Постанова

від 03.12.2024 по справі 160/20984/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20984/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/20984/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове підприємство «Гідроспецсервіс» до Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу №1185/ПС від 12.07.2023,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислове підприємство «Гідроспецсервіс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №1185/ПС від 12.07.2023 року про анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №ДЗ-1224/ПС/1-23 від 29.03.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням діючого законодавства та з перевищенням повноважень. Так, ч.7 ст.41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачає виключний перелік підстав для анулювання документу дозвільного характеру саме дозвільним органом. В той же час, дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у виді анулювання дозволу, з підстав, зокрема, встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації. Проте, у ЄДРПОУ відомості щодо припинення позивача відсутні та позивач із заявою про анулювання дозволу до відповідача не звертався. Тому, у разі виявлення відповідачем підстав для анулювання такого дозволу відповідач мав можливість звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру. Позивач вважає, що анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється. Щодо виявлених відповідачем недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки у висновку експертизи №23369086-12.1-04-ВЕ-0081.23 від 14.03.2023р., позивач зазначає, що під час проведення експертизи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були та є штатними працівниками позивача згідно наказів про прийом на роботу, а також по ним подані до податкової інспекції податкові розрахунки сум доходу, нарахованих на користь вказаних працівників із утриманням з них податку та сум ЄСВ, які подаються щоквартально. Отже, зазначені виявлені відповідачем порушення відсутні, тому наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач не звертався до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру позивача відповідно до абз.5 ч.7 ст.41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки в ст.21 Закону України «Про охорону праці» визначено вичерпний перелік підстав для анулювання дозволу, зокрема, виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл. Позивачу надано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки від 29.03.2023 року за умови додержання вимог законодавства про охорону праці та промислової безпеки під час виконання таких робіт, зазначених у дозволі. Позивачем надано копію висновку експертизи №23369086-12.-1-ВЕ-0081.23 від 14.03.2023 року щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки у п.3.7, п.3.8.2 якого зазначено про проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці начальником відділу охорони праці Анатолієм Добродумським, в п.3.8.3 зазначено інформацію щодо проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівниками, зокрема, серед яких ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 щодо яких відповідно до Відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 04.04.2023 року інформація, як про працівників позивача, відсутня. Також, у Висновку експертизи зазначено, що вказані особи відповідно до протоколу №4 від 26.10.2022 року проходили перевірку знань з питань охорони праці комісії підприємства, але не перебували в трудових відносинах з позивачем. У зв`язку з виявленими порушеннями законодавства про працю та з охорони праці, порушено питання про анулювання дозволу №ДЗ-1224/ПС/1-23 від 29.03.2023 року, а саме: у поданому вищезазначеному Висновку експертизи були виявлені наведені вище недостовірні відомості, комісією було прийнято рішення №1 від 11.07.2023 року. про анулювання зазначеного дозволу, що і стало підставою для прийняття наказу. Таким чином, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивача просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислове підприємство «Гідроспецсервіс» 13.05.2017 року зареєстроване як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, місто Верхньодніпровськ, вулиця Яблунева, будинок 55, видами діяльності якого є електромонтажні роботи (основний); неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; відновлення відсортованих відходів; будівництво житлових і нежитлових будівель, що підтверджується відомостями, наведеними у копії Витягу з ЄДРПОУ від 14.08.2023 року (а.с.23-26).

Позивач здійснює діяльність на підставі дозволу від 29.03.2023 року №ДЗ-1224/ПС/1-23 на виконання робіт підвищеної небезпеки, який виданий Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, що підтверджується його копією (а.с.7).

Зазначений дозвіл виданий відповідачем на підставі заяви від 17.03.2023 року. №ДЗ-327/ПС-23, висновку експертизи ДП «Придніпровський ЕТЦ» від 14.03.2023 року №23369086-12.1-04-ВЕ-0081,23 про що свідчать копії наведених документів, наявні у матеріалах справи (а.с.8-20).

Наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №1185/ПС від 12.07.2023 року «Про анулювання дозволу» відповідно до ст.41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ст.21 Закону України «Про охорону праці», пункту 17 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ №1107 від 26.10.2011 року, протоколу засідання комісії №1 від 11.07.2023 року, анульовано дозвіл від 29.03.2023 року №ДЗ-1224/ПС/1-23 з терміном дії до 29.03.2028 року, виданий Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці ТОВ «Промислове підприємство «Гідроспецсервіс» виконувати роботи підвищеної небезпеки, що підтверджується змістом копії наведеного наказу (а.с.46).

Про прийняття вказаного наказу відповідачем було повідомлено позивача шляхом надіслання листа за №ДЗ-89/ПС/1-23 від 14.07.2023 року «Про анулювання дозволу», що підтверджується змістом копії наведеного листа (а.с.5-6).

Не погоджуючись із правомірністю прийняття вищенаведеного наказу №1185/ПС від 12.07.2023 року «Про анулювання дозволу» позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон № 2806-IV)

Відповідно до ст. 1 ч. 1 Закону № 2806-IV дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.

Згідно зі ст. 4 Закону № 2806-IV зазначеного закону виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 4-1 Закону № 2806-IV (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України. Порядок видачі документів дозвільного характеру, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань записів про переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

У разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.

При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком не усунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

У разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Спеціальним законом, що регулює відносини, пов`язані з одержанням дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки є Закон України «Про охорону праці» №2694-ХІІ.

Згідно з частиною 3, 4 статті 21 Закону №2694-ХІІ встановлено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (далі - Порядок № 1107).

Пунктом 17 згаданого Порядку №1107 встановлено, що дозвіл може бути анульований у випадках, передбачених статтею 21 наведеного Закону №2694-ХІІ.

Рішення про анулювання дозволу приймається органом, що його видав.

Отже, лише у разі встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, анулювання документа дозвільного характеру може здійснюватися у судовому порядку за позовом дозвільного органу, що видав документ дозвільного характеру.

Закон № 2806-IV, не покладає обов`язку на дозвільний орган звертатися саме з таким позовом про застосування заходів у вигляді анулювання дозволу до адміністративного суду за Законом № 2806-IV.

При цьому, вказаним Законом № 2806-IV передбачено, що іншими законами можуть бути встановлені інші підстави для анулювання документів дозвільного характеру. Таким є Закон №2694-ХІІ, який визначає підстави для анулювання дозволу, серед яких є такі підстави як, зокрема, виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл. Приписами Закону №2694-ХІІ не передбачено обов`язку дозвільного органу у разі виявлення підстав для анулювання дозволу звертатись до адміністративного суду з позовом про анулювання дозволу.

Отже, встановивши наявність обставин, визначених частиною 12 статті 21 Закону №2694-ХІІ, для анулювання дозволу, дозвільний орган скасовує дозвіл за самостійним рішенням.

Аналогічного висновку викладено у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 року у справі №420/4154/19.

З огляду на викладене, оскаржуваний наказ прийнято з дотриманням процедури прийняття рішення, встановленої вищенаведеними законодавчими актами, тому у цій частині позовних вимог аргументи позивача щодо порушення процедури прийняття рішення спростовані вищенаведеним.

Разом з тим, як вбачається зі змісту наказу №1185/ПС від 12.07.2023 року, наказ містить лише загальні статті, без зазначення у них конкретних підстав щодо анулювання дозволу із зазначенням підпунктів та пунктів або абзаців Законів №2806-ІV, №2694-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України, Положення про Міжрегіональне управління та протокол засідання комісії №1 від 11.07.2023 року (а.с.46).

У письмовому повідомленні №ДЗ-89/ПС/1-23 від 14.07.2023 року складеному відповідачем на виконання вимог ч.14 ст.21 Закону №2694-ХІІ на адресу позивача, конкретні підстави, які були обрані для прийняття рішення про анулювання дозволу, виданого позивачеві, не зазначені (а.с.5).

Таким чином, наказ як акт індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

В даному випадку, акт індивідуальної дії про анулювання дозволу, впливає на права та інтереси позивача, прийняття такого рішення суб`єкта владних повноважень (акту індивідуальної дії) повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Відтак, спірний наказ №1185/ПС від 12.07.2023 року порушує принцип правової визначеності та не відповідає критеріям обґрунтованості, вмотивованості, наведеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ці обставини є підставами для визнання його протиправним та скасування.

Щодо виявлених відповідачем недостовірних відомостей, зазначених у висновку експертизи №23369086-12.1-04-ВЕ-0081.23 від 14.03.2023р., які були підставами для прийняття наказу від 12.07.2023 року №1185/ПС.

Так, зі змісту дослідженого судом висновку експертизи №23369086-12.1-04-ВЕ-0081.23 від 14.03.2023 року вбачається, що у ньому (у п.3.7, п.3.8.2, п.3.8.3) посилання на те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які проходили перевірку знань з питань охорони праці комісії підприємства, але не перебували у трудових відносинах з ТОВ «ПП «Гідроспецсервіс» - відсутні (а.с.13-18).

При цьому, наведені висновки про те, що згадані вище особи не перебували у трудових відносинах з позивачем спростовуються не тільки змістом висновку експертизи, а й наданими позивачем копіями наказів про прийом вказаних осіб на роботу, а саме: копією наказу №18-к від 27.12.2017 року про прийом на роботу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , копією наказу № 148-к від 14.11.2019р. про прийом на роботу ОСОБА_8 , копією наказу №135-к від 24.09.2021р. про прийом на роботу ОСОБА_9 (а.с.67-75).

Також, і зміст копії Відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за І квартал 2023 року, поданого позивачем до органу ДПС 10.05.2023р. згідно квитанції, свідчить про те, що вказані наведені особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 перебувають у штаті позивача, яким нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, деякі з них перебували у відпустках (а.с.76-79).

Зазначені копії доказів спростовують доводи відповідача про те, що вказані наведені особи не перебували у трудових відносинах з позивачем.

Враховуючи наведене, підстави для анулювання дозволу щодо зазначення позивачем у висновку експертизи недостовірної інформації (відомостей) щодо працівників позивача, які не перебувають у трудових відносинах з позивачем, не підтверджені доказами, не відповідають дійсності та спростовані вищенаведеними доказами.

Натомість, за змістом дослідженого судом вищенаведеного висновку експертизи, що був підставою для надання позивачу відповідного дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, будь-якої вищенаведеної недостовірної інформації (відомостей), у тому числі, і що стосується факту не перебування вищенаведених осіб у трудових відносинах з позивачем, судом не встановлено, а відповідачем не підтверджено.

За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наказ №1185/ПС від 12.07.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого наказу.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/20984/23 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/20984/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко