Постанова

від 27.11.2024 по справі 761/2843/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 761/2843/24 головуючий у суді І інстанції Матвєєва Ю.О.

провадження № 22-ц/824/15147/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Надточий К.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 червня2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, Державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України, третя особа Тимчасово виконуючий обов`язки голови Державного агентства резерву України Бабак Дмитро Анатолійович, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення, поновити його на роботі на посаду генерального директора Державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 грудня 2023 року по день винесення судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року його було поновлено на посаді генерального директора Державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 серпня 2022 року по 30 жовтня 2023 року включно. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14 листопада 2023 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2023 року про поновлення на роботі. Наказом Державного агентства резерву України від 07 грудня 2023 року № 272-к позивача поновлено на посаді генерального директора державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України з 18 серпня 2022 року. 11 грудня 2023 року через месенджер «Viber» він отримав листа Державного агентства резерву України від 07 грудня 2023 року про поновлення його на роботі. На момент отримання вказаного повідомлення він перебував за кордоном, куди виїхав у зв`язку із введеним в Україні воєнним станом та повернувся в Україну 16 грудня 2023 року. Про своє перебування за кордоном він повідомив начальника служби управління персоналом в телефонній розмові, через месенджер «Viber» він надіслав заяву про надання щорічної відпустки з 08 грудня 2023 року по 22 грудня 2023 року, у відповідь на яку він отримав листа з роз`ясненням порядку надання відпусток відповідно до вимог діючого законодавства. В подальшому 14 грудня 2023 року він надіслав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати відповідно до ст. 12 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у відповідь на яку 19 грудня 2023 року через месенджер «Viber» він отримав фото наказу Державного агентства резерву України від 18 грудня 2023 року про його звільнення за прогул з 19 грудня 2023 року. Вважає вказаний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не було встановлено поважність причин відсутності позивача на роботі. Між тим, позивач цей час перебував за кордоном і потребував часу для вирішення організаційних питань для повернення в Україну. Відповідач в незаконний спосіб не надав позивачеві відпустку без збереження заробітної плати у відповідності до вимог ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що в подальшому стало причиною складання актів про його відсутність на робочому місці, і, як наслідок, звільнення.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25 червня2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на аналогічні обставини справи викладенні ним у позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу Державна організація «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України, вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, не мають законодавчого обґрунтування, через що не скарга не може бути задоволена. Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 поновлено на посаді генерального директора Державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України з 17 серпня 2022 року. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

На підставі вказаного рішення суду наказом Державного агентства резерву України № 272-к від 07 грудня 2023 року позивача поновлено на посаді генерального директора Державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України.

Починаючи з 08 грудня 2023 року по 18 грудня 2023 року позивач до виконання обов`язків генерального директора Державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України не приступив, про що свідчать акти «Про відсутність на робочому місці ОСОБА_1» №№ 90 та 90/1 від 08 грудня 2023 року, 92 від 11 грудня 2023 року, 93 та 94 від 12 грудня 2023 року, 96 від 14 грудня 2023 року, 97 від 15 грудня 2023 року, 101 та 104 від 18 грудня 2023 року.

Наказом Державного агентству резерву України від 18 грудня 2023 року № 279-к ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентству резерву України з 19 грудня 2023 року за прогул.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За змістом статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Разом з тим, законодавець не зобов`язує працівника виходити на роботу наступного робочого дня після оголошення рішення про його поновлення на роботі. Працівник має право протягом установленого законом строку звернутися до державної виконавчої служби з відповідною заявою про примусове виконання цього рішення.

Згідно зі статтею 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, про що зазначено в частині другій статті 18 ЦПК України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Тобто моментом повного виконання рішення суду є не сам факт винесення наказу про поновлення на роботі, а ще й внесення відповідного запису до трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, з наказом № 272-к від 07 грудня 2023 року про поновлення на роботі ОСОБА_1 ознайомлений лише 19 грудня 2023 року.(т. 1 а.с. 58,59).

Зважаючи на зазначене, відповідач не мав законних підстав вважати дні з 08 грудня 2023 року по 18 грудня 2023 року для ОСОБА_1 , прогулами без поважних причин.

Не вихід на роботу працівника, рішення про поновлення на роботі якого не виконане роботодавцем, чинне трудове законодавство не визначає як прогул.

В даному випадку посилання суду першої інстанції в частині, що позивачу було відомо про існування наказу про поновлення на роботі від 07 грудня 2023 року ще 08 грудня 2023 року є не обґрунтованим.

Дійшовши до вказаного висновку суд першої інстанції залишив поза увагою, що після видання наказу про поновлення працівника на роботі роботодавець повинен не лише належним чином повідомити про це працівника, а й ознайомити його з наказом під підпис та внести відповідний запис до трудової книжки.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 524/7562/19.

Судом першої інстанції не застосовано приписи передбачені статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» щодо умов негайного виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, не враховано, що лише видання оскаржуваного наказу про поновлення працівника на роботі, не свідчить, що роботодавцем здійснено належним чином виконання судового рішення про поновлення працівника на роботі, адже не дотримано мети такого негайного виконання рішення суду - поновлення порушених прав працівника та фактичне його допущення до виконання обов`язків на посаді.

Будь-яких доказів фактичного допущення позивача до виконання обов`язків генерального директора Державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України, чи вчинення будь-яких реальних дій направлених на виконання судового рішення в цій частині відповідач суду не надав.

Так, у відповідності до вимог ст. 43-1 КЗпП України, розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Вказуючи про виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді, відповідач не надав суду доказів звільнення з посади попереднього керівника чи припинення повноважень особи, яка виконувала його обов`язки, що є обов`язковою умовою фактичного допущення позивача до виконання обов`язків на посаді.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку що наказ Державного агентства резерву України від 18 грудня 2023 року № 279-к «Про звільнення ОСОБА_1 » винесений з порушенням норм чинного законодавства, що має наслідком його скасування.

Оскільки вимоги позивача про визнання звільнення незаконним є обґрунтованими, також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно положень п. 2, 8 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з наявного у матеріалах справи рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року, яке набрало законної сили 26 червня 2024 року, вбачається, що заробітна плата позивача за останні два повні календарні місяці роботи перед звільненням - червень-липень 2022 року (43 робочі дні) складала 47 415,15 грн. Тому за один робочий день середня заробітна плата позивача становила 1369,79 грн. без відрахування податків та обов`язкових платежів.

Отже, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу обчислюється шляхом множення середньоденного заробітку (1369,79 грн.) на кількість робочих днів станом на 27 листопада 2024 року, які мають бути оплачені середнім заробітком (246 днів) та становить 336 968,34 грн.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з прийняттям постанови по суті вимог позивача.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачів у розмірі 1 816,80 грн., тобто по 908,40 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, Державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України, третя особа Тимчасово виконуючий обов`язки голови Державного агентства резерву України Бабак Дмитро Анатолійович, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Державного агентства резерву України від 18 грудня 2023 року № 279-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора Державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України з 19 грудня 2023 року.

Стягнути Державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України, місце знаходження Черкаська область, м. Сміла, вул. І. Франка, 18, ідентифікаційний код 14373242 на користь ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 грудня 2023 року по 27 листопада 2024 року включно в сумі 336 968,34 (триста тридцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень) 34 копійки, з якої роботодавцем мають бути вирахувані податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з Державного агентства резерву України, місце знаходження м. Київ, вул. Є. Чикаленка, 28, ідентифікаційний код 37472392, Державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України, місце знаходження Черкаська область, м. Сміла, вул. І. Франка, 18, ідентифікаційний код 14373242 на користь ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 40 копійок з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2024 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.