Ухвала

від 03.12.2024 по справі 916/2294/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

03 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2294/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Г.І. Діброви, Н.М. Принцевської,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 (суддя Л.І. Грабован, м.Одеса, повний текст складено 09.10.2024) про припинення повноважень керівника боржника

у справі №916/2294/24

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт»

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел»

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дакорт» звернулося із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 23.05.2024 (вх. №2350/24 від 23.05.2024), про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел»; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном боржника; призначення розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» Пирожка Є.В.

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «КОРАБЕЛ»; визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт» до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» в сумі 11629250,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «КОРАБЕЛ» строком на 170 календарних днів до 27.11.2024; призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» арбітражного керуючого Пирожка Є.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Пирожка Є.В. (вх.№3-649/24 від 09.09.2024) про припинення повноважень керівника задоволено. Припинено повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» Стефуришина Р.В. та виконання відповідних обов`язків тимчасово покладено на розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» арбітражного керуючого Пирожка Є.В. до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника. Стефуришину Р.В. встановлено протягом трьох днів передати розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» арбітражному керуючому Пирожку Є.В. бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Не погодившись із ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство та ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 про припинення повноважень керівника боржника у справі №916/2294/24, адвокатом Ганчар І.Д. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» подано до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційні скарги (вх.№4344/24 від 18.11.2024, вх.№4361/24 від 19.11.2024).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційних скарг визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: Г.І. Діброви, Н.М. Принцевської, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.11.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційних проваджень за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 про припинення повноважень керівника боржника у справі №916/2294/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/2294/24 в частині, яка стосується розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт» (вх. №2350/24 від 23.05.2024) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» та в частині, яка стосується розгляду клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Пирожка Євгенія Віталійовича (вх.№3-649/24 від 09.09.2024) про припинення повноважень керівника боржника.

28.11.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла справа у 6 томах.

Щодо поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» апеляційної скарги (вх.№4361/24 від 19.11.2024) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 про припинення повноважень керівника боржника, колегія суддів зазначає, що одночасно із поданням вказаної апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на її подання (вх.№4365/24 від 19.11.2024).

В обґрунтування заявленого клопотання апелянт послався на те, що у квітні 2023 року на підставі звернення представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» до правоохоронних органів був встановлений факт того, що об`єкти нерухомості, які належать товариству і де зареєстроване його місцезнаходження, були захоплені невідомими особами, ймовірно, військовими рф. Згідно із загальновідомими обставинами щодо окупації м.Херсон, об`єкти нерухомості, які були захоплені військовими рф, використовувались ними для ведення бойових дій, внаслідок чого постраждали самі об`єкти нерухомості, а також були виведені з ладу системи комунальної інфраструктури: водопостачання, електропостачання тощо, що свідчить про неможливість їх використання у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» вже з квітня 2023 року.

Таким чином, скаржник зазначив про те, що саме з цих цілком об`єктивних причин навіть після деокупації м.Херсон, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» та його уповноважені особи не знаходились за адресою місця реєстрації, а змінити її в силу розпочатого кримінального провадження 12023141380000588 щодо факту захоплення нерухомого майна за адресою місця реєстрації також не могло і, відповідно, не отримувало оскаржувану ухвалу, надіслану засобами Укрпошти.

22.11.2024 від арбітражного керуючого Пирожка Є.В. надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження (вх.№4361/24/Д1 від 22.11.2024), в яких арбітражний керуючий зазначив, що апеляційна скарга, яка подана від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» адвокатом Ганчар І.В., подана особою, яка не має права її підписувати, з посиланням на те, що: ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 припинено повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» та виконання відповідних обов`язків покладено на розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» арбітражного керуючого Пирожка Є.В.; договір про надання правничої допомоги боржником з Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Файнгольд та Волинець» було укладено відстороненим керівником Стефуришиним Р.В. в проміжок часу з 08.11.2024 по 15.11.2024, проте, у зв`язку з відсутністю у нього на цей час повноважень, у договорі було зазначено іншу дату; Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Файнгольд та Волинець» укладено договір про надання правничої допомоги з боржником, а адвокатом Ганчар І.Д. подано від імені боржника апеляційну скаргу з порушенням частини першої статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за наявності конфлікту інтересів.

22.11.2024 від арбітражного керуючого Пирожка Є.В. надійшла заява про відкликання апеляційної скарги (вх.№4401/24 від 22.11.2024) з підстав того, що: адвокатом Ганчар І.Д. подано апеляційну скаргу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел», однак повноваження на її подання не надавалися арбітражним керуючим Пирожком Є.В., який як на дату видачі ордеру, так і на дату подання апеляційної скарги виконує повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 у справі №916/2294/24; апеляційна скарга подана задля створення перешкод розпоряднику майна у виконанні його обов`язків та з метою забезпечення подальшої можливості приховування від розпорядника майна інформації та майна боржника та уникнення можливої відповідальності органів управління боржника в межах процедури банкрутства, тобто має ознаки зловживання процесуальними правами, крім того, розгляд апеляційної скарги призведе до нарощування пов`язаних з процедурою банкрутства витрат, що завдасть шкоди як боржнику, так і його кредиторам.

25.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт» надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження (вх.№4361/24/Д3 від 25.11.2024), які мотивовані неповажністю наведених у апеляційній скарзі підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки, на думку ініціюючого кредитора, пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений лише недбалістю скаржника, що є суб`єктивною, а не об`єктивною і непереборною обставиною, яка завадила вчасно оскаржити судове рішення.

25.11.2024 від адвоката Ганчар І.Д. надійшли пояснення щодо заперечень проти відкриття апеляційного провадження (вх.№4361/24/Д2 від 25.11.2024), в яких адвокат зазначила, що її повноваження на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» в рамках цієї справи є підтвердженими належним чином у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Господарського процесуального кодексу України та Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого у новій редакції рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019, а твердження арбітражного керуючого про те, що договір про надання правничої допомоги боржником з Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Файнгольд та Волинець» було укладено відстороненим керівником Стефуришиним Р.В. в проміжок часу з 08.11.2024 по 15.11.2024, проте, у зв`язку з відсутністю у нього в цей час повноважень у договорі було зазначено іншу дату, - є відвертою маніпуляцією, може бути розцінене як припущення, засноване на бажанні арбітражного керуючого не допустити розгляд апеляційної скарги по суті і спростовується презумпцією дійсності договору про надання правової допомоги.

25.11.2024 від адвоката Ганчар І.Д. надійшли пояснення щодо заяви про відкликання апеляційної скарги (вх.№4361/24/Д4 від 25.11.2024), в яких адвокат ще раз зазначила, що її повноваження представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» у цій справі підтверджені у встановленому законом порядку, апеляційна скарга подана виключно з метою захисту прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел», щодо якого застосовано процедуру банкрутства, арбітражний керуючий Пирожок Є.В. не є особою, яка подала апеляційну скаргу і, відповідно, не має право її відкликати у розумінні частини третьої статті 266 Господарського процесуального кодексу України.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1)рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2)ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що вступну та резолютивну частини ухвали Господарського суду Одеської області оголошено в судовому засіданні 07.10.2024, повний текст ухвали складено 09.10.2024. Отже, 21.10.2024 є кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане судове рішення (з урахуванням того, що десятиденний строк на подання апеляційної скарги припадає на 19.10.2024 (суботу), а наступним за ним першим робочим днем є 21.10.2024 понеділок), між тим скаржник подав апеляційну скаргу 18.11.2024, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження.

Як зазначалось, одночасно із поданням апеляційної скарги скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Досліджуючи обставини повідомлення судом першої інстанції апелянта стосовно судового провадження щодо нього, колегія суддів встановила, що з огляду на відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» зареєстрованого Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, поштова кореспонденція суду першої інстанції, у тому числі копія ухвали від 07.10.2024 про припинення повноважень керівника боржника, направлялася судом першої інстанції на адресу, наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Дорофеєва, буд. 8А, м.Херсон, 73000, утім всі поштові відправлення поверталися до Господарського суду Одеської області з причин відсутності адресата за вказаною адресою.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення..

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: днем вручення судового рішення є: 1)день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 №1071), і які регулюють відносини між ними, надалі Правила надання послуг поштового зв`язку.

За приписами підпункту 13 пункту 2, пункту 15 Правил надання послуг поштового зв`язку рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення. Рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством.

Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв`язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв`язку формою (пункт 18 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку (пункт 73 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок», цих Правил (пункт 76 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (пункт 83 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Колегія суддів звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Колегія суддів також зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено визначення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників справи, наявними в матеріалах справи. Якщо ж фактичне місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників справи, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

За таких обставин, Господарський суд Одеської області вжив належних та необхідних заходів для повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» про дату, час та місце проведення судових засідань, направляючи рекомендованою кореспонденцією відповідні ухвали за адресою, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (вул. Дорофеєва, буд. 8А, м.Херсон, 73000).

На цю ж адресу направлялась і копія ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 у даній справі, однак і це поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, відповідно до положення пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, у тому числі оскаржувана ухвала суду, вважаються врученими скаржнику.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження порушення оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів дійшла висновку, що в силу приписів пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 у даній справі вважається врученою Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» 17.10.2024 (дата проставлення оператором поштового зв`язку у довідці про причини повернення відмітки про відсутність адресата), у той час як скаржник звернувся із апеляційною скаргою 18.11.2024.

При розгляді клопотання заявника про визнання поважними причин невиконання вимог, визначених процесуальним законодавством, суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин такого невиконання. При цьому наведені доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію. У разі ж, коли неможливість виконання вимог процесуального законодавства настала у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини ним не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання їх поважними.

Колегія суддів вважає, що посилання апелянта на те, що об`єкти нерухомості, які були захоплені військовими рф, використовувались ними для ведення бойових дій, внаслідок чого постраждали самі об`єкти нерухомості, а також були виведені з ладу системи комунальної інфраструктури: водопостачання, електропостачання тощо, що свідчить про неможливість їх використання у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» вже з квітня 2023 року, і що саме з цих цілком об`єктивних причин навіть після деокупації м.Херсон, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» та його уповноважені особи не знаходились за адресою місця реєстрації, і що змінити її в силу розпочатого кримінального провадження 12023141380000588 щодо факту захоплення нерухомого майна за адресою місця реєстрації товариство також не могло, як наслідок, товариство не отримувало оскаржувану ухвалу, колегія суддів зазначає, що наведені обставини не можуть бути розцінені судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки такі доводи зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника та його взаємовідносин з його працівниками (представниками). Також скаржник жодним чином не пояснив, яким чином розпочате кримінальне провадження щодо факту захоплення нерухомого майна за адресою місця реєстрації завадило йому змінити місце такої реєстрації.

Таким чином, скаржник не навів достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, з огляду на що апеляційний суд визнає наведені скаржником підстави для поновлення такого строку неповажними.

По-друге, згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 8 - 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство; заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною.

Ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, прийняті у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З апеляційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір справляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Таким чином, при поданні апеляційної скарги на вказану ухвалу суду має бути сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн.

В той же час, апеляційна скарга була подана через систему «Електронний суд».

Законом №2147-VIII від 03.10.2017 (надалі Закон №2147) до статті 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Законом №2147 був визначений порядок набрання чинності вказаним положенням, що пов`язується із днем початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, яка забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

При цьому на офіційному сайті Верховної Ради України опублікована редакція Закону України «Про судовий збір» з урахуванням змін, внесених Законом №2147, у тому числі в частині доповнення частиною третьою статті 4, яка має статус чинної з 04.10.2021.

З огляду на наведене, у разі подання апеляційної скарги в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, за подання апеляційної скарги, поданої через систему «Електронний суд», апелянт мав сплатити 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

Однак скаржником не надано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Частинами третьою та четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел», колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме:

-надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 у справі №916/2294/24, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги;

-надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн.

Заява арбітражного керуючого про відкликання апеляційної скарги залишається відкритою.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Корабел» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 про припинення повноважень керівника боржника у справі №916/2294/24 залишити без руху.

2.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Роз`яснити скаржнику, якщо ним не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку у встановлений в цій ухвалі строк, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Якщо не буде надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

4.Південно-західним апеляційним господарським судом рекомендовано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням засобів електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяГ.І. Діброва

СуддяН.М. Принцевська