Ухвала

від 02.12.2024 по справі 201/10111/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/10111/23

Провадження № 6/201/746/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

з секретарем судового засіданні ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 87 «Університет» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 21 листопада 2024 року надійшла заява ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 87 «Університет» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 червня 2024 року провадження по цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 87 «Університет» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам співвласників закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Повернуто Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 87 «Університет» з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 1342,00грн., сплаченого при подачі позову відповідно до платіжної інструкцією № 316 від 10.08.2023р. на рахунок UA498999980313141206000004629 отримувача коштів ГУК у Собор.р.м.Дніпра/Собор.р/22030101, код отримувача 37988155, банк отримувача АТ «Ощадбанк», код банку отримувача Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 87 «Університет» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1342,00грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500грн.

28 червня 2024 року ухвала суду набрала чинності. Проте 14 червня 2024 року, ОСОБА_2 , на банківські реквізити Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 87 «Університет» сплатив суму визначену в ухвалі від 12 червня 2024 року, а саме 2 842,00 грн., що підтверджується банківською квитанцією, що долучається до даної заяви, де призначення платежу: «судові витрати №201/10111/23, ухвала Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 червня 2024 року.

20 листопада 2024 року Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), відкрив виконавче провадження 76597521 щодо примусового виконання на підставі виконавчого документу виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська № 201/10111/23, про стягнення судових витрат.

21 листопада 2024 року ОСОБА_2 подав заяву до державного виконавця про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням вимог п.9 ст. 27 даного Закону.

Оскільки в даному випадку, зобов`язання припинились внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, виконавчий лист виданий Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська від 23 вересня 2024 року по справі № 201/10111/23 може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.

20 листопада 2024 року постановою про арешт коштів боржника, було обмежено ОСОБА_2 в розпорядженні коштів та є всі підстави вважати, що до винесення рішення по даній заяві державним виконавцем буде стягнуто кошти.

Заявник через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі вимоги заявлені в заяві підтримав.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали заяви, а також матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, ухвалою суду від 12 червня 2024 року провадження по цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 87 «Університет» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам співвласників закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Повернуто Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 87 «Університет» з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 1342,00грн., сплаченого при подачі позову відповідно до платіжної інструкцією № 316 від 10.08.2023р. на рахунок UA498999980313141206000004629 отримувача коштів ГУК у Собор.р.м.Дніпра/Собор.р/22030101, код отримувача 37988155, банк отримувача АТ «Ощадбанк», код банку отримувача Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 87 «Університет» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1342,00грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500грн.

Ухвала суду набрання чинності 28 червня 2024 року.

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.03704560390.1 від 14 червня 2024 року ОСОБА_2 сплачено 2 842,00 грн. з призначенням платежу судові витрати, 201/10111/23, ухвала Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 червня 2024 року, ОСОБА_2 . (а.с.174).

20 листопада 2024 року головним державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савостіною Оленою Валентинівною винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_2 в виконавчому провадженні №76597521. (а.с.177-178).

Таким чином, станом на даний час ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 червня 2024 року по справі №201/10111/23 повністю та добровільно виконано.

Згідно із ч. 1 ст. 129 Конституції України обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Суд ухвалюєрішення іменемУкраїни.Судове рішенняє обов`язковимдо виконання(ст.129-1Конституції України).

Відповідно до ч. 1ст. 431 ЦПК Українивиконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до положень частини другоїстатті 432ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до змісту вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Суд наголошує на тому, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У постанові від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11 (провадження №61-45337св18) Верховний Суд вказав, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістомстатті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Отже, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Після набрання рішенням суду законної сили зміни в матеріально-правовому відношенні, встановленому судовим рішенням можуть відбуватись як в межах процедур виконавчого провадження, так і поза їх межами в силу специфіки матеріально-правових юридичних фактів.

У зв`язку з цим, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав відсутності обов`язку боржника повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин є, насамперед, процесуальним наслідком відображення розвитку матеріально-правового відношення після винесення рішення суду або ж набрання ним законної сили, процедурою реалізації у виконавчому процесі тих змін, які відбулися у встановленому судом матеріально-правовому відношенні та призвели до відсутності повністю або частково матеріально-правового обов`язку боржника.

Процедура встановлення таких змін вимагає аналізу вже встановленого судом матеріально-правового відношення, аналізу матеріально-правових юридичних фактів, які виникли вже після винесення рішення та потребує оцінки доказів. Саме через це така процедура відбувається виключно за участі суду та не повинна реалізовуватися державним виконавцем самостійно.

У разі припинення матеріально-правового обов`язку боржника припиняється дія здійсненності рішення суду як однієї з його властивостей.

Оскільки в даному випадку зобов`язання припинились внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, а тому в даному випадку підстави на які посилається заявник у своїй заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а саме повне погашення заборгованості, є підставою для визнання виконавчого листа такими, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного і керуючись ст. 432 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 87 «Університет» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, 23 вересня 2024 року по справі № 201/10111/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 87 «Університет» судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1342,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.О. Демидова