Ухвала

від 02.12.2024 по справі 120/379/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

02 грудня 2024 року

м. Київ

справа №120/379/21-а

адміністративне провадження №К/990/44118/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року

у справі №120/379/21-а

за позовом ОСОБА_1

до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації

про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року позов повернуто заявнику.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанцій, яким відмовлено у відкритті апеляційного провадження, ОСОБА_1 (далі - скаржник) 18 листопада 2024 року звернувся з касаційною скаргою, клопотанням про звільнення від сплати судового збору та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що сума судового збору, яку йому необхідно заплатити за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній рік, а тому вважає, що відповідно до положень частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) має право на задоволення клопотання.

На підтвердження наведених підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 07 березня 2024 року.

Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас у наданих позивачем Відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 07 березня 2024 року зазначено, що за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року інформація щодо джерела/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки доводи про те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, підтверджуються належними і допустимими доказами.

Між тим, на обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач зазначає, що копія ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року надійшла на його адресу 07 листопада 2024 року, що підтверджується копією конверта Сьомого апеляційного адміністративного суду. На думку позивача, несвоєчасне вручення йому копії оскаржуваного судового рішення є підставою для поновлення процесуального строку.

Згідно з результатом електронного пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» (www.ukrposhta.com) відправлення за номером 0610200551535, яким направлено ОСОБА_1 копію ухвали від 10 жовтня 2024 року, надіслане судом 26 жовтня 2024 року та вручене адресату 07 листопада 2024 року.

Враховуючи викладене, а також положення вимог частини другої статті 329 КАС України, згідно з якими учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, Суд вважає, що підстави пропуску скаржником строку на касаційне оскарження є поважними, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

Проаналізувавши зміст оскаржуваних судового рішення та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції порушив положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник вказує на необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з незазначенням обґрунтованих підстав пропуску процесуального строку.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття скарги до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на апеляційний (другий) перегляд справи, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року, з метою з`ясування дотримання судом апеляційної інстанції положень пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету в інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у системі "Електронний суд".

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 18, 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними наведені ОСОБА_1 підстави пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №120/379/21-а.

2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №120/379/21-а.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №120/379/21-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

4. Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду справу №120/379/21-а.

5. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

6. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

7. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа