Ухвала

від 03.12.2024 по справі 463/9364/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/9364/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1746/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м.Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19.11.2024 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42024140000000069 від 14.03.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

скаржника ОСОБА_6 ,

встановила:

ухвалою слідчого судді клопотання детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ у Львівській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, вилучене в процесі проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42024140000000069 від 14.03.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України, задоволено.

В мотивах прийнятого рішення слідчий суддя покликається на те, що вищевказане майно має суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів на нього слід накласти арешт.

На ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що слідчим суддею не перевірено повноваження слідчого та прокурора на подачу клопотання про арешт майна. Слідчий суддя розглянув клопотання з порушенням строків, передбачених ч. 6 ст. 173 КПК України. Вважає, що слідчим суддею не досліджені правові підстави для арешту майна.

Заслухавши доповідача, думку ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку..

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди..

Колегією суддів встановлено, що ТУ БЕБ у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024140000000069 від 14.03.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, в т. ч. ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з керівниками низки благодійних організацій з метою отримання прибутку організували контрабанду транспортних засобів, які відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПК України, належать до підакцизних товарів, шляхом їх переміщення через митний кордон України у спосіб умисного подання до митного органу як підстави для переміщення документів, які містять завідомо неправдиві відомості щодо пільгового ввезення автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги.

30.10.2024року детективамиТУ БЕБу Львівськійобласті проведенообшук замісцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , та вилучено документи щодо вказаних транспортних засобів.

Постановою від 31.10.2024 року вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відтак, враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що майно, на яке накладено арешт має суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання детектива в частині накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку у кримінальному провадженні, що є необхідним на виправданим втручанням у права та свободи ОСОБА_6 .

Клопотання детектива надійшло до суду 14.11.2024 року, 16 та 17 листопада 2024 року випало на вихідні дні, а тому таке розглянуто слідчим суддею 19.11.2024 року у строки, передбачені ч. 6 ст. 173 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали в апеляційному порядку, колегією суддів не встановлено, а відтак її слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19.11.2024 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42024140000000069 від 14.03.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4