Ухвала

від 04.12.2024 по справі 922/2069/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

04 грудня 2024 року м. Харків Справа №922/2069/21

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Хачатрян В.С.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги третього відповідача фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№2771Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 року у справі №922/2069/21,

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області, (61004, м. Харків, вул. Маршала Конєва, буд. 20),

до 1. Харківської міської ради, (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7),

2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16),

3. фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,

про визнання незаконним та скасування рішень, визнання договору недійсним та повернення майна,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: 1. Харківської міської ради, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3. фізичної особи ОСОБА_1 , згідно вимог якого з урахуванням заяви про зміну предмета позову просив суд:

- визнати незаконними та скасувати п.83 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 року №1008/18, а також наказ начальника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 12.06.2018 року №197 «Про оформлення договору купівлі-продажу»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.06.2018 року №5583-В-С, укладений між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та фізичною особою-підприємцем Ломоновським Сергієм Володимировичем, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. (реєстровий №1866);

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 590695463101, проведену 19.06.2018 року приватним нотаріусом ХМНО Саутенко Н.В. на підставі договору купівлі-продажу від 12.06.2018 року (номер відомостей про речове право: 26772545), з урахуванням змін щодо цільового призначення та адреси вказаного об`єкта, реєстрацію яких проведено 26.07.2018 року державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряном Г.А.;

- зобов`язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243) шляхом складання акта приймання-передачі нежитлові приміщення 1-го поверху №10-2, 10-3, загальною площею 56,5 кв.м у житловому будинку літ.Б-2 по АДРЕСА_1 , які є предметом договору купівлі-продажу від 12.06.2018 року №5583-В-С, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. (реєстровий №1866) у стані, не гіршому ніж на момент складання за згаданим договором акта приймання-передачі цих приміщень від 15.06.2018 року.

Судові витрати зі сплати судового збору прокурор просив покласти на відповідачів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 року у справі №922/2069/21 (повний текст складено 14.11.2024 року, суддя Жельне С.Ч.) у позові відмовлено.

Третій відповідач ОСОБА_1 з вказаними рішенням суду першої інстанції не погодилася та звернулася до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:

- змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 року у справі №922/2069/21, шляхом визначення того, що ОСОБА_1 , станом на 12.02.2018 року були здійснені поліпшення нежитлових приміщень 1-го поверху № 10-2, 10-3 загальною площею 56,5 кв.м у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходилися на балансі КП «Жилкомсервіс», які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання ним шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна;

- решту частину рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 року у справі №922/2069/21, повне рішення складено 14.11.2024 року залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 року апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 року у справі №922/2069/21 залишено без руху з посиланням на те, що апелянтом в порушення п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Ухвалено заявнику апеляційної скарги усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз`яснено апелянту про можливість надання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами через особистий кабінет в системі Електронний суд. Крім того, роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що наслідки не усунення недоліків, визначених ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174 та 260 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено Східним апеляційним господарським судом ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на адресу повноважного представника апелянта в підсистемі Електронний суд, доставлена і отримана ним 28.11.2024 року. Безпосередньо апелянту ухвала суду від 27.11.2024 року направлена засобами поштового зв`язку.

02.12.2024 року від представника скаржника через систему Електронний суд надійшла заява (вх.№15379), в якій просить суд звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги третього відповідача фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 року у справі №922/2069/21, або зменшити розмір судового збору до розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, який з 1 січня 2024 року встановлений у розмірі 2920 грн (статтею 7 Закону України №1928-IX «Про Державний бюджет Українина 2024 рік»).

Щодо клопотання про звільнення або зменшення розміру судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає, що п.2 ч.2 ст.258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.

Наведеними правовими нормами ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, зменшити розмір сплати судового збору.

Виходячи з положень ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору: 1) за клопотанням фізичних осіб, тільки за наявності певних умов, або 2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.01.2021 року у справі №940/2276/18, положення пунктів 1 та 2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Отже, частиною першою 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» прямо передбачено право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити чи звільнити від сплати судового збору, зокрема, саме позивача - фізичну особу, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, або якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У той час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 року у справі №906/308/20 виснувала про те, що положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою.

Аналіз пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.

Отже, право суду, зокрема, на звільнення від сплати судового збору законодавцем поставлено в залежність від висновку суду про майновий стан сторони.

Положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. До прикладу, такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7 тощо.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розглянувши клопотання третього відповідача про звільнення від сплати судового збору або зменшення за подання апеляційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на те, що скаржником не підтверджено належним чином, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Надані до клопотання листи від Управління Пенсійного фонду України датовані 2016 роком та не підтверджують обставини перевищення розміру судового збору у даній справі від річного доходу.

З огляду на викладене, наразі апелянтом не усунуто недоліки поданої ним апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, за подання до господарського суду позовної заяви, яка містить вимогу майнового характеру розмір судового збору становить: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви, яка містить вимогу немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи характер вимог, а також вимоги діючого законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що судовий збір за подання наразі апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 17025,00 грн

При цьому, згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, враховуючи подання апеляційної скарги в електронній формі розмір судового збору становить 13620,00 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 року по справі №910/10939/22 викладено правову позицію, що перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави не усунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 Господарського процесуального кодексу України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Наразі апеляційна скарга залишається такою, що подана з порушенням вимог п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, без доказів сплати судового збору.

Враховуючи, що судом відмовлено в клопотанні про звільнення або зменшення розміру судового збору, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне продовжити строк апелянту для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги.

Керуючись чч. 1, 2 ст. 174, ст. 234, п.2, ч.3 ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні клопотання третього відповідача фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення від сплати або зменшення розміру судового збору.

2.Третьому відповідачу фізичній особі ОСОБА_1 продовжити строк на усунення недоліків встановлених при поданні апеляційної скарги, який не може перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

3.Фізичній особі ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки надати докази сплати судового збору.

4.Роз`яснити апелянту про можливість надання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами через особистий кабінет в системі Електронний суд.

5.Роз`яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя В.С. Хачатрян