06-01 про застосування штрафної санкції в сумі 12240,00грн за не подання та несвоєчасне подання позивачем податкових декларацій з ПДВ за період з 01.03.2023 до 29.02.2024;

№8474/23-00-07-06-01 про застосування штрафної санкції в сумі 19788,22грн: 2% за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 14392,51грн штраф у сумі 287,84грн, 10% за затримку реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 52246,90грн штраф у сумі 5224,72грн, 15% за затримку реєстрації податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 95170,32грн штраф у сумі 14275,66грн;

№8478/23-00-07-06-01 про застосування штрафної санкції в сумі 339816,82грн за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, складених за операціями за березень 2023 року - листопад 2023 року та в сумі 1486,58грн за відсутність реєстрації позивачем податкової накладної в ЄРПН, складеної за операцією, звільненою від оподаткування;-

від 01.07.2024 №9323/23-00-07-06-01 про застосування штрафної санкції в сумі 339816,82грн за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку, ППР від 14.06.2024 №8478/23-00-07-06-01.

Тому позивач подав вказану вище позовну заяву в суд.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд урахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Контролюючі органи згідно з п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 вказаної норми визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Серед предметів її проведення - своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

То ж відповідач прийняв Спірні рішення, дотримавшись порядку дій, визначеного законом.

Контролюючий орган відповідно до підп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми ПДФО, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;

наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Зважаючи, що Спірні рішення стосуються неналежного виконання позивачем обов`язку зі сплати ПДВ, суд урахував, що особливості його справляння урегульовані нормами розділу V «ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ» ПК України.

Згідно з п.180.1 ст.180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном;

6) особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, яка уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції;

9) особа, визначена у підпункті "д" підп.14.1.139 п.14.1 ст.14 цього Кодексу.

Щодо змісту виявлених податкових порушень, які стали підставою Спірних рішень суд урахував таке.

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 ст.49 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Платники податку на додану вартість, зареєстровані відповідно до пункту 208-1.2 статті 208-1 цього Кодексу, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, спрощену податкову декларацію відповідно до пункту 208-1.8 статті 208-1 цього Кодексу.

Згідно з підп. 49.18.1. п.49.18 ст.49 податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок №21). Згідно з п.1 розділу І, якого декларація складається із вступної частини, службових полів, трьох розділів та обов`язкових додатків. Так, у п.5 розділу V визначено Розділ III "Розрахунки за звітний період":

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При заповненні рядка 19 обов`язковим є подання (Д2) (додаток 2).

Сума від`ємного значення (рядок 19) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 6 таблиці 1 (Д2) (додаток 2).

Наявності реєстрації податкових декларацій позивача з ПДВ за період березень 2023 року - листопад 2023 року не встановлено та відомостями дат реєстрації у квитанціях підтверджено несвоєчасність подання за період грудень 2023 року - лютий 2024 року. То ж порушення вказаних вище норм позивачем не спростовано.

Крім того, як свідчать відомості Акту перевірки, за період з 01.03.2023 до 29.02.2024 позивач задекларував податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 142622грн, занизивши податкові зобов`язання на суму 684428грн, у т.ч. за березень 2023року на суму 65051грн, за квітень 2023 року на суму 43553грн, за травень 2023 року на суму 73763грн, за червень 2023 року на суму 85338грн, за липень 2023 року на суму 124031грн, за серпень 2023 року на суму 78083грн, за вересень 2023 року на суму 79008грн, за жовтень 2023 року на суму 70221грн та за листопад 2023 року на суму 65380грн. Суд урахував, що в письмових заявах по суті позивач не оскаржує зміст цих порушень, визнаючи їх, та обгрунтованих доводів для спростування у позовній заяві не вказав. При цьому висновки про заниження існо пов`яхзані з виявленими фактами відсутності зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних, у т.ч. щодо задекларованих показників ПДВ/податкового кредиту.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно з п.187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

За операціями з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг врегульовано ст.188 ПК України. Так, згідно з п.188.1 вказаної статті база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - ЗУ №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Частинами 3-5 ст.9 ЗУ №996-XIV визначено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Тобто, формування податкової звітності, у т.ч. право на податковий кредит, мають відбуватися щодо реальних господарських операцій на підставі належно оформлених документів бухгалтерського та фінансового обліків.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.9 ЗУ №996-XIV у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.9 ЗУ №996-XIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Отже, наслідком порушення зазначених норм є декларування ПДВ у заниженому або завищеному розмірі.

З приводу зафіксованих в Акті перевірки відомостей про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер;

к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України;

л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в ЄРПН, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення ЄРПН встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними цього Реєстру.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Факти реєстрації в ЄРПН податкових накладних, показники яких включені в декларації з ПДВ, не підтвекрджені у сумі ПДВ 679633,64грн: всього за березень 2023 року загальна сума 390308,09 грн, сума ПДВ 65051,35грн, обсяг постачання 325256,74грн, всього за квітень 2023 року загальна сума 261320,55 грн, сума ПДВ 43553,43грн, обсяг постачання 217767,12грн, всього за травень 2023 року загальна сума 442580,00грн, сума ПДВ 73763,33грн, обсяг постачання 368816,67 грн, всього за червень 2023 року загальна сума 512026,20 грн, сума ПДВ 85337,70грн, обсяг постачання 426688,50грн, всього за липень 2023 року загальна сума 744184,20 грн, сума ПДВ 124030,7грн, обсяг постачання 620153,50грн, всього за серпень 2023 року загальна сума 468499,70 грн, сума ПДВ 78083,28грн, обсяг постачання 390416,42грн, всього за вересень 2023 року загальна сума 474048,70 грн, сума ПДВ 79008,12грн, обсяг постачання 395040,58грн, всього за жовтень 2023 року загальна сума 421327,60 грн, сума ПДВ 70221,27грн, обсяг постачання 351106,33грн, всього за листопад 2023 року загальна сума 363506,80 грн, сума ПДВ 60584,47грн, обсяг постачання 302922,33грн. Позивач не зареєстрував в ЄРПН податкову накладну з обсягом постачання 29731,50грн. Також, як свідчить квитанції та Акт перевірки, позивач несвоєчасно зареєстрував в ЄРПН податкові накладні з ПДВ в сумі 161809,73грн: із затримкою до 15 календарних днів з ПДВ в сумі 14392,51грн, із затримкою більше ніж 15 календарних днів з ПДВ у сумі 147417,22грн. Доводи з приводу спростування вказаних порушень у позовній заяві відсутні та факти підтверджені фінансовою звітністю позивача. Тому відповідач правомірно дійшов висновку про відсутність права позивача на включення без наявності зареєстрованих податкових накладних ПДВ /податкового кредиту у деклараціях з ПДВ та податкові висновки про заниження задекларованого ПДВ, у т.ч. необхідність їх донарахування - обгрунтовані.

Щодо застосованих штрафних санкцій за вказані види податкових порушень.

Вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою згідно з 123.1 ст.123 ПК України накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.123.2 ст.123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, згідно з п.120.1 ст.120 ПК України тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 120-1.1 ст.120-1 ПК України визначено, що порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в ЄРПН:

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ;

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;

податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

У разі відсутності реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Позивач не оспорював вказані в Акті перевірки факти допущених ним податкових порушень, розмір та дати фактичних сплат відповідних зобов`язань. Відповідно, дні прострочки сплат відповідних розрахунків та реєстрації податкових накладних та відсутність їх реєстрації, як зазначено вище, підтверджені та свідчать про невиконання та несвоєчасність виконання ним обов`язку з ПДВ. Донараховані Спірними рішеннями штрафи відповідають вимогам вказаного вище законодавства як щодо виду порушення, так і щодо їх розмірів і математичного обчислення. То ж для оцінки доводів сторін про підстави для притягнення до відповідальності за ці порушення в контексті причин, які їх зумовили, суд урахував таке.

У зв`язку з запровадженням воєнного стану в Україні норми ПК України доповнюються змінами щодо виконання податкових обов`язків платників.

Зважаючи, що допущені позивачем порушення стосуються зобов`язань зі сплати ПДВ та своєчасності реєстрації податкових накладних, на дату прийняття спірних ППР застосуванню підлягають норми підп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України про те, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання вказаних у цьому абзаці обов`язків з приводу строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

Згідно з підп.69.1-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас закон передбачає порядок підтвердження факту неможливості виконати податковий обов`язок.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Порядок).

Згідно вимогами пункту 1 розділу ІІ Порядку до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

6) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Норми пункту 3 вказаного розділу Порядку приписують, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Згідно з вимогами пунктів 1-2 розділу ІІІ Порядку обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за формою, що додається.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Оскільки позивач не виконав вказані заходи та відсутнє рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання ним обов`язку зі сплати ПДВ, відповідач не мав підстав застосувати у спірних правовідносинах норми підп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Надані листи свідчать про знищення частини виробничого майна на території, що обслуговується позивачем та не є його офісом, не доводить втрату (знищення чи зіпсуття) первинних документів, а місце - не відноситься до території, де проводяться бойові дії.

Суд також звернув увагу на норми п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року. Отже, після цієї дати застосування штрафних санкцій відновлене.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 04 жовтня 2023 року справі №160/19575/22, аналізуючи вказані вище норми права, неможливість виконання податкових обов`язків має бути підтверджена сукупністю належних і достовірних доказів.

Позивач не довів та не підтвердив належними достовірними та допустимими доказами, які передбачив закон (вкзаані вище норми), неможливість виконання ним податкових обов`язків за період, який перевірявся відповідачем. Доводи позивача про те, що введення воєнного стану на території України є форс-мажорною обставиною, яка об`єктивно впливає на виконання зобов`язань підприємствами та він поніс значні втрати внаслідок ракетного обстрілу 21.09.2023, що вплинуло на виконання податкових зобов`язань, не враховані судом, оскільки позивач у спірному періоді частину податкових зобов`язань виконав, зокрема за період з 01.03.2023 до 29.02.2024 задекларував податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 142622грн. Отже, його посилання на неможливість виконати свої обов`язки у вказаних вище частинах не виглядають достатньо та об`єктивно переконливими.

Тому суд дійшов висновку про правомірність Спірних рішень та відсутність підстав для їх скасування. З огляду на результат вирішеного спору відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог ст.ст.132-139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЧЕРКАСЬКІ РИНКИ" ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" (18000, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.221; код ЄДРПОУ 35377360) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, місто Черкаси, вул.Хрещатик, будинок 235; код ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 14.06.2024: №8484/23-00-07-06-01, №8480/23-00-07-06-01, №8474/23-00-07-06-01, №8478/23-00-07-06-01;

від 01.07.2024 №9323/23-00-07-06-01,- відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 02.12.2024.