Ухвала

від 02.12.2024 по справі 910/5809/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"02" грудня 2024 р. Справа№ 910/5809/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 у справі №910/5809/24 (суддя Літвінова М.Є., повний текст складено 26.09.2024) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 546 386, 87 грн

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 у справі №910/5809/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду в частині задоволення позовних вимог.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

У даному випадку, апелянт оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог в сумі 546 228, 18 грн, отже, відповідно судовий збір за подання апеляційної скарги вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині вказаної суми.

Враховуючи наведене, обґрунтованим розміром судового збору за подання даної апеляційної скарги є 12 290,13 грн. (8193, 42 грн. - судовий збір, розмір якого є пропорційним задоволеній сумі вимог х 150%).

Доказів сплати судового збору скаржником не подано.

В свою чергу, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті (ч.2 ст.8 Закону "Про судовий збір").

З аналізу ст.8 Закону "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналізуючи положення пунктів 1 та 2 частини першої ст. 8 Закону України «Про судовий збір», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 зазначила, що умови, визначені у цих пунктах, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою: є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним (пункти 39, 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

З огляду на те, що скаржник не є фізичною особою, а також на те, що предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору судом відмовляється.

Подібна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 09.06.2023 у справі №910/4149/21, від 07.02.2023, від 27.02.2023 та від 13.03.2023 у справі №927/561/21.

З огляду на недоведеність наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, клопотання апелянта підлягає залишенню без задоволення.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень ст. 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 у справі №910/5809/24 залишити без руху.

2. Державному підприємству «Гарантований покупець» усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 12 290, 15 грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

(Ухвала підписана 02.12.2024 у зв`язку із перебування судді Барсук М.А. з 14.11.2024-15.11.2024 на лікарняному, 18.11.2024 у відпустці, з 19.11.2024-22.11.2024 на лікарняному та з 25.11.2024-29.11.2024 у відпустці).

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук