Рішення

від 03.12.2024 по справі 215/5191/24

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/5191/24

2-о/215/153/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Камбул М.О.,

присяжних: Дворніченко Т.В., Дмитренко В.О.,

за участю секретаря судового засідання Савельєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції заявника.

14.08.2024 представник заявника, адвокат Маляр С.А., який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою, в якій просить оголосити чоловіка заявника, ОСОБА_2 загиблим під час виконання ним обов`язків військової служби по захисту держави України, та місцем смерті просить вважати н.п. Берхівка, Бахмутського р-ну Донецької області.

В обґрунтування заяви представник посилається на те, що ОСОБА_2 , з 25.11.2020 року був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 для проходження строкової військової служби та після закінчення строку військової служби ним було укладено контракт на проходження військової служби. 31.05.2023 року ОСОБА_2 вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 з метою виконання службових завдань та 04.07.2023 в ході виконання бойового завдання, в результаті ворожого мінометного та артилерійського обстрілу військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 вважається як безвісти відсутній. Вказане підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_2 від 13.07.2023 року вих. № 222/8ц/1064. Згідно вказаної довідки свідками зникнення ОСОБА_2 є солдат ОСОБА_3 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_3 , та сержант ОСОБА_4 , військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про факт зникнення безвісти ОСОБА_2 була повідомлена ОСОБА_1 , його дружина.

Також, 10.08.2023 року до чергової частини ВП № 1 Чернігівського РУП ГУ НП в Чернігівській області командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_5 була подана заява про те, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у відрядженні при військовій частині НОМЕР_2 , 04.07.2023 року виконував бойове завдання у населеному пункті Берхівка, Бахмутського району, Донецької області та в результаті ворожого мінометного та артилерійського обстрілу безвісно зник. За вказаним фактом порушено кримінальне провадження № 12023270350000385 та Бахмутським РВП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у зазначеному провадженні. Вказує, що від оголошення ОСОБА_2 загиблим під час виконання ним військової служби по захисту держави залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника, як члена сім`ї військовослужбовця, а саме отримання виплат, передбачених законодавством та оформлення спадщини.

Заяви, клопотання учасників справи.

Заявник ОСОБА_1 та її представник, адвокат Маляр С.А. в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду представник подав заяву в якій просить розглянути справу за його та заявника відсутності.

Представник заінтересованої особи, Тернівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Представник заінтересованої особи, ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просить розглянути справу за відсутності їх представника.

Процесуальні дії у справі.

26.08.2024 ухвалою суду заяву було залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.09.2024 заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи на 10-30 год. 12.11.2024, за правилами окремого провадження, витребувано інформацію.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається із заяви та доданих до заяви матеріалів встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (після реєстрації шлюбу залишила прізвище на « ОСОБА_1 був зареєстрований 04 жовтня 2022 року Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 1223 (а.с. 17).

Згідно Довідки №3432 від 07.12.2020 виданої командиром ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 , якого зараховано 25.11.2020 до списків особового складу, що підтверджується Витягом із наказу №257 від 25.11.2020 (а.с. 9, 10), та згідно Витягу із наказу №153 від 31.05.2023 солдата ОСОБА_2 було відряджено до ВЧ НОМЕР_2 (а.с. 11).

Відповідно до Довідки №222/8ц/1064 від 13.07.2023 виданої командиром ВЧ НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_2 , перебуваючи у відрядженні при ВЧ НОМЕР_2 , 04.07.2023 виконував бойове завдання у АДРЕСА_1 та в ході виконання завдання, 04.07.2023 о 00:00, в результаті ворожого мінометного та артилерійського обстрілу вважається як безвісті відсутній. Свідками факту зникнення ОСОБА_2 є солдат ОСОБА_3 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_3 , та сержант ОСОБА_4 , військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Згідно витягу з ЄРДР за кримінальним провадженням №12023270350000385 від 10.08.2023, від командира ВЧ НОМЕР_1 надійшла заява про те, що військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 04.07.2023, перебуваючи у відрядженні при ВЧ НОМЕР_2 , виконував бойове завдання у АДРЕСА_1 та в ході виконання завдання, 04.07.2023 о 00:00, в результаті ворожого мінометного та артилерійського обстрілу безвісно зник (а.с. 13).

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України від 01.10.2024, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не виявлено (а.с. 63).

Відповідно до відомостей ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.11.2024 №50926/04-36-24-17-10, ОСОБА_2 в період з січня 2024 по червень 2024 отримує дохід від ВЧ НОМЕР_1 (а.с. 78).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого заявником.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд вважає можливим, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, розглянути справу за відсутності учасників справи, які надали заяви про розгляд справи за їх відсутності та на підставі наявних у суду матеріалів.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Довідки №222/8ц/1064 від 13.07.2023 виданої командиром ВЧ НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_2 , перебуваючи у відрядженні при ВЧ НОМЕР_2 , 04.07.2023 виконував бойове завдання у АДРЕСА_1 та в ході виконання завдання, 04.07.2023 о 00:00, в результаті ворожого мінометного та артилерійського обстрілу вважається як безвісті відсутній (а.с. 12).

Судом встановлено, що збройна агресія російської федерації відносно України, є загальновідомим фактом, а тому не підлягає доказуванню відповідно до норм ч.3 ст.82 ЦПК України.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти УкраїниУказом Президента України № 64/2022введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому у визначеному порядку було продовжено.

Відповідно до частин 1-3 статті 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 року у справі №490/342/17).

Оголошення особи померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК).

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою визначені устатті 48 ЦК України.Так,якщо фізичнаособа,якабула оголошенапомерлою,з`явиласяабо якщоодержано відомостіпро місцеїї перебування,суд замісцем перебуванняцієї особиабо суд,щопостановив рішенняпро оголошенняїї померлою,за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов`язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з`явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Тобто, на відміну від підстави для встановлення факту смерті особи (наявність достовірних доказів, що свідчать про її загибель), підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц та у постанові від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 зазначив, що оголошення судом громадянина померлимусуває невизначеність у правовідносинах за участю особи,яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення військовослужбовця померлим, Верховний Суд виходив із того, щоіснують достатні підстави,підтверджені належними доказами,для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов`язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду представник заявника вказував, що від оголошення ОСОБА_2 загиблим під час виконання ним військової служби по захисту держави залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника, як члена сім`ї військовослужбовця, а саме отримання виплат, передбачених законодавством та оформлення спадщини.

Однак, в даному випадку слід зазначити, що до матеріалів справи заявником додано лише Довідку №222/8ц/1064 від 13.07.2023 видану командиром ВЧ НОМЕР_2 , згідно якої вбачається факт зникнення безвісти ОСОБА_2 при певних обставинах та витяг про внесення відомостей в ЄРДР за даним фактом зникнення, при цьому не додано будь-яких належних доказів на підтвердження саме загибелі ОСОБА_2 , не додано акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини в якій проходив службу (чи був відряджений) ОСОБА_2 , не додано пояснень осіб, які можуть підтвердити факт загибелі останнього та інших доказів, які могли б підтвердити обставини, які вірогідно свідчать про загибель ОСОБА_2 .

В довідці №222/8ц/1064 від 13.07.2023 зазначено, що свідками факту зникнення ОСОБА_2 під час ворожого мінометного та артилерійського обстрілу є солдат ОСОБА_3 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_3 , та сержант ОСОБА_4 , військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте матеріали справи не містять пояснень вказаних осіб, а містять лише дані про те, що ОСОБА_2 є безвістно відсутнім, жодного доказу, який вказував би на загибель останнього надано не було.

Згідно зістаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Статтею 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Відповідно достатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Аналізуючи вищевикладені норми права та додані докази до справи, суд приходить до висновку, що заявником не надано жодного доказу, який підтверджував саме загибель військовослужбовця ОСОБА_2 , а тому правові підстави для задоволення даної заяви відсутні.

Оскільки на підставі пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» заявник звільнений від сплати судового збору, він компенсується за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46-48 ЦК України, ст.ст.10, 12, 23, 42, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 95, 259, 263, 265, 293, 306 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 03 грудня 2024 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання за адресою:

АДРЕСА_2 особа: Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, вул. Петлякова, 1, код ЄДРПОУ 33355921.

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_3 , кол ЄДРПОУ 08355470.

Суддя: