Ухвала

від 04.12.2024 по справі 645/1781/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

---

У Х В А Л А

04 грудня 2024 року

м. Харків

справа № 645/1781/24

провадження № 22-ц/818/4360/24

Суддя Харківськогоапеляційного судуМаміна О.В.,у порядкувирішення питанняпро відкриттяапеляційного провадженняза апеляційноюскаргою Головного державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голубєва Микити Сергійовича на ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 16 жовтня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голубєва Микити Сергійовича, заінтересовані особи Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 16 жовтня 2024 року скаргу задоволено.

На вказане судове рішення, 01 листопада 2024 року Головний державний виконавець Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голубєв Микита Сергійович подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року апеляційну скаргу Головного державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голубєва Микити Сергійовича на ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 16 жовтня 2024 року залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: сплати судового збору в сумі 3028,00 грн та надання апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи або доказами направлення примірника апеляційної скарги разом із доданими матеріалами всім учасникам судового процесу відповідно до положень ч.7 ст.43 ЦПК України.

02 грудня 2024 року на виконання вимог ухвали від 20 листопада 2024 року від Головного державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голубєва Микити Сергійовича надійшла заява разом із доказами направлення сторонам апеляційної скарги. Також апелянтом у заяві зазначено, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 19 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином недоліки апеляційної скарги апелянтами усунені не в повному обсязі, а саме: апелянтом не подано оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Отже апеляційне провадження у справі не може бути відкрито, виходячи з наступного.

Згідно п.3 ч.4 ст.356ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В заяві,поданій навиконання вимогухвали апеляційногосуду,міститься зазначення,що апелянт звільненийвід сплатисудового збору на підставі пункту 19 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до підпункт 9 пункту 1 частини 2 статті 4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Виконавче провадження за своєю суттю є завершальною стадією судового провадження у конкретній справі (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»). Окреме провадження за скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця не відкривається.

Судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом у юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення; держава для забезпечення виконання судового рішення має насамперед запровадити дієвий, а не ілюзорний юридичний механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який дасть змогу особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси (абзаци третій, четвертий підпункту 6.2 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року № 2-р(II)/2023).

ЄСПЛ у рішенні від 28 листопада 2006 року у справі «Apostol v. Georgia» (заява № 40765/02) наголосив, що «наявність остаточного та такого, що підлягає примусовому виконанню, судового рішення на користь заявника, яке набрало законної сили, навпаки, свідчить про те, що його судовий спір був обґрунтованим. Отже, покладення обов`язку сплатити витрати для того, щоб це рішення було виконано, є обмеженням суто фінансового характеру і тому вимагає особливо ретельної перевірки з погляду інтересів правосуддя» (§ 60); «виконання обов`язку щодо забезпечення дійових прав за пунктом 1 статті 6 Конвенції не означає лише брак утручання, але може вимагати від держави вжиття різних форм позитивних дій. Суд вважає, що, перекладаючи на заявника відповідальність за фінансове забезпечення організації виконавчого провадження, держава намагалася уникнути свого позитивного обов`язку організувати систему виконання судових рішень, яка була б дійовою як відповідно до приписів права, так і на практиці» (§ 64).

Підсумовуючи наведене слід зробити висновок про те що заявники, які є стягувачами у виконавчому провадженні,у справах за скаргамина рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, не повинні сплачувати судовий збір як за подання скарги до суду першої інстанції, так і на наступних стадіях судового процесу (за подання апеляційної і касаційної скарг), оскільки такаособа, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, винесену за наслідками розгляду скарги на рішення,дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, намагається насамперед усунути наслідки порушення її прав, спричинені невиконанням судового рішення, прийнятого у провадженні, де стягувач вже сплачував судові витрати відповідно до законодавства, а покладення на таку особу обов?язку зі сплати судового збору не буде відповідати метіправосуддя захисту прав і свобод.

За таких обставин не підлягає застосуванню до апеляційної скарги стягувача наслідків, встановлених частиною другою статті 357 ЦПК України, за відсутності законодавчо встановленого обов`язку сплати судового збору за подання апеляційної скарги стягувачем на ухвалу суду першої інстанції, прийняту за наслідком розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2024 року у справі № 1423/19804/2012.

Ураховуючи, що згідно з приписами Закону, розгляд апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду за наслідками розгляду скарги, поданої відповідно до статті 447 ЦПК України, пов`язаний із потребою сплати особою судового збору, Конституційний Суд України констатує, що має місце необґрунтоване втручання в право стягувача на доступ до суду, оскільки особі, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви й отримала доступ до суду та домоглася ухвалення на її користь обов`язкового судового рішення, доводиться додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Наведене свідчить про те, що держава не створила належних юридичних механізмів реалізації права на доступ до суду, а також про брак реального судового контролю на стадії виконання судового рішення, оскільки має місце ускладнення практичної реалізації особою (стягувачем у виконавчому провадженні) її права на доступ до суду, що є порушенням конституційних засад судочинства та принципів цивільного процесуального права.

З огляду на наведене, ураховуючи те, що особа, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, намагається насамперед усунути наслідки порушення її прав, спричинені невиконанням судового рішення, Конституційний Суд України зазначає, що законодавець не діяв відповідно до принципів справедливості, розумності, пропорційності, забезпечення балансу між інтересами держави в стягненні судового збору та інтересами особи щодо доступу до суду та виконання судового рішення, а також не забезпечив доконечної мети чинення правосуддя - захисту прав і свобод.

Дане узгоджується з висновком викладеним в ухвалі Другого сенату Конституційного Суду України у справі № 3-187/2023(351/23) від 13.05.2024 року

Матеріали справи свідчать про те, що Головний державний виконавець Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голубєв М. С. є суб`єктом оскарження, а не позивачем(стягувачем) по справі.

Тому доводи апелянта про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги є безпідставними.

Таким чином Головному державному виконавцю Харківського ВДВС у Харківському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голубєву М. С. необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду на загальних підставах.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI.

Відповідно п. п. 9 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» (станом на час подачі апеляційної скарги), у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2024 року становить 3028,00 грн.

По даній апеляційній скарзі судовий збір становить 3028,00 грн.

Отже, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та надати оригінал квитанції про сплату судового збору.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA398999980313161206080020661

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Харківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно ч. 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За таких обставин, дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме: сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн та надання оригіналу відповідної квитанції до канцелярії апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Головного державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голубєва Микити Сергійовича на ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 16 жовтня 2024 року залишити без руху.

Повторно надати апелянту строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та попередити, що у разі невиконання зазначених вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Маміна