Ухвала

від 02.12.2024 по справі 202/16388/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/16388/23

Провадження № 1-кс/202/8138/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

02 грудня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42022042070000076 у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді з клопотанням яке погоджено з прокурором Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42022042070000076 у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в провадженні СУ ГУНПв Дніпропетровськійобластіперебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042070000076 02.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

26.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

Обґрунтованістьпідозри ОСОБА_5 підтверджується: протоколом за результатами проведення НС(Р)Д зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 09.01.2023, протоколом за результатами проведення НС(Р)Д аудіо-, відео контроль особи від 14.11.2022, протоколом за результатами проведення НС(Р)Д аудіо-, відео контроль особи від 09.01.2023, протоколом обушку 20.09.2023 за місцем знаходження ТОВ «ТД Альфатех»; висновком експерта від 17.10.2024 №СЕ-19/115-24/18786-ВЗ; висновком експерта від 18.10.2024 №СЕ-19/115-24/18789-ВЗ; висновком експерта від 27.09.2024 №СЕ-4245; висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 52-24 від 21.10.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Прокурор указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

Прокурор клопотанняпідтримав тапросив задовольнити.Зазначав,щомаксимальний розмір застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не забезпечить виконання ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, адже загальна сума майнової шкоди, завданої територіальній громаді Глеюватської сільської округи Криворізького району Дніпропетровської області, внаслідок протиправних дій організованої групи становить 3761627, 48 грн. з урахуванням ПДВ.

Підозрюваний вважав підозру не обґрунтованою та не визнав обставини викладені в повідомленні про підозру. Просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або у вигляді нічного домашнього арешту. Надав письмові заперечення в яких зазначав, що відсутні будь-які ризики, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки про кримінальне провадження підозрюваному та його захиснику відомо з 2023 року. Підозрюваний має постійне місце реєстрації, офіційно працює, одружений, раніше до кримінальної, адміністративної відповідальності не притягувався, на утриманні має дитину та матір 1941 року народження. Син навчається у вищому навчальному закладі.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи

прокурора, думку підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.

У провадженні в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042070000076 02.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

26.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно доч.1ст.194КПК Українипід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень, виходячи з такого.

Згідно ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень ОСОБА_5 підтверджується: протоколом за результатами проведення НС(Р)Д зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 09.01.2023, протоколом за результатами проведення НС(Р)Д аудіо-, відео контроль особи від 14.11.2022, протоколом за результатами проведення НС(Р)Д аудіо-, відео контроль особи від 09.01.2023, протоколом обушку 20.09.2023 за місцем знаходження ТОВ «ТД Альфатех»; висновком експерта від 17.10.2024 №СЕ-19/115-24/18786-ВЗ; висновком експерта від 18.10.2024 №СЕ-19/115-24/18789-ВЗ; висновком експерта від 27.09.2024 №СЕ-4245; висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 52-24 від 21.10.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК(частина 2статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьомуКПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, виходячи з наступного.

Ризик переховуванняпідозрюваного ОСОБА_5 від органудосудового розслідуваннята/абосуду існуєта обумовленийтяжкістю ймовірногопокарання тасуворістю можливоговироку,оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Отже важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується обвинуваченому.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Отже,слідчий суддяпогоджується здоводами прокурора,що наведеніобставини свідчатьпро можливістьпідозрюваного ОСОБА_5 реалізувати ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик того,що підозрюваний ОСОБА_5 має можливістьвпливати насвідків,інших підозрюванихта експерта існує, оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224КПК України).

Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом. Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Існування інших ризиків, передбачених ст.177 КПК України слідчим суддею не встановлено, у зв`язку із тим, що прокурором не доведено.

Виходячи з положень п. 4) ч. 2ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 , раніше не судимий, має постійне місце проживання, в той же час зазначені обставини не можуть бути самодостатньою підставою для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Крім встановлених ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, та вважає, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

За таких обставин клопотання слідчого необхідно задовольнити, застосувавши до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.01.2025.

Відповідно до частини третьоїстатті 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи встановленіслідчим суддеюризики,передбачені п.1,п.3ч.1ст.177КПК України,дані проособу підозрюваного ОСОБА_5 ,його майновийстан,застава урозмірі 300розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становить908400грн., на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на неї обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 25.01.2025 включно, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені частиною 5статті 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншимипідозрюванимиу кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42022042070000076 у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.27,ч.3ст.28,ч.5ст.191КК України задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.01.2025 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали до 25.01.2025 включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншимипідозрюванимиу кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави до 25.01.2025 включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1