Постанова

від 03.12.2024 по справі 380/8097/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/8097/24 пров. № А/857/20297/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року (суддя Карп`як О.О., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, Личаківського районного суду м.Львова про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у квітні 2024 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області (далі Відповідач 1), Личаківського районного суду м.Львова (далі Відповідач 2), в якому просила:

визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області щодо:

скерування скарг від 02.10.2023 і 03.10.2023 для розгляду до Личаківського районного суду міста Львова;

надісланні документів в електронній формі, отриманих шляхом сканування (фотографування) паперових документів за № 0375-23-132/23 від 11.10.2023 та за № 0376-23-133/2323 від 11.10.2023, з накладеним кваліфікованим електронним підписом неуповноваженої особи;

визнати протиправною бездіяльність Личаківського районного суду міста Львова щодо:

ненадання письмових відповідей за результатами розгляду скарг від 02.10.2023 і 03.10.2023, скерованих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Львівській області листами за № 0375-23-132/23 від 11.10.2023 та за № 0376- 23-133/2323 від 11.10.2023;

невжиття передбачених законом заходів щодо надіслання належних скаржникові документів;

зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області у п`ятнадцятиденний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили:

розглянути скарги від 02.10.2023 і 03.10.2023 на протиправні дії посадових осіб Личаківського районного суду міста Львова та надати письмові обґрунтовані відповіді щодо результатів їх розгляду;

вжити передбачених законом заходів для направлення Личаківським районним судом міста Львова скаржникові:

завіреної належним чином копії ухвали від 18.08.2023 року у справі 463/6978/23;

скарги від 08.08.2023 на бездіяльність уповноважених службових осіб Галицької окружної прокуратури міста Львова разом з усіма доданими до неї документами; завіреної належним чином копії ухвали від 18.08.2023 року у справі 463/6991/23;

скарги від 10.08.2023 на бездіяльність начальника Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області разом з усіма доданими до неї документами.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до відповідача 1 із скаргами від 02.10.2023 року та від 03.10.2023 року. Позивачка стверджує, що відповідачі скарги не розглянули.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що подані нею до Відповідача 1 скарги від 02.10.2023 та 03.10.2023 безпосередньо стосувалися його діяльності , повноважень чи функціональних обов`язків, отже були відсутні правові підстави скеровувати вказані скарги для розгляду до Відповідача 2. Вказує, що ОСОБА_2 не була наділена повноваженнями накладати свій кваліфікований електронний підпис на документах в електронній формі. Вказує, що складений і надісланий Відповідачем 2 документ в електронній формі є формальною відпискою та не може вважатися наданою відповіддю на скарги від 02.10.2023 та 03.10.2023. Зазначає, що копія списку №10208 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих не є однозначним доказом надіслання належних їй документів.

30.09.2024 відповідач 1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу та просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

03.10.2024 позивач подала клопотання про витребування доказів, а саме витребувати у Акціонерного товариства «Укрпошта» письмову інформацію з документальним підтвердженням щодо дат надходження до відділення поштового зв`язку №7 Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» і вручення/повернення Личаківському районному суду міста Львові рекомендованих поштових відправлень. Обґрунтовує вказане клопотання тим, що дана інформація є необхідною для з`ясування факту неотримання нею від Личаківського районного суду міста Львова рекомендованих поштових повідомлень.

Апеляційний суд зазначає, що суть позовних вимог ОСОБА_1 полягає в тому, що вона вважає дії (бездіяльність) посадових осіб Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, Личаківського районного суду м. Львова такими, суперечать вимогам чинного законодавства та порушують її конституційне право на звернення. На думку колегії суддів, факт отримання/неотримання рекомендованих поштових повідомлень не є визначальним для вирішення даної справи, оскільки в даному випадку суд перевіряє дії/бездіяльність відповідачів на предмет дотримання ними процедури розгляду звернень ОСОБА_1 . Відтак, апеляційний суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

08.10.2024 позивач подала відповідь на відзив на апеляційну скаргу

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Позивачка 02.10.2023 року та 03.10.2023 року скерувала на електрону адресу Відповідача 1 скарги на протиправні дії посадових осіб Личаківського районного суду міста Львова.

У скарзі від 02.10.2023 року позивачка зокрема зазначила наступне:

«….. 18 серпня 2023 року слідчим суддею Личаківського районного суду міста Львова Мармашем В.Я., було постановлено ухвалу у справі 463/6978/23 про повернення мені (скаржнику) скарги від 08.08.2023 на бездіяльність уповноважених службових осіб Галицької окружної прокуратури міста Львова.

Однак, станом на 02.10.2023 Личаківським районним судом міста Львова копії зазначеної ухвали не надано, а скаргу з доданими до неї матеріалами не повернуто і про підстави щодо тривалого ненадіслання належних мені документів не повідомлено.

Таким чином, я позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права через неналежне виконання працівниками суду вимог ч. 3. ст. 304 КПК України та п. 13 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 р. № 814.

Відповідно до п. 6 частини 1 статті 152 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та підпункту 6 п. 4 Положення про Державну судову адміністрацію України затвердженого рішенням Ради суддів України від 22 жовтня 2010 року № 12 саме Державна судова адміністрація України організовує роботу з ведення діловодства та архіву та контролює стан діловодства в судах загальної юрисдикції.

Враховуючи викладене, прошу вжити передбачених законом заходів для направлення Личаківським районним судом м. Львова на мою адресу завіреної належним чином копії ухвали від 18.08.2023 у справі №463/6978/23 і повернення скарги від 08.08.2023 на бездіяльність уповноважених службових осіб, Галицької окружної прокуратури міста Львова разом з усіма доданими до неї документами…».

У скарзі від 03.10.2023 року позивачка зокрема зазначила наступне:

«….. 18 серпня 2023 року слідчим суддею Личаківського районного суду міста Львова Мармашем В.Я., було постановлено ухвалу у справі 463/6991/23 про повернення мені (скаржнику) скарги від 10.08.2023 на бездіяльність уповноважених службових осіб Галицької окружної прокуратури міста Львова.

Однак, станом на 03.10.2023 Личаківським районним судом міста Львова копії зазначеної ухвали не надано, а скаргу з доданими до неї матеріалами не повернуто і про підстави щодо тривалого ненадіслання належних мені документів не повідомлено.

Таким чином, вона позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права через неналежне виконання працівниками суду вимог ч. 3. ст. 304 КПК України та п. 13 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 р. № 814.

Відповідно до п. 6 частини 1 статті 152 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та підпункту 6 п. 4 Положення про Державну судову адміністрацію України затвердженого рішенням Ради суддів України від 22 жовтня 2010 року № 12 саме Державна судова адміністрація України організовує роботу з ведення діловодства та архіву та контролює стан діловодства в судах загальної юрисдикції.

Враховуючи викладене, прошу вжити передбачених законом заходів для направлення Личаківським районним судом м. Львова на мою адресу завіреної належним чином копії ухвали від 18.08.2023 у справі № 463/6991/23 і повернення скарги від 10.08.2023 на бездіяльність уповноважених службових осіб, Галицької окружної прокуратури міста Львова разом з усіма доданими до неї документами…».

Листом від 09.10.2023 року за № вих.. 01-10/18/2023 Відповідач 2, надіслав відповідь на скарги позивачки від 02.10.2023 року та 03.10.2023 року такого змісту:

«Прохальними частинами вищезазначених скарг були клопотання вжити передбачених законом заходів для направлення Личаківським районним судом м. Львова завіреної належним чином копії ухвали від 18.08.2023 року у справах № 463/6978/23 та №463/6991/23 і повернення скарг від 10.08.2023 року та від 08.08.2023 року разом з доданими до них документами.

Водночас, повідомляємо Вас, що на виконання вимог Кримінального процесуального кодексу та Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, на час подання Вами скарг, Личаківським районним судом м. Львова вже було направлено відповідні копії документів, що підтверджується інформацією про вручення рекомендованого листа за № 7900733617388 та за № 7900733617418.

Відповідно до інформації щодо вручення рекомендованого листа за № 7900733617388 та за № 7900733617418, за даними трекінгу відправлень «Укрпошта», поштові відправлення не були вручені під час доставки з невідомих причин.».

Листами від 11.10.2023 року за № вих..О375-23-132/23 та від 11.10.2023 року за № О376-23-133/23 відповідач 2, повідомив позивачку, що скарги від 02.10.2023 року та від 03.10.2023 року були скеровані за належністю до Личаківського районного суду м. Львова.

Не погоджуючись із діями відповідачі позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі діяли у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

При цьому, статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Таким чином, звернення громадян, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду тим органом, до якого подано звернення та до повноважень якого входять питання, порушені у зверненні, зазвичай протягом одного місяця, з обов`язковим повідомленням заявника про результати розгляду.

Суть позовних вимог зводиться до того, що її скарги від 02.10.2023 року і 03.10.2023 року відповідачами не розглянуті, відповіді на такі не надіслані та вимоги про поновлення порушених прав не виконанні. Таким чином вважає, що такі дії (бездіяльність) посадових осіб Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, Личаківського районного суду м. Львова суперечать вимогам чинного законодавства та порушують її конституційне право на звернення.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 15 квітня 2021 року у справі №9901/104/20, від 01 вересня 2022 року у справі № 990/46/22, від 31 серпня 2023 року у справі № 990/75/23 та від 14 березня 2024 року у справі № 240/25193/23 неодноразово наголошувала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Тобто бездіяльність суб`єкта владних повноважень є такою, що порушує права та інтереси особи в тому разі, якщо такий суб`єкт повинен був вчинити, але не вчинив певних дій на реалізацію покладеної на нього компетенції.

Така бездіяльна форма поведінка щодо неприйняття рішення, невчинення певних дій не здійснюється суб`єктом владних повноважень всупереч встановленого законодавчим актом обов`язку взагалі чи протягом встановленого строком.

Як зазначив Верховний Суд, зокрема у постанові від 13 грудня 2019 року у справі № 826/7889/16, значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

Згідно з матеріалами справи, 02.10.2023 року та 03.10.2023 року позивачка скерувала на електрону адресу Відповідача 1 скарги на протиправні дії посадових осіб Личаківського районного суду міста Львова, які стосувалися направлення Личаківським районним судом м. Львова на адресу позивачки завіреної належним чином копії ухвали від 18.08.2023 у справі № 463/6991/23 та №463/6991/23 та повернення скарг від 10.08.2023 та від 08.08.2023 року разом з усіма доданими до них документами.

Згідно зі ст. 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положенням про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 10.05.2023, основним завданням територіального управління є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих судів, крім господарських та адміністративних, з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.

Відповідно до п. 2 Розділу І Типового положення про апарат суду, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України № 131 від 08 лютого 2019 року (далі Типове положення), апарат місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснює організаційне забезпечення роботи суду.

Згідно з п. 8 Розділу ІІ Типового положення, відповідно до основних завдань, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", апарат суду, зокрема, забезпечує надсилання адресатам в установленому порядку копій судових рішень, а також судових повідомлень, повісток і викликів; організовує та забезпечує ведення діловодства в суді, забезпечує підготовку й складання документів відповідно до інструкції з діловодства в суді, інших актів законодавства України.

Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

За результатами розгляду скарг позивачки від 02.10.2023 року та від 03.10.2023 року, відповідач 1 листами від 11.10.2023 року за № О375-23-132/23 та за № О376-23-133/23 скерував до Личаківського районного суду для розгляду за належністю, про що цими ж листами повідомлено позивачку (а.с.6,7).

Апелянт вказує, що під час розгляду скарги від 02.10.2023 року та від 03.10.2023 року, відповідач 1 не дотримався вимог статті 7 Закону № 393/96-ВР і направив скаргу для розгляду до того органу, дії та бездіяльність якого позивачка оскаржувала.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно зі ст. 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Територіальними органами Державної судової адміністрації України є територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Територіальні управління Державної судової адміністрації України здійснюють свою діяльність відповідно до положення про них, що затверджується Головою Державної судової адміністрації України на підставі типового положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України (ч. 7 ст. 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Пунктом 3 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 10.05.2023 № 229, передбачено, що основним завданням територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області, є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих судів, крім господарських та адміністративних, з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування. Організаційне забезпечення становлять заходи матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики, діловодства, архіву суду тощо.

Територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань: 1) забезпечує належні умови діяльності судів у межах повноважень, визначених законом; 2) контролює діяльність територіального підрозділу Служби судової охорони відповідного регіону; 3) здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності територіального управління та судів у відповідному регіоні; 4) забезпечує дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, ефективне, результативне і цільове використання коштів державного бюджету, законність використання ресурсів та майна, запобігання порушенням та зловживанням, а також своєчасність вжиття відповідних заходів реагування, зокрема в частині відшкодування заподіяної шкоди (втрат) та притягнення до відповідальності винних посадових осіб; 5) забезпечує організацію роботи щодо надання матеріалів для формування пропозицій до бюджетного запиту на плановий бюджетний період з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів відповідно до потреб судів; 6) вивчає потреби судів у матеріально-технічних засобах та здійснює фінансове забезпечення цих потреб у межах бюджетних асигнувань; 7) затверджує план проведення капітального ремонту, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації тощо) приміщень судів за погодженням з ДСА України; 8) забезпечує розробку завдання на проєктування робіт із капітального ремонту, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації тощо) приміщень судів та погоджує його з ДСА України; 9) організовує та здійснює фінансове забезпечення капітального ремонту, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації тощо) приміщень судів, їх технічне оснащення та укладає відповідні договори; 10) організовує комп`ютеризацію судів для здійснення судочинства, діловодства та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (до її впровадження - автоматизованої системи документообігу суду); 11) забезпечує суди необхідними технічними засобами фіксування судового процесу в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України для відповідних судів; 12) забезпечує функціонування в судах системи відеоконференцзв`язку для участі осіб у судовому засіданні в режимі відеоконференції; 13) організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства в судах; 14) вивчає практику організації діяльності судів, зокрема процесів, що забезпечують документування управлінської інформації та організацію роботи зі службовими документами в судах, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення; 15) під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами в населеному пункті, в якому розміщений відповідний суд, здійснює заходи, пов`язані зі збереженням (перевезенням) судових справ, а також збереженням (перевезенням) серверів, у тому числі з кадровою та бухгалтерською інформацією, за відсутності ризику для життя та здоров`я, пов`язаного зі здійсненням таких заходів; 16) звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної місцевої або обласної ради в порядку, визначеному законом; 17) здійснює виплати присяжним, визначені законодавством, за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя за рахунок коштів Державного бюджету України; 18) вживає заходів щодо створення належних умов для здійснення суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством; 19) взаємодіє з відповідними апеляційними судами, територіальними органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами та організаціями з метою вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів; 20) організовує діяльність служби судових розпорядників у судах; 21) аналізує практику організації діяльності судів, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення; 22) вивчає кадрові питання апаратів судів, прогнозує в межах своїх повноважень потребу в спеціалістах, вносить ДСА України пропозиції щодо замовлення на підготовку відповідних спеціалістів; 23) аналізує кадрову роботу в апаратах судів та інформує ДСА України з цього питання; забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації працівників апаратів судів, у тому числі в режимі відеоконференції; 24) забезпечує виготовлення посвідчень присяжного, керівників апаратів судів та їх заступників, працівників територіального управління; 25) надає судам методичну та практичну допомогу з питань організаційного забезпечення діяльності відповідного суду, розгляду звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації, адвокатських запитів, запитів / звернень народних депутатів тощо; 26) забезпечує проходження здобувачами вищої юридичної освіти навчальної практики в судах відповідно до укладених ДСА України договорів; 27) бере участь в організації роботи зі створення бібліотек у судах, у тому числі електронних бібліотек; 28) здійснює відповідно до законодавства ефективне використання та збереження об`єктів державної власності в судах у відповідному регіоні та територіальному управлінні; 29) здійснює розгляд звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації, адвокатських запитів, запитів / звернень народних депутатів з питань, що належать до його повноважень, виявляє причини й умови, щодо яких надходять заяви та скарги громадян, і вживає заходів щодо їх усунення; 30) бере участь у межах повноважень, визначених законодавством, у роботі з удосконалення законодавства та розробленні проєктів нормативно-правових актів; 31) забезпечує в установленому порядку самопредставництво (представництво) територіального управління в судах та інших державних органах через осіб, уповноважених діяти від його імені; 32) організовує в межах повноважень створення необхідних умов для забезпечення режиму секретності у відповідних судах; 33) здійснює організаційне забезпечення, координує та контролює роботу з питань мобілізаційної підготовки в територіальному управлінні та судах; 34) забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції в територіальному управлінні в межах повноважень, визначених законом; 35) виступає стягувачем за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу як засобу процесуального примусу; 36) проводить за погодженням із ДСА України конференції, семінари тощо з питань, що належать до повноважень територіального управління; 37) забезпечує відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за надходженнями до спеціального фонду Державного бюджету України; 38) забезпечує організацію роботи і дотримання законодавства у сфері охорони праці та пожежної безпеки; 39) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Скарги позивачки від 02.10.2023 та 03.10.2023, з огляду на їх зміст, не стосувалася діяльності, повноважень чи функціональних обов`язків Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області.

Зі змісту вказаних скарг вбачається, що позивачка просила вжити передбачені законом заходів для направлення Личаківським районним судом м. Львова завіреної належним чином копії ухвали від 18.08.2023 року у справах № 463/6978/23 та №463/6991/23 і повернення скарг від 10.08.2023 року та від 08.08.2023 року разом з доданими до них документами.

Колегія суддів наголошує, що обов`язок направлення копій ухвал від 18.08.2023 року у справах № 463/6978/23 та №463/6991/23 і повернення скарг від 10.08.2023 року та від 08.08.2023 року разом з доданими до них документами, покладений на Личаківський районний суд м.Львова, а не на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області.

Відповідно до статті 5 Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Аналізуючи наведені приписи Закону № 393/96-ВР, Верховний Суд в постанові від 24.11.2021 у справі 380/2272/20, зауважив, що законодавець, передбачаючи право/обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування пересилати за належністю звернення громадян іншому (відповідному) органу чи посадовій особі, мав на меті забезпечити заявнику об`єктивний та всебічний розгляд його заяви. Водночас, вказаний обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пересилання звернення може бути реалізований виключно за сукупністю таких умов: питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень; звернення пересилається лише відповідному, а не будь якому органу чи посадовій особі за належністю, тобто тому органу, до повноваження якого входить вирішення питань, що порушені у зверненні; пересилання повинно відбутися в термін не більше п`яти днів; про факт пересилання обов`язково повідомляється громадянин, який подав звернення.

Змістовно-логічний аналіз скарг ОСОБА_1 від 02.10.2023 та 03.10.2023 дає підстави для висновку, що такі були спрямовані на отримання копій ухвал від 18.08.2023 року у справах № 463/6978/23 та №463/6991/23 і повернення скарг від 10.08.2023 року та від 08.08.2023 року разом з доданими до них документами.

Оскільки вказаний обов`язок належить до компетенції Личаківського районного суду м.Львова, враховуючи вимоги ч. 3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», відповідач 1 цілком обґрунтовано скерував скарги позивачки до вказаного суду.

Оцінюючи дії Відповідача 1 в даній ситуації на предмет протиправності, колегія суддів зазначає, що Відповідач 1, отримавши скарги ОСОБА_1 в межах наданої законом компетенції вчинив юридично значимі й обов`язкові дії на її користь, які в даному випадку були об`єктивно необхідними та мали на меті вирішення поставлених у прохальних частинах скарг питань.

Оскільки до компетенції Відповідача 1 не належить направлення копій ухвал від 18.08.2023 року у справах № 463/6978/23 та №463/6991/23 і повернення скарг від 10.08.2023 року та від 08.08.2023 року разом з доданими до них документами, відтак вимоги Закону України «Про звернення громадян» дотримані, жодних прав позивача у цьому випадку не порушено.

Отримавши скарги ОСОБА_1 від 02.10.2023 та 03.10.2023 Відповідач 2 листом від 09.10.2023 року за № вих.. 01-10/18/2023, надіслав відповідь на вказані скарги, такого змісту:

«Прохальними частинами вищезазначених скарг були клопотання вжити передбачених законом заходів для направлення Личаківським районним судом м. Львова завіреної належним чином копії ухвали від 18.08.2023 року у справах № 463/6978/23 та №463/6991/23 і повернення скарг від 10.08.2023 року та від 08.08.2023 року разом з доданими до них документами.

Водночас, повідомляємо Вас, що на виконання вимог Кримінального процесуального кодексу та Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, на час подання Вами скарг, Личаківським районним судом м. Львова вже було направлено відповідні копії документів, що підтверджується інформацією про вручення рекомендованого листа за № 7900733617388 та за № 7900733617418.

Відповідно до інформації щодо вручення рекомендованого листа за № 7900733617388 та за № 7900733617418, за даними трекінгу відправлень «Укрпошта», поштові відправлення не були вручені під час доставки з невідомих причин.».

На виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України, а також Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, Личаківським районним судом м. Львова відповідно до Списку №10208 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих було направлено ОСОБА_1 копії ухвал слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18.08.2023 року, а також повернуто скарги на бездіяльність від 08.08.2023 року та від 10.08.2023 року.

Так, за порядковим №35 ОСОБА_1 на адресу для кореспонденції, зазначену скаржником, було надіслано рекомендоване поштове відправлення за №7900733617388, а за порядковим №38 ОСОБА_1 на адресу для кореспонденції, зазначену скаржником, було надіслано рекомендоване поштове відправлення за №7900733617418.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними врегульовані, зокрема, Законом України «Про поштовий зв`язок», Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила) та Порядком пересилання поштових відправлень, затвердженим наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 року № 211 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 11 Правил поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Пунктом 2 Правил визначено такі поняття:

- просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки;

- реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку;

- рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення;

- згруповані поштові відправлення, поштові перекази - внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п`ять і більше, що одночасно подаються для пересилання одним відправником.

Згідно з пунктом 66 Правил у разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список в електронному вигляді за формою, визначеною оператором поштового зв`язку. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії (згрупованих за способом пересилання), що включаються до одного списку, та кількість таких списків визначаються оператором поштового зв`язку.

Пунктом 68 Правил передбачено, що про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Відповідно до пункту 73 Правил під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.

Відповідно до пункту 3.1.2.1 Порядку при прийманні рекомендованого поштового відправлення працівник зв`язку наклеює ШКІ (штриховий кодовий ідентифікатор)

Згідно з пунктом 3.8.1.1 Порядку внутрішні реєстровані поштові відправлення, кількість яких складає п`ять і більше, що подаються до об`єкта поштового зв`язку одним відправником (далі - згруповані поштові відправлення), приймаються для пересилання разом із списками ф. 103, які оформляються відповідно до вимог п. п. 85, 86 Правил надання послуг поштового зв`язку.

Відповідно до пункту 3.8.2.1 Порядку, приймаючи поштові відправлення за списками ф. 103, працівник поштового зв`язку перевіряє правильність їх оформлення, заповнення списку. Поіменно звіряє поштові відправлення із записами в списках, правильність маси, суми плати, зазначеної проти кожного поштового відправлення, загального підсумку плати, наявність підписів керівника, головного бухгалтера, відбитка печатки підприємства, а також тотожність усіх примірників. Якщо список ф. 103 складено на двох і більше аркушах, працівник поштового зв`язку ставить на них відбиток календарного штемпеля дня приймання поштових відправлень, а на останньому, крім того, розписується. Списки нумеруються порядковою нумерацією протягом місяця і реєструються в спеціальному журналі.

Як вбачається з матеріалів справи, оформлення та заповнення списку згрупованих поштових відправлень відповідає встановленій Порядком формі, у ній зазначена маса, сума плати проти кожного поштового відправлення, наявний відбиток печатки установи-відправника на кожному аркуші списку, та наявний підпис уповноваженої особи оператора поштового зв`язку. Також, видано розрахунковий документ на список згрупованих відправлень.

Відповідно до інформації щодо вручення рекомендованого листа за № 7900733617388 та за № 7900733617418, за даними трекінгу відправлень «Укрпошта», (а.с. 81- зворот 81) поштові відправлення були прийняті 02.10.2023, однак не були вручені під час доставки з невідомих причин.

Наведене спростовує доводи апелянта про не надіслання належних їй документів.

На думку колегії суддів надані Відповідачем 2 докази надіслання Позивачу є достатніми та у своїй сукупності дають змогу установити факт надіслання.

Отже, скарги позивачки від 02.10.2023 року та 03.10.2023 року було розглянуто Личаківським районним судом м. Львова та надано заявнику відповідь від 09.10.2023 року за № 01-10/18/2023.

Стосовно покликання апелянта на те, що в документах, які надійшли на її електрону адресу від Відповідача 1 в електронній формі, підписантом вказано ОСОБА_3 , а виконавцем Грицак А.В. Прете, згідно з протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису листи №0375-23-132/23 та №О376-23-133/23 від 11.10.2023 року, підписані ОСОБА_2 (не уповноваженою особою).

Відповідно до наказу територіального управління № 106 від 28.12.2018 відповідальною за здійснення електронного обміну службовими документами призначено головного спеціаліста сектору організаційного забезпечення діяльності судів та судової статистики Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області ОСОБА_2 .

Таким чином, 11.10.2023 скарги ОСОБА_1 від 02.10.2023 та 03.10.2023 скеровані на електронну адресу Личаківського районного суду м. Львова з накладеним кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2 .

Як вже вказувалось вище, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. На переконання апеляційного суду, відповідачами така протиправна бездіяльність щодо позивачки не допускалась.

Колегія суддів погоджується, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про порушення відповідачами вимог Закону України «Про звернення громадян» при розгляді скарг позивачки.

Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

На підставі Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним.

Апеляційний суд резюмує, що доводи ОСОБА_1 про порушення її прав, свобод чи інтересів є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу на її конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі №380/8097/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда З. М. Матковська