Постанова

від 03.12.2024 по справі 808/918/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 808/918/17

адміністративне провадження № К/9901/64388/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів -Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Фермерського господарства «Грейн-Агро»

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2018 (суддя: Конишева О.В.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 (судді: Лукманова О.М., Дадим Ю.М., Божко Л.А.)

у справі № 808/918/17

за позовом Фермерського господарства «Грейн-Агро»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Фермерське господарство «Грейн-Агро» (далі - позивач, ФГ «Грейн-Агро) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області, податковий/контролюючий орган), в якому просило:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень та жовтень 2016 року;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2016 № 0002231200, прийняте за результатами проведення камеральної перевірки підприємства.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наголосив на незаконності проведення камеральної перевірки, зважаючи на заборону законодавця на проведення у 2015 та 2016 роках перевірок суб`єктів господарювання з обсягом доходів менше 20 млн. грн. Крім того, позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення прийнято передчасно, без дотримання процедури його прийняття, передбаченої п. 86.7 та п. 86.8 ст. 86 ПК України.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017, позов задоволено, визнано протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки позивача та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002231200, прийняте 05.12.2016 податковим органом, яким позивачу донараховано штраф у сумі 76493 грн. 11 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з визнання незаконною камеральної перевірки позивача, проведену контролюючим органом всупереч законодавчій забороні, встановленої пунктом 3 Розділу ІІ Закону України від 2812.2014 № 71-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», та, як наслідок цього, скасував податкове повідомлення-рішення від 05.12.2016 № 0002231200, прийняте на підставі акту незаконної перевірки.

Також судами попередніх інстанцій встановлено порушення відповідачем термінів прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, встановлених п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, а саме: податковим органом податкове повідомлення-рішення прийнято 05.12.2016, а мало бути прийняте, починаючи з 08.12.2016 (протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, який в свою чергу був вручений 07.12.2016).

Постановою Верховного Суду від 27.02.2018 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд зазначив, що особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового порушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Крім іншого, Верховний Суд зазначив, що камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків, з огляду на що встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання відповідно до Закону України № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» не стосується камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Дослідженню і оцінці підлягає правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, встановлення в діях позивача складу податкового порушення, правильність розрахунків штрафних (фінансових) санкцій.

Відтак, Верховний Суд зазначив, що судами не надано оцінки тому, як саме зазначене порушення порядку прийняття податкового повідомлення-рішення вплинуло на права платника податку та які права порушені.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2018, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018, у задоволенні позову ФГ «Грейн-Агро» відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що матеріалами справи встановлено та самим ФГ «Грейн-Агро» не заперечувалось того, що вказані в акті камеральної перевірки податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строків, а отже, податковим органом під час проведення камеральної перевірки було встановлено порушення ФГ «Грейн-Агро» термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст.201 ПК, відповідальність за що передбачена ст.120-1 ПК України.

Суди також зазначили, що порушення податковим органом процедури прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, передбаченої п. 86.8 ст. 86 ПК України, не спростовує наявності порушення ФГ «Грейн-Агро» термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Тоді як порушення права позивача на подання заперечення на акт камеральної перевірки не може нівелювати наявність самого порушення. Крім того, ФГ «Грейн-Агро» оскаржувало податкове повідомлення-рішення до ГУ ДФС у Запорізькій області та ДФС України, які прийняли рішення про відмову у задоволенні скарг з урахуванням заперечень ФГ «Грейн-Агро».

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В доводах касаційної скарги позивач зауважив, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Додає, що у відповідності до п. 86.7 ст. 86 ПК України, платник податків має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків заперечення на акт перевірки протягом 5 днів з дня отримання акту перевірки. Однак, як наголошує позивач, акт камеральної перевірки він отримав лише 07.12.2016, тоді як спірне податкове повідомлення-рішення контролюючим органом прийнято передчасно, а саме: 05.12.2016, без дотримання вимог п. 86.7 та п. 86.8 ст. 86 ПК України та без врахування заперечень на акт камеральної перевірки.

Крім іншого скаржник зазначає, що у 2015 та 2016 роках законодавець встановив імперативну заборону на проведення податковими органами перевірок суб`єктів господарювання, у яких обсяг доходу менше 20 млн. грн. за попередній календарний рік, а відтак така перевірка здійснюється з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявою суб`єкта господарювання, згідно рішення суду або згідно вимоги КПК України, тоді як згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства ФГ «Грейн-Агро» за 2016 рік становить 2 800 493,00 грн., тобто менше 20 млн грн. Тоді як у 2015 році позивач господарську діяльність не здійснював, оскільки не був зареєстрований, як суб`єкт господарювання, а також доказів подання позивачем будь-яких заяв до відповідача щодо проведення перевірки ФГ «Грейн-Агро» подано не було, як і не подано заяв щодо проведення перевірки до Кабінету Міністрів України.

Зауважує, що Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22.05.2016 у справі № К/800/53023/15 зазначив, що запроваджений Законом № 71 мораторій поширюється на усі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Додає, що Верховний суд України у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425в14 висловив аналогічну правову позицію, в якій також зазначив, зокрема, якщо перевірку не можна було призначати за умови дії мораторію, то податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі таких перевірок мають скасовуватися незалежно від наявності порушень з боку платника податків.

Крім зазначеного скаржника також додає, що Верховний суд України у постанові від 09.02.2016 у справі № 21-5864а15 висловив правову позицію, що у разі незаконності перевірки, незаконним є і прийняте за її результатами рішення контролюючого органу.

Підсумовуючи викладене скаржник просить задовольнити касаційну скаргу та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а спірні рішення без змін, наголосивши на їх правомірності. Податковий орган зауважує, що у касаційній скарзі ФГ «Грейн-Агро» не заперечує, що вказані в акті камеральної перевірки податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строків.

На думку відповідача, прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення одним днем з актом перевірки не повинно стати підставою для звільнення платника від відповідальності за наявності встановленого (та такого, що не заперечується позивачем) факту несвоєчасної реєстрації податкових накладних.

Відповідач зазначає, що фактично обґрунтованих заперечень на акт камеральної перевірки позивачем не надавалось. Сама по собі незгода платника із висновками акту перевірки не є по суті запереченнями до нього.

Додає, що у постанові від 12.01.2021 у справі № 808/4413/14 Верховний Суд зазначив, що у разі, коли спірний акт індивідуальної дії прийнятий контролюючим органом у межах своєї компетенції та якщо з його змісту можна чітко встановити його зміст (зокрема, порушення законодавства, суму заборгованості, період виникнення порушення), таке рішення суб`єкта владних повноважень може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

05.12.2016 відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень та жовтень 2016 року Фермерським господарством «Грейн-Агро», за результатами якої складено акт від 05.12.2016 № 000003/08-12-12/40623569 (т. 1 а.с. 15, 44-45), яким встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних Фермерським господарством «Грейн-Агро» податкових накладних:

№ 5 від 08.09.2016 на суму 909000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 151500 грн. 00 коп., дата реєстрації в ЄРПН 04.11.2016, реєстраційний № 9208831554, порушення термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 42 дні;

№ 6 від 27.09.2016 на суму 900000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 150000 грн. 00 коп., дата реєстрації в ЄРПН 04.11.2016, реєстраційний № 9209078948, порушення термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 23 дні;

№ 10 від 10.10.2016 на суму 62586 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ - 10431 грн. 08 коп., дата реєстрації в ЄРПН 26.10.2016, реєстраційний № 9201816551, порушення термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 1 день.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2016 № 0002231200, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 76493 грн. 11 коп. (т. 1 а.с. 16-17).

Позивач вважаючи протиправним вказане податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об`єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем за вересень та жовтень 2016 року, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

28.12.2014 Верховною Радою України прийнято Закон №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (надалі - Закон N 71-VIII), відповідно до п. 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Проаналізувавши вказані норми права, колегія суддів зауважує, що встановлені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII обмеження щодо проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 27.02.2018 у справі № 808/918/17 (у даній справі), від 13.06.2019 у справі № 813/449/17 та від 09.07.2019 у справі № 808/1856/16.

Так, відповідно до п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

В контексті наведеного, суди попередніх інстанцій встановили наступне:

- податкова накладна № 5 від 08.09.2016 на суму 909000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 151500 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 47), зареєстрована в ЄРПН 04.11.2016 (т. 1 а.с. 46), реєстраційний № 9208831554, порушення термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 42 дні;

- податкова накладна № 6 від 27.09.2016 на суму 900000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 150000 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 49), зареєстрована в ЄРПН 04.11.2016 (т. 1 а.с. 48), реєстраційний №9209078948, порушення термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 23 дні;

- податкова накладна № 10 від 10.10.2016 на суму 62586 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ 10431 грн. 08 коп. (т. 1 а.с. 51), зареєстрована в ЄРПН 26.10.2016 (т. 1 а.с. 50), реєстраційний № 9201816551, порушення термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 1 день.

Факт допущення платником податків податкового порушення, позивачем не заперечується та не спростовується, з огляду на що колегія судів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом, під час проведення камеральної перевірки, правильно встановлено порушення ФГ «Грейн-Агро» термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст. 201.10 ПК, відповідальність за що передбачена ст. 120-1 ПК України.

Посилання позивача у касаційній скарзі на те, що податкове повідомлення-рішення прийнято передчасно, з порушенням вимог п. 86.7 та п. 86.8 ст. 86 ПК України, оскільки таке податкове повідомлення-рішення приймається після надіслання платником податків контролюючому органу заперечень на акт перевірки, то колегія суддів зауважує, що вказані порушення не можуть бути безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення, зважаючи на порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що не заперечується самим позивачем, а відтак не спростовуються доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході камеральної перевірки та зафіксовані в акті перевірки.

Крім іншого, Суд звертає увагу на те, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та оскаржив податкове повідомлення-рішення до ГУ ДФС у Запорізькій області та до ДФС України, однак останні прийняли рішення про відмову у задоволенні скарг позивача, залишивши спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

В той же час, у постановах від 03.04.2018 у справі № 810/5546/15, від 01.02.2023 у справі № 826/12220/17 та від 29.11.2023 у справі № 640/8338/21 Верховний Суд зазначив, що єдиною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає факт порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті, погодився з судами першої та апеляційної інстанцій, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним, а недотримання строку його прийняття не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.

У постанові від 13.07.2023 у справі № 420/14623/22 Верховний Суд зазначив, що колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення, прийняте контролюючим органом з порушенням строку його прийняття, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності, передбаченої пункту 124.2 статті 124 ПК України, у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ, самостійно визначеного ТОВ «Крани України» у поданих деклараціях з ПДВ за березень-червень 2021 року.

Відносно посилання позивача на судову практику, викладену в ухвалі ВАСУ від 22.05.2016 у справі № К/800/53023/15, у постановах Верховного суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425в14 та від 09.02.2016 у справі № 21-5864а15, то Суд вважає вказані доводи безпідставними, з огляду на те, що як вже було зазначено вище, встановлені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII обмеження щодо проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом, що узгоджується з численною правовою позицією Верховного Суду.

Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення, яке прийняте контролюючим органом з порушенням строку його прийняття, за результатами камеральної перевірки, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності, передбаченої ст. 120-1 ПК України.

Доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанції допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фермерського господарства «Грейн-Агро» залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі № 808/918/17, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Cудді Л.І. Бившева

В.П. Юрченко