Постанова

від 25.11.2024 по справі 904/4937/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4937/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мартинюк С.В.) від 23.01.2024 р. у справі № 904/4937/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс", м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА", Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Кудашівка

про визнання грошових вимог, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 р. у справі № 904/4937/22 визнано конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Кудашівка, вул. Виконкомівська, буд. 23; ідентифікаційний номер юридичної особи 32075323), а саме:

- 1 черга 5 368,00 грн (витрати по сплаті судового збору);

- 4 черга 46 275 920,14 грн (основна заборгованість).

Не погодившись із зазначеною ухвалою до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 р. у справі № 904/4937/22 в частині визнання конкурсних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правда" в сумі 19 995 619,47 грн вимог 4-ї черги, та у скасованій частині прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" у задоволенні заяви із кредиторськими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правда" в сумі 19 995 619,47 грн вимог 4-ї черги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає, що із заяви з кредиторськими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" вбачається, що кредитор заявляє 19 995 619,47 грн вимог 4-ї черги до Боржника, тобто заборгованості, яка нібито виникла з Кредитного договору № 107/2/13-KL від 19.04.2013 року, укладеного між ТОВ "ВСП АФ Промінь" (позичальник) та ПАТ "Златобанк" (кредитор), та в подальшому була викуплена ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" за договором відступлення прав вимоги.

Однак, як стверджує апелянт, ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" взагалі не зазначає, на підставі чого виникли ці вимоги, коли та в якій сумі надавався кредит ТОВ "ВСП АФ Промінь", коли та в якій сумі повертався, яка структура боргу в розрізі власне тіла кредиту та процентів за користування тощо. Отже, апелянт звертає увагу не те, що у справі немає жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував суму заборгованості ТОВ "ВСП АФ Промінь" та Боржника, як поручителя перед кредитором.

Також, апелянт вказує на те, що заборгованість виникла не у Боржника, а у ТОВ "ВСП АФ Промінь" у зобов`язанні, за яким Боржник виступив поручителем. Проте, апелянт вважає, що порука на момент подання заяви ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" з грошовими вимогами до Боржника на суму 19 995 619,47 грн вже була припинена.

Крім цього, на переконання апелянта, ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" і Боржник є пов`язаними та входять до єдиної групи компаній, дії якої направлені на уникнення відповідальності з розрахунків із кредиторами.

Апелянт вважає, що про питання заінтересованих осіб суд першої інстанції був обізнаний, а тому був зобов`язаний застосувати підвищені стандарти доказування, витребувати документи на підтвердження боргу та застосувати норму про припинення поруки, в результаті чого відмовити у задоволенні кредиторських вимог.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" подано до Центрального апеляційного господарського суду письмові пояснення на апеляційну скаргу, у відповідності до яких кредитор повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, та вважає, що судом правомірно, обґрунтовано та при дослідженні всіх істотних обставин справи визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правда".

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 р. у справі № 904/4937/22 залишити без змін.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Чередка А.Є., суддів Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2024 р. поновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 р. у справі № 904/4937/22, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.10.2024 р.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коваль Л.А. члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024 року, та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., суддів Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 25.11.2024 р.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням на навчанні судді Паруснікова Ю.Б. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024 р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., суддів Верхогляд Т.А., Мороза В.Ф.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, постановленою з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу безпідставною.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2022 ФОП Ребеко С.Ю. звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 відкрито провадження у справі № 904/4937/22 за заявою ФОП Ребеко С.Ю. про визнання банкрутом ТОВ "ПРАВДА". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 29.06.2023. Призначено розпорядником майна боржника ТОВ "ПРАВДА" арбітражного керуючого Черненченко Д.А. Призначено попереднє засідання суду.

10.01.2023 на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет Господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення № 69853 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ПРАВДА".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 заяву арбітражного керуючого Черненченко Д.А. про дострокове припинення повноважень розпорядника майна задоволено. Відсторонено арбітражного керуючого Черненченка Дениса Альбертовича від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 904/4937/22 про банкрутство ТОВ "ПРАВДА". Призначено арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича розпорядником майна у справі № 904/4937/22 про банкрутство ТОВ "ПРАВДА".

08.11.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про визнання грошових вимог ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" в розмірі 30 165 248,44 грн та судового збору в розмірі 5 368,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 прийнято заяву ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" до боржника ТОВ "ПРАВДА" про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 30 165 248,44 грн та судового збору у розмірі 5 368,00 грн по справі про банкрутство № 904/4937/22 до розгляду в судовому засіданні.

22.01.2024 до суду від заявника ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" надійшла заява про уточнення заявлених грошових вимог.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 р. у справі № 904/4937/22 визнано конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА", а саме:

- 1 черга 5 368,00 грн (витрати по сплаті судового збору);

- 4 черга 46 275 920,14 грн (основна заборгованість).

Зазначена ухвала в частині визнання конкурсних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правда" в сумі 19 995 619,47 грн вимог 4-ї черги і є предметом апеляційного оскарження.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 р. у справі № 904/4937/22, яка в оскаржуваній частині є предметом апеляційного перегляду, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На час відкриття провадження у справі та постановлення оскаржуваної ухвали набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи, або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА", зокрема на суму 19 995 619,47 грн, вбачається, що грошові вимоги на цю суму мотивовані наступним.

Так, 19 квітня 2013 року між Публічним акціонерним товариством Златобанк (ПАТ Златобанк), як Кредитодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство Агрофірма Промінь (ТОВ ВСП АФ Промінь), як Позичальником, укладено Кредитний договір № 107/2/13-КL, відповідно до умов якого ПАТ Златобанк зобов`язувалося надати Позичальнику кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 6 000 000,00 гривень на строк до 18 квітня 2014 року зі сплатою процентів у розмірі 26 % річних.

Договором від 18 квітня 2014 року про внесення змін № 3 до Кредитного договору № 107/2/13-KL від 19.04.2013 року сторони погодили продовжити дію Кредитного договору та встановити новий строк погашення 17 квітня 2015 року, а також збільшити розмір процентів до 30 % річних.

19 квітня 2013 року між ПАТ Златобанк, як Кредитодавцем, та Боржником, як Поручителем, було укладено Договір поруки № 107/2/13-KL/P-4, відповідно до умов якого Боржник поручався перед ПАТ Златобанк та зобов`язувався відповідати за повне та своєчасне виконання ТОВ ВСП Агрофірма ПРОМІНЬ своїх Боргових зобов`язань перед ПАТ Златобанк за вищевказаним кредитним договором, в повному обсязі таких зобов`язань.

Стаття 2 Договору поруки конкретизує поруку як розміром кредиту в межах ліміту кредитування у 6 000 000,00 грн зі строком повернення до 18 квітня 2014 року, так і обов`язком зі сплати процентів за ставкою 25 % річних, підвищеного розміру процентної ставки, комісій, неустойки, штрафу, пені, якщо таке матиме місце.

Згідно з п. 3.1.2. Договору поруки ПАТ Златобанк отримав право договірного списання з банківських рахунків Боржника.

Відповідно до п. 6.2. Договору поруки, порука за цим Договором припиняється після спливу 3 (трьох) років з настання Кінцевої дати повернення кредиту, але не пізніше повного виконання Боргових зобов`язань та виконання зобов`язань за цим Договором поруки. Відповідно до розділу Визначення термінів Договору поруки, Кінцева дата повернення кредиту визначається у Кредитному Договорі.

Договором від 18 квітня 2014 року про внесення змін № 1 до Договору поруки № 107/2/13-KL/P-4 від 19 квітня 2013 року сторони зазначили про новий строк погашення кредиту 17 квітня 2015 року та збільшення розміру процентів до 30 % річних, що охоплюється порукою Боржника.

17.05.2023 року між ПАТ Златобанк (Банк) та ТОВ Грейн Опт (Новий кредитор) було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ Златобанк відступило ТОВ Грейн Опт право вимоги за Кредитним договором № 107/2/13-КL.

Зазначений Договір відступлення прав вимоги укладено на підставі Протоколу електронного аукціону № GFD001-UA- 20230411-02404, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором № 107/2/13-KL було викуплене на аукціоні (електронних торгах) ТОВ Грейн Опт.

Згідно з п. 2.1. Договору про відступлення прав вимоги від 17.05.2023 року Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальника, іпотекодавця та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників за: кредитним договором, договором іпотеки та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до вказаних Договорів, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом Основні договори, надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Пунктом 2.2. Договору про відступлення прав вимоги від 17.05.2023 року визначено, що за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього Договору, набуває наступні права кредитора за Основними договорами щодо сплати Боржником грошових коштів у сумах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору та визначених на момент набуття Новим Кредитором Права вимоги, включаючи право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття Права вимоги процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття Прав вимоги штрафних санкцій, неустойок (штрафів, пеней), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань у випадках та на умовах, встановлених Основними договорами, тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору.

21.09.2023 року між ТОВ Грейн ОПТ (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Мустанг Фінанс (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Я.В., у відповідності до умов якого ТОВ Грейн Опт відступило на адресу ТОВ Фінансова компанія Мустанг Фінанс право вимоги до ТОВ ВСП Агрофірма ПРОМІНЬ та його поручителів за Кредитним договором № 107/2/13-КL від 19.04.2013 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору про відступлення прав вимоги від 21.09.2023 року Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги до позичальника, іпотекодавця та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників за: кредитним договором, договором іпотеки та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до вказаних Договорів, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом Основні договори, надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Пункт 1.2. Договору про відступлення права вимоги від 21.09.2023 року містить зазначення, що за цим Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора на право вимоги на грошові кошти у розмірі 19 995 619,47 грн, які є заборгованістю за кредитом (основною сумою заборгованості).

Згідно з п. 1.3. Договору про відступлення права вимоги від 21.09.2023 року, Первісний кредитор також відступає Новому кредитору всі права вимоги, а також способи захисту прав, які доступні Первісному кредитору на момент укладення цього Договору.

В п. 1.5. Договору про відступлення права вимоги від 21.09.2023 року сторони визначили, що моментом переходу Відступлених прав від Первісного кредитора до Нового кредитора вважається дата підписання укладення сторонами цього Договору та не раніше дати підписання Акту приймання-передачі відступлених прав вимоги та документів.

Акт приймання-передачі прав вимоги та документів до Договору про відступлення права вимоги від 21 вересня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Я.В., також підписано сторонами 21.09.2023 року та посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Я.В.

Як вбачається зі змісту уточненої заяви про визнання кредиторських вимог вказані обставини та договори стали підставою для звернення ТОВ Фінансова компанія Мустанг Фінанс із кредиторськими вимогами 4-ї черги до Боржника на суму 19 995 619,47 грн.

З урахуванням вищезазначених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ ФК Мустанг Фінанс набуло статусу нового кредитора за Кредитним договором № 107/2/13-КL від 19 квітня 2013 року (зі змінами та доповненнями) та договорами забезпечення до нього, з усіма правами, які належали ПАТ Златобанк на загальну суму зобов`язання 19 995 619,47 грн.

Проте судова колегія не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вже було зазначено вище, суд першої інстанції прийняв до уваги укладений 21.09.2023 року між ТОВ Грейн ОПТ (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Мустанг Фінанс (Новий кредитор) Договір про відступлення прав вимоги як належну підставу виникнення у заявника грошових вимог до Боржника.

Однак судова колегія відзначає, що відповідно до приписів ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Положення ст. 1 КУзПБ визначають, що грошове зобов`язання зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Нормою ч. 3 ст. 45 КУзПБ визначено вимоги до форми і змісту заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, серед яких виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

За приписами ч. 2 ст. 47 КУзПБ господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна, у попередньому засіданні.

Аналізуючи зміст ст. ст. 45-46 КУзПБ, Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2023 у справі № 910/15200/21 дійшов висновку, що: "За змістом статей 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника і розгляду зазначених вимог на суд покладено обов`язок належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), аргументам, запереченням щодо цих вимог, з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання. Тобто комплексне дослідження доказів щодо їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Наведене відповідає практиці Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та щодо ролі й обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство (у попередньому засіданні). Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

У постановах від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19 Верховний Суд також наголосив, що розглядаючи кредиторські вимоги суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.

У справі про банкрутство господарський суд встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Зазначена правова позиція Верховного Суду наведена у його висновках у постанові від 03.08.2021 у справі № 904/2425/20.

Використання формального підходу при розгляді кредиторських вимог та їх визнання без надання їм правового аналізу, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також права боржника у справі про банкрутство. Для унеможливлення визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Подібна правова позиція сформульована Верховним Судом у його висновках, наведених у постановах від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19 та від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.

Також, Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20 виклав висновки щодо застосування норм права стосовно сутності підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог у справах про банкрутство.

Так, Верховний Суд вказав:

"108. Системний аналіз статей 45-47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.

109. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

110. Для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

111. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

112. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів".

Як вбачається зі змісту уточненої заяви про визнання кредиторських вимог ТОВ Фінансова компанія Мустанг Фінанс вважає наявними у нього грошові вимоги до Боржника, зокрема у розмірі 19 995 619,47 грн, які, як стверджує кредитор, виникли з Кредитного договору № 107/2/13-КL від 19 квітня 2013 року, та перейшли до заявника на підставі Договору про відступлення прав вимоги від 21.09.2023, укладеного між ТОВ Грейн ОПТ (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Мустанг Фінанс (Новий кредитор). ТОВ Грейн ОПТ же отримало право вимоги за Кредитним договором № 107/2/13-КL від 19 квітня 2013 року на підставі Договору відступлення прав вимоги від 17.05.2023 року, укладеного між ПАТ Златобанк (Банк) та ТОВ Грейн Опт (Новий кредитор).

За таких обставин, суду першої інстанції під час розгляду вимог ТОВ Фінансова компанія Мустанг Фінанс необхідно було застосувати спеціальні норми права, що регламентують відступлення права вимоги, зокрема, статті 512 519 Цивільного кодексу України.

В силу приписів статті 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва.

Із змісту статей 514, 519 Цивільного кодексу України вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор. У разі, коли право вимоги за правочином, права вимоги за яким відступаються, не виникало у первісного кредитора, то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора, а відповідно у нового кредитора не може існувати зобов`язань здійснювати оплату за відступлену вимогу, якої не існує, яка первісному кредитору не належить.

Відповідно до статті 518 Цивільного кодексу України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Таким чином, отримання ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" вимог до Боржника в результаті їх відступлення третьою особою не звільняє ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" від обов`язку доводити дійсність цих вимог та надавати відповідні докази на їх підтвердження.

Судова колегія вважає, що вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" до Боржника не можуть підтверджуватись виключно копіями наданих договорів.

Послідовність вчинених правочинів вимагає від суду при вирішенні питання щодо виникнення грошового зобов`язання у нового кредитора внаслідок правонаступництва за основним договором дослідження всього обсягу обставин та оцінки всього обсягу належних доказів щодо набуття права вимоги. Адже вчинення правочину з передачі права вимоги до боржника у ланцюгу послідовних правочинів створює залежність виникнення права (підстав) щодо правонаступництва новим кредитором від наявності підстав для набуття цього права первісним кредитором у ланцюгу правочинів.

Враховуючи, що формальний підхід при розгляді кредиторських вимог у справі про банкрутство не допускається, а також підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство, з метою детальної перевірки підстав виникнення грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" до Боржника та їх розміру, суд першої інстанції повинен був дослідити усі обставини виникнення боргу, його розмір та обсяг прав, що були отримані ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс".

Так, як вбачається із заяви ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс", боргове зобов`язання в сумі 19 995 619,47 грн виникло з Кредитного договору № 107/2/13-KL від 19.04.2013 року, укладеного між ПАТ "Златобанк" (Банк) та ТОВ "ВСП Агрофірма ПРОМІНЬ" (Позичальник).

Правовідносини, що випливають із договорів позики та кредиту, регулюються Главою 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями ч. 2 тієї ж статті Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, договір банківського кредиту, як і договір позики, є так званим "реальним договором", який вважається укладеним з моменту фактичного надання кредиту. Сам факт укладення Договору кредиту не створює обов`язку Позичальника із його повернення.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання ТОВ "ВСП Агрофірма ПРОМІНЬ" коштів від ПАТ "Златобанк" за Кредитним договором № 107/2/13-KL від 19.04.2013 року, як відсутні і розрахунки суми боргу, процентів, неустойки, штрафу, пені тощо. Отже відсутні докази, які б підтверджували виникнення і розмір суми боргу у первісного кредитора ПАТ "Златобанк".

Як вже було зазначено вище, у відповідності до змісту пункту 2.1. Договору відступлення прав вимоги від 17.05.2023 року, за яким ПАТ Златобанк відступило ТОВ Грейн Опт право вимоги за Кредитним договором № 107/2/13-КL, Новий кредитор набував належні Банку права вимоги у обсязі та на умовах, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору. Проте матеріали справи не містять ані Додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги від 17.05.2023 року, ні будь яких інших доказів які б підтверджували розмір суми боргу, який передавався банком новому кредитору.

Так само, умовами Договору про відступлення прав вимоги від 21.09.2023 року, за яким ТОВ Грейн Опт відступило ТОВ Фінансова компанія Мустанг Фінанс право вимоги за Кредитним договором № 107/2/13-КL, було передбачено, що Новий кредитор набував належні Первісному кредитору права вимоги у обсязі та на умовах, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору. Проте матеріали справи не містять ані Додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги від 21.09.2023 року, ні будь яких інших доказів які б підтверджували розмір суми боргу, який передавався новому кредитору від ТОВ Грейн Опт.

Судова колегія також звертає увагу, що заборгованість виникла не у Боржника, а у ТОВ "ВСП Агрофірма ПРОМІНЬ", за яке Боржник виступив поручителем за Договором поруки № 107/2/13-KL/P-4 від 19.04.2013 року, відповідно до умов якого Боржник поручився перед ПАТ "Златобанк" та зобов`язувався відповідати за повне та своєчасне виконання ТОВ "ВСП Агрофірма ПРОМІНЬ" своїх зобов`язань перед ПАТ "Златобанк" за Кредитним договором № 107/2/13-KL від 19.04.2013 року.

Водночас, для надання оцінки правомірності заявлених ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" вимог до Боржника на суму 19 995 619,47 грн, необхідним є дослідження факту дійсності цієї поруки на момент подання заяви Кредитора з грошовими вимогами до Боржника.

Так, за змістом статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору поруки) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до висновку, зробленого Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 02.02.2021 р. у справі № 924/193/20, за своєю правовою природою строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), і його закінчення є підставою для припинення поруки. У випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя, цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у статтях 263, 264, частині п`ятій статті 267 ЦК України. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати норми про строк на відміну від строку позовної давності, який застосовується судом за заявою сторін.

Визначений частиною 4 статті 559 ЦК України строк припинення поруки застосовується виключно у тому разі, якщо такий строк не встановлено у самому договорі поруки.

Згідно з п. 6.2. Договору поруки № 107/2/13-KL/P-4 від 19.04.2013 року, порука за цим Договором припиняється після спливу 3 (трьох) років з настання Кінцевої дати повернення Кредиту, але не пізніше повного виконання Боргових Зобов`язань та виконання зобов`язань за цим Договором поруки.

У відповідності до умов Кредитного договору № 107/2/13-KL від 19.04.2013 року, з урахуванням Договору від 18 квітня 2014 року про внесення змін № 3 до цього Кредитного договору, кінцевою датою повернення Кредиту є 17 квітня 2015 року.

Отже, судова колегія констатує, що порука Боржника за Договором поруки № 107/2/13-KL/P-4 від 19.04.2013 року припинилася 18.04.2018 року.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не досліджено умов договорів, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а також обставин та підстав виникнення суми боргу та її розмір, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення питання щодо дійсної наявності у ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" грошових вимог до Боржника у заявленому розмірі.

Судова колегія відзначає, що пасивна поведінка Боржника під час розгляду вимог ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" не може підтверджувати наявність у ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" грошових вимог до Боржника. Більш того, згідно сутності підвищеного стандарту доказування навіть визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Таким чином, судова колегія вважає, що ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" не надано достатніх доказів в підтвердження своїх грошових вимог до Боржника на суму 19 995 619,47 грн.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" з грошовими вимогами до Боржника на суму 19 995 619,47 грн не підлягала задоволенню, а грошові вимоги на цю суму мають бути відхилені.

У зв`язку з чим оскаржувана ухвала суду від 23.01.2024 р. у цій справі підлягає частковому скасуванню, з ухваленням нового рішення про відхилення грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" до боржника в розмірі 19 995 619,47 грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 8 052,00 грн слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 р. у справі № 904/4937/22 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 р. у справі № 904/4937/22 скасувати в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правда" у сумі 19 995 619,47 грн вимог 4-ї черги.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правда" у сумі 19 995 619,47 грн 4-ї черги задоволення вимог кредиторів відхилити.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 03.12.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд