Постанова

від 02.12.2024 по справі 320/45265/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/45265/24 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Кобаля М.І.,

Кузьменка В.В.,

При секретарі: Долинській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Я-ЮА» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Я-ЮА» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Я-ЮА», в якій просило прийняти рішення, яким підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Я-ЮА».

Заява обґрунтована тим, що 29.09.2024 о 15 год. 20 хв. посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві зафіксовано факт відмови в допуску до фактичної перевірки за адресою м. Київ, просп. Правди, буд. 47, про що складено відповідний акт від 29.09.2024 №8544/26-15-07-07-00-17. Аналогічна ситуація відбувалась і за іншими адресами: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 13Б; м. Київ, вул. Лаврухіна, буд. 4; м. Київ, Кільцева Дорога, буд. 1; м. Київ, вул. Антоновича, буд. 176; м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 42; м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 36; м. Київ, просп. Оболонський, буд. 1-Б; м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6. Як наслідок, на підставі недопуску до проведення перевірки керівником ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення про застосування адміністративного арешту, за підтвердженням обґрунтованості якого заявник звернувся до суду з цією заявою.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Визнано обґрунтованим рішення в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві Ольги Ліщинської від 30.09.2024 №3 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Я-ЮА» (код ЄДРПОУ 44931338). Допущено негайне виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскільки в матеріалах справи відсутні додатки 1-82, що надають право здійснити перевірку платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Я-ЮА» (44931338), відтак судом першої інстанції не досліджено і не надано оцінки обгрунтування проведення перевірок.

На думку скаржника, оскільки з відкритих джерел не встановлено, що платник податків магазин «Yabluka» взагалі існує, так як, зокрема, відсутні ідентифікуючі ознаки, а саме код з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), відтак відсутні підстави ототожнювати магазини «Yabluka» з ТОВ «Я-ЮА», оскільки ТОВ «Я-ЮА» - це не «магазини «Yabluka», що вказує про безпідставність застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Cторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, а подання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі відповідно до статті 304 КАС України є правом, а не обов`язком учасників справи, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явились.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2024 Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято наказ «Про проведення фактичних перевірок» №6468-п, яким на підставі п.п.80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п.69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI, також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, наказано провести фактичні перевірки платників податків/об`єктів, зазначених у додатках 1-82, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Підставою для видання наказу є доповідна записка управління фактичних перевірок від 27.09.2024 №1864/26-15-07-07-00-12.

На підставі наказу №6468-п від 27.09.2024 Головним управлінням ДПС у м. Києві складені направлення на перевірку, в яких вказано про проведення з 28.09.2024 фактичної перевірки магазинів «Yabluka» за адресами: Кільцева дорога, 1, Голосіївський район, м. Київ; пр. Академіка Глушкова, 13Б, Голосіївський район, м. Київ; вул. Антоновича, 176, м. Київ; пр. Степана Бандери, 36, Оболонський район, м. Київ; вул. Хрещатик, буд. 42, Шевченківський район, м. Київ; вул. Вадима Гетьмана, буд. 6, м. Київ; пр. Оболонський, буд. 1-Б, Оболонський район, м. Київ; пр. Правди, буд. 47, Подільський район, м. Київ; вул. Лаврухіна, 4, м. Київ.

У свою чергу, 29.09.2024 працівниками Головного управління ДПС у м. Києві здійснено вихід за адресами магазинів «Yabluka»: Кільцева дорога, 1, Голосіївський район, м. Київ; пр. Академіка Глушкова, 13Б, Голосіївський район, м. Київ; вул. Антоновича, 176, м. Київ; пр. Степана Бандери, 36, Оболонський район, м. Київ; вул. Хрещатик, буд. 42, Шевченківський район, м. Київ; вул. Вадима Гетьмана, буд. 6, м. Київ; пр. Оболонський, буд. 1-Б, Оболонський район, м. Київ; пр. Правди, буд. 47, Подільський район, м. Київ; вул. Лаврухіна, 4, м. Київ.

Втім, представниками магазинів «Yabluka» за визначеними адресами здійснено недопуск посадових осіб Головного управління ДПС у м. Києві до проведення фактичної перевірки, про що складено акти про відмову від допуску до фактичної перевірки, а саме: недопуск до обстеження приміщень платника податків: від 29.09.2024 №8544/26-15-07-07-00-17 о 15:20, №8548/26-15-07-07-00-17, №8540/26-15-07-07-00-17 о 15:30, №8549/2815-07-07-00-17 о 15:50, №8547/26-15-07-07-00-17 о 15:40, №8546/26-15-07-07-00-17 о 16:20, №8557/26-15-07-07-002-17, №8554/26-15-07-07-00-17, №8543/26-15-07-07-00-17 о 16:27, №8556/26-15-07-07-00-17, №8545/26-15-07-07-04-17 о 16:15, №8541/26-15-07-07-00-17 о 15:55, №8550/26-15-07-07-00-17, №8551/26-15-07-07-00-17, №8539/26-15-07-07-00-17 о 15:35, №8542/26-15-07-07-00-17 о 17:17, №8553/26-15-07-07-00-17.

У зв`язку з недопуском до проведення перевірки в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві Ольгою Ліщинською прийнято 30.09.2024 рішення №3 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Я-ЮА», що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 126/23 кв. 202 , м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 13Б; м. Київ, вул. Лаврухіна, буд. 4; м. Київ, Кільцева Дорога, буд. 1; м. Київ, вул. Антоновича, буд. 176; м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 42; м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 36; м. Київ, просп. Оболонський, буд. 1-Б; м. Київ, просп. Правди, Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6.

Як наслідок, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, застосованого на підставі рішення керівника контролюючого органу від 30.09.2024 №3.

Задовольняючи заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на наявність факту недопуску до проведення фактичних перевірок за наявності чинного наказу про проведення перевірки, суд вважає обґрунтованим рішення в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві Ольги Ліщинської від 30.09.2024 №3 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Я-ЮА» (код ЄДРПОУ 44931338).

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За правилами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - Кодекс або ПК України або повністю назва), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

У силу вимог підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відтак, податковий орган наділений правом проводити перевірки, одним із різновидів яких є фактичні перевірки.

Положеннями статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику.

У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки, що здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому, абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Тобто, лише дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо установлених обмежень щодо призначення податкової перевірки є обов`язковою передумовою реалізації податковим органом права на проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у м. Києві складено акти про відмову від допуску до фактичної перевірки, а саме недопуску до обстеження приміщень платника податків від 29.09.2024: №8544/26-15-07-07-00-17 о 15:20, №8548/26-15-07-07-00-17, №8540/26-15-07-07-00-17 о 15:30, №8549/2815-07-07-00-17 о 15:50, №8547/26-15-07-07-00-17 о 15:40, №8546/26-15-07-07-00-17 о 16:20, №8557/26-15-07-07-002-17, №8554/26-15-07-07-00-17, №8543/26-15-07-07-00-17 о 16:27, №8556/26-15-07-07-00-17, №8545/26-15-07-07-04-17 о 16:15, №8541/26-15-07-07-00-17 о 15:55, №8550/26-15-07-07-00-17, №8551/26-15-07-07-00-17, №8539/26-15-07-07-00-17 о 15:35, №8542/26-15-07-07-00-17 о 17:17, №8553/26-15-07-07-00-17.

У зв`язку з недопуском до проведення перевірки в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві Ольгою Ліщинською прийнято 30.09.2024 рішення №3 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Я-ЮА», що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 126/23 кв. 202, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 13Б ; м. Київ, вул. Лаврухіна, буд. 4; м. Київ, Кільцева Дорога, буд. 1; м. Київ, вул. Антоновича, буд. 176; м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 42; м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 36; м. Київ, просп. Оболонський, буд. 1-Б; м. Київ, просп. Правди, Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6.

У свою чергу, відповідач звертає увагу на те, що направлення на проведення перевірки містять назву магазина, а не суб`єкта господарської діяльності.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема, направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Отже, ПК України передбачено зазначення в направленні на проведення перевірки суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться.

Як свідчать матеріали справи, ГУ ДПС у м. Києві було визначено об`єкти проведення перевірки - магазини «Yabluka» за адресами: Кільцева дорога, 1, Голосіївський район, м. Київ; пр. Академіка Глушкова, 13Б, Голосіївський район, м. Київ; вул. Антоновича, 176, м. Київ; пр. Степана Бандери, 36, Оболонський район, м. Київ; вул. Хрещатик, буд. 42, Шевченківський район, м. Київ; вул. Вадима Гетьмана, буд. 6, м. Київ; пр. Оболонський, буд. 1-Б, Оболонський район, м. Київ; пр. Правди, буд. 47, Подільський район, м. Київ; вул. Лаврухіна, 4, м. Київ.

При цьому, у судовому засіданні в суді першої інстанції сторони не заперечували, що ТОВ «Я-ЮА» здійснює господарську діяльність в магазинах «Yabluka» за адресами проведення фактичних перевірок.

Крім того, наказ на проведення перевірки відповідає вимогам, що передбачені підпунктом 81.1 статті 81 Кодексу, а саме: містить дату видачі (27.09.2024), найменування контролюючого органу, мету, вид (фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом (п.п.80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п.69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI), має підпис заступника начальника контролюючого органу, який скріплено печаткою податкового органу.

До того ж, направлення на проведення перевірки містить посилання на наказу, дату з якої розпочато проведення перевірки, найменування об`єкта перевірки, його адресу, тривалість проведення перевірки.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що порядок та підстави проведення фактичної перевірки податковим органом було дотримано та здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому недопуск посадових осіб позивача до проведення перевірки був неправомірним.

Згідно пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно підпункту 94.2.4 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України до арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством.

У силу вимог п. п. 94.6.1 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Відповідно, під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.

Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.

Слід зауважити, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21.

Враховуючи, що під час розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є доведеним суду факт недопуску працівників ГУ ДПС у м. Києві до проведення фактичних перевірок за місцем провадження діяльності платника податків ТОВ «Я-ЮА» та не встановлено порушень під час оформлення наказу та направлень на проведення фактичних перевірок, а тому відмова від допуску до проведення фактичної перевірки ТОВ «Я-ЮА» є необгрунтованою..

Як наслідок, обґрунтованим є рішення в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві Ольги Ліщинської від 30.09.2024 №3 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Я-ЮА» (код ЄДРПОУ 44931338).

У той же час, колегією суддів враховується, що відповідно до листа Головного управління ДПС у місті Києві від 07.10.2024 №81118/6/26-15-07-07-02-07 у зв`язку з допуском платника податку до обстеження підсобних приміщень, де зберігались товари для продажу, 04.10.2024 відповідачем було усунуто причину застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, відтак рішення від 30.09.2024 №3 вважається таким, що втратило юридичну силу.

Відтак, оскільки як момент проведення фактичної перевірки (28.09.2024 та 29.09.2024), так і на момент звернення до суду (30.09.2024), і на момент винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції (02.10.2024) було встановлено факт недопуску перевіряючих до проведення перевірки, та лише 04.10.2024 надано такий доступ, а застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків не є санкцією за вчинення платником податків порушення податкового законодавства, а лише необхідною мірою, визначеною Податковим кодексом України, для спонукання відповідача усунути такі порушення, зазначене не може бути підставою для скасування законного та обгрунтованого рішення суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення заяви Головного управління ДПС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Я-ЮА» - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді М.І. Кобаль

В.В. Кузьменко