Постанова

від 03.12.2024 по справі 280/5339/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 280/5339/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року (суддя Богатинський Н.В. ) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ 045026 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», ним не було порушено законодавство про автомобільний транспорт та інших нормативно правових актів, що стосуються спірних правовідносин, а тому вказана постанова є протиправною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, внаслідок чого підлягає скасуванню. У спірних правовідносинах, що склались у цій справі, транспортний засіб передано позивачем в оренду TOB «МЕТАЛ ТРЕЙД ПРОМ». В день проведення рейдової перевірки співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, TOB «МЕТАЛ ТРЕЙД ПРОМ» здійснювало перевезення власної продукції на склад TOB «ПРОММЕТСПЛАВ». Позивач просить позов задовольнити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірна постанова була прийнята останнім з дотриманням приписів чинного законодавства. Та обставина, що певна особа не є фізичною особою-підприємцем, не позбавляє її можливості здійснювати перевезення вантажів. Враховуючи положення Закону №2344-111, автомобільними перевізниками є також фізичні особи, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, відсутність у позивача статусу суб`єкта господарювання на момент перевірки, не звільняє його від відповідальності. Той факт, то транспортний засіб, щодо якого проводилась перевірка, знаходиться на праві оренди у ТОВ « Л ТРАНС» не спростовує ті обставини, що позивач був автомобільним перевізником на зазначеному транспортному засобі станом на дату виявлення порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27.02.2024 на підставі направлення на рейдову перевірку № НР003114 від 23.02.2024 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях на ділянці а/д М-03, Київ-Харків-Довжанський 471 км здійснено перевірку транспортного засобу - автомобіля «DAF» державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та напівпричепу «SCHWARZMILLER» державний номер НОМЕР_3 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

За результатами перевірки складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР035331 від 27.02.2024, у якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст. 30, 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 3.3 розділу ІІІ наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, а саме: під час перевезення вантажів, перевізник не забезпечив водія тахокартами у кількості, що передбачена ЄУТР або бланком підтвердження діяльності», під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»; у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч. 1 - перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: протоколу перевірки адаптації тахографа.

Відповідачем на 09.04.2024 призначений розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на адресу позивача направлене відповідне запрошення.

09.04.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області стосовно позивача винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 045026 за порушення вимог ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути штраф у сумі 17000,00 грн.

Не погодившись постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний, серед іншого, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.

Визначення автомобільного перевізника міститься у статті 1 Закону № 2344-III та означає фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Своєю чергою згідно з вказаною нормою права водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка, а послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Відповідно до статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

За правилами статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

При цьому документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Водночас перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд доходить висновку, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 01 червня 2023 року та від 06 липня 2023 року у справах № 640/39442/21 та № 560/514/22 відповідно.

Така позиція узгоджується також із висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висловленими у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/7554/19, в якій встановлено, що перевізником у спірних правовідносинах є товариство, яким отримано транспортний засіб на підставі укладеного договору суборенди, та яким вчинено порушення, що полягає у перевищенні транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, яке встановлено внаслідок проведення Укртрансбезпекою габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля.

Як зазначалось вище, водій повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, серед яких є товарно-транспортна накладна.

Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня 1997 року, визначено, що товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.

Матеріалами справи підтверджується, що власником транспортного засобу - автомобіля «DAF» державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та напівпричепу «SCHWARZMILLER» державний номер НОМЕР_3 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 є ОСОБА_1 .

Однак, TOB «МЕТАЛ ТРЕЙД ПРОМ» (код ЄРДПОУ 43306294) уклало з ОСОБА_1 договір оренди автомобіля «DAF» державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та напівпричепу «SCHWARZMILLER» державний номер НОМЕР_3 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 25.01.2024.

25 січня 2024 року ОСОБА_1 та TOB «МЕТАЛ ТРЕЙД ПРОМ» склали акт приймання-передачі об`єкта оренди до договору, а саме автомобіля «DAF» державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та напівпричепу «SCHWARZMILLER» державний номер НОМЕР_3 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Так, згідно товарно-транспортної накладної від 27.02.2024 № 18, якою оформлено перевезення вантажу, у якості вантажовідправника вказано ТОВ «МЕТАЛ ТРЕЙД ПРОМ» (код ЄРДПОУ 43306294) м. Запоріжжя пр. Соборний 109-39, а вантажоодержувачем TOB «ПРОММЕТСПЛАВ» (код ЄДРПОУ 25811992) м. Харків вул. Залютинська 6. Графа автомобільний перевізник не заповнена.

Варто зауважити, що в силу статті 48 Закону № 2344-III водій був зобов`язаний пред`явити уповноваженим особам Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну, адже такий документ прямо передбачений у вказаній правовій нормі.

Більш того, вказана товарно-транспортна накладна була надана під час рейдової перевірки, про що не заперечується скаржником.

Зазначені обставини спростовують доводи скаржника, що жодних документів, які б свідчили про використання зазначеного вище транспортного засобу іншими особами, у водіїв під час перевірки не було.

Отже, у спірних правовідносинах, транспортни засіб передано позивачем «МЕТАЛ ТРЕЙД ПРОМ», тому саме вказаний суб`єкт господарювання є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ в межах спірних правовідносин, а не позивач.

Таким чином, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи, колегія суддів виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

При цьому автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III).

Надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а, від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20, від 06.07.2022 у справі № 560/514/22.

За такого правового врегулювання та обставин справи, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів зазначає, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров