Ухвала

від 05.11.2024 по справі 925/1577/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"05" листопада 2024 р. Справа№ 925/1577/20(925/291/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

арбітражного керуючого Носань Н.С.,

представника позивача адвоката Назаренка С.А.,

представника ТОВ "Олімп" адвоката Колесника Д.В.,

представника ПП "Іріда" адвоката Геращенка М.В.,

представника АТ "Полтава-Банк" Довбенко О.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтава-Банк"

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 10.10.2023 (повний текст складено 31.10.2023, суддя Боровик С.С.)

у справі № 925/1577/20 (925/291/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни

до 1. Приватного підприємства "Автоком центр",

2. Приватного підприємства "Іріда",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп",

2. приватний виконавець Плесюк Олексій Степанович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Перкалюк Геннадій Іванович,

про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів,

в межах справи № 910/18499/20

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" (код 36027856),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.10.2023 у справі №925/1577/20(925/291/23) позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір комісії №7720 від 17.10.2020, укладений між ТОВ "Колос 14" та ПП "Автоком центр";

визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №7720 від 17.10.2020, укладений між ПП "Автоком центр" та ПП "Іріда";

зобов`язано ПП "Іріда" повернути ТОВ "Колос 14" транспортний засіб марки MITSUBISHI, модель PAJERO 2.5 TD універсал-В, 2013 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .

Стягнуто з ПП "Іріда" на користь ТОВ "Колос 14" 8052 грн витрат зі сплати судового збору та 24000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 апеляційну скаргу ПП "Іріда" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 10.10.2023 - без змін.

У вересні 2024 року Акціонерне товариство "Полтава-Банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.10.2023.

Скаржник просить поновити пропущений (з поважних причин) строк на апеляційне оскарження рішення суду; зупинити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 10 жовтня 2023 року у справі №925/1577/20(925/291/23) та наказу, що виданий на його підставі до остаточного розгляду справи в апеляційній інстанції; скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 10 жовтня 2023 року та ухвалити у справі №925/1577/20(925/291/23) нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" про визнання недійсними договору комісії №7720 від 17.10.2020, договору купівлі-продажу транспортного засобу №7720 від 17.10.2020 та застосування наслідків недійсності правочинів; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" на користь Акціонерного товариства "Полтава-Банк" судовий збір у розмірі 9 662,40 грн.

В обґрунтування права на апеляційне оскарження скаржник посилається на обставини про те, що він є заставодержателем спірного майна на підставі договору застави від 31.03.2021, який укладений в забезпечення виконання кредитного договору № 4984 від 31.03.2021 між банком та ПП "Ірида". Вважає, що оскаржуваним рішенням порушується його право як заставодержателя на першочергове задоволення вимог за рахунок заставного майна.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Полтава-Банк"; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 05.11.2024.

Позивач подав клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Полтава-Банк", яке мотивоване тим, що оскарженим рішенням суду не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, а встановлені в ході примусового виконання цього судового рішення свідчать про те, що будь-які права банку, в тому числі і на заставне майно не порушуються.

З`ясовуючи процесуальний статус особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника судового провадження (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).

Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в силу частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 255 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, необхідною підставою власне їх процесуальної участі у справі як учасника є виключно порушення прав, обов`язків або інтересів судовим рішенням, яке вони оскаржують. За такої умови вони розглядаються не як потенційний, а як реальний учасник провадження у відповідному статусі залежно від характеру порушеного права.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство виносяться судові рішення у формі ухвал та постанов, їх оскарження відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Кодексу України з процедур банкрутства. В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Даний позов заявлений та розглянутий в межах справи № 925/1577/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" з метою повернення майна банкрута в ліквідаційну масу, відчуженого на підставі недійсного правочину, укладеного з метою виведення майнових активів з власності боржника.

Після укладення недійсного правочину, майно боржника було передано в заставу АТ "Полтава-Банк" на підставі договору застави від 31.03.2021, який укладений в забезпечення виконання кредитного договору № 4984 від 31.03.2021 між банком та ПП "Ірида".

Тобто, станом на момент укладення оспорюваного договору, дійсність якого є предметом даного позову, АТ "Полтава-Банк" не був учасником спірних правовідносин, позаяк оспорюваний правочин був укладений між позивачем (боржником) та ПП "Ірида".

За рішенням суду, визнано недійсним договір купівлі-продажу та зобов`язано ПП "Ірида" повернути у володіння боржника-банкрута рухоме майно - транспортний засіб. Тобто, фактично на підставі рішення суду змінився власник вказаного майна.

Одночасно, такий транспортний засіб (спірне рухоме майно) перебуває в заставі АТ "Полтава-Банк".

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

З огляду на зазначену вище норму законодавства належить дійти висновку, що застава спірного майна зберігає свою силу і в даному випадку, а відтак права та охоронювані законом інтереси АТ "Полтава-Банк" як заставодержателя не порушуються, як про те зазначається в апеляційній скарзі в обґрунтування права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 10.10.2023. Одночасно, вказаним судовим рішенням не вирішені будь-які права та обов`язки банку.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини").

Таким чином, в даному конкретному випадку, право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції мають безпосередні учасники справи (сторони та треті особи), а також інші, окрім зазначених осіб, юридичні особи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки або щодо прав чи обов`язків яких існує спір.

Судом першої інстанції має бути розглянуто та вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або у мотивувальній частині оскаржуваного рішення повинні міститися висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки цієї особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права учасників провадження у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із визначеного пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, права кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав та обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Як було зазначено вище, право власності на спірне майно за рішенням суду перейшло до іншої особи, і таке майно перебуває в заставі, яка в силу ст. 27 Закону України "Про заставу" зберігає свою силу.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що АТ "Полтава-Банк" не є стороною у даній справі, а рішенням суду не було вирішено питання про права та обов`язки вказаного товариства.

Отже, АТ "Полтава-Банк" не набуло процесуального права заперечувати судові рішення у даній справі в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України як особи, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов`язки.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 234, п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження у справі № 925/1577/20 (925/291/23) за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Полтава-Банк" на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.10.2023.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції у строк, встановлений ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.12.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко