Рішення

від 20.11.2024 по справі 215/3118/23

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/3118/23

2/215/255/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Квятковського Я.А.

за участю секретаря - Манько В.В.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м.Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до товариство зобмеженою відповідальністю«ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ»про стягнення невиплаченої заробітної плати та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТзОВ «Кларікс РЕМ 23» про стягнення невиплаченої заробітної плати, в якій просить стягнути з відповідача невиплачену суму на день звільнення в розмірі 26699,33 грн. та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що на день звернення до суду складає 20323,68 грн., моральну шкоду, а також судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 02.02.2017 р. ОСОБА_1 було прийнято на посаду машиніста крана 6 розряду виробничої дільниці з ремонту устаткування №4 до ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ». 07.04.2023 р. ОСОБА_1 було звільнено на підставі наказу № 3/53у від 07.04.2023 р. за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. При звільнені їй не була виплачена заробітна плата у повному обсязі за період з січня 2023 по березень 2023р. на загальну суму 26699,33 грн. Таким чином ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» заборгував ОСОБА_1 заробітну плату, внаслідок чого повинен сплатити на її користь середній заробіток за затримку при звільненні із розрахунку : середній заробіток 11204,18 грн. (кількість робочих днів у лютому 2022 складає 20 днів, кількість робочих днів у березні 2022 складає 23 днів, середня кількість днів складає 20+23/2=21,5). Таким чином середньоденний заробіток складає 11204,18/21,5=521,12 грн. Тобто 521,12 грн. *39=20323,68 грн. На підставі викладеного просила суд стягнути з відповідача на її користь суму, що належить їй від підприємства на день звільнення у розмірі 26699,33 грн., середній заробіток за весь час затримки належних їй при звільненні сум у розмірі 20323,68 грн., моральну шкоду та судові витрати.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження 24.07.2023.

Ухвалою суду від 13.06.2023 витребувано докази.

Ухвалою суду від 31.08.2023 замінено відповідача з ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» на ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ».

Ухвалою від 05.010.2023 відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача про заміну відповідача з ТОВ «Промислові-ремонти» на ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23».

Ухвалою суду від 20.11.2024 залишено без розгляду позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.

Позивач та його представник про розгляд справи повідомлені належним чином, представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідачаТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» про розгляд справи повідомлений належним чином, відзив до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд сукупністюналежних,допустимих ідостовірних письмовихдоказів встановив,що ОСОБА_1 з 02.02.2017р.працювала уТОВ «ПРОМИСЛОВІРЕМОНТИ»,правонаступником якогоє ТОВ«ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ»,на посадімашиніста крана6розряду виробничоїдільниці зремонту устаткування№ 4,наказом №3/53увід 07.04.2023р.звільнена заугодою сторін,згідно зп.1ст.36КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки позивачки та копією наказу ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ», а.с. 11-12.

Залютий 2022 року ОСОБА_1 була нарахована зарплата у розмірі 14 159,79 грн., за березень 2022 року була нарахована зарплата у розмірі 13 676,58 грн., а.с. 2, 13-25. Середній заробіток складає 14159,79 грн. +13676,68 грн. /2 19,5 % податок на доходи фізичних осіб і військовий збір= 11204,18 грн.

Заборгованість по виплаті зарплати з урахуванням отриманих коштів за січень 2023 року становить 7565,45 грн., за лютий 2023 року - 7929,70 грн. , за березень 2023 року -11 204,18 грн. а.с. 13-21.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.07.2023, товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові-ремонти» є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти».

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем. Відповідачем витребувані докази та контр-розрахунок суду не надано.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з Конституцією України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави, що передбачено ст.3 Конституції України.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, ч.3 ст.43 Конституції України.

Частиною 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»роз`яснено, що відповідно до статей55,124Конституції Українитастатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правиламист.12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.02.2017 року по 07.04.2023 перебувала в трудових відносинах з ТОВ «Промислові ремонти», правонаступниками якого є ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» і ТОВ «Промислові-ремонти».

Відповідно до ст.43Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Статтею 1Закону України«Про оплатупраці» визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст.24Закону України«Про оплатупраці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до частини шостої тієї ж статті своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Частиною 1 статті 47КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Крім того судом враховується, що згідно із підпунктом164.2.1п.164.2ст.164Податкового кодексуУкраїни доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст.115КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 233КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Ухвала суду про витребування доказів, а саме довідки про невиплачену суму заборгованості при звільненні ОСОБА_1 , відповідачем не виконано.

Як вбачається з матеріалів справи та розрахунку представника позивача при звільненні ОСОБА_1 не виплачено борг по заробітній платі в сумі 26699,33 грн.

Доказів спростування суми заборгованість та погашення вищевказаної заборгованості суду не надано. Тому факт порушення законодавства про оплату праці є доведений, що є підставою для стягнення боргу на користь позивача з метою захисту її порушених трудових прав.

Згідно зі ст.117КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2022 року у справі № 759/1933/20 провадження № 61-11175св21 вирішуючи спір про стягнення заборгованості заробітної плати, суми індексації заробітної плати, компенсації втрати частини доходу у зв`язку із його несвоєчасною виплатою, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи, з урахуванням вимогстатті 117 КЗпП України, беручи до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), зазначає про стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення. Оскільки у день звільнення відповідач не провів належну виплату позивачу заробітної плати при звільненні, суд дійшов висновку про те, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органі розрахунку з працівником у визначені законом строки є підставою для відповідальності, передбаченоїстаттею 117 КЗпП України, а самевиплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Крім того, враховуючи, що судом було встановлено факт не проведення виплати всіх сум, що належать ОСОБА_1 , при звільненні - на користь позивачки слід також стягнути середній заробіток за весь час затримки належних їй при звільненні сум по день фактичного розрахунку, однак не більше ніж за шість місяців, - у розмірі 20323,68 грн.

Спір між сторонами виник з приводу покладення на ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» обов`язку із виплати заборгованості по заробітній платі, як на правонаступника ТОВ «КЛАРІКС РЕМ23».

Відповідач, подавши клопотання про заміну відповідача зазначає, що ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ»є неналежним відповідачем у справі, оскільки ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ»було утворено відповідно до рішення №07/03 єдиного учасника ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» від 07 березня 2023 року та рішення №1 єдиного засновника про створення ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» від 11 квітня 2023 року, шляхом виділу з ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» відповідно до розподільчого балансу останнього.

Статтею 109 ЦК України унормовано, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно (ч. 3 ст. 109 ЦК України).

Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням (ч. 4 ст. 109 ЦК України).

Згідно частини 3 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Матеріалами справи, а саме витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підтверджується державна реєстрація ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ», яке є правонаступником ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ».

При цьому, судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на момент розгляду спору, ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ», назву якого на теперішній час змінено на ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23», не перебуває в стані припинення.

Згідно рішення №07/03 єдиного учасника ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» від 07 березня 2023 року, виділено з ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» - ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» та передано останньому активи та пасиви, у вигляді частини майна ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ», згідно розподільчого балансу.

Згідно рішення №1 єдиного засновника про створення ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» від 11 квітня 2023 року, останнє є правонаступником по майновим та немайновим правам та обов`язкам ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ», згідно розподільчого балансу від 11.04.2023 року, та несе субсидіарну відповідальність по обов`язкам ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» відповідно до ст. 109 ЦК України.

Оскільки, розподільчий баланс від 11.04.2023 року не містить відомостей щодо передачі ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» заборгованості ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» із заробітної плати перед працівниками, тобто у даному випадку, ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» має нести субсидіарну відповідальність за невиплату заробітної плати позивачці ОСОБА_1 .

Статтею 619 ЦК України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника.

Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Субсидіарна відповідальність має місце у зобов`язаннях з множинністю осіб на стороні боржника.

Додатковий характер відповідальності полягає в тому, що кредитор перш за все має пред`явити вимогу основному боржнику і очікувати від нього виконання або виплати, що являють собою прояв цивільно-правової відповідальності.

Якщо вимога кредитора в повному обсязі задоволена основним боржником, додатковий боржник до відповідальності не притягується. Тобто, пред`явлення кредитором вимоги до додаткового (субсидіарного) боржника можливе в двох випадках: 1) якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора, незалежно з якої причини він надав таку відмову; 2) якщо кредитор не одержав від основного боржника в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу.

Отже, субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом із боржником відповідають у випадках, передбачених законом або договором.

Таким чином, кредитор, у випадку відмови у задоволені вимоги основного боржника про сплату заборгованості за певним зобов`язанням або неотримання у розумний строк вимоги від основного боржника на пред`явлену вимогу, наділений правом пред`явити вимогу як до основного боржника (у даному випадку ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ», назву якого на теперішній час змінено на ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23») так і до субсидіарного (додаткового) боржника ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ».

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже, суд вважає, що з метою захисту трудових прав позивача позов слід задоволити повністю і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» на користьпозивача вищевказану суму заборгованості по заробітній платі .

З огляду на положенняст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач, відповідно п. 1 ч. 5ЗУ «Про судовий збір», звільнена від його сплати при зверненні до суду, суд вважає необхідним, стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2147,20 грн. на користь держави, як за дві позовні вимоги.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставіст.43 Конституції України, ст.ст.47,115,116,233 КЗпП України, керуючись ст.ст.12,13,19,43,49,76,89,133,141,259,263-265,430 ЦПК України, суд,

Керуючись ст.ст. ст.ст.2,10,12,13,77-81,141,178,263-265,268,273,279 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» на користьОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 26699,33 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 20323,68 грн., а всього 47023,01 грн.

Стягнути на користь держави з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ», код ЄДРПОУ 45136133, місцезнаходження за адресою: 50019, м. Кривий Ріг, вул. Маріупольська, 46.

СУДДЯ: