Рішення

від 22.11.2024 по справі 384/552/23

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/552/23

№пр. 2/384/156/2024

22 листопада 2024 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Рябова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Вільшанка цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ - БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначає, що 23 березня 2021 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, у зв`язку з чим підписала відповідну Анкету-Заяву. На підставі вказаної Анкети-Заяви відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєдання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується її підписом у заяві. Крім цього зазначає, що всі основні умови кредитування були доведені відповідачеві, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка".

АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах кредитного ліміту.

У зв`язку з тим що відповідач належним чином свої зобов`язання не виконує, станом на 16.07.2023 виникла заборгованість, яка становить 45 659 грн. 45 коп., з яких: 28 964 грн. 67 коп. - заборгованість за кредитом; 16 694 грн. 78 коп. - заборгованість по відсоткам.

На підставі вищевикладеного просить стягнути з відповідача на користь АТ «А-БАНК» заборгованість, що становить 45 659 грн. 45 коп., та судові витрати в сумі 2684 грн. 00 коп.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2024 року заочне рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2023 року по цивільній справі № 384/552/23, провадження № 2/384/195/2023 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано та призначено підготовче засідання на 16 серпня 2024 року (а.с.85-86).

09 серпня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що позивач незаконно нарахував заборгованість по відсоткам в сумі 16694,78 грн., які нічим не передбачено. У анкеті-заяві відповідача від 23.03.2021 процентна ставка щодо нарахування відсотків відсотків не зазначена. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з Умов вона ознайомилася та погодилася, підписуючи заяву-анкету. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів користування кредитною карткою, які надані позивачем, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 23.03.2021. На підставі викладеного, просить частково задовольнити вимоги АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в сумі 28 964,67 грн., в решті позовних вимог відмовити (а.с.89-91).

16 серпня 2024 року підготовче засідання відкладено на 12 вересня 2024 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

28 серпня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердила під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язалася в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Вказує, що відповідач, підписавши анкету-заяву та паспорт споживчого кредиту, добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання. У зв`язку з наведеним зазначив, що відзив відповідача на позовну заяву не підлягає взяттю до уваги, а позов підлягає задоволенню (а.с.96-97).

12 вересня 2024 року підготовче засідання відкладено на 23 жовтня 2024 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

23 жовтня 2024 року підготовче засідання перепризначено на 12 листопада 2024 року.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 22 листопада 2024 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У поданій до суду відповіді на відзив просить справу слухати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явились. Представник відповідача - адвокат Комаха Т.С. у поданій до суду заяві просила розгляд справи проводити без її участі. Позовні вимоги визнає частково у розмірі 28964 грн. 67 коп. - заборгованості за тілом кредиту, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсотках просить відмовити.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з наданою позивачем копією анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 23 березня 2021 року ОСОБА_1 погодилася отримувати послуги АТ «А-Банк». Вказана анкета-заява підписана ОСОБА_1 , при цьому розміри відсоткової ставки, пені та комісії, штрафу у анкеті-заяві не визначені (зв.а.с.8).

У анкеті-заяві зазначені анкетні дані ОСОБА_1 і те, що вона згодна з тим, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» між нею та АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг.

В цей же день відповідачка була ознайомлена з паспортом споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка".

Згідно з довідкою АТ «А-Банк» ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки: № НОМЕР_2 , строком дії до березня місяця 2028 року; № НОМЕР_3 , строком дії до жовтня місяця 2027 року (зв.а.с.13).

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів та їх рух підтверджено випискою по картці від 16.07.2023 за №TCQ4-QIDA-ARPT-J1JT, за період з 23 березня 2021 року по 19 травня 2023 року (а.с. 9-11). У відповідності з довідкою позивача за наданими грошовими лімітами, ОСОБА_1 23 березня 2021 року встановлений кредитний ліміт у сумі 14300 грн. який у подальшому 23 травня 2023 року збільшено до 29000 грн. Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 23 березня 2021 року, ОСОБА_1 станом на 16.07.2023 має заборгованість у розмірі 45 659 грн. 45 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 28 964 грн. 67 коп.; заборгованості за процентами у розмірі - 16 694 грн. 78 коп. (а.с. 7-8). Також позивачем до позовної заяви надано суду витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», на яких відсутній підпис відповідачки ОСОБА_1 (а.с.14-20). Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «АКЦЕНТ-БАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Звертаючись до суду із позовом банк просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що саме з цим Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» Кузь Т.П. ознайомилася і погодилася, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Акцент-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Тобто в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (www.a-bank.com.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в період з часу виникнення спірних правовідносин (23 березня 2021 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (18 серпня 2023 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вище зазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі N 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року, на яку обґрунтовано послався суд першої інстанції. Крім того, Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 23.03.2021 за допомогою простого електронного підпису, безспірно не свідчить про погодження всіх істотних умов договору укладеного з відповідачем, в тому числі щодо сплати відсотків, з огляду на таке. Згідно зі ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту (частина друга статті 9 Закону України "Про споживче кредитування"). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою). Термін "паспорт споживчого кредиту" вживається у Законі України "Про споживче кредитування" лише в розділі II "Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню" та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі III "Договір про споживчий кредит" цього Закону. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України "Про споживче кредитування", чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України "Про споживче кредитування", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19 (провадження №61-22778св19), від 21 жовтня 2020 року у справі №194/1387/19 (провадження №61-7416св20) у спорах між фізичною особою та банком, суди виходили з того, що матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, тобто інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). Вказаний документ підписано позичальником, при цьому вказано, що він підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування. Отже, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 (провадження №61-14545сво20). Як вбачається з матеріалів справи, паспорт споживчого кредиту містить відомості щодо процентної ставки, що застосовується в разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту, однак дана інформація має загальний характер та є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) та була актуальною до 01 липня 2021 року. Отже, враховуючи, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) та має інформативний характер для споживача, суд дійшов до висновку про недоведення факту належного повідомлення відповідача про умови кредитування, у тому числі щодо сплати процентів, шляхом підписання паспорта споживчого кредиту. До того ж, інформація, яка зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною до 01 липня 2021 року. Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Крім того, надані банком Правила надання банківських послуг Акцент-Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15). Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. На підставі наведеного суд дійшов висновку, що Умови та Правила банківських послуг в АТ "Акцент-Банк", які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 23 березня 2021 року, шляхом підписання Анкети-Заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату відсотків за користування кредитними коштами. З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил банківських послуг в А-Банку, оскільки це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих Правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. З огляду на викладене суд вважає, що при укладенні договору з відповідачем по справі ОСОБА_1 , АТ "АКЦЕНТ-БАНК" не дотримався вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих Умов та Правил банківських послуг, які вважав узгодженими Банк. Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 23 березня 2021 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «АКЦЕНТ-БАНК» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів вважає, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Поряд з цим, представник відповідача у поданих до суду відзиві та заяві не заперечувала факт отримання ОСОБА_1 кредитної картки, отримання нею кредитних коштів у розмірі 28964 грн. 67 коп., зокрема, визнала позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у зазначеному розмірі. З огляду на викладене суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором б/н від 23 березня 2021 року у розмірі 28 964 грн. 67 коп. та про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 16694 грн. 78 коп.. Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості судом задоволено частково у розмірі 28 964 грн. 67коп. (що становить 63.44 % від заявленої суми позову), тому з ОСОБА_1 на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК»підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1702 грн. 73коп. (63.44 % від 2684 грн. - розміру сплаченого судового збору). Разом з цим, враховуючи відмову у задоволенні в іншій частині позовних вимог, судові витрати в цій частині покладаються на позивача. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дорожинка Вільшанського району Кіровоградської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитом (тілом кредиту) за кредитним договором б/н від 23 березня 2021 року у розмірі 28 964 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн. 67 коп.

Віншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дорожинка Вільшанського району Кіровоградської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» 1702 (одна тисяча сімсот дві) грн. 73 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вільшанський районний суд Кіровоградської області.

Відомості про учасників справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК» (м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770).

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 02 грудня 2024 року.

Суддя О.О. Сорокіна