Рішення

від 27.11.2024 по справі 902/776/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/776/24

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", в особі Філії "ПІВДЕННА" Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", пров. Штабний, буд. 1, м. Одеса, 65012, код - 35123222

до: Слободянюк Юлії Леонардівни , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

про стягнення 34 075,15 грн

за участю представників:

позивача: Білий Валерій Валерійович

відповідача: Шеремет Галина Анатоліївна

В С Т А Н О В И В :

18.07.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", в особі Філії "ПІВДЕННА" Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" до Слободянюк Юлії Леонардівни про стягнення 34 075,15 грн заборгованості, з яких 15 443,25 грн основного боргу, 300,32 грн 10% штрафу, 409,22 грн збитків, 434,87 грн 3% річних, 16 616,60 грн безпідставно збережених коштів орендної плати, 538,93 грн збитків від інфляції, на суму безпідставно збережених коштів орендної плати, 332,56 грн 3% річних, на суму безпідставно збережених коштів орендної плати за Договором про надання послуг № ВКС-1192 від 30.12.2022 року.

Ухвалою суду від 02.08.2024 року відкрито провадження у справі № 902/776/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду спри по суті на 12.09.2024 року.

Ухвалою суду від 04.09.2024 року забезпечено участь представника Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", в особі Філії "ПІВДЕННА" Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", Білого Валерія Валерійовича у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

12.09.2024 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 12.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9020/24) про надання можливості підготуватися до судового засідання.

12.09.2024 року судове засідання не відбулось, в зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області.

Ухвалою суду від 13.09.2024 року повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання відбудеться 03.10.2024 року.

02.10.2024 року до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення (б/н від 02.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9670/24).

04.11.2024 року до суд від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 03.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10747/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 06.11.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

19.11.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 19.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11396/24) про відкладення розгляду справи, в зв`язку з відсутністю електроенергії.

Також, 19.11.2024 року від представника позивача надійшла заява (б/н від 19.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11400/24) приєднання до матеріалів справи доказів.

Ухвалою суду від 21.11.204 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

26.11.2024 року до суд від представника позиві надійшла заява (б/н від 26.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11651/24) про приєднання доказів до матеріалів справи.

27.11.2024 року представником відповідача до суду подано заяву (б/н від 27.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11698/24), в якій останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Також, 27.11.2024 року представником відповідача подано заяву про долучення доказів до матеріалів справи (б/н від 27.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11700/24).

У судовому засіданні 27.11.2024 року прийняли участь представники позивача та відповідача. які підтримали висловлені позиції у процесуальних заявах по суті спору.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між Концерном "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", в особі Філії "ПІВДЕННА" Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" та Слободянюк Юлією Леонардівною Договору про надання послуг № ВКС-1192 від 30.12.2022 року.

В межах укладеного договору надавав відповідачу послугу щодо розміщення майна та надання послуг за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, с. Балки, вул. Гідності (Леніна), буд. 49/2, приміщення 7.

За твердженнями позивача у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за Договором про надання послуг № ВКС-1192 від 30.12.2022 року.

З метою захисту своїх прав Концерн "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", в особі Філії "ПІВДЕННА" Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" звернулось до суду з позовом до Слободянюк Юлії Леонардівни про стягнення 15 443,25 грн основного боргу, 300,32 грн 10% штрафу, 409,22 грн збитків, 434,87 грн 3% річних, 16 616,60 грн безпідставно збережених коштів орендної плати, 538,93 грн збитків від інфляції, на суму безпідставно збережених коштів орендної плати, 332,56 грн 3% річних, на суму безпідставно збережених коштів орендної плати за Договором про надання послуг № ВКС-1192 від 30.12.2022 року.

У поданих до суду письмових поясненнях відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити у його задоволенні зазначаючи про наступне.

Між Концерном "Військторгсервіс" та ФОП Слободянюк Ю.Л. був укладений договір оренди приміщення, який був припинений в листопаді 2022 року, в подальшому відповідач передала приміщення та ключі від нього представнику Орендодавця, тобто позивачу та з того часу не мала доступу до приміщення за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, с. Балки, вул. Гідності (Леніна), буд. 49/2, приміщення 7.

Оскільки відповідач не змогла забрати належне їй майно в приміщенні, доступу до якого вона не мала, представник позивача запропонував їй підписати заяву про акцепт приєднання до публічного Договору 30.12.2022 року.

В межах приєднання до публічного договору про надання послуг ВКС -1192 відповідач не отримувала послуги щодо розміщення майна та надання послуг, про що свідчить відсутність доказів у позивача про узгодження актів виконаних послуг по розміщенню майна та надання послуг.

За твердженнями відповідача, позивач намагається стягнути відшкодування вартості спожитої електроенергії, які за публічним договором не отримувала, оскільки не користувалася приміщенням та була позбавлена можливістю це зробити, немала доступу до приміщення. Також зазначені витрати позивача щодо відшкодування вартості електроенергії не вказані в заяві про акцепт публічного договору від 30.12.2022 року №ВКС 1192.

Сума заборгованості за надання послуг розраховується позивачем з 31.07.2022 року по 31.10.2023 року, в той час як доказом наявності договірних відносин посилається на заяву про акцепт, яка укладена 30.12.2022 року (т.1, а.с. 63-64).

У письмових поясненнях (б/н від 27.11.2024 року) відповідач зазначає, що 01.11.2023 року відповідач звернулася з заявою про припинення дії публічного договору.

Відповідач зауважує, що сума боргу за приєднанням до публічного договору №ВКС-1192, в склад якої входить сума за компенсацію комунальних витрат, не може підлягати стягненню, оскільки відповідач не знаходилася в приміщенні та не користувалася комунальними послугами.

Також позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними доказами підтвердження того, що відповідач в період приєднання до публічного договору №ВКС - 1192 користувалася комунальними послугами в приміщенні, де знаходилося майно.

Всі акти надання послуг за 2023 року де зазначається розміщення майна та надання послуг компенсація витрат по електроенергії в приміщенні де розміщувалося майно відповідача, відсутній її підпис, що свідчить, що будь-якої підприємницької діяльності в належному приміщенні позивачу в період 2023 - 2024 року не проводила та приміщенням не користувалася, а тому заборгованості позивачу як компенсацію за надані комунальні послуги в сумі 12 440,00 грн не створила та не може бути стягнута.

Також, до позову не долучено публічний договір №ВКС-1192 за умовами якого надавалися послуги по збереженню майна.

Окрім того, позивачем не додано доказами в обґрунтування підстав для стягнення суми 16 616,60 грн за зобов`язанням у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Для обґрунтування суми за 1 місяць знаходження майна в приміщенні належному позивачу в якому він зберігав майно відповідача без достатньої правової підстави він розраховує суму 3 003,00 грн. Зазначена сума за 1 місяць визначається позивачем у відповідності до розміру збереження майна за Публічним договором від 30.12.2022 №ВКС-1192.

Визначена сума зберігання майна відповідача без достатньої правової підстави не є законною, оскільки сума виходить з договірних відносин та не може розповсюджуватися на відносини зберігання майна без достатніх правових підстав (т. 1 а.с. 106-108).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, 30.12.2022 року Фізичною особою - підприємцем Слободянюк Юлією Леонардівною підписано заяву акцепт публічного Договору про надання послуг № 1192 з Концерном "Військторгсервіс", в особі філії "Південна" Концерну "Військторгсервіс" (Виконавець).

Відповідно до умов акцепту сторонами погоджено надання послуг з розміщення майна та надання послуг за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, село Балки, вулиця Гідності, 49/2, на умовах, що зазначені у публічному договорі про надання послуг.

Договір діє з « 01» січня 2023 року до «31» грудня 2023 року, або до моменту його дострокового розірвання, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно п. 1.1 Акцепту Замовник приймає пропозицію Виконавця щодо здійснення попередньої оплати послуг сприяння господарській діяльності у день укладення Договору на підставі наданого Виконавцем рахунку. У подальшому оплата послуг здійснюється в період з 20 по 25 число поточного місяця за наступний місяць надання послуг на підставі виставлених рахунків Виконавця.

Згідно з п. 1.5. заяви про Акцепту, підписанням цієї заяви Замовник підтверджує, що ознайомлений та згоден з умовами публічного договору про надання послуг, вважає його умови прийнятними та обов`язковими для себе та зобов`язується їх виконувати.

До матеріалів справи долучено примірник публічного договору про надання послуг за № ВКС-1192 від 30.12.2022 року, зміст якого акцептовано Фізичною особою - підприємцем Слободянюк Юлією Леонардівною (Замовник) (т. 1 а.с. 1-12 електронний примірник справи, а.с. 85-88).

Відповідно п. 3.1 Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з метою сприяння останньому в тимчасовому розміщенні товарно-матеріальних цінностей та/ або іншого майна Замовника або майна третіх осіб, визначеного на розсуд Замовника (далі - майно), а саме:

- тимчасове розміщення та складування на відкритому майданчику та у приміщеннях Виконавця майна Замовника під час здійснення їх приймання від постачальників, а також з метою їх сортування, комплектування партій товарів та їх подальшого відправлення автомобільним транспортом, та іншої законної господарської діяльності;

- можливість використання адреси, зазначеної у п. 3.2. даного Договору, для зазначення в якості поштової адреси Замовника та допуск на територію Виконавця постачальників та перевізників, що здійснюють доставки Замовнику, а також покупців та перевізників, що приймають майно від Замовника;

- доступ працівників Замовника до джерела електричної енергії з напругою 230 В +/- 6% і частотою току 50 гц з виходом, обладнаним євро-розеткою в робочий час Виконавця (з 8:30 до 17:30, обідня перерва з 13:00 до 13:45; вихідні дні - субота та неділя, святкові та неробочі дні згідно з чинним законодавством), або в будь-який інший час за попередньою домовленістю Сторін з метою тимчасового підключення комп`ютерної та іншої офісної техніки Замовника;

- доступ працівників Замовника в робочий час Замовника або в будь-який інший час за попередньою домовленістю Сторін до сантехнічного вузла Виконавця.

Згідно п. 4.2.1 Договору Виконавець зобов`язується серед іншого надати Замовнику приміщення та/або територію для розміщення товарно-матеріальних цінностей та/ або іншого майна Замовника у відповідності до розділу 3 цього Договору.

Замовник зобов`язаний серед іншого отримувати від Виконавця щомісячні Акти приймання-передачі наданих послуг та підписувати їх на умовах, визначених даним Договором; оплачувати інші послуги, надані Виконавцем на умовах, визначених у цьому Договорі (п. 4.5.1, 4.5.2 Договору).

Надання замовлених Замовником Послуг здійснюється за попередньою оплатою (п. 5.1 Договору).

За змістом п. 5.2 Договору Замовник, водночас з оформленням (підписанням) акцепту, сплачує 100% вартості послуг за наступний місяць надання послуг шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця грошових коштів у національній валюті України.

Моментом оплати вважається час надходження коштів на рахунок Виконавця (п. 5.3 Договору).

У подальшому Замовник здійснює оплату послуг в період з 20 по 25 число поточного місяця за наступний місяць надання послуг, та компенсує Виконавцю комунальні послуги за попередній місяць, на підставі виставлених засобами електронної пошти рахунків Виконавця.

Адресою електронної пошти Виконавця для направлення рахунків є: ІНФОРМАЦІЯ_4. Адреса електронної пошти Замовника для отримання рахунків зазначається у заяві про акцепт даного Договору (п. 5.4 Договору).

У кожному звітному місяці Сторони підписують Акт приймання-передачі наданих послуг станом на останній робочий день звітного періоду (п. 5.7 Договору).

Відповідно п. 5.8 Договору, Акт приймання-передачі наданих послуг має бути підготовлений Виконавцем та отриманий Замовником для підписання не пізніше 10 числа місяця, що слідує за звітним. У разі відсутності звернення Замовника до Виконавця у зазначений термін, акт вважається отриманим Замовником. Цей Акт має бути розглянутий та підписаний Замовником та повернутим Виконавцю протягом п`яти календарних днів з дати отримання, або у цей же термін має бути надана письмова мотивована відмова. У разі неподання у вказаний строк мотивованої відмови, Акт вважається підписаним, а послуги - прийнятими.

01.11.2023 року ФОП Слободянюк Ю.Л. повідомлено про розірвання Договору ВКС-1192 з 01.11.2023 року та надано письмову гарантію про повну оплату за договором до 31.12.2023 року.

До матеріалів справи долучено Акт повернення матеріальних цінностей за Договором ВКС-1192 підписаний 16.04.2024 року Начальником дільниці №3 Ситніковим С.А. та представником Замовника ОСОБА_2 (син).

З метою підтвердження заборгованості позивачем надано: акт надання послуг № 3088 від 31.07.023 року (компенсація комунальних послуг); акт надання послуг № 2719 від 30.06.2023 року (компенсація комунальних послуг); акт надання послуг № 3558 від 31.08.2023 року (компенсація комунальних послуг); акт надання послуг № 3999 від 30.09.2023 року (компенсація комунальних послуг); акт надання послуг № 1149 від 31.07.2022 року (зберігання); акт надання послуг № 1589 від 31.08.2022 року (зберігання); акт надання послуг № 1722 від 30.09.2022 року (зберігання); акт надання послуг № 2151 від 31.10.2022 року (зберігання); акт надання послуг № 2519 від 30.11.2022 року (зберігання); акт надання послуг № 2520 від 30.11.2022 року (зберігання); акт надання послуг № 2888 від 31.12.2022 року (зберігання); акт надання послуг № 3142 від 31.12.2022 року (зберігання); акт надання послуг № 39 від 31.01.2023 року (зберігання); акт надання послуг № 388 від 28.02.2023 року (зберігання); акт надання послуг № 725 від 31.03.2023 року (зберігання); акт надання послуг № 950 від 31.03.2023 року (зберігання); акт надання послуг № 952 від 31.03.2023 року (зберігання); акт надання послуг № 1402 від 30.04.2023 року (зберігання); акт надання послуг № 1438 від 30.04.2023 року (зберігання); акт надання послуг № 1664 від 31.05. 2023 року (зберігання); акт надання послуг № 2346 від 30.06.2023 року (зберігання); акт надання послуг № 2301 від 31.07.2023 року (зберігання); акт надання послуг № 2647 від 31.08.2023 року (зберігання); акт надання послуг № 2965 від 30.09.2023 року (зберігання); акт надання послуг № 3401 від 31.10.2023 року (зберігання), оборотно-сальдовим відомостями про надання послуг (картка рахунок) та компенсацію комунальних витрат; актами звіряння про надання послуг та компенсацію комунальних витрат, які долучені до матеріалів справи.

16.05.2024 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію (вих. № 435) про необхідність візування актів наданих послуг за Публічним договором про надання послуг № ВКС - 1192, за попередній період і погашення заборгованості, з додатком актів звіряння.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 , від 5 червня 2019 року у справі № 904/1083/18.

Враховуючи припинення статусу ФОП після укладення договору та періоду його виконання, справу розглянуто судом господарської юрисдикції.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Ст. 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши укладений сторонами публічний договір про надання послуг за № ВКС-1192 від 30.12.2022 року, шляхом підписання заяви акцепту, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг з елементами договору зберігання (змішаний договір).

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 938 ЦК України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Відповідно до ст. 948 ЦК України, поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З приводу обставин укладення Договору про надання послуг №ВКС-1192 від 30.12.2022 року та узгодження його змісту, обставини чого заперечено відповідачем, суд зауважує наступне.

За змістом частин першої та другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою та другою статті 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Суд акцентує увагу на тому, що обставини підписання Заяви про акцепт публічного Договору про надання послуг №ВКС-1192 від 30.12.2022 року позивачкою не заперечено.

У відповідній заяві ФОП Слободянюк Ю.Л. беззастережно зазначено про ознайомлення та згоду з умовами публічного договору про надання послуг, вважає його умови прийнятними та обов`язковими для себе та зобов`язується їх виконувати.

Також, у заяві від 01.11.2023 року ФОП Слободянюк Ю.Л. здійснено посилання на відповідний Договір ВКС-1192 та надано письмову гарантію про повну оплату за договором до 31.12.2023 року.

До матеріалів справи долучено платіжні інструкції про оплату комунальних послуг згідно виставлених рахунків, у яких наявне посилання на відповідний договір №ВКС-1192.

Крім того, у преамбулі Заяви про акцепт від 30.12.2022 року відповідачем підтверджено розміщення примірника публічного договору в мережі інтернет за посиланням: https//vts.org.ua/.

Обставини забезпечення загального доступу до примірника договору підтверджено допустимими доказами (т. 1 а.с. 84, 85).

Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обставин зміни змісту публічного Договору про надання послуг № ВКС-1192 від 30.12.2022 року судом не встановлено, оскільки до позовної заяви та до матеріалів справи долучено однакові примірники договору в електронній та письмовій формі.

Отже, долученими до справи письмовими доказами підтверджено обізнаність та схвалення відповідачем укладеного Договору про надання послуг № ВКС-1192 від 30.12.2022 року.

Суд також відхиляє доводи відповідача з приводу не отримання актів про надані послуги, оскільки у заяві про акцепт публічного договору, ФОП Слободянюк Ю.Л. погоджується з пропозицією Виконавця, що отримавши послугу зобов`язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг.

У разі відмови від підписання акту. Замовник зобов`язаний повідомити про причину відмови та подати до Виконавця обґрунтовану претензію. У разі не підписання акту приймання-передачі наданих послуг впродовж одного календарного дня з дня закінчення надання послуг і відсутності письмової обґрунтованої претензії, акт вважається таким, що підписаний обома сторонами і сторони претензій один до одного не мають (п. 2.1 Акцепту).

Щомісячну ціну послуг відповідачкою узгоджено у заяві про акцепт публічного договору.

У подальшому Замовник здійснює оплату послуг в період з 20 по 25 число поточного місяця за наступний місяць надання послуг (п. 5.4. Договору).

Отже, розмір оплати, строки її внесення та обов`язок проведення розрахунків передбачено умовами договірних відносин, виникнення грошових зобов`язань по оплаті вартості послуг виникав незалежно від отримання акту приймання-передачі наданих послуг.

З урахуванням встановлених обставин суд доходить висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг відповідачу та відсутність оплати зі сторони останнього протягом узгодженого відповідачем строку дії договору.

Доводи відповідача відносно вчинення перешкод доступу до майна не підтверджено допустимими засобами доказування.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 003,25 грн основної заборгованості за надання послуг за Договором про надання послуг № ВКС-1192 від 30.12.2022 року правомірними та обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

З приводу нарахування відсотків 3%річних та інфляційних втрат на суму основного боргу, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми інфляційних втрат та 3% річних, помилок не виявлено, тому вимоги про стягнення 97,40 грн інфляційних втрат, 60,14 грн - 3% річних, нарахованих на основну суму заборгованості з оплати за зберігання майна підлягають задоволенню.

Окрім того, судом розглянуто вимогу щодо стягнення 300,32 грн штрафу за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Ст. 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафу за несвоєчасну або неповну оплату за надані послуги у розмірі 10% визначено п. 6.7. Договору.

Тому, вимоги позову про стягнення 300,23 грн штрафу є правомірними та обґрунтованими.

При розгляді вимог позову в частині стягнення 16 616,60 грн плати за фактичний час розміщення майна, судом враховано наступне.

Зі змісту поданої відповідачкою заяви про розірвання договору встановлено його припинення з 01.11.2023 року, що також підтверджено позивачем.

Відповідачкою не надано доказів повернення майна зі зберігання до 16.04.2024 року, не заперечено отримання матеріальних цінностей її сином згідно Акту повернення матеріальних цінностей за Договором ВКС-1192, підписаного 16.04.2024 року Начальником дільниці №3 Ситніковим С.А. та ОСОБА_2

Отже, обставини перебування матеріальних цінностей ФОП Слободянюк Ю.Л. на зберіганні позивача з 01.11.2023 по 16.04.2024 року підтверджено вірогідними та не спростованими відповідачем доказами

Питання продовження зберігання матеріальних цінностей після спливу строку публічного Договору про надання послуг № ВКС-1192 від 30.12.2022 року врегульовано відповідними положеннями даного правочину.

Якщо Замовник після закінчення строку публічного Договору надання послуг не забрав товарно-матеріальні цінності та/або інше майно, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час розміщення таких товарно-матеріальних цінностей та/або іншого майна (п. 5.6 Договору).

Якщо Замовник до закінчення обумовленого Договором строку забирає майно, то він повинен відшкодувати Виконавцю збитки, коли такі виникають (п. 6.6 Договору).

У випадку не вивозу Замовником товарно-матеріальних цінностей та/ або іншого майна після закінчення строку дії Договору або дострокового вивозу Замовником товарно-матеріальних цінностей та/або іншого майна до закінчення строку дії Договору у заявлений ним строк, Замовник здійснює оплату послуг у розмірі подвійного тарифу, який був визначений при акцептуванні всіх умов Договору, за кожен день надання таких послуг по дату фактичного вивозу товарно-матеріальних цінностей та/ або іншого майна (п. 6.9 Договору).

Оскільки, дане питання врегульовано змістом договірних відносин, то суд погоджується з позицією представника відповідача про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України.

Однак, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

При цьому, якщо сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Тобто, посилання позивачем на положення ст. ст. 1212, 1214 ЦК України, не є перешкодою для застосування судом вірних норм матеріального права під час вирішення спору.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч. 1 ст. 946 ЦК України).

Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання (ч. 3 ст. 946 ЦК України).

Отже, з урахуванням змісту договірних відносин сторін, при вирішення спору підлягає застосуванню ст. 946 ЦК України.

За період з листопада 2023 по березень 2024 рр. вартість послуг зберігання становить 15 015,00 грн (3 003,00 х 5); з 01.04.2024 по 16.04.2024 - 1 601,60 грн (3003,00/30х16), загалом 16 616,60 грн.

Отже, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими.

З приводу нарахування на відповідну суму інфляційних втрат та трьох відсотків річних суд зауважує наступне.

Позивачем помилкового нараховано 538,93 грн інфляційних втрат та 332,56 грн відсотків річних, починаючи з 01.11.2023 року на усю суму заборгованості.

Оскільки за змістом положень укладеного договору обов`язок з внесення плати за зберігання виникав щоденно, остаточно сума заборгованості сформована після повернення майна.

За змістом п. 4.5.13 Договору, Замовник зобов`язаний внести плату за весь фактичний час надання послуг сприяння господарській діяльності, якщо він після закінчення строку дії Договору Замовник не забрав своє майно та/ або документацію з території Виконавця.

Аналогічний обов`язок з проведення розрахунку після повернення майна випливає з положень п.п. 5.6.-5.8. Договору.

Тому, відповідач повинна була сплати заборгованість не пізніше наступного дня після повернення матеріальних цінностей (до 17.04.2024 року); прострочення розрахунку 16 616,60 грн плати за фактичний час розміщення майна мало місце з 18.04.2024 року.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми інфляційних втрат та 3% річних, у межах періоду з 18.04.2024 по 01.07.2024 рр. (предмету позову на періоду нарахування позивачем відповідальності) судом визначено 467,46 грн (інфляційне збільшення: 16 616,60 x 1.02813200 - 16 616,60) та 102,15 (3% річних: 16 616,60 x 3 % x 75 : 366 : 100).

Тому, у задоволенні вимог позову про стягнення 71,47 інфляційних втрат та 230,41 грн - 3% річних, суд відмовляє.

Відносно вимог про стягнення 12 440,00 грн компенсації витрат за комунальні послуги. суд зазначає наступне.

Стягнення вартості послуг зі зберігання майна та відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги має відмінну правову природу та регулювання положеннями укладеного сторонами договору.

Замовник зобов`язаний серед іншого отримувати від Виконавця щомісячні Акти приймання-передачі наданих послуг та підписувати їх на умовах, визначених даним Договором; оплачувати інші послуги, надані Виконавцем на умовах, визначених у цьому Договорі (п. 4.5.1, 4.5.2 Договору).

У подальшому Замовник здійснює оплату послуг в період з 20 по 25 число поточного місяця за наступний місяць надання послуг, та компенсує Виконавцю комунальні послуги за попередній місяць, на підставі виставлених засобами електронної пошти рахунків Виконавця.

Адресою електронної пошти Виконавця для направлення рахунків є: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Адреса електронної пошти Замовника для отримання рахунків зазначається у заяві про акцепт даного Договору (п. 5.4 Договору).

Отже, положеннями публічного договору та змістом п.п. 4.5.1., 4.5.2., 5.4-5.8 не передбачено автоматичного узгодження рахунків або актів про надані комунальні послуги чи вартості їх компенсації.

Підставою для оплати рахунку є його отримання за адресою електронної пошти Виконавця: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Однак, матеріали справи не містять відповідних доказів вчинення дії позивачем з направлення відповідних рахунків у спосіб узгоджений сторонами у договоі.

Долучена до справи претензія не містить інформації про її отримання відповідачкою, відповідні відомості також не отримано судом з використання веб-сторінки АТ "Укрпошта".

Отже, матеріали справи не містять інформації про отримання рахунків на оплату компенсації спожитих послуг відповідачем, акти надання послуг, оборотно-сальдові відомості, акт звіряння розрахунків складені позивачем в односторонньому порядку, тому не підтверджують виникнення у відповідача обов`язку зі сплати 12 440,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, неправомірним також є нарахування на суму 12 440,00 грн інфляційних втрат (409,22 грн) та 3% річних в розмірі - 434,87 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Як вбачається з позовної заяви позивачем, згідно платіжної інструкції № 3815 від 15.07.2024 року, сплачено судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Сума надмірно сплаченого судового збору становить 605,60 грн та може бути повернута позивачу та підставі поданого клопотання.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог в сумі 20 647,32 грн (3 003,25 грн - основної заборгованості за надання послуг, 97,40 грн інфляційних втрат, 60,14 грн - 3% річних, 300,32 грн - штрафу (нарахованих на суму основного боргу), 16 616,60 грн плати за фактичний час розміщення майна, 467,46 грн інфляційних втрат, 102,15 - 3% річних (нарахованих за період прострочення оплати послуг зі зберігання майна після розірвання договору), суд пропорційно розподіляє судові витрати зі сплати судового збору, на підставі ст. 129 ГПК України.

Тому, на користь позивача слід стягнути 1 467,82 грн судових витрат зі сплати судового збору, з одночасним залишенням за позивачем 954,58 грн понесених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 73-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Слободянюк Юлії Леонардівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", в особі Філії "ПІВДЕННА" Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" (пров. Штабний, буд. 1, м. Одеса, 65012, код - 35123222) 3 003,25 грн - основної заборгованості за надання послуг за Договором про надання послуг №ВКС-1192 від 30.12.2022 року, 97,40 грн - інфляційних втрат, 60,14 грн - 3% річних, 300,32 грн - штрафу, 16 616,60 грн - плати за фактичний час розміщення майна, 467,46 грн інфляційних втрат, 102,15 - 3% річних, 1 467,82 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову частині вимог Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", в особі Філії "ПІВДЕННА" Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", про стягнення з Слободянюк Юлії Леонардівни 12 440,00 грн компенсації вартості спожитих послуг, 480,69 грн інфляційних втрат та 665,28 грн - 3% річних.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 954,58 грн - залишити за позивачем.

5. Примірник рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомленням про вручення поштового відправлення: позивачу - odessa_oyvt@ukr.net, представнику позивача адвокату Білому В.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , представнику відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02 грудня 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пров. Штабний, буд. 1, м. Одеса, 65012)

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )