Постанова

від 27.11.2024 по справі 754/17322/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/17322/15-ц Головуючий у суді І інстанції Галась І.А.

Провадження № 22-ц/824/1493/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Голуб С.А.,

суддів: Мостової Г.І., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_2 .

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Позов обґрунтував тим, що з 12 березня 1988 року по 27 листопада 2015 року він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають двох повнолітній дітей та малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За час перебування у шлюбі ними було набуто у власність рухоме та нерухоме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя.

ОСОБА_2 з урахуванням поданої у вересні 2020 року заяви про збільшення позовних вимог просив суд:

1) визнати спільною сумісної власністю подружжя майно таке майно:

садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку за адресою: Київська область, Макарівський район, Ясногородська сільська рада, кадастровий номер 3222789200:02:004:0076;

квартиру АДРЕСА_2 ;

нежиле приміщення в будинку по АДРЕСА_3 ;

квартиру АДРЕСА_4 ;

квартиру АДРЕСА_5 ;

квартиру АДРЕСА_6 ;

квартиру АДРЕСА_7 ;

квартиру АДРЕСА_8 ;

квартиру АДРЕСА_9 ;

квартиру АДРЕСА_10 ;

автомобіль LEXUS ES 250, легковий седан В, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

автомобіль HONDA CR-V, легковий універсал, державний номерний знак НОМЕР_2 ;

автомобіль MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI, державний номерний знак НОМЕР_3 ;

автомобіль VOLKSWAGEN LT 35, державний номерний знак НОМЕР_4 ;

автомобіль ГАЗ-33023, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2003 року випуску;

автомобіль ГАЗ-2775-01, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2005 рокувипуску;

2) в порядку поділу майна подружжя виділити йому у власність наступне майно:

садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку за адресою: Київська область, Макарівський район, Ясногородська сільська рада, кадастровий номер 3222789200:02:004:0076;

квартиру АДРЕСА_6 ;

квартиру АДРЕСА_7 ;

квартиру АДРЕСА_2 ;

нежиле приміщення в будинку по АДРЕСА_3 ;

1/2 частину квартири АДРЕСА_5 ;

автомобіль LEXUS ES 250, легковий седан В, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

всього майна на загальну суму 11 182 389,05 грн;

3) в порядку поділу майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 наступне майно:

1/4 частину квартири АДРЕСА_11 ;

квартиру АДРЕСА_4 ;

1/2 частину квартири АДРЕСА_9 ;

квартиру АДРЕСА_8 ;

квартиру АДРЕСА_10 ;

автомобіль HONDA CR-V, легковий універсал, державний номерний знак НОМЕР_2 ;

автомобіль MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI, державний номерний знак НОМЕР_3 ;

автомобіль VOLKSWAGEN LT 35, державний номерний знак НОМЕР_4 ;

автомобіль ГАЗ-33023, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2003 року випуску;

автомобіль ГАЗ-2775-01, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2005 рокувипуску;

всього майна на загальну суму 10 826 597,65 грн;

4) в порядку компенсації різниці між вартістю поділеного майна подружжя в сумі 355 791,40 грн стягнути з нього на користь відповідачки 177 895,70 грн.

Короткий зміст зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що після розірвання шлюбу рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року вони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного сумісного майна.

Просила суд відступити від рівності часток подружжя на підставі частини другої, третьої статті 70 СК України та виділити їй із спільного сумісного майна:

квартиру АДРЕСА_2 ;

квартиру АДРЕСА_12 ;

квартиру АДРЕСА_4 ;

квартиру АДРЕСА_5 ;

квартиру АДРЕСА_6 ;

квартиру АДРЕСА_8 ;

квартиру АДРЕСА_10 ;

автомобіль HONDA CR-V, легковий універсал, державний номерний знак НОМЕР_2 ;

всього майна на загальну суму 11 422 908,28 грн.

Виділити ОСОБА_2 із спільного сумісного майна:

садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку за адресою: Київська область, Макарівський район, Ясногородська сільська рада, кадастровий номер 3222789200:02:004:0076;

квартиру АДРЕСА_7 ;

автомобіль LEXUS ES 250, легковий седан В, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

автомобіль MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI, державний номерний знак НОМЕР_3 ;

автомобіль VOLKSWAGEN LT 35, державний номерний знак НОМЕР_4 ;

всього майна на загальну суму 10 441 261,66 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28 січня 2016 року, занесеною до журналу судового засідання, зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду із первісним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року позови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено частково.

В порядку поділу майна подружжя виділено у власність ОСОБА_2 :

садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку за адресою: Київська область, Макарівський район, Ясногородська сільська рада, кадастровий номер 3222789200:02:004:0076;

нежитлове приміщення в будинку по АДРЕСА_3 ;

квартиру АДРЕСА_6 ;

квартиру АДРЕСА_2 ;

автомобіль LEXUS ES 250, легковий седан В, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску.

В порядку поділу майна подружжя виділено у власність ОСОБА_1 :

квартиру АДРЕСА_4 ;

квартиру АДРЕСА_8 ;

квартиру АДРЕСА_10 ;

автомобіль HONDA CR-V, легковий універсал, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску;

автомобіль MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2006 року випуску;

автомобіль VOLKSWAGEN LT 35, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2006 року випуску.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, встановивши обсяг набутого сторонами в шлюбі майна, виходив з того, що квартира АДРЕСА_5 та квартира АДРЕСА_7 не є об`єктами спільного сумісного майна подружжя, оскільки були набуті сторонами за договорами купівлі-продажу у рівних частках, а тому не включив це майно до поділу.

Також суд встановив, що квартира АДРЕСА_9 , яка хоч і була набута сторонами в період шлюбу, проте належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_2 належну йому 1/2 частку квартири подарував ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 01 червня 2004 року, укладеного між сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною В.В. за реєстровим № 3959.

Крім того, суд дійшов висновку, що не є предметом поділу квартира АДРЕСА_11 , оскільки розмір часток власності у цьому майні подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визначено рішенням Нагатінського районного суду м. Москви від 30 травня 2017 року, яким в порядку поділу спільного майна за ОСОБА_1 визнано право власності на 3/4 частини вказаної квартири, а за ОСОБА_2 - на 1/4 частини.

Не є предметом поділу і автомобілі ГАЗ-33023, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2003 року випуску, та ГАЗ-2775-01, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2005 року випуску, оскільки, як встановив суд, зазначені транспортні засобі були придбані та відчужені ОСОБА_1 під час шлюбу і підстав вважати, що остання, укладаючи дані угоди, діяла не в інтересах сім`ї відсутні.

Висновки суду першої інстанції в цій частині ОСОБА_1 не оспорюються в апеляційному порядку.

Обираючи способи поділу іншого спільного сумісного майна, районний суд виходив з того, що сторонами було надано докази вартості спірного майна подружжя, яка мала враховуватись при його поділі.

Так, відповідачка надала суду звіти оцінки майна, виготовлені на її замовлення ТОВ «Міжрегіональна агенція незалежної оцінки» 12 січня 2016 року, та експертне дослідження від 04 жовтня 2020 року, підготовлене на її замовлення ТОВ «КДМ Девелопмент».

Наданими доказами ОСОБА_1 доводила вартість спірного майна на час пред`явлення позову і на час ухвалення судом рішення, оскільки між цими подіями минуло п`ять років.

У свою чергу ОСОБА_2 також надав суду звіти про незалежну оцінку нерухомого майна з метою визначення ринкової вартості від 01 березня 2016 року, підготовлені на його замовлення ПП «Експертзабезпечення», а також висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 06/02 від 23 лютого 2016 року про оцінку транспортного засобу LEXUS, легковий седан В, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, виготовлений судовим експертом Новоселецьким В.А., а по іншим спірним автомобілям ОСОБА_2 не замовляв експертне дослідження.

Суд першої інстанції оцінив надані сторонами докази і при ухваленні рішення взяв до уваги надані ОСОБА_2 докази вартості спірного майна, оскільки в наданих ним звітах міститься посилання на обстеження і фотографування об`єктів та містяться фототаблиці, а у звітах, наданих ОСОБА_1 , висновки зроблені без огляду предметів дослідження.

З огляду на викладене та враховуючи заявлені сторонами вимоги, суд дійшов висновку про виділення ОСОБА_2 у власність в порядку поділу майна подружжя майна на загальну суму 7 332 324,81 грн, а у власність ОСОБА_1 - на загальну суму 8 548 833,00 грн. Виділяючи у власність кожного із подружжя майно, суд вважав за необхідне відступити від засади рівності часток подружжя, зважаючи на інтереси неповнолітньої ОСОБА_3 , яка перебуває на утримання матері, а також враховуючи утримання спірного майна на рахунок коштів ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Філоненко Я.В. звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального й неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги звіти про оцінку майна, виготовлені ПП «Експертзабезпечення» на замовлення ОСОБА_2 , і не взяв до уваги звіти про оцінку майна, які були надані ОСОБА_1 . За наявності очевидної невідповідності в цих звітах суд не намагався узгодити між сторонами середню вартість майна та припустився помилки в розрахунках вартості майна, яке виділив сторонам у власність.

Також звертає увагу на те, що ОСОБА_2 надав звіт датований 2016 роком лише у 2020 році, однак не обґрунтував порушення строку на подання доказів. Водночас суд не взяв до уваги наданий ОСОБА_1 звіт від 2020 року, ціни в якому були актуальними на дату ухвалення рішення у справі. Суд першої інстанції несправедливо поділив автомобілі VOLKSWAGEN LT 35 та MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI, виділивши їх у власність ОСОБА_1 , хоча ці автомобілі зникли і знаходяться у розшуку.

Просить рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, а первісні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

В порядку поділу майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 майно, яким він користується та яке за ним зареєстровано, за вартістю, яка була визначена у звітах про оцінку майна, наданих ОСОБА_1 :

садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (вартістю 4 200 000,00 грн);

садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (вартістю 1 400 000,00 грн);

земельну ділянку за адресою: Київська область, Макарівський район, Ясногородська сільська рада, кадастровий номер 3222789200:02:004:0076 (вартістю 280 000,00 грн);

нежитлове приміщення (групи приміщень № 275) в будинку по АДРЕСА_3 (вартістю 457 235,00 грн);

автомобіль LEXUS ES 250, легковий седан В, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску (вартістю 840 000,00 грн);

автомобіль MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2006 року випуску (вартістю 282 000,00 грн);

автомобіль VOLKSWAGEN LT 35, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2006 року випуску (вартістю 236 880,00 грн);

всього майна на загальну суму 8 696 115,00 грн.

В порядку поділу майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 майно, яким вона користується та яке за нею зареєстровано, за вартістю, яка була визначена у звітах про оцінку майна, наданих ОСОБА_1 :

квартиру АДРЕСА_4 (вартістю 2 520 000,00 грн);

квартиру АДРЕСА_10 (вартістю 2 380 000,00 грн);

квартиру АДРЕСА_2 (вартістю 1 222 545,09 грн);

квартиру АДРЕСА_8 (вартістю 1 120 000,00 грн);

квартиру АДРЕСА_6 (вартістю 1 492 626,31 грн);

автомобіль HONDA CR-V, легковий універсал, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску (вартістю 252 000,00 грн);

всього майна на загальну суму 8 987 171,40 грн, відступивши від рівності часток на 291 056,40 грн.

Короткий зміст заперечень відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи відповідачки є необґрунтованими, надуманими та є черговим засобом затягування належного та справедливого поділу спільного сумісного майна. Позивач рішення місцевого суду підтримує повністю та вважає його законним та обґрунтованим, ухваленим із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також повним і всебічним дослідженням усіх наявних у справі доказів.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалами Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року (суддя-доповідач - Мараєва Н.Є., судді: Заришняк Г.М., Рубан С.М.)відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 травня 2021 року за клопотанням ОСОБА_1 призначено у справі судову комплексну експертизу вартості спірного майна подружжя, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2021 року (суддя-доповідач - Рубан С.М., судді: Заришняк Г.М., Кулікова С.В.) провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року визнано неподаною та повернуто.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року справу направлено для продовження судової комплексної експертизи вартості спірного майна подружжя, призначеної ухвалою суду від 25 травня 2021 року. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз`яснення ухвали Київського апеляційного суду від 25 травня 2021 року відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року вказану справу повернуто для продовження судової комплексної експертизи вартості спірного майна подружжя, призначеної ухвалою суду від 25 травня 2021 року в частині надання висновку щодо наведеного переліку питань. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року (суддя-доповідач - Голуб С.А., судді: Писана Т.О., Таргоній Д.О.,) відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у зв`язку із відрядженням суддю ОСОБА_4 замінено на суддю ОСОБА_5 .

Короткий зміст пояснень, наданих сторонами в судовому засіданні суду апеляційної інстанції

Представник ОСОБА_1 - адвокат Філоненко Я.В. в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд з урахуванням висновків експертиз про вартість майна, яке підлягає поділу, виділити у власність ОСОБА_1 :

квартиру АДРЕСА_4 (вартістю 4 798 830,00 грн);

квартиру АДРЕСА_10 (вартістю 3 902 417,00 грн);

квартиру АДРЕСА_2 (вартістю 2 643 264,00 грн);

квартиру АДРЕСА_8 (вартістю 2 764 373,00 грн);

автомобіль HONDA CR-V, легковий універсал, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску (вартістю 286 349,75 грн);

автомобіль VOLKSWAGEN LT 35, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2006 року випуску (вартістю 227 380,00 грн).

всього майна на загальну суму 14 622 613,75 грн.

Інше майно (два садові будинки, земельну ділянку, нежитлове приміщення АДРЕСА_12 , квартиру АДРЕСА_6 , автомобілі LEXUS ES250 та MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI) на загальну суму 13 760 831,73 грн просила виділити ОСОБА_2 , відступивши від рівності часток на 3,04 % з урахуванням того, що останній має заборгованість по сплаті аліментів на дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підтвердження чого просила апеляційний суд долучити додаткові докази.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Наголосив на тому, що не погоджується із висновком експертизи в частині визначення вартості квартири у м. Ялта АР Крим, оскільки експерт не оглядав цю квартиру, тому не врахував того, що квартира має додаткове обладнання, а отже її вартість є значно більшою, ніж визначив експерт. Крім того зазначав, що експертиза була проведена з порушеннями, оскільки експерти його не допустили до об`єктів огляду.

Позиція Київського апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідачки слід частково задовольнити з таких підстав.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції

Суд першої інстанції встановив, що з 12 березня 1988 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Києва 27 листопада 2015 року.

ОСОБА_2 є громадянином України, а ОСОБА_1 - громадянкою Російської Федерації.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За період шлюбу сторони набули у власність таке майно:

1) садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі рішення виконкому Ясногородської сільської ради № 67 від 22 грудня 2009 року, зареєстрований за ОСОБА_2 в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 19 березня 2010 року;

2) садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі рішення виконкому Ясногородської сільської ради № 67 від 22 грудня 2009 року, зареєстрований за ОСОБА_1 в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 21 червня 2012 року;

3) земельну ділянку за адресою: Київська область, Макарівський район, Ясногородська сільська рада, кадастровий номер 3222789200:02:004:0076, згідно договору купівлі-продажу від 29 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрованого в реєстрі за № 8406;

4) нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , згідно свідоцтва про право власності від 16 квітня 2007 року № 422-В, виданого ОСОБА_2 . Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

5) квартиру АДРЕСА_6 згідно договору купівлі-продажу від 31 серпня 2006 року, укладеного між ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тетерською О.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 4751;

6) квартиру АДРЕСА_2 згідно договору купівлі-продажу від 06 серпня 2009 року, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 1651;

7) квартиру АДРЕСА_4 згідно договору купівлі-продажу від 12 січня 2006 року, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , посвідчений державним нотаріусом Першої Ялтинської державної нотаріальної контори Максимцевою О.С., зареєстрований у реєстрі за № 7;

8) квартиру АДРЕСА_8 згідно договору купівлі-продажу від 12 березня 2008 року, укладеного між ОСОБА_12 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2034;

9) квартиру АДРЕСА_10 згідно договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2638;

10) квартиру АДРЕСА_5 згідно договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , посвідченого Київською універсальною біржею 09 вересня 1997 року;

11) квартиру АДРЕСА_7 згідно договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г.В., зареєстрованого в реєстрі за № 13953;

12) квартиру АДРЕСА_9 згідно договору дарування частини квартири від 01 червня 2004 року, укладеного між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарована), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 3959. Відповідно до пункту 1 договору дарувальник передає обдарованій безоплатно у власність 1/2 частину квартири АДРЕСА_9 ;

13) квартиру АДРЕСА_11 ;

14) автомобіль LEXUS ES 250, легковий седан В, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстрований 27 березня 2013 року за ОСОБА_1 ;

15) автомобіль HONDA CR-V, легковий універсал, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстрований 19 серпня 2008 року за ОСОБА_1 ;

16) автомобіль MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2006 року випуску, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстрований 24 лютого 2012 року за ОСОБА_1 ;

17) автомобіль VOLKSWAGEN LT 35, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2006 року випуску, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстрований 31 червня 2010 року за ОСОБА_1 ;

18) автомобіль ГАЗ-33023, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2003 року випуску;

19) автомобіль ГАЗ-2775-01, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2005 рік випуску.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

ОСОБА_1 в доводах апеляційної скарги не погодилась із вартістю спірного майна, яка була визначена судом першої інстанції на підставі наданих ОСОБА_2 доказів, навела своє обґрунтування, що дало підстави суду апеляційної інстанції задовольнити її клопотання і призначити у справі комплексну експертизу вартості спірного майна подружжя.

Відповідно до висновку експертів КНДІСЕ за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 18868/21-56/18907/21-54 від 20 червня 2022 року:

- ринкова вартість автомобіля HONDA CR-V, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, станом на дату огляду 05 серпня 2021 року складає 286 349,75 грн з ПДВ;

- ринкова вартість автомобіля LEXUS ES 250, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, станом на дату оцінки 08 лютого 2022 року складає 397 548,73 грн з ПДВ;

- середня ринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI, 2006 року випуску, станом на 05 серпня 2021 року складає 297 880,00 грн з ПДВ;

- середня ринкова вартість автомобіля VOLKSWAGEN LT 35, 2006 року випуску, станом на 05 серпня 2021 року складає 227 380,00 грн з ПДВ.

Згідно із висновком експертів КНДІСЕ за результатами проведення судової комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи № 6210/23-42/9315/24-42 від 30 вересня 2024 року ринкова вартість:

- садового будинку АДРЕСА_13 , станом на дату оцінки становила 4 921 847,00 грн (тут і далі визначена вартість звільняється від оподаткування податком на додану вартість відповідно до п. 197.1.14 ст. 197 Податкового кодексу України);

- садового будинку АДРЕСА_14 станом на дату оцінки становила 2 123 443,00 грн;

- земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222789200:02:004:0076, на території Ясногородської сільської ради, Макарівського району Київської області станом на дату оцінки становила 1 485 029,00 грн;

- квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 74,9 кв. м, станом на дату оцінки становила 4 798 830,00 грн;

- квартири АДРЕСА_10 , загальною площею 43,2 (44,00) кв. м, станом на дату оцінки становила 3 902 417,00 грн;

- квартири АДРЕСА_8 , загальною площею 56,00 (60,00) кв. м, станом на дату оцінки становила 2 764 373,00 грн;

- квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 79,40 кв. м, станом на дату оцінки становила 2 900 039,00 грн;

- квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 53,50 (54,30) кв. м, станом на дату оцінки становила 2 643 264,00 грн;

- квартири (групи приміщень АДРЕСА_12 , загальною площею 74,40 (78,00) кв. м, станом на дату оцінки становила 1 635 045,00 грн.

Оскільки суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання ОСОБА_1 і призначив відповідну судову експертизу, ці нові докази, які були надані до суду апеляційної інстанції, підлягають дослідженню та оцінці.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

За правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Аналогічне положення міститься й у частині третій статті 368 ЦК України.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 ЦК України).

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Частиною першою статті 68 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третьої статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої та третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту) незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Ураховуючи вимоги частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні, допустимі, достовірні та достатні докази відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України.

Суд першої інстанції встановив обсяг набутого сторонами майна в період шлюбу і визначив, яке із набутого майна є спільним сумісним і підлягає поділу, яке належить до спільної часткової власності, яке до особистої власності подружжя і ці висновки суду сторонами не оскаржувались, отже їх правильність судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Кожна із сторін запропонувала свій варіант поділу майна подружжя. При цьому принципові розходження полягали у визначенні вартості цього майна.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Отже, спільне майно подружжя можна поділити шляхом встановлення режиму спільної часткової власності або встановлення режиму приватної власності на конкретну річ для кожного з подружжя (поділити в натурі).

У пунктах 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статті 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Наведене дає підстави для висновку, що вартість майна, що підлягає поділу визначається, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18).

Отже, ринкова вартість спірного майна входить в предмет доказування у цій справі, а тому у випадку недосягнення між сторонами згоди щодо його вартості, кожен з них вправі доводити перед судом дійсну вартість цього майна доступними способами доказування, зокрема й шляхом призначення судової експертизи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів при вирішенні даного спору приймає уваги висновки експертів КНДІСЕ за результатами проведеної у справі судової комплексної експертизи щодо визначення дійсної ринкової вартості спірного нерухомого і рухомого майна подружжя на час розгляду справи.

Водночас при визначенні варіантів поділу майна колегія суддів бере до уваги і те, що обидві сторони заявили про виділення у власність ОСОБА_2 двох садових будинків і земельної ділянки в СТ «Діо Груп»с. Ясногородка Макарівського району Київської області, нежитлового приміщення (групи приміщень № 275) в будинку АДРЕСА_3 , квартири АДРЕСА_6 та автомобіля LEXUS ES 250, д.н.з. НОМЕР_1 , а у власність ОСОБА_1 - квартири АДРЕСА_4 , квартири АДРЕСА_8 , квартири АДРЕСА_10 та автомобіля HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_2 .

Спірними залишаються квартира АДРЕСА_2 ,на яку претендують обидві сторони, а також вантажні фургони: автомобіль MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 та автомобіль VOLKSWAGEN LT 35, д.н.з. НОМЕР_4 , про які кожна із сторін заявляє, що вони відсутні, знаходяться у розшуку і жодна із сторін у своїх позовних заявах на них не претендувала.

Проте, в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги з урахуванням висновків експертиз, проведених на підставі ухвал апеляційного суду, ОСОБА_1 просила виділити їй автомобіль VOLKSWAGEN LT 35, а ОСОБА_2 - автомобіль MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI.

Колегія суддів бере до уваги те, що основним завданням суду при вирішенні спорів про поділ майна подружжя є вирішення конфлікту між подружжям, тобто здійснення судом своєї базової функції - ухвалення обов`язкового рішення, яке безпосередньо припиняє спір, а не виводить його на новий рівень для сторін, які в будь-якому випадку не можуть між собою домовитися.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток.

Суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

У постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 299/2490/16, від 04 жовтня 2023 року в справі № 345/2224/20 зазначено, що поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, провадження № 14-67 цс 20 (пункт 58); постанова Великої Палата Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, провадження № 14-182цс21, яка стосується саме поділу нерухомого майна подружжя (пункти 23-27, 36).

Згідно із принципом диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні спору про поділ майна, суд може не погодитися із запропонованим варіантом поділу такого майна та провести його поділ у інший спосіб, враховуючи інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставин, що мають істотне значення. Таким чином, обрання судом при вирішенні спору варіанту поділу майна подружжя, при наявності вимоги про його поділ, відмінного від того, про який просив позивач, не може бути розцінене як вихід судом за межі позовних вимог, оскільки позовна вимога - це поділ майна подружжя і вона є незмінною при будь-якому варіанті його поділу

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 615/1364/16-ц, від 17 серпня 2022 року у справі № 522/8676/20 та від 17 січня 2024 року у справі № 522/17831/20.

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що те майно, на яке не претендують обидві сторони, має бути виділене їм відповідно до заявлених позовних вимог.

Так, ОСОБА_17 підлягає виділенню у приватну власність із спільного сумісного майна подружжя:

- садовий будинок АДРЕСА_13 , вартістю 4 921 847,00 грн;

- садовий будинок АДРЕСА_14 , вартістю 2 123 443,00 грн;

- земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222789200:02:004:0076, яка розташована на території Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області, вартістю 1 485 029,00 грн;

- квартира (групи приміщень АДРЕСА_12 , загальною площею 74,40 (78,00) кв. м, вартістю 1 635 045,00 грн;

- квартира АДРЕСА_6 , загальною площею 79,40 кв. м, вартістю 2 900 039,00 грн;

- автомобіль LEXUS ES 250, легковий седан В, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, вартістю 397 548,73 грн.

Тобто, загальна вартість майна, щодо виділення якого у власність ОСОБА_2 відсутній спір становить 13 462 951,73 грн.

ОСОБА_1 підлягає виділенню у приватну власність із спільного сумісного майна подружжя:

- квартира АДРЕСА_4 , вартістю 4 798 830,00 грн;

- квартира АДРЕСА_10 , вартістю 3 902 417,00 грн;

- квартира АДРЕСА_8 , вартістю 2 764 373,00 грн;

- автомобіль HONDA CR-V, легковий універсал, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, вартістю 286 349,75 грн.

Отже, загальна вартість майна, щодо виділення якого у власність ОСОБА_1 відсутній спір становить 11 751 969,75 грн.

Залишаються нерозподіленими квартира АДРЕСА_2 вартістю 2 643 264,00 грн, а також автомобіль MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2006 року випуску, вартістю 297 880,00 грн та автомобіль VOLKSWAGEN LT 35, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2006 року випуску, вартістю 227 380,00 грн.

Верховний Суд у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 565/495/18, від 09 червня 2021 року у справі № 537/5528/16, від 17 липня 2024 року у справі № 465/2324/19, від 22 травня 2024 року у справі № 369/14186/17 вказував, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). У випадку множинності об`єктів майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов`язувати сторону сплачувати компенсацію.

Тобто, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, суд повинен розглянути можливість здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя у спосіб без визначення грошової компенсації, або з визначенням такої у мінімальному розмірі.

Колегія суддів враховує, що вартість усього спільного сумісного майна колишнього подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 становить 28 318 445,48 грн. Тобто на кожного із подружжя має бути виділено майно на суму 14 191 722,74 грн. Проте поділити спільне майно сторін таким чином, щоб кожному припадав обсяг майна, вартість якого становить 14 191 722,74 грн не можливо.

З огляду на зазначені обставини, керуючись вищенаведеними нормами права та правовими висновками Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 підлягає виділенню квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 53,50 (54,30) кв. м, вартістю 2 643 264,00 грн, після чого загальна вартість майна, на яке визнається право власності ОСОБА_1 буде становити 14 395 233,75 грн.

Щодо поділу автомобілів MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI вартістю 297 880,00 грн та VOLKSWAGEN LT 35вартістю 227 380,00 грн, то сторони посилаються на те, що ці транспортні засоби зникли і кожна із сторін звинувачує іншу у їх привласненні.

Оскільки поділу підлягають чотири автомобілі, а саме два легкових LEXUS ES 250 та HONDA CR-Vі два для перевезення вантажів, колегія суддів вважає, що буде розумним і справедливим виділити кожній із сторін по одному легковому і по одному вантажному транспортному засобу, а саме автомобіль MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2006 року випуску, вартістю 297 880,00 грн підлягає виділенню у приватну власність ОСОБА_2 , а автомобіль VOLKSWAGEN LT 35, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2006 року випуску, вартістю 227 380,00 грн - у приватну власність ОСОБА_1 .

Внаслідок такого поділу загальна вартість майна, яке виділяється у власність ОСОБА_2 буде становити 13 760 821,73 грн, а загальна вартість майна, яке виділяється у власність ОСОБА_1 буде становити 14 622 613,75 грн.

При цьому колегія суддів не сприймає доводи ОСОБА_2 щодо того, що обидва вантажні автомобілі перебувають у володінні ОСОБА_1 , оскільки вона неправомірно заволоділа ними. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 звертався до поліції із заявами щодо викрадення невідомими особами лише автомобіляVOLKSWAGEN LT 35. Щодо автомобіля MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDIтакого звернення не було. Отже підстав вважати, що обидва автомобіля знаходяться у володіння ОСОБА_1 у суду апеляційної інстанції немає.

Різниця між вартістю 1/2 частки всього спільного сумісного майна сторін у розмірі 14 191 722,74 грн та виділеним ОСОБА_2 майном на суму 13 760 821,73 грн становить 430 901,00 грн. Тобто, позивачу виділяється майно вартістю на 430 901,00 грн менше, ніж належна йому частка у вартості спільного сумісного майна із ОСОБА_1 .

Колегія суддів в контексті зроблених судом першої інстанції висновків та доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 враховує, що відступити від засади рівності часток подружжя при вирішенні спору про поділ майна суд може на підставі частин другої, третьої статті 70 СК України за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Аналіз указаних норм свідчить про те, що при вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70 СК України, в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але й інші обставини.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2019 року у справі № 308/4390/18 та від 30 листопада 2022 року у справі № 373/185/21.

У постанові від 15 листопада 2023 року в справі № 521/11825/20 (провадження № 61-3341св23) Верховний Суд наголосив, що встановлення обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя під час поділу спірного майна, здійснюється судом у кожному випадку окремо із урахуванням наданих сторонами доказів.

Обов`язок, передбачений статтями 12, 81 ЦПК України, щодо доведення обставин, які б вказували на наявність підстав, передбачених частинами другою, третьою статті 70 СК України, у такому випадку покладається на особу, яка ініціює питання про збільшення частки у спільному сумісному майні подружжя.

Як вбачається з матеріалів справи, в розпорядженні суду першої інстанції не було достатньо доказів того, що позивач не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від утримання спільної з відповідачем дитини, а також витрачав спільне майно на шкоду інтересам сім`ї.

Сам по собі факт проживання дитини сторін із відповідачкою та нерегулярна сплата аліментів на її утримання не є безумовною підставою для збільшення частки у спільному сумісному майні подружжя (колишнього подружжя) на користь того із батьків, з ким проживає дитина.

Крім того, слід врахувати, що інтереси малолітньої дочки сторін - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на захист яких і спрямовані положення частини третьої статті 70 СК України, при поділі спільного майна її батьків уже були враховані Московським судом, який в порядку поділу спільного майна сторін виділив у власність ОСОБА_1 3/4 частини квартири АДРЕСА_11 , а ОСОБА_2 - 1/4 частину вказаного об`єкту нерухомості.

Наявність інших обставин (крім наявності заборгованості по сплаті аліментів), за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі спірного майна з урахуванням положень статті 70 СК України, ОСОБА_1 та її представником не доведено.

З метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України) колегія суддів з урахуванням загальної вартості майна, яке є предметом поділу у цій справі, а також кількості об`єктів, що виділяються кожній із сторін, не вбачає підстав для відступу від засад рівності часток подружжя при поділі спільного сумісного майна.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 430 901,00 грн, що за встановлених обставин спірних правовідносин сторін та їх позиції щодо варіантів вирішення існуючого тривалий час спору ємінімально можливою компенсацією за відступ від рівності часток при поділі спільного сумісного майна подружжя.

З урахуванням конкретних обставин цього спору, такий спосіб поділу майна відповідає презумпції рівності часток кожного з подружжя, оскільки у результаті його поділу кожен із подружжя одержав в натурі таку кількість об`єктів нерухомого і рухомого майна, вартість яких є максимально наближеною до розміру ідеальної частки у спільному майні. Суд апеляційної інстанції одночасно з проведеним поділом спільного майна подружжя, здійснює компенсацію за відхилення від рівності часток, за якою грошовий вираз часток кожного з подружжя буде рівним.

Вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги сторін та їх заперечення щодо заявлених позовів, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, а тому висновок суду першої інстанції про часткове задоволення первісних та зустрічних позовних вимог і поділ спірного майнаподружжя в обраний ним спосіб без оцінки вказаних вище обставин у сукупності не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89, 263, 264 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинами справи, ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Щодо судових витрат

У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відтак, розподіл судових витрат, понесених стороною у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.

Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).

Відповідно до частин першої статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За частиною десятою статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням зазначених положень процесуального закону та обставин даної справи, а саме часткове задоволення як первісного, так і зустрічного позовів, вимоги у яких були оплачені за максимально можливою ставкою судового збору, колегія суддів вважає за можливе звільнити сторони від сплати один одному понесених судових витрат по сплаті судового збору за пред`явлення позовів.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на:

- садовий будинок АДРЕСА_13 ;

- садовий будинок АДРЕСА_14 область;

- земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222789200:02:004:0076, яка розташована на території Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області;

- квартиру (групи приміщень АДРЕСА_12 , загальною площею 74,40 (78,00) кв. м;

- квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 79,40 кв. м;

- автомобіль LEXUS ES 250, легковий седан В, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, вартістю 397 548,73 грн;

автомобіль MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2006 року випуску.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- квартиру АДРЕСА_4 ;

- квартиру АДРЕСА_10 ;

- квартиру АДРЕСА_8 ;

- квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 53,50 (54,30) кв. м;

- автомобіль HONDA CR-V, легковий універсал, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску;

- автомобіль VOLKSWAGEN LT 35, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2006 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 430 901,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 грудня 2024 року.

Головуючий С.А. Голуб

Судді: Г.І. Мостова

Д.О. Таргоній