Постанова

від 02.12.2024 по справі 300/4462/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/4462/24 пров. № А/857/26453/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кулі Володимира Сергійовича на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року, ухвалене суддею Борщовським Т.І. у м. Івано-Франківську у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 300/4462/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення щодо визнання придатним до військової служби у формі довідки ВЛК від 03 січня 2024 року №365; зобов`язати провести повторну військово-лікарську експертизу для встановлення ступеня придатності до військової служби з повним обстеженням, за необхідності - в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку ОСОБА_1 на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.

В обґрунтування протиправності спірного висновку покликається на те, що військово-лікарською комісією не було враховано інших наявних у позивача захворювань, які передбачають визнання останнього непридатним або обмежено придатним до військової служби відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402. Вважає, що неврахування інших захворювань призвело до порушення самої мети проведення ВЛК встановлення ступеня придатності до військової служби.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник позивача оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

З наявних у матеріалах справи доказів слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, 25.06.2023 призваний по мобілізації на військову службу 4 відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 до Військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується відомостями з військового квитка серії НОМЕР_3 (а.с.30-32).

25.12.2023 Військовою частиною НОМЕР_2 видано направлення № 35 за підписом Командира ВЧ НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби ОСОБА_1 (а.с.135).

Військово-лікарською комісією при Військовій частині НОМЕР_1 проведено 03.01.2024 медичний огляд ОСОБА_1 для визначення ступеня придатності до військової служби.

Згідно картки обстеження та медичного огляду солдат Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 пройшов медичне обстеження наступними спеціалістами: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, дерматовенеролог, психіатр (психолог), стоматолог. В графі 11 Інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації. міститься особистий підпис обстежуваного ОСОБА_1 (а.с.139-140).

Розгорнутий додаток до медичної карти обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 містить повні діагнози та заключення лікарів-спеціалістів Військово-лікарської комісії при ВЧ НОМЕР_1 , а саме: стоматолог: 25.12.2023 приданий до військової служби; дерматовенеролог: 25.12.2023 придатний до військової служби; офтальмолог: 26.12.2023 здоровий, придатний; ЛОР: 20.12.2023 захворювання не пов`язане з проходженням військової служби; терапевт: 27.12.2023; психіатр: 27.12.2023, розлад адаптації. Рекомендовано: госпіталізація після проходження ВЛК; травматолог: 30.12.2023, придатний до військової служби; невропатолог: 30.12.2023, придатний до військової служби.

Також в ході проведення медичного обстеження позивача, останнім долучено ряд медичних документів (МРТ-обстежень, консультаційний висновок спеціаліста кардіолога, рентген-знімки, ехокардіографію, виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, перевідний епікриз). Перелічені медичні документи перебували у розпорядженні відповідача, оскільки долучені до відзиву на позовну заяву (а.с.138-164).

За результатами медичного обстеження ОСОБА_1 Військово-лікарською комісією при Військовій частині НОМЕР_1 складено висновок у формі довідки військово-лікарської комісії від 03.01.2024 за № 365. На підставі статей 23-в, 61-в, 64-в, 83-в, 38-г, 45-г графи ІІ Розкладу хвороб: придатний до військової служби.

10.01.2024 представник позивача адвокат Куля В.С. скерував до 20 Регіональної військово-лікарської комісії скаргу №100124/21 на постанову Військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_1 у формі довідки ВЛК від 03.01.2024 за №365. Така скарга мотивована тим, що представники ВЛК не провели належним чином медичний огляд ОСОБА_1 з метою вирішення питання про придатність до військової служби, не врахували стан здоров`я останнього, внаслідок чого такий висновок є необ`єктивним, неповним та незаконним. До вказаної скарги позивачем долучено ряд медичних документів, які перелічені в додатках (а.с.33-43).

За результатами розгляду скарги позивача №100124/21 на постанову ВЛК при ВЧ НОМЕР_1 у формі довідки ВЛК від 03.01.2024 за №365, 20 Регіональна військово-лікарська комісія листом №1854/1172 від 09.02.2024 повідомила, що за встановленими діагнозами постанову ВЛК Військової частини НОМЕР_1 згідно довідки ВЛК від 03.01.2024 прийнято вірно. Відсутні підстави для проведення заявнику на теперішній час повторного медичного огляду ВЛК, з метою визначення ступеня придатності до військової служби. У разі незгоди з прийнятим, за заявою рішенням, у позивача є право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії (а.с.44).

21.02.2024 представник позивача адвокат Куля В.С. скерував до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України скаргу № 210224/2 на рішення 20 Регіональної військово-лікарської комісії за результатами перегляду постанови ВЛК при ВЧ НОМЕР_1 у формі довідки ВЛК від 03.01.2024 №365. У коментованій скарзі представник позивача просив здійснити перегляд та скасувати спірну постанову ВЛК, провести ОСОБА_1 повторний медичний огляд з метою встановлення ступеня придатності до військової служби та прийняти нове рішення на підставі попередній та наявних документів, де повторно вирішити питання щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби. До вказаної скарги долучив медичні документи, за переліком у додатках (а.с.45-49).

За результатами розгляду скарги позивача № 210224/2 та наданий копій медичних документів, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України листом від 11.03.2024 за № 598/9/5092 повідомила про те, що за встановленим солдату ОСОБА_1 діагнозом постанову ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 03.01.2024 №365 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення № 420. Зазначені статті і пункти статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби відповідають встановленому діагнозу та прийнятій постанові ВЛК. Діагноз встановлено за результатами основних та додаткових спеціальних методів досліджень. Всі підтверджені додатковими методами досліджень діагнози зазначено у довідці ВЛК. Зазначені у деяких медичних документах ревматична хвороба та поєднана вада серця не підтверджені результатами додаткових спеціальних методів досліджень. Синкопальні стани також не підтверджено медичною документацією. На момент медичного огляду ВЛК після проведеного стаціонарного лікування, тривожно-депресивного синдрому не встановлено, діагностовано розлад адаптації. Згідно наданий копій медичних документів, захворювань, які відповідно до вимог Положення № 420, зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, не вбачається. Підстав для скасування постанови ВЛК при ВЧ НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 03.01.2024 за № 365 чи направлення солдата ОСОБА_1 на контрольний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби немає (а.с.50-51).

Позивач, вважаючи постанову Військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_1 щодо визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби у формі довідки ВЛК від 03 січня 2024 року №365 протиправною, звернувся до суду за захистом свого порушеного права шляхом визначення Військово-лікарській комісії при Військовій частині НОМЕР_1 зобов`язання провести повторну військово-лікарську експертизу для встановлення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 , з повним обстеженням, за необхідності - в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку ОСОБА_1 на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що визначаючи ступінь придатності до військової служби, відповідач керувався пунктом 20.4 глави 20 розділу II Положення №402, яким чітко передбачено, що у воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, ІІІ, ВЛК приймає постанову «придатний до військової служби», за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.Натомість, за результатами медичного огляду позивача, Військово-лікарською комісією при Військовій частині НОМЕР_1 встановлено діагнози на підставі статей 23-в, 61-в, 64-в, 83-в, 38-г, 45-г графи ІІ Розкладу хвороб. Суд першої інстанції виснував, що вказані статті не підпадають під перелік статей Розкладу хвороб, зазначених у пункті 20.4 Глави 20 Розділу II Положення № 402, які передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби та за якими у воєнний час можливо прийняття постанови ВЛК обмежено придатний до військової служби.

Також суд зазначив, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності, обмеженої придатності або непридатності до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Окремо судом зауважено на тому, що в графі 11 Інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації. міститься підпис ОСОБА_1 Жодних відміток про зауваження, щодо діагнозу, методів обстеження та їх результатів позивачем не зазначалось.

Суд першої інстанції зазначив, що станом на 03.01.2024 (день винесення оскаржуваної постанови) позивач не мав скарг щодо висновку ВЛК, оформленого у вигляді довідки ВЛК від 03.01.2024 за № 365.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2статті 19 Конституції Українита частини 2 статті 2КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Як встановлено ч.1 ст.2 Закону № 2232-XII Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, затверджено "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення № 402).

Відповідно до п.1.1 розд.І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

В розумінні п.1.2 розд.І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 2.1 розд.І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Підпунктом 2.4.4 п.2.4 розд.ІІ Положення №402 визначено, що на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов`язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Згідно із п.2.4.5 розд.І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

Відповідно до п.п.2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402, постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Пунктом 1.1 розд.ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Відповідно до п.1.2 розд.ІІ Положення №402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10- Згідно з п.1.4 розд.ІІ Положення №402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Додатком 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України визначений розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Так, встановлені контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб:

Графа I - Громадяни під час приписки до призовних дільниць та призову на строкову військову службу, вступу до військових навчальних закладів (крім льотного складу), військовослужбовці строкової військової служби,

Графа II - Громадяни, військовослужбовці, які приймаються, призиваються та проходять військову службу осіб рядового, сержантського та старшинського складу, прапорщики (мічмани),

Графа III - Громадяни, особи офіцерського складу, які приймаються, призиваються та проходять військову службу осіб офіцерського складу, офіцери запасу, які призиваються та проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Відповідно до пунктів 20.1-20.2. розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

Згідно з пунктом 20.3 розділу ІІ Положення №402, при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються, зокрема, постанови про: а) Придатний; б) Непридатний; в) Потребує; г) Обмежено придатний до військової служби (Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах); ґ) Тимчасово непридатний.

Одночасно з постановою про обмежену придатність до військової служби ВЛК приймає постанову про придатність до військової служби за військовою спеціальністю.

Відповідно до п.20.4 розділу ІІ Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов:

"непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час";

"обмежено придатний до військової служби".

За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов:

"обмежено придатний до військової служби";

"придатний до військової служби".

У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби".

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати позицію суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує її обґрунтованість.

Оскільки огляд позивача військово-лікарською комісією проводився за його безпосередньо присутності, стан придатності до військової служби, за наявними у нього діагнозами, визначався індивідуально.

З матеріалів справи слідує, що 03 січня 2024 року військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 прийняла рішення, оформлене довідкою за №365, про придатність ОСОБА_1 до військової служби, яке, на думку позивача, є протиправним. Позивач вважає, що при медичному огляді не було надано оцінку іншим наявним у нього захворюванням.

У разі наявності сумніву щодо правильності висновку цієї комісії щодо придатності до військової служби, або причинного зв`язку поранення, позивач мав право звернутись до ВЛК регіону, яка наділена правом перегляду рішення ВЛК військової частини.

Зокрема, абз.4 п.2.4.5 розд.І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону, таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом на звернення до ВЛК регіону із заявою щодо перегляду рішення ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 03.01.224. Проте, в задоволенні скарги ВЛК регіону було відмовлено.

Остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби, та про причинний зв`язок поранення, може бути прийнято ЦВЛК.

Так, відповідно, пп.2.3.3 п.2.3 розд.І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Згідно з пп.2.3.4 п.2.3 розд.І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Позивач через свого представника звернувся до ЦВЛК із скаргою, в якій зазначив про незгоду з висновком про ступінь придатності до військової служби, просив про скасування постанови та направлення позивача на повторний медичний огляд.

Однак ЦВЛК також відмовила у задоволення скарги представника позивача на рішення ВЛК регіону.

Позивач в межах спірних правовідносин не оскаржує рішень ВЛК регіону та ЦВЛК, прийнятих за результатами розгляду його скарг.

В той же час, обґрунтовуючи в суді протиправність висновку ВЛК, позивач наполягає на наявності у нього захворювань, підтверджених медичними дослідженнями у медичних закладах, що виключають його придатність до військової служби.

Так, картка обстеження та медичного огляду містить відомості про обстеження позивача терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОР-ом, дерматовенерологом, психіатром, стоматологом, тобто лікарями, огляд яких є обов`язковим.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачу діагностовано «Міокардитичний кардіосклероз. СН 0 ст. Пролапсмітрального клапану 1 ст. Вегетативна дисфункція нервової системи у вигляді цефалічного синдрому, есенціального тремору. Вертреброгенна цервікалгія, люмбалгія з незначним порушення функції. Остеоартроз обох плечових суглобів 1 ст., правого акроміально-ключичного з`єднання ІІ ст., лівого акромально-ключичного з`єднання суглобу ІІ ст., застаріле пошкодження передньої хрестоподібної зв`язки 1 ст, реактивний синовіїт лівого колінного суглобу з незначним порушенням функції. Розлад адаптації. Дані захворювання у висновку віднесено до статей 23-в, 61-в, 64-в, 83-в, 38-г, 45-г графи ІІ Розкладу хвороб, у зв`язку із чим позивача визнано придатним до військової служби.

Насамперед, слід зазначити, що роблячи висновки про те, згадані статті не підпадають під перелік статей Розкладу хвороб, зазначених у пункті 20.4 Глави 20 Розділу II Положення № 402, які передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби та за якими у воєнний час можливо прийняття постанови ВЛК обмежено придатний до військової служби(2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в), суд першої інстанції керувався редакцією статті, яка втратила чинність на час формування спірного висновку.

Водночас суд першої інстанції правильно вказав, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на приписи Положення №402. Відповідно до вказаного нормативного акту, у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку. Оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.

Однак, позивач ставить під сумнів саме законність процедури прийняття відповідачем спірного рішення.

Щодо покликань позивача на те, під час проведення обстеження не було враховано наявних у нього захворювань, підтверджених медичною документацією, що передбачають непридатність або обмежену придатність до військової служби: 1) Хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія L5 зліва із стійким больовим та м`язово тонічним синдром на тлі остеохондрозу; 2) Краніоцервікоторкалгія; 3) Спондилоартроз; Випинання C5-C6; Порушення опорно рухової функції хребта; 4) Міопія обох очей; 5) Ревматична хвороба серця: поєднана мітрально-аортальна вада; 6) Реактивний синовіїт лівого колінного суглобу; 7) Синкопальні стани ( анамнестично). Тремор рук. Інсомнія. Тривожно-депресивний синдром (по шкалі HADS: 17/16.; 8) Синдром кубільного каналу двобічно з невритом ліктьового нерва з парестезіями, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому не може надавати оцінку наявності чи відсутності в особи на час проведення обстеження певних діагнозів чи захворювань.

Водночас, суд зазначає, що законодавством регламентовано чітку процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця ВЛК, яка передбачає здійснення медичного огляду особи відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань. Медичний огляд військовослужбовця повинен здійснюватися за методом індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби, тобто з урахуванням усіх медичних показників щодо стану здоров`я особи.

Аналіз положень ст. 1 Закону № 2232-XII свідчить на користь висновку, що військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Згідно з п.6.8 глави 6 розділу II Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.

Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Так, позивач підтвердив те, що інформація щодо стану його здоров`я надана у повному обсязі і він попереджений про надання неповної та недостовірної інформації, що підтверджується його підписом у 11 пункті картки обстеження та медичного огляду. Однак підпис позивача не є засвідченням згоди із висновком ВЛК щодо його придатності до служби.

В спірному випадку позивач вказує на те, що оскаржувана постанова ВЛК винесена відповідачем за наслідком неналежного медичного огляду, а саме неврахування наданих ним доказів наявності у нього захворювань згідно МРТ-обстежень, консультаційного висновку спеціаліста кардіолога, рентген-знімків, ехокардіографії, випискок із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, перевідного епікризу.

Наявність у розпорядженні відповідача зазначеної позивачем медичної документації засвідчуються поданими відповідачем додатками до відзиву на позовну заяву. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відомості медичної документації враховані військово-лікарською комісією.

Також слушними є покликання позивача на те, що жодних доказів проведення додаткових спеціальних методів дослідження при його огляді не було проведено, оскільки картка відомостей не містить результатів додаткових методів обстеження, які є обов`язковими, а саме: аналізи крові та сечі (а.с.140).

Відповідно до п.6.9 глави 6 розділу II Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я.

Позивач наголошує на тому, що наявні у нього та не враховані при обстеженні захворювання згідно Розкладу хвороб, що призвели до порушення функцій, не врахування яких комісією підтверджено матеріалами справи, вказують на неправильне визначення ВЛК ступеню придатності до військової служби.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не обґрунтовано та не доведено, з урахуванням яких факторів зроблено висновок про придатність позивача до військової служби, оскільки медичний огляд позивача, враховуючивимоги п. 6.9 глави 6 розділу II Положення № 402, проведений в неповному обсязі.

Отже, з урахуванням установлених фактичних обставин справи апеляційний суд зазначає, що під час проведення медичного огляду ВЛК не прийнято до уваги наявності у солдата ОСОБА_1 інших захворювань.

Означене вказує, що медичний огляд військовослужбовця належним чином військово-лікарською комісією проведено не було та як наслідок у довідці від 03.01.2024 №365 належної оцінки стану здоров`я ОСОБА_1 не надано.

Таким чином, наявні в матеріалах справи документи свідчать про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення ВЛК, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова військово-лікарської комісії, яка оформлена довідкою від 03.01.2024 №3651, є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку слід зобов`язати військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 повторно провести обстеження та медичний огляд для встановлення позивачу ступеня придатності до військової служби, зважаючи на висновки, викладені у цьому судовому рішенні щодо необхідності врахування наявних у ВЛК військової частини НОМЕР_1 медичних матеріалів про інші діагностовані у позивача хвороби та щодо необхідності врахування результатів обов`язкових додаткових методів обстеження з подальшим оформленням відповідної довідки ВЛК про ступінь придатності позивача до військової служби, а в разі придатності зазначенням посади (місця служби), яка найбільше відповідає стану здоров`я військовослужбовця.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст.139 КАС України.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) у межах визначеного статтею 309 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 317, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кулі Володимира Сергійовича задовольнити, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 300/4462/24 скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 щодо визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби, оформлене довідкою ВЛК від 03 січня 2024 року №365.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) провести повторне обстеження та медичний огляд для встановлення ОСОБА_1 (РНОК ПП 3350316676) ступеня придатності до військової служби з урахуванням висновків, викладених у даній постанові.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний