Постанова

від 26.11.2024 по справі 320/17224/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/17224/23 Головуючий у 1 інстанції: Скрипка І.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Безименної Н.В.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Делькар» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Делькар» (далі - ТОВ «Делькар») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2023 року № 54690411, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі висновку Акту перевірки № 39298/ж5/26-15-04-11-03/21653901 від 18.11.2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.01.2023 № 54690411.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

21 жовтня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Делькар» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Делькар» є юридичною особою, зареєстроване 19.12.1996, місцезнаходження якої: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 52 - В, літера А, офіс 190. Основним видом економічної діяльності товариства є 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

18 листопада 2022 року посадовою особою Головного управління ДПС у м. Києві, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 та в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Делькар».

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Делькар» граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, відповідальність за що передбачена пунктом 120-1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено Акт №39298/Ж5/26-15-04-11-03/21653901 від 18 листопада 2022 року.

Під час перевірки було встановлено, що 812 податкових накладних зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням граничних строків реєстрації. Такі податкові накладені складені у період з лютого по жовтень 2022 року.

Так, податкові накладні, які виписані з 01.02.2022 до 27.05.2022, були зареєстровані після 15.07.2022, податкові накладні, виписані після 27.05.2022 - із пропуском граничних строків реєстрації.

На підставі вищевказаного Акту прийняте податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2023 року № 54690411, яким нараховано 580956,75 грн. штрафу.

Відповідно до розрахунку штрафу, який є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган застосував розмір штрафу за ставкою 2 % від обсягу постачання або ж 1020 гривень щодо 763 податкових накладних, щодо решти - 10 %, 20 % та 30 % суми ПДВ відповідно.

Податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2023 року № 54690411 оскаржувалося Товариством до ДПС України, однак, рішенням про результати розгляду скарги від 05 квітня 2023 року відповідне повідомлення-рішення залишене без змін.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 76.1-76.2 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Приписами пунктів 42.1-42.2 статті 42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою Головного управління ДПС у м. Києві, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 та в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Делькар», за результатами якої складено Акт №39298/Ж5/26-15-04-11-03/21653901 від 18 листопада 2022 року (далі - Акт перевірки) (Т. 1 а.с.200-210).

Разом з тим, позивач наголосив, що Акт перевірки на адресу ТОВ «Делькар» не надходив, що позбавило його можливості реалізувати своє право на подання заперечення на такий Акт.

В свою чергу, Головним управлінням ДПС у м. Києві надано суду першої інстанції копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (Т. 1 а.с. 211).

Слід зазначити, що вищевказане рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не містить штампу оператора поштового зв`язку, а також підстав повернення, дати повернення, жодних інших відміток.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий орган не надав суду доказу належного направлення платнику податків акту перевірки, не спростував доводи Товариства про невручення акту перевірки, що потягло за собою незабезпечення права платника податків на подання заперечення на акт перевірки.

Матеріали справи свідчать, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Делькар» граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, відповідальність за що передбачена пунктом 120-1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Так, перевіркою встановлено, що 812 податкових накладних зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням граничних строків реєстрації. Такі податкові накладені складені у період з лютого по жовтень 2022 року. Податкові накладні, які виписані з 01.02.2022 до 27.05.2022, були зареєстровані після 15.07.2022, податкові накладні, виписані після 27.05.2022 - із пропуском граничних строків реєстрації.

З даного приводу, слід зазначити наступне.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзаців 1-6 пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Абзацами 7-12 пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що у разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;

податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної.

Отже, порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Як зазначає позивач, відповідачем невірно розраховано розмір штрафних санкцій у самому розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно розрахунку штрафу, який є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган застосував розмір штрафу за ставкою 2 % від обсягу постачання або ж 1020 гривень щодо 763 податкових накладних, щодо решти - 10 %, 20 % та 30 % суми ПДВ відповідно (Т. 1 а.с. 42-82).

Так, податковим органом по переважній більшості податкових накладних застосовано ставку 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень (відповідно до абз. 7 п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України), за порушення термінів реєстрації податкових накладних, які визначені абз. 7. п 120-1.1 ст. 120-1ПК України.

Разом з тим, відповідачем як в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, так і в розрахунку штрафу до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не зазначено, на якій саме підставі застосовано ставку 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень (відповідно до абз. 7 п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України).

Водночас, позивач звернув увагу на те, ним зареєстровано усі 763 податкові накладні із зазначенням у кожній податковій накладні загальної суми податку на додану вартість, у тому числі, обсягів постачання за основною ставкою (код ставки 20) та паралельно із зазначенням обсягів постачання на митній території України за ставкою 0 % (код ставки 902).

Отже, податковим органом не обґрунтовано, чому було застосовано ставку 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень (відповідно до абз. 7 п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України).

Крім того, як зазначив позивач, помилковість розрахунку розмір штрафних санкцій вбачається, також, з того, що розрахунок проведено з усього обсягу постачання послуг, які зазначені в податковій накладній: тих що оподатковуються за ставкою 20 % та тих що оподатковуються за нульовою ставкою. В той час, як відповідач, відповідно до пп. 120-1.1. статті 120-1 ПК України, мав розраховувати штраф у відсотках до обсягу постачання операції що оподатковується за нульовою ставкою ПДВ, а не до всього обсягу операції (за ставкою 20% ПДВ та 0 % ПДВ).

В суді апеляційної інстанції відповідач не заперечував проти аргументів позивача щодо невірного розрахунку розміру штрафних санкцій.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач обґрунтував і не підтвердив правильність визначення розміру накладених штрафних санкцій та обрахунку днів затримки реєстрації податкових накладних.

Як наслідок, судом першої інстанції правильно визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 19.01.2023 № 54690411.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Делькар» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Безименна Н.В.

Ключкович В.Ю.

Повний текст постанови виготовлено 02.12.2024 р.