Постанова

від 26.11.2024 по справі 910/13576/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. Справа№ 910/13576/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Коробенка Г.П.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 26.11.2024,

розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства «Гарантований покупець»

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 (повний текст складено 31.07.2023) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 (повний текст складено 08.09.2023)

у справі №910/13576/22 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 1 818 597,50 грн, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.01.2023) до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі, відповідач) про стягнення 2 447 631,81 грн, з яких 1 175 847,63 грн пеня, 96 645,01 грн 3% річних, 534 142,75 грн інфляційних втрат та 640 996,42 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати поставленої позивачем відповідачу у жовтні 2021 року та лютому-червні 2022 року електричної енергії за Договором №451/01 від 22.07.2019.

Обґрунтовуючи настання строку оплати, позивач посилається на Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), за яким протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок з продавцем.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» 3% річних у розмірі 96 645 грн 01 грн, інфляційні втрати у розмірі 534 142 грн 75 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 461 грн 82 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд встановив, що позивач поставив, а відповідач прийняв електроенергію за Договором у жовтні 2021 року на суму 2 271 788,66 грн, у лютому 2022 року на суму 1 363 711,91 грн, у березні 2022 року на суму 2 769 668,26 грн, у квітні 2022 року на суму 2 810 931,70 грн, у травні 2022 року на суму 4 400 755,33 грн, у червні 2022 року на суму 4 612 934,94 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками актами купівлі-продажу електроенергії.

Відповідач, у свою чергу, електричну енергію, вироблену позивачем, як виробником за «зеленим» тарифом, за вищевказаними актами купівлі-продажу електроенергії оплатив частково, що підтверджується доданими до справи копіями платіжних доручень.

Приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та пункту 10.4. Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за період жовтень 2021 року та лютий-червень 2022 року є таким, що настав.

Як встановлено судом, датою прийняття рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, є 09.09.2022 (дата оприлюднення на офіційному сайті - 12.09.2022), після чого ДП «Гарантований покупець» повинен був здійснити оплату протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора, тобто до 15.09.2022 включно. Натомість, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання щодо повної оплати за отриману від позивача електричну енергію за «зеленим» тарифом не виконав у строки та обсязі, визначені умовами договору та порядку.

Оскільки відповідачем зобов`язання за договором виконано не вчасно, позивач нарахував за період жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року, починаючи з 15 вересня 2022 року по 25 січня 2023 року, 1 175 847,63 грн пені, 3% річних у розмірі 96 645,01 грн, інфляційні втрати у розмірі 534 142,75 грн та штраф у розмірі 640 996,42 грн.

Судом установлено, що позивачем здійснено нарахування пені та штрафу за період, що входить у період дії воєнного стану, а тому такі позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на положення пункту 16 постанови НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 №332 (зі змінами), яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин.

Водночас, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позивачем не вірно у розрахунках вказано періоди, за які нараховано фінансові санкції, однак за розрахунком суду розмір інфляційних втрат та 3% річних становить суму більше, ніж заявлено позивачем, проте, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, до стягнення підлягають суми у заявлених позивачем розмірах.

Доводи відповідача про відсутність заборгованості і як наслідок відсутність права у позивача на нарахування штрафних та фінансових санкцій з посиланням на положення наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та №206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» судом відхилені як такі, що не доведені належним чином та відповідними доказами. Саме лише посилання відповідача на наявність таких нормативно-правових актів не може слугувати безперечним доказом про відсутність у відповідача заборгованості за Договором №451/01, оскільки відповідачем не наведено відповідних розрахунків та не надано доказів щодо наявних на поточному рахунку Державного підприємства «Гарантований покупець» грошових коштів, як це визначено у пункті 2 наказу Міністерства енергетики України №206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом».

Щодо доводів відповідача про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, то суд дійшов висновку, що введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань та особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, чого відповідачем у даному випадку зроблено не було.

Також суд зазначив, що відсутні підстави для зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача, оскільки застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України здійснено з урахуванням 3% річних, що відповідає чинному законодавству України та такий розмір не є надмірним, разом із тим інфляційні втрати не є неустойкою або штрафними санкціями в розумінні статті 549 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 230 Господарського кодексу України.

31.07.2023 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» подало до Господарського суду міста Києва заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/13576/22 задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11 597 грн 10 коп.

В іншій частині заяви відмовлено.

Приймаючи додаткове рішення, суд, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також з огляду на подані відповідачем заперечення, дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей», з покладенням на відповідача у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволених позовних вимог у справі у розмірі 11 597,10 грн.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13756/22 у задоволеній частині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судове рішення прийняте без урахування всіх обставин справи, на яких наголошував відповідач, порушено норми процесуального права, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

Скаржник зазначає, що не визнає заявлену позивачем заборгованість за Договором та вказує на необхідність урахування при вирішенні спору наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 та від 15.06.2022 №206, тобто спеціального нормативного врегулювання здійснення оплат за Договором.

Окремо відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем було порушено порядок розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, оскільки дата початку нарахувань 3% річних та інфляційних втрат визначена позивачем без урахування положень пункту 10.4. Порядку, а саме не через три дні після опублікування рішення Регулятора, а через два; до розрахунку включено дату оплати; при розрахунку інфляційних втрат враховано інфляційні складові за неповний (менше 15 днів) місяць нарахування, оскільки період прострочення штучно завищений.

Також скаржник наголошує на наявності підстав для зменшення нарахованих 3% річних, посилаючись при цьому на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №902/417/18.

У прохальній частині апеляційної скарги відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за її подання.

Також, не погодившись з прийнятим додатковим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2023 у справі №910/13756/22 у частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 597,10 грн та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача про розподіл судових витрат у справі №910/13576/22.

Відповідач вважає, що незважаючи на часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат, розмір стягнутих судом першої інстанції сум на правничу допомогу є надмірним та підлягає зменшенню, оскільки заявлені позивачем витрати на правничу допомогу не відповідають принципу розумності, є необґрунтованими та явно завищеними.

Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не враховані доводи відповідача про наявність підстав для зменшення розміру правничої допомоги з огляду на незадовільний фінансовий стан Державного підприємства «Гарантований покупець».

Узагальнені доводи та заперечення позивача

У відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду через підсистему «Електронний суд» 20.10.2023, позивач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Узагальнені доводи відзиву позивача зводяться до наступного:

- приймаючи до уваги умови укладеного сторонами Договору та пункту 10.4. Порядку судом першої інстанцій встановлено, що строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за період жовтень 2021 року та лютий-червень 2022 року настав. Також, дані обставини за спірний період (жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року) були предметом дослідження Господарським судом міста Києва в рамках справи №910/9100/22, де прийнято рішення від 11.09.2023 про задоволення позовних вимог ТОВ «Енерджі Рей» та стягнуто з ДП «Гарантований покупець» суму заборгованості за даний період (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113623969). Предметом спору в рамках даної справи є нарахування штрафних санкцій за невиконання та несвоєчасне виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем, строк яких підтверджений та встановлений;

- щодо наказів Міненерго від 28.03.2022 №140 і №206 від 15.06.2022, на які посилається відповідач, то позивач наголошує, що Міністерство енергетики України не має повноважень щодо одноособової зміни умов Договору, а нормативно-правові акти, прийняті Міністерством, не мають вищої юридичної сили над Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України. До того ж акти, прийняті будь-яким Міністерством, не можуть порушувати принципу «свободи договорів» та вносити зміни до вже діючих договорів, оскільки це є неприпустимим перешкоджанням законної господарської діяльності сторін. Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та не було спростовано відповідачем, редакція Договору (із урахуванням додаткових угод), укладеного між сторонами в цій справі, є чинною і в положення щодо порядку та строків розрахунків не вносились жодні зміни;

- введення воєнного стану саме по собі не є автоматичною підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язань за Договором, відповідачем має бути доведено не факт настання цих обставин, а саме їхню здатність впливати на реальну можливість виконання конкретного зобов`язання, чого ДП «Гарантований покупець» у даній справі не доведено;

- стосовно доводів відповідача про можливість зменшення розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат, то правовідносини у справі №902/417/18 (на які посилається скаржник) відрізняються за своїми обставинами, а тому не вбачається підстав для врахування зазначених висновків при розгляді даної справи;

- позивач не погоджується із судженням скаржника про помилкове визначення дати початку нарахування штрафних санкцій саме з 15.09.2022, оскільки датою прийняття рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, є 09 вересня 2022 року (дата оприлюднення на офіційному сайті - 12.09.2022), після чого ДП «Гарантований покупець» повинен був здійснити оплату протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення, тобто до 14 вересня 2022 року включно. Виходячи із формулювання, визначеного в пункті 10.4. Порядку №641, три робочі дні починають відлік з дати оприлюднення, тобто враховуючи саму дату, а не з «дня наступного за днем опублікування». Тому три робочі дні для здійснення оплати відповідачем є 12 вересня, 13 вересня, 14 вересня й слід рахувати до 14 вересня 2022 року включно. Отже, прострочення виконання зобов`язання відповідачем з оплати за поставлену електричну енергію за «зеленим» тарифом за період жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року починається з 15 вересня 2022 року.

У відзиві на апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення суду, поданому до суду через підсистему «Електронний суд» 20.10.2023, позивач також просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач наголошує, що суд першої інстанції, дотримуючись процесуальних норм, принципу змагальності, пропорційності, розумності, прийняв до уваги заперечення Державного підприємства «Гарантований покупець», надав оцінку письмовим доказам та фактичним обставинам, виходячи з чого задовольнив клопотання позивача лише частково, значно зменшивши суму витрат на професійну правничу допомогу, яку фактично понесло ТОВ «Енерджі Рей», а тому аргументи відповідача в апеляційній скарзі є недоречними та необґрунтованими.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13576/22, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

14.09.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали вказаної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 відмовлено Державному підприємству «Гарантований покупець» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22, апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 залишено без руху, надано скаржнику строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 28.09.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Станік С.Р.

Через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду 28.09.2023 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/4011/23 від 04.10.2023 у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 04.10.2023 апеляційні скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22, розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 призначено на 21.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22, розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 призначено для спільного розгляду з апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 на 21.11.2023.

20.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував у щорічній відпустці з 20.11.2023 по 08.12.20223, тому судове засідання, яке призначене на 21.11.2023, не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, розгляд апеляційних скарг Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 призначено в режимі відеоконференції на 23.01.2024.

За результатами проведеного у справі 23.01.2024 засідання суд оголосив перерву до 20.02.2024.

24.01.2024 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи ухвали Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №910/14417/22.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. 20.02.2024 перебував у відпустці, тому судове засідання, яке призначене на 20.02.2024, не відбулось.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному з 21.02.2024 по 01.03.2024.

Суддя Яковлєв М.Л. перебував на лікарняному з 27.02.2024 по 01.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 розгляд апеляційних скарг Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 призначено в режимі відеоконференції на 02.04.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1398/24 від 27.03.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 27.03.2024 матеріали справи разом з апеляційними скаргами передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 апеляційні скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Яковлєв М.Л., Мальченко А.О., розгляд справи вирішено здійснювати за раніше визначеною датою та часом 02.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 відкладено розгляд справи в режимі відеоконференції за апеляційними скаргами Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 на 14.05.2024.

14.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/13576/22 до розгляду справи №910/4439/23 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, мотивоване тим, що ухвалою Верховного Суду від 30.04.2024 вирішено передати справу №910/4439/23, що за усіма ознаками тотожності є подібною цій справі, на розгляд Об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 14.05.2024 з`явився представник скаржника та просив задовольнити заяву про зупинення провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання 14.05.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про зупинення провадження у справі №910/13576/22 задоволено, зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 до розгляду справи №910/4439/23 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.

28.06.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №910/13576/22, розгляд апеляційних скарг Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 призначено на 23.07.2024.

08.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» адвоката Левковської К.Ю. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2336/24 від 16.07.2024 у зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 16.07.2024 матеріали справи разом з апеляційними скаргами передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

За результатами проведеного у справі 23.07.2024 засідання суд оголосив перерву до 06.08.2024.

У зв`язку з тим, що суддя Тищенко О.В. у призначену дату судового засідання перебувала у відпустці, враховуючи принцип незмінності складу суду, який визначений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, беручи до уваги «розумність» тривалості строку розгляду у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення справи до розгляду на іншу дату, найближчу після повернення судді з відпустки, а тому ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 призначила розгляд апеляційних скарг в режимі відеоконференції на 18.09.2024.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 суддю Північного апеляційного господарського суду Шапталу Є.Ю. звільнено у відставку, у зв`язку з чим розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/493/24 від 23.09.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 23.09.2024 апеляційні скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 прийнято апеляційні скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І., розгляд апеляційних скарг Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 призначено в режимі відеоконференції на 29.10.2024.

У судове засідання, призначене на 29.10.2024, до суду апеляційної інстанції з`явився представник Державного підприємства «Гарантований покупець», представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд у судовому засіданні 29.10.2024 перейшов до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представника Державного підприємства «Гарантований покупець» та заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у розгляді справи №910/13576/22 оголошено перерву до 18.11.2024.

У судове засідання, призначене на 18.11.2024, до суду апеляційної інстанції з`явився представник Державного підприємства «Гарантований покупець», представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд у судовому засіданні 18.11.2024 заслухав пояснення представника Державного підприємства «Гарантований покупець» з посиланням на практику Верховного Суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 у розгляді справи №910/13576/22 оголошено перерву до 26.11.2024.

26.11.2024 відповідач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи актуальної судової практики Верховного Суду та Північного апеляційного господарського суду, яка відповідає висновкам Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.04.2023 у справі №910/15867/21 щодо питання строку виконання зобов`язань Гарантованого покупця з оплати електричної енергії, придбаної у виробника за «зеленим» тарифом згідно з пунктом 10.4. Порядку №641.

У судовому засіданні 26.11.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання, призначене на 26.11.2024, з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд апеляційні скарги задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та клопотанні позивача про розподіл судових витрат у справі №910/13576/22 в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд апеляційні скарги відповідача залишити без задоволення, а оскаржені рішення та додаткове рішення суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

22.07.2019 між Державним підприємством «Гарантований покупець» (надалі - гарантований покупець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» (надалі - виробник за «зеленим» тарифом/позивач) укладено Договір №451/01, за умовами якого виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженому постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).

23.04.2020 сторони уклали додаткову угоду №1270/01/20 до Договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова «виробник за «зеленим» тарифом» замінити словами «продавець за «зеленим» тарифом».

Також у даній додатковій угоді сторони дійшли згоди статті 1-7 Договору викласти в новій редакції.

Відповідно до пункту 2.3. Договору (тут і надалі у редакції додаткової угоди №1270/01/20) продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Згідно з пунктом 2.4. Договору сторони погодили, що продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Згідно з пунктом 3.1. Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку купівлі №641 або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку №641 або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ (пункт 3.2. Договору).

Правовідносини, що є предметом регулювання Договору, стосуються поставки електроенергії як товарної продукції, а Договір за своєю правовою природою є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Зобов`язання гарантованого покупця визначено пунктом 4.5. Договору, відповідно до якого гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію; нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

Пунктом 7.4. Договору визначено, що якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого тарифу» (до 01.01.2030).

05.03.2021 між сторонами було підписано Додаткову угоду №1021/01/21 до Договору, якою договір доповнено новими пунктами, зокрема 1.1., 2.6., 710.,-7.14, деякі пункти викладені у нових редакціях (зокрема, пункт 4.6. Договору).

У пункті 4.6. Договору в редакції додаткової угоди №1270/01/20 від 23.04.2020 сторони погодили, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягувалися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавця за «зеленим тарифом.

У рамках виконання Договору мало місце постачання позивачем електричної енергії відповідачу протягом жовтня 2021 року, лютого - червня 2022 року, яке супроводжувалось підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії.

Сторонами підписано акти купівлі-продажу електроенергії на загальну суму 18 229 790,80 грн:

за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 2 271 788,66 грн;

за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 1 363 711,91 грн;

за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 2 769 668,26 грн;

за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 2 810 931,70 грн;

за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 4 400 755,33 грн;

за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 4 612 934,94 грн.

Відповідач електричну енергію, вироблену позивачем, як виробником за «зеленим» тарифом, за вищевказаними актами купівлі-продажу електроенергії оплатив частково, що підтверджується доданими до справи копіями платіжних доручень.

Так, за доводами позивача, що не заперечуються відповідачем, останнім здійснено оплату за актом за жовтень 2021 року від 31.10.2021 частково, зокрема: 13.10.2021 у сумі 474 409,96 грн, 25.10.20211 у сумі 361 567,31 грн, 29.10.2021 у сумі 258 780,63 грн, 29.10.21 у сумі 89 881,83 грн, 15.11.2021 у сумі 505 730,24 грн, 28.09.2022 у сумі 370 821,91 грн, 18.10.2022 у сумі 405 357,03 грн. Несплачена сума за актом за жовтень 2021 року складає 275 239,75 грн.

За актом купівлі-продажу за лютий 2022 року було продано 289 145.000 кВТ/год на загальну вартість проданої електроенергії 1 363 711,91 грн разом з ПДВ. Оплату за цим актом відповідач здійснив: 15.02.2022 в сумі 345 190,39 грн, 24.02.2022 в сумі 690 041,20 грн, 08.06.2022 в сумі 13 031,04 грн.

Розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до Акту приймання-передачі за лютий 2022 року становить 218 144,02 грн.

Отже, за твердженнями позивача, враховуючи часткову оплату відповідачем в сумі 1 048 262,63 грн та враховуючи суму небалансу в розмірі 218 144,02 грн, на яку відповідно до домовленостей сторін зменшується рівень розрахунків відповідача, відповідач не сплатив за лютий 2022 року суму у розмірі 97 305,26 грн.

За актом купівлі-продажу електроенергії за березень 2022 року було продано 587 247.000 кВТ/год на загальну вартість проданої електроенергії 2 769 668,26 грн разом з ПДВ. Оплату за цим актом відповідачем здійснено наступним чином: 29.03.2022 в сумі 232 415,16 грн, 07.04.2022 в сумі 246 285,11 грн.

За доводами позивача розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до Акту приймання-передачі за березень 2022 року становить 619 088,56 грн.

Таким чином, враховуючи часткову оплату відповідачем в сумі 478 700,27 грн та враховуючи суму небалансу в розмірі 619 088,56 грн, на яку відповідно до домовленостей сторін зменшується рівень розрахунків відповідача, заборгованість відповідача перед позивачем за березень 2022 року склала 1 671 879,43 грн.

За актом купівлі-продажу електроенергії за квітень 2022 року було продано 595 996,000 кВТ/год на загальну вартість проданої електроенергії 2 810 931,70 грн разом з ПДВ. Оплату за цим актом відповідач здійснив: 15.04.2022 в сумі 180 993,24 грн, 25.04.2022 в сумі 88 688,59 грн, 06.05.2022 в сумі 216 150,27 грн.

Розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до Акту приймання-передачі за квітень 2022 року становить 876 507,14 грн.

Отже, враховуючи часткову оплату відповідачем в сумі 485 832,10 грн та враховуючи суму небалансу в розмірі 876 507,14 грн, на яку відповідно до домовленостей сторін зменшується рівень розрахунків відповідача, вбачається невиконання обов`язку зі сторони відповідача за квітень 2022 року в сумі 1 448 592,45 грн.

За актом купівлі-продажу електроенергії за травень 2022 року було продано 933 083.000 кВТ/год на загальну вартість проданої електроенергії 4 400 755,33 грн разом з ПДВ. Оплату за цим актом відповідач здійснив: 16.05.2022 в сумі 273 667,96 грн, 25.05.2022 в сумі 245 598,74 грн, 07.06.2022 в сумі 241 345,24 грн. Розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до Акту приймання-передачі за травень 2022 року становить 1 296 443,32 грн.

З огляду на вказане, враховуючи часткову оплату відповідачем в сумі 760 611,94 грн та враховуючи суму небалансу в розмірі 1 296 443,32 грн, на яку відповідно до домовленостей сторін зменшується рівень розрахунків відповідача, вбачається заборгованість відповідача перед позивачем за травень 2022 року в сумі 2 343 700,08 грн.

За актом купівлі-продажу електроенергії за червень 2022 року було продано 978 071.000 кВТ/год на загальну вартість проданої електроенергії 4 612 934,94 грн разом з ПДВ. Оплату за цим актом відповідач здійснив: 15.06.2022 в сумі 275 343,12 грн, 27.06.2022 в сумі 277 667,14 грн, 30.06.2022 в сумі 172 610,94 грн, 07.07.2022 в сумі 155 185, 86 грн, 29.07.2022 в сумі 173 353,64 грн.

Розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до Акту приймання-передачі за червень 2022 року становить 539 941,43 грн.

Отже, враховуючи часткову оплату відповідачем в сумі 1 054 160,70 грн та враховуючи суму небалансу в розмірі 539 941,43 грн, на яку відповідно до домовленостей сторін зменшується рівень розрахунків відповідача, вбачається заборгованість відповідача перед позивачем за червень 2022 року в розмірі 3 018 832,81 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, листами за вих. №13 від 18.03.2022, вих. №22 від 14.06.2022, вих. №17 від 27.05.2022, вих. №32 від 22.07.2022, вих. №28 від 07.07.2022 позивач повідомив відповідача про можливість зменшення рівня розрахунків з ТОВ «Енерджі Рей» за поставлену електричну енергію пропорційно до неоплаченої останнім частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії, про що складено відповідні акти.

Розрахунок платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцем електричної енергії врегульовано розділом 10 Порядку купівлі (тут і далі застосовується редакція цього нормативного акту, що діяла до 26 січня 2024 року) .

Зокрема, пунктом 10.4. Порядку купівлі встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

09.09.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову №1117 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року». Дата оприлюднення рішення Регулятора на офіційному сайті - 12.09.2022.

Таким чином, позивач зазначає, що кінцевий термін оплати відповідачем всієї вартості електричної енергії за жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року припав на 14.09.2022 (три робочі дні з дати оприлюднення), а прострочення виконання починається з 15.09.2022.

Як вказує позивач, у визначені строки відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором про купівлю-продаж електричної енергії виконав неналежним чином, сплативши позивачу лише частково вартість електроенергії, поставленої у жовтні 2021 року, лютому-червні 2022 року, про що вказано судом вище.

Колегією суддів встановлено, що господарськими судами розглядалася справа №910/9100/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення основної заборгованості за Договором №451/01 від 22.07.2019 за жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року в загальній сумі 9 631 728,72 грн.

Господарським судом міста Києва у межах справи №910/9100/22 встановлено, що станом на час звернення позивача до суду у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 9 631 728,72 грн за відпущену позивачем електричну енергію за 2021 - 2022 роки. Водночас, після відкриття провадження у справі №910/9100/22 відповідачем було сплачено частину заборгованості у сумі 776 178,94 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 закрито провадження у справі №910/9100/22 у частині стягнення 776 178,94 грн заборгованості, в іншій частині позовні вимоги задоволено повністю та присуджено до стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» заборгованість у розмірі 8 855 549,78 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі №910/9100/22 рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 у справі №910/9100/22 скасовано частково та ухвалено нове рішення, яким викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції:

« 1. Закрити провадження у справі №910/9100/22 в частині стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» основного боргу у розмірі 1 683 625 (один мільйон шістсот вісімдесят три тисячі шістсот двадцять п`ять),91 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» (52042, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Любимівка, вулиця Східна, будинок 23, ідентифікаційний код 42355644) 7948102 (сім мільйонів дев`ятсот сорок вісім тисяч сто дві) 81 грн основного боргу та 130657 (сто тридцять тисяч шістсот п`ятдесят сім) 71 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.».

Приймаючи дану постанову, суд апеляційної інстанції встановив, що 26.01.2023 відповідачем у межах справи №910/9100/22 було подано до суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 145 035,57 грн. До клопотання було додано платіжну інструкцію від 07.12.2022 на суму 145 035,57 грн. Однак, у порушення норм процесуального права місцевим господарським судом не було оцінено вказаний доказ, не враховано його під час ухвалення оскаржуваного рішення та безпідставно не закрито провадження у справі в частині стягнення боргу у розмірі 921 214,51 грн, а не в розмірі 776 178,94 грн, як зазначено в оскаржуваному рішенні.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2022 у справі №910/9100/22 постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі №910/9100/22 залишено без змін.

Зі змісту рішень судів у справі №910/9100/22 також вбачається, що суди дійшли висновку, що з огляду на приписи статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку, пункту 3.3 договору та статті 530 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача електричної енергії за спірні періоди мало бути виконано після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. Суди встановили, що 09.09.2022 НКРЕКП прийнято постанову №1117 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству «Гарантований покупець» у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року» і вказана постанова була оприлюднена на веб-сайті Регулятора 12.09.2022. Отже, відповідач зобов`язаний був провести з відповідачем остаточний розрахунок за поставлену електроенергії у спірний період до 15.09.2022 включно.

Також суди дійшли висновку про безпідставність посилань відповідача на накази Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 та №206 від 15.06.2022, оскільки останні закріплюють забезпечення виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел, мінімальною оплатою, встановленою Міністерством енергетики України, вартості переданої електричної енергії, однак не звільняють відповідача від обов`язку повного розрахунку. Дані накази не є підставою для відповідача не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

Як встановлено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі №910/1408/24 рішення суду у справі №910/9100/22 виконано Державним підприємством «Гарантований покупець» в повному обсязі 22 січня 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією №2322 від 21.01.2024.

У межах господарської справи №910/13576/22, яка розглядається зараз, позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання з повної оплати за поставлену електроенергію у жовтні 2021 року, лютому-червні 2022 року заявлені до стягнення з відповідача (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) пеня у розмірі 1 175 847,63 грн за період з 15.09.2022 по 25.01.2023, штраф у розмірі 640 996,42 грн на підставі пункту 4.6. Договору та 3% річних у розмірі 96 645,01 грн за період з 15.09.2022 по 25.01.2023 й інфляційні втрати у розмірі 534 142,75 грн за період з 15.09.2022 по 25.01.2023 на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на відсутність у нього обов`язку сплачувати нараховані суми штрафних та фінансових санкцій на основну заборгованість з огляду на дію та дотримання спеціального нормативного регулювання спірних правовідносин, а також враховуючи настання обставин непереборної сили (введення воєнного стану на території України). Також відповідач наголошував на допущених позивачем помилках при здійсненні розрахунків ціни позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржених рішення та додаткового рішення, дійшла висновку, що апеляційні скарги відповідача підлягають частковому задоволенню, а рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду підлягають зміні з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При цьому нормами спеціального законодавства, зокрема, частиною 2 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Згідно з частинами 4-5 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Відповідно до частин 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з пунктом 10.1. Порядку передбачено, що:

- до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію;

- до 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з пунктом 10.2. Порядку з урахуванням положень глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Відповідно до пункту 10.3. Порядку після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони.

Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до вже згаданого пункту 10.4. Порядку купівлі після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, у рамках виконання Договору мало місце постачання позивачем електричної енергії відповідачу протягом жовтня 2021 року, лютого - червня 2022 року, яке супроводжувалось підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії, за якими у відповідача й виникла заборгованість.

09.09.2022 НКРЕКП прийнято постанову №1117 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству «Гарантований покупець» у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року» і вказана постанова була оприлюднена на веб-сайті Регулятора 12.09.2022.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, виходячи з дати опублікування постанови №1117 та змісту пункту 10.4. Порядку купівлі, остаточним терміном оплати ДП «Гарантований покупець» електричної енергії, відпущеної у жовтні 2021 року, лютий-червень 2022 року є 15.09.2022, а не 14.09.2022, як зазначає позивач у позові та відзиві на апеляційну скаргу. Доводи скаржника в частині помилковості визначення позивачем дати початку періоду прострочення з оплати в цій частині знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Також у даному контексті колегія суддів зазначає, що аналогічні преюдиційні для даної справи у розумінні частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини щодо строку настання для відповідача саме 15.09.2022 обов`язку зі здійснення остаточного розрахунку за поставлену електроенергію у спірний період встановлені в судових рішеннях у справі №910/9100/22 про стягнення з відповідача основної заборгованості по Договору №451/01 від 22.07.2019 за періоди жовтень 2021 року, лютому - червні 2022 року.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за період жовтень 2021 року та лютий-червень 2022 року є таким, що настав як у розумінні умов укладеного Договору, так і статей 526, 530 Цивільного кодексу України та глави 10 Порядку купівлі.

Проте, у визначений строк відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав неналежним чином, лише частково сплативши вартість електроенергії (станом на 16.09.2022 заборгованість відповідача перед позивачем за жовтень 2021 року становила 1 051 418,69 грн, а станом на дату подання позову в даній справі - 275 239,75 грн; станом на 16.09.2022 та на дату подання позову в даній справі заборгованість відповідача перед позивачем за лютий 2022 року становила 97 305,26 грн, за березень 2022 року - 1 671 879,43 грн; станом на 16.09.2022 заборгованість відповідача перед позивачем за квітень 2022 року становила 1 448 592,45 грн, а станом на 07.12.2022 - 1 303 556,88 грн; станом на 16.09.2022 та на дату подання позову в даній справі заборгованість відповідача перед позивачем за травень 2022 року становила 2 343 700,08 грн, а за червень 2022 року - 2 915 017,78 грн).

Стосовно посилань скаржника на відсутність прострочення виконання зобов`язання з огляду на необхідність врахування при вирішенні спору наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та №206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом», тобто спеціального нормативного врегулювання розрахунків з виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі й з позивачем, на період дії воєнного стану в Україні, то такі судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення з огляду на таке.

Так, метою наказів №140 та №206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Міністерство енергетики України змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП «Гарантований покупець» у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

У свою чергу, правову оцінку змісту вказаних наказів надала Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/4439/23, до розгляду якої зупинялось апеляційне провадження в даній справі, яка у постанові від 21.06.2024 виснувала, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» №206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» №140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.

Враховуючи наведені у постанові Верховного Суду від 21.06.2024 висновки, Об`єднана палата погодилась з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі №910/9100/22 щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4. Порядку №641, Наказу №206, згідно з якими положення Наказу №206 не змінюють і не припиняють обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку №641.

Оскільки за висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду положення наказів №140 та №206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за договором, укладеним з виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100% оплати за поставлену електричну енергію виробника за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках ДП «Гарантований покупець» коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4. Порядку № 641.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує на наявність у відповідача обов`язку з повного виконання грошового зобов`язання - оплати у розмірі 100% вартості за поставлену електричну енергію за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану та наказів №140 та №206.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, підлягає застосуванню саме Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затверджений постановою НКРЕКП від 26.09.2019 №641.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач у даному спорі з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог просив суд стягнути з відповідача 1 175 847,63 грн пені, 96 645,01 грн 3% річних, 534 142,75 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 15.09.2022 по 25.01.2023 та 640 996,42 грн штрафу.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване в даній справі рішення, установив, що позивачем здійснено нарахування пені та штрафу за період, що входить у період дії воєнного стану, а тому такі позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на положення пункту 16 постанови НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 №332 (зі змінами), яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 175 847,63 грн та штрафу у розмірі 640 996,42 грн визнані Господарським судом міста Києва безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу сторонами не оскаржується, а тому, враховуючи встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи, судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.

Стосовно ж вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, то суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача про неправильність їх обрахунку з огляду на невірно визначену дату початку періоду нарахування і включення дати оплати в період нарахування та з цього приводу зазначає таке.

Факт порушення відповідачем зобов`язань з оплати за Договором у спірні періоди встановлений судом.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені законом наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Як уже встановлено судом апеляційної інстанції, виходячи з дати опублікування постанови НКРЕКП №1117 та змісту пункту 10.4. Порядку купівлі, остаточним терміном оплати ДП «Гарантований покупець» електричної енергії, відпущеної у жовтні 2021 року, лютому-червні 2022 року, є 15.09.2022, а не 14.09.2022, як помилково зазначає позивач у позові та відзиві на апеляційну скаргу.

Отже, позивачем неправомірно за прострочення виконання основного зобов`язання за Договором у відповідних місяцях розпочато здійснення нарахувань за статтею 625 Цивільного кодексу України з 15.09.2022, а не з 16.09.2022.

Вказане призвело до необґрунтованого збільшення сум інфляційних втрат та 3% річних, що нараховані позивачем і є предметом даного позову.

Так, у контексті правильності обрахунку суми інфляційних втрат, суд зазначає, що на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

Згідно усталеної судової практики, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Аналогічні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, вважає його методологічно неправильним, оскільки позивачем враховано інфляційні складові боргу за неповний (менше 15 днів) місяць нарахування за всі періоди розрахунку, оскільки визначення початковою датою прострочення 15.09.2022, а не 16.09.2022, як уже встановлено судом апеляційної інстанції, є неправомірним. Отже, як вірно зазначає скаржник, індекс інфляції за вересень 2022 року не мав враховуватись позивачем у його розрахунку, й, відповідно, не підлягав стягненню з відповідача.

Також судом, з урахуванням встановленої дати початку періоду прострочення з оплати (16.09.2022), здійснено арифметично вірний перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних.

Крім того, при перевірці наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем також безпідставно було включено день фактичної оплати в період часу, за який нараховувались такі санкції за порушення грошового зобов`язання.

Так, матеріалами справи підтверджується, що за жовтень 2021 року відповідачем здійснювались оплати 28.09.2022 на суму 370 821,91 грн (згідно платіжного доручення №258 880 від 28.09.2022) та 18.10.2022 на суму 405 357,03 грн (згідно платіжного доручення №262160 від 18.10.2022), однак нарахування санкцій за статтею 625 Цивільного кодексу України здійснювалось у вказані дати на суму боргу без урахування здійснених у цей день оплат (станом на 28.09.2022 на суму 1 051 418,69 грн замість 680 596,78 грн; станом на 18.10.2022 на суму 680 596,78 грн замість 275 239,75 грн).

За квітень 2022 року було здійснено оплату 07.12.2022 на суму 145 035,57 грн (згідно платіжного доручення №268811 від 07.12.2022), однак станом на 07.12.2022 позивачем при здійсненні розрахунку була вказана сума заборгованості, на яку нараховуються санкції, без урахування цієї оплати (1 448 592,45 грн замість 1 303 556,88 грн).

Таким чином, суд апеляційної інстанції при перевірці наданих позивачем розрахунків урахував вказані обставини та, здійснивши з використанням калькулятора штрафних санкцій системи «Ліга Закон» арифметично вірний перерахунок інфляційних втрат та 3% річних по всім актам та по усім періодам, заявленим ТОВ «Енерджі Рей», встановив, що загальна сума інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача становить 285 597,48 грн за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року, а сума 3% річних за період з 16.09.2022 по 25.01.2023 становить 95 786,19 грн.

Детальні розрахунки інфляційних втрат та 3% річних суду долучені до матеріалів справи.

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат на суму 285 597,48 грн, а 3% річних - на суму 95 786,19 грн. В іншій частині інфляційні втрати на суму 248 545,27 грн та 3% річних на суму 858,82 грн нараховані позивачем безпідставно.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, в його мотивувальній частині вказав, що «Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позивачем невірно у розрахунках вказано періоди, на які нараховано фінансові санкції, однак за розрахунком суду розмір інфляційних втрат та 3% річних становить суму більше, ніж заявлено позивачем, проте, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, до стягнення підлягають суми у заявлених позивачем розмірах.».

Однак, попри правильну вказівку суду першої інстанції на невірно визначену позивачем дату початку нарахування санкцій, висновок Господарського суду міста Києва суду про те, що за його розрахунком розмір інфляційних втрат та 3% річних становить суму більше, ніж заявлено позивачем, під час апеляційного перегляду справи судом апеляційної інстанції не підтвердився, а згідно здійсненого Північним апеляційним господарським судом перерахунку їх розмір є меншим, ніж позивач просив стягнути з відповідача.

Відповідач в апеляційній скарзі наголошує на наявності підстав для зменшення нарахованих 3% річних, посилаючись при цьому на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №902/417/18.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

Водночас, у зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду, зменшуючи розмір неустойки, штрафу, процентів річних, не позбавила кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи одночасно виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.

Велика Палата Верховного Суду допустила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме - встановлення процентної ставки річних на рівні 40% та 96% і її явної невідповідності принципу справедливості.

Водночас, у даній справі позивачем до стягнення заявлено відсотки річних у розмірі, передбаченому законом (частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України) - 3%, при цьому, до відповідача не застосовувалася відповідальність у вигляді стягнення пені. Отже, в даній справі відсутні такі обставини неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних, як у справі №902/417/18.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі №921/94/21.

Відповідачем в апеляційній скарзі належним чином не обґрунтовано та не надано належних доказів в підтвердження існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру 3% річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а тому суд відхиляє посилання скаржника на те, що в даному випадку зменшення 3% річних відповідало б цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін.

Водночас, нормами чинного законодавства не передбачено право суду на зменшення розміру нарахованих інфляційних втрат, які полягають у відшкодуванні позивачу матеріальних втрат від знецінення коштів у результаті інфляційних процесів і гарантують отримання компенсації від боржника за використання утримуваних ним грошових коштів за весь час прострочення в їх сплаті.

З урахуванням наведеного, встановлений судом факт прострочення виконання грошового зобов`язання, перевіривши правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у даній справі в оскаржуваній частині підлягає зміні, позовні вимоги про стягнення 3% річних задоволенню на суму 95 786 (дев`яносто п`ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн 19 коп, а про стягнення інфляційних втрат - на суму 285 597 (двісті вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн 48 коп.

Відповідач також оскаржує рішення суду в частині стягнення з нього витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 11 597,10 грн, посилаючись на те, що таке рішення не відповідає вимогам статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Із приводу цієї частини апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 123, частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

У позовній заяві позивач навів попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести під час розгляду справи, зокрема це витрати на правничу допомогу в сумі 80 000,00 грн.

31.07.2023 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» у відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та в установлені нею строки подало до Господарського суду міста Києва заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення, поданої до суду 31.07.2023, на підтвердження заявлених витрат позивачем долучені копії Договору про надання правничої допомоги №23/11-1 від 23.11.2022, який був укладений між Адвокатським об`єднанням «КД-ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей», Угоди від 23.11.2022 до Договору про надання правничої допомоги №23/11-1 від 23.11.2022, Акту №1 від 26.07.2023 прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги, рахунків на оплату №1 від 23.11.2022 та №2 від 01.12.2022, платіжних інструкцій №981 від 23.11.2022 на суму 22 500,00 грн та №989 від 01.12.2022 на суму 22 500,00 грн, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4381 від 05.07.2019, ордеру серії АЕ №1146873 від 01.12.2022 на представництво адвокатом Левковською К.Ю. інтересів ТОВ «Енерджі Рей» у Господарському суді міста Києва.

Із поданих суду доказів установлено, що правова допомога надавалась позивачу на підставі Договору про надання правничої допомоги №23/11-1 від 23.11.2022, який був укладений між Адвокатським об`єднанням «КД-ГРУП» (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» (Клієнт), відповідно до пункту 1.1. якого на умовах даного Договору Адвокатське об`єднання зобов`язується відповідно до умов даного Договору надати Клієнту правову допомогу, зокрема, Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання:

- розробити правову позицію захисту прав та інтересів Клієнта, пов`язану із стягненням нарахованого розміру грошових коштів (пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу) у зв`язку із невиконанням грошового зобов`язання згідно договору купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом за договором №451/01 від 22 липня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» та Державним підприємством «Гарантований покупець»;

- підготувати (скласти) та подати до Господарського суду м. Києва позовну заяву про стягнення нарахованого розміру грошових коштів (пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу) у зв`язку із невиконанням грошового зобов`язання згідно договору купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом за договором №451/01 від 22 липня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» та державним підприємством «Гарантований покупець»;

- забезпечити участь представника Клієнта під час розгляду Господарським судом м. Києва справи за позовною заявою Клієнта про стягнення нарахованого розміру грошових коштів (пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу) у зв`язку із невиконанням грошового зобов`язання згідно договору купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом за договором №451/01 від 22 липня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» та державним підприємством «Гарантований покупець»;

- забезпечити повний супровід, складення процесуальних документів та ведення справи у Господарському суді м. Києва за позовною заявою Клієнта про стягнення нарахованого розміру грошових коштів (пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу) у зв`язку із невиконанням грошового зобов`язання згідно договору купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом за договором №451/01 від 22 липня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» та Державним підприємством «Гарантований покупець».

Пунктом 1.2. Договору визначено, що на підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього Договору складається Акт прийому-передачі наданих послуг.

Статтею 4 Договору сторонами було узгоджено, що орієнтовна вартість послуг, передбачених пунктом 1.1 цього Договору, складає 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ. За послуги, передбачені пунктом 1.1. Договору, Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню грошові кошти в сумі 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн 00 коп. без ПДВ протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту підписання Сторонами даного Договору. Остаточна вартість послуг, передбачених цим Договором, буде встановлюватись виходячи з вартості кожної окремої послуги, зазначеної в Угоді про встановлення вартості послуг, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до Угоди до Договору про надання правничої допомоги №23/11-1 від « 23» листопада 2022 року про встановлення вартості послуг, сторони дійшли згоди стосовно вартості послуг правничої допомоги, що надається Адвокатським об`єднанням (том 2, а.с. 123).

Як вбачається з Акту №1 від 26.07.2023 прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №23/11-1 від « 23» листопада 2022 року, Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв правову (правничу) допомогу на загальну суму 45 000,00 грн (сорок п`ять тисяч гривень 00 копійок), а саме:

- усна юридична консультація (кількість годин - 1, вартість послуг - 1 000,00 грн);

- збір доказів, юридичний аналіз документів (кількість годин - 1 година, вартість послуг - 3 000,00 грн);

- розробка стратегії захисту прав та інтересів Клієнта на підставі проаналізованих документів, судової практики та чинного законодавства (кількість годин - 0,5 години, вартість послуг - 1 500,00 грн);

- підготовка, складання та подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення пені, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу за договором №451/01 від 22 липня 2019 року (кількість годин - 3 години, вартість послуг - 15 000,00 грн);

- представництво інтересів Клієнта у Господарському суді міста Києва у справі № 910/13576/22 (кількість годин - незалежно від кількості судових засідань, вартість послуг - 18 000,00 грн);

- юридичний аналіз процесуальних документів та клопотань від інших учасників справи (кількість годин - 1 година, вартість послуг - 1 000,00 грн);

- складання та подання заяв, клопотань, пояснень та інших процесуальних документів до початку та під час розгляду справи (кількість годин - 1,5 години, вартість послуг - 3 000,00 грн);

- підготовка, складання та подання відповіді на відзив по справі (кількість годин - 1 година, вартість послуг - 2 500,00 грн);

Претензій щодо обсягів та якості наданої правничої (правової) допомоги за Договором про надання правничої допомоги №23/11-1 від « 23» листопада 2022 року, зазначеної в цьому Акті, у Клієнта немає.

Згідно платіжних інструкцій №981 від 23.11.2022 та №989 від 01.12.2022 ТОВ «Енерджі Рей» сплатило Адвокатському об`єднанню 45 000,00 грн за надану згідно Договору про надання правничої допомоги №23/11-1 від « 23» листопада 2022 року правничу допомогу.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання Адвокатським об`єднанням позивачу правничої допомоги у цій справі згідно з актом прийому-передачі наданих послуг №1 від 26.07.2023 на суму 45 000,00 грн.

Колегія суддів, враховуючи правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зазначає, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Як уже наголошувалось, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відповідач, подаючи апеляційну скаргу, вважає, що незважаючи на часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат (на суму 11 597,10 грн), розмір стягнутих судом першої інстанції сум на правничу допомогу є надмірним та підлягає зменшенню, оскільки заявлені позивачем витрати на правничу допомогу не відповідають принципу розумності, є необґрунтованими та явно завищеними.

Однак, скаржником в апеляційній скарзі не доведено суду належними та допустимими доказами, що розмір заявлених до стягнення з нього витрат на правничу допомогу в сумі 45 000,00 грн є неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), або є штучно завищеним. Судом, натомість, встановлено, що дії представника позивача, надані послуги були спрямовані на прагнення до якнайшвидшого вирішення спору, розмір витрат на професійну правничу допомогу належним чином підтверджений, обґрунтований та пропорційний до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, специфіку спірних правовідносин.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, відповідь на відзив та заява про поновлення провадження у справі є необов`язковими документами суд до уваги не приймає, оскільки кожен процесуальний документ та заява по суті - є правом сторони у справі, закріпленим за ним господарським процесуальним законодавством, в рамках якого й були подані відповідні заяви та клопотання. Разом із цим, подання вищезгаданих заяв та клопотань, як і взагалі позовної заяви обумовлено виключно діями та бездіяльністю самого відповідача, внаслідок чого ТОВ «Енерджі Рей» змушено захищати свої права та інтереси в суді, як в єдиний ефективний та доступний спосіб захисту своїх порушених відповідачем прав.

Позивачем було надано відповідні письмові докази реальності понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, з обґрунтуванням часу та зусиль, які адвокат витратив на підготування процесуальних документів, надання консультацій, представлення інтересів у судових засіданнях тощо.

Інші посилання відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, відхиляються судом, оскільки вони не спростовують доводи і докази, які надані позивачем у підтвердження отримання ним правової допомоги.

Водночас, пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, присудив до стягнення з відповідача на користь позивача 11 597,10 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта і фактично є його невід`ємною складовою.

За результатами апеляційного перегляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для зміни первісного судового рішення в даній справі та стягнення з відповідача на користь позивача 95 786,19 грн 3% річних та 285 597,48 грн інфляційних втрат, тобто в загальному розмірі 381 383,67 грн.

Таким чином суд, враховуючи положення пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зміну первісного судового рішення, доходить висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати останнього на професійну правничу допомогу в розмірі 7 011,78 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), а додаткове рішення, відповідно, підлягає зміні.

Розмір таких витрат на професійну правничу допомогу суд вважає пропорційним до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг.

Посилання скаржника на наявність підстав для зменшення розміру правничої допомоги з огляду на складний фінансовий стан відповідача судом відхиляються, оскільки витрати на професійну правничу допомогу не є за своєю правовою природою штрафними санкціями, а норми Господарського процесуального кодексу України, які регулюють питання розподілу судових витрат, не передбачають такої можливості.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення.

Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За змістом статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає апеляційні скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 такими, що підлягають частковому задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у даній справі є таким, що підлягає зміні, а позовні вимоги задовольняються на загальну суму 381 383,67 грн, з яких 95 786,19 грн 3% річних та 285 597,48 грн інфляційних втрат; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у даній справі також підлягає зміні, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/13576/22 частковому задоволенню на суму 7 011,78 грн.

Розподіл судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги здійснено у відповідності до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 змінити.

Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/13576/22 викласти у наступній редакції:

« 1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Східна, буд. 23, ідентифікаційний код 42355644) 3% річних у розмірі 95 786 (дев`яносто п`ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн 19 коп, інфляційні втрати у розмірі 285 597 (двісті вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн 48 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 5 720 (п`ять тисяч сімсот двадцять) грн 76 коп.

2. В іншій частині позовних вимог відмовити.». Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Східна, буд. 23, ідентифікаційний код 42355644) на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 43068454) 8 581 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят одну) грн 14 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 змінити.

Резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/13576/22 викласти у наступній редакції:

« 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/13576/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код: 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» (52042, Дніпропетровська область, Дніпропетровський р-н, с. Любимівка, вул. Східна, буд. 23, ідентифікаційний код: 42355644) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7 011 (сім тисяч одинадцять) грн 78 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.». Видати наказ.

Видачу наказів із урахуванням резолютивної частини даної постанови доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/13576/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.12.2024.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Г.П. Коробенко