Ухвала

від 12.12.2024 по справі 463/9364/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/9364/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1717/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря: ОСОБА_5 ,

прокурора: ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) ТУ БЕБ у Львівській області за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням, яке скеровано на адресу суду засобами поштового зв`язку 01.11.2024 року, про накладення арешту майно, яке вилучено в ході проведення обшуку 30.10.2024 за місцем проживання ОСОБА_8 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , детальний перелік якого відображено у прохальній частині поданого детективом клопотання та протоколі обшуку від 30.10.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2024 року клопотання детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) ТУ БЕБ у Львівській області за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням, яке скеровано на адресу суду засобами поштового зв`язку 01.11.2024 року, про накладення арешту майно, яке вилучено в ході проведення обшуку 30.10.2024 за місцем проживання ОСОБА_8 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , детальний перелік якого відображено у прохальній частині поданого детективом клопотання та протоколі обшуку від 30.10.2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024140000000069 від 14.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України задоволено.

Накладено арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатись та користуватись) на майно, яке вилучено в ході проведення обшуку 30.10.2024 за місцем проживання ОСОБА_8 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема:

-іноземне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (Opel Insignia Tourer) на 1 арк.: декларація на 1 арк.;

-невстановлений іноземний документ на 1 арк. (ймовірно поліс страхування):

-декларація №24UA 120001001Р66Н6 на 1 арк. (копія);

-невстановлені документи (завірені копії) на 3 арк.;

-наказ про придбання і постановку на облік авто на 1 арк.;

-доручення від 20.08.2024 на 1 арк.;

-виписка з реєстру щодо БО «БФ «АВТО ДОНОР ДЛЯ ЗСУ» на 2 арк.;

-рішення №2 Єдиного учасника БО «БФ «АВТО ДОНОР» на 1 арк.;

-опис документів для реєстрації БФ на 1 арк.;

-статут БО «БФ «АВТО ДОНОР ДЛЯ ЗСУ» на 1 арк.;

-грошові кошти номіналом «100 доларів» в кількості 61 шт. та номіналом 50 євро» в кількості 18 шт.;

-мобільний телефон «iPhone 13» із встановленою сім-картою НОМЕР_1 . ІМЕІ: НОМЕР_2 ;

-мобільний телефон «Хіоті» моделі «Мі АЗ» з ІМЕІ: НОМЕР_3 .

Слідчий суддя провівши аналіз правових підстав для арешту майна, прийшов до висновку про необхідність задоволення вище вказаного клопотання слідчого про арешт майна.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник власника майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12.11.2024 року в частині накладення арешту на вилучені в ході обшуку 30.10.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 :

- грошові кошти в розмірі 6 100 дол. С1ІІА (номіналом «100 доларів» в кількості 61 шт.) та 900 Євро (номіналом «50 євро» в кількості 18 шт.),

- мобільні телефони «iPhone 13» із встановленою сім-картою НОМЕР_1 . ІМЕІ: НОМЕР_2 та «Хіоті» моделі «Мі АЗ» з ІМЕІ: НОМЕР_3 .

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області в частині накладення арешту на грошові кошти в розмірі 6 100 дол. США (номіналом «100 доларів» в кількості 61 шт.) та 900 Євро (номіналом «50 євро» в кількості 18 шт.). а також на мобільні телефони мобільні телефони «iPhone 13» із встановленою сім-картою НОМЕР_1 . ІМЕІ: НОМЕР_2 та «Хіоті» моделі «Мі АЗ» з ІМЕІ: НОМЕР_3 .

В обґрунтування апеляційний вимог зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, постановленою внаслідок неповного та необ`єктивного з`ясування обставин..

Вважає, що слідчий суддя безпідставно відхилив, не навівши мотивів, про те, що вилучені грошові кошти в розмірі 6 100 доларів США та 900 Євро та мобільні телефони не можуть бути речовими доказами в розумінні ч.1 ст.98 КПК України.

Зазначає, що обшук був проведений за адресою: АДРЕСА_1 , де постійно проживають ОСОБА_8 та його батько ОСОБА_9 , які не є фігурантами даного провадження.

Наголошує, що ні ОСОБА_8 , ні ОСОБА_9 не повідомлено про підозру.

Щодо походження вилучених грошових коштів зазначає, що такі ОСОБА_8 отримав внаслідок продажу двох земельних ділянок.

Зокрема, 02.10.2020 року ОСОБА_8 було продано дві земельні ділянки за адресою: Львівська обл., с. Зимна Вода, кадастрові номера: 4623681600:03:000:0211 та 4623681600:03:000:0208 за 300 768 грн. (по 150 384 грн. кожна земельна ділянка), що станом на 20.10.2020 року дорівнювало 10 602 дол. США.

Зазначає, що вказані земельні ділянки первинно належали дідові та батькові ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно, який вирішив подарувати такі ділянки своєму синові та внуку. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 узгодили між собою, що земельні ділянки буде зареєстровано лише за ОСОБА_8 , однак після продажу таких земельних ділянок отримані грошові кошти буде поділено між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 порівну.

Звертає увагу, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у рівних частинах. Отже, ОСОБА_8 та його батько у законний спосіб отримали грошові кошти у розмірі 6 100 доларів США та 900 Євро. Останні не є фігурантами кримінального провадження, відтак арешт фактично є втручанням у право власності та право на мирне володіння своїм майном.

Вважає, що є підстави для скасування ухвали слідчого судці в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 6 100 доларів США та 900 Євро, мобільні телефони, вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_8 , виступ захисника ОСОБА_7 , думку прокурора ОСОБА_6 щодо законності ухвали, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні умови, що не допускають застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Вказаних вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею першої інстанції було дотримано в повному обсязі.

Так, згідно з клопотанням, Підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024140000000069 від 14.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України.

Досудовим розслідування з`ясовано, що група осіб, а саме, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , діючи за попередньою змовою групою осіб у змові з керівниками благодійних організацій «Благодійний фонд «Авто Прима АП» (код ЄДРПОУ 44903541) ОСОБА_29 , «Благодійний фонд «Авто донор для ЗСУ» (код ЄДРПОУ 45607253) ОСОБА_30 , «Благодійний фонд «Авто турбота 4х4» (код ЄДРПОУ 45457604) ОСОБА_31 , «Благодійний фонд «24 Легіон» (код ЄДРПОУ 45530977) ОСОБА_32 , а також з іншими благодійними організаціями, з метою отримання прибутку, організували контрабанду транспортних засобів, які у відповідності до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України належать до підакцизних товарів, шляхом їх переміщення через митний кордон України у спосіб умисного подання до митного органу як підстави для переміщення документів, які містять завідомо неправдиві відомості щодо пільгового ввезення автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги, що підлягають обов`язковому декларуванню відповідно до законодавства з питань митної справи, та необхідні для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон і обмежень щодо переміщення транспортних засобів через митний кордон України.

В ході проведення досудового розслідування з`ясовано, що вищевказаною групою осіб з початку 2024 року на митну територію України ввезено понад 500 транспортних засобів під виглядом гуманітарної допомоги, частина з яких реалізована та реалізовується в мережі Інтернет, зокрема, через платформу онлайн оголошень OLX, Telegram-канали, облікові записи у соціальних мережах Instagram та Facebook, а також іншими можливими способами.

Крім того, 30.10.2024 ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою з вищевказаною групою осіб, в тому числі, будучи у змові з керівниками благодійних організацій, реалізував громадянину ОСОБА_33 за готівкові кошти в загальній сумі 4 400 доларів США два транспортні засобі, а саме, Toyota Rav 4 з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_4 , ОСОБА_34 з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_5 (VIN: НОМЕР_6 ), які ввезенні під виглядом гуманітарної допомоги для потреб благодійних організацій. Одночасно з цим, допитаний як свідок ОСОБА_35 повідомив, що ОСОБА_12 також пропонував придбати такі транспортні засоби: Volkswagen Passat з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_7 , Audi A4 з номерним знаком НОМЕР_8 , Volkswagen Passat з номерним знаком НОМЕР_9 , Opel Signum з номерним знаком НОМЕР_10 , BMW 3 з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_11 , Opel Zafira з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_12 , ОСОБА_36 з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_13 , та інші транспортні засоби, ввезені під виглядом гуманітарної допомоги для потреб благодійних організацій.

Разом з тим, 30.10.2024 ОСОБА_28 , діючи за попередньою змовою з вищевказаною групою осіб, в тому числі, будучи у змові з керівниками благодійних організацій, реалізував громадянину ОСОБА_37 за готівкові кошти в загальній сумі 3 500 доларів США транспортний засіб Hyundai Santa FE з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_14 , який ввезенно під виглядом гуманітарної допомоги для потреб благодійної організації.

Також 30.10.2024 ОСОБА_23 , діючи за попередньою змовою з вищевказаною групою осіб, в тому числі, будучи у змові з керівниками благодійних організацій, реалізував громадянину ОСОБА_38 за готівкові кошти в загальній сумі 2 200 доларів США транспортний засіб Volkswagen Touran (VIN: НОМЕР_15 ) з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_16 .

В ході проведення досудового розслідування з метою всебічного, повного та об`єктивного досудового розслідування по даному кримінальному провадженні, 30.10.2024 детективами Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 від 07.10.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, з клопотанням про накладення арешту на які звернувся детектив.

Майно, вилучене в ході проведення обшуку постановою детектива від 30.10.2024 року визнано речовими доказами по справі.

Задовольняючи дане клопотання сторони обвинувачення, внесене в межах кримінального провадження № 42024140000000069 від 14.03.2024 року, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно у зв`язку з наявністю достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт, відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.

З оскарженої ухвали вбачається, що слідчим суддею накладено арешт на майно, що є речовим доказом, оскільки таке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024140000000069 від 14.03.2024 року. При цьому слідчим у клопотанні зазначено підставу накладення такого арешту, а саме: з метою збереження речових доказів. Таким чином майно відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею на виконання вимог ч. 2 ст. 173 КПК України враховано можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що відповідає конституційним нормам.

Так, ЄСПЛ своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 7 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

На переконання апеляційного суду, слідчим суддею при ухваленні оскаржуваного рішення було враховано не лише вимоги щодо захисту фундаментальних прав власника майна та прав третіх осіб, а й «справедливий баланс» між інтересом суспільства та приватним інтересом, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Крім того, накладення арешту на майно не припиняє права власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на нього, а лише тимчасово обмежує таке право.

Колегія суддів також враховує, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.

Доводи апеляційної скарги про незаконність накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, які вказують на відповідність майна вимогам ст. 98 КПК України.

Інші зазначені в апеляційних скаргах обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді у ході апеляційного розгляду не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2024 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4