Рішення

від 03.12.2024 по справі 910/8903/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024м. ДніпроСправа № 910/8903/24Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний 8 А»

до Міністерство оборони України

про стягнення суми боргу в розмірі 37280грн10коп, 3% річних в розмірі 2714грн97коп, інфляційних втрат в розмірі 11660грн25коп.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний 8а» звернулось до Міністерства оборони України з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 37280грн10коп, 3% річних в розмірі 2392грн78коп, інфляційних втрат в розмірі 11484грн43коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на невиконання відповідачем (співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ) обов`язку сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна.

Позивач послався на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та вказав, що протягом спірного періоду відповідач був власником семи квартир.

Позивач зазначив, що у вересні 2021року, лютому 2022року та грудні 2022року рішеннями загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний 8а» затверджувались розміри щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території:

- у розмірі 10грн. з 1м2 (рішення загальних зборів ОСББ від 16.09.2021, оформлене протоколом №2);

- у розмірі 06грн20коп з 1м2 з 01.03.2022 по 01.06.2022 та у розмірі 07грн20коп з 1м2 з 01.06.2022 по 31.12.2022 (рішення загальних зборів ОСББ від 05.02.2022, оформлене протоколом №5);

- у розмірі 07грн20коп з 1м2 на 2023 рік (рішення загальних зборів ОСББ від 10.12.2022, оформлене протоколом №6).

За розрахунками позивача суми боргу зі сплати щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період 01.09.2021 01.06.2024 становлять: 4645грн82коп, 4220грн82коп, 9446грн70коп, 3222грн, 3540грн36коп, 7629грн98коп, 4574грн42коп.

Посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 2392грн78коп, інфляційні втрати в розмірі 11484грн43коп.

Позивач повідомив про направлення на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості щодо внесків, залишену відповідачем без реагування.

Позивач повідомив, що ним понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000грн за складання та подачу позовної заяви. У разі подачі відповідачем відзиву на позовну заяву, витрати позивача на професійну правничу допомогу за складання та подачу відповіді на відзив становитимуть 2500грн. Таким чином приблизна (орієнтовна) вартість витрат на правничу допомогу дорівнює 6500грн.

Позивач просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі доказами. Справу просив розглядати без участі позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/8903/24 суд передав позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний 8а» за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області з посиланням на частину 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/8903/24 не скасована та набрала законної сили.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2024 суд залишив позов без руху та запропонував позивачу усунути недоліки

На адресу суду 27.09.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача від 27.09.2024 про збільшення позовних вимог та про усунення недоліків позову разом з розрахунками.

Згідною із заявою про збільшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 37280грн10коп, 3% річних в розмірі 2714грн97коп за загальний період 01.11.2021 01.06.2024, інфляційні втрати в розмірі 11660грн25коп за загальний період листопад 2021року травень 2024року.

Суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог. Предметом розгляду є позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 37280грн10коп, 3% річних в розмірі 2714грн97коп за загальний період 01.11.2021 01.06.2024, інфляційних втрат в розмірі 11660грн25коп за загальний період листопад 2021року травень 2024року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 суд прийняв позов, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику(повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

На адресу суду 17.10.2024 надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив відповідача про незгоду із заявленими вимогами.

Відповідач вказав, що відповідно до договору на придбання житла на умовах пайової участі від 18.12.2020 набув у власність квартири площею 66,3м2, площею 66,3м2, площею 65,5м2, площею 53,7м2, площею 53,7м2, площею 53,7м2, площею 48,9м2.

Відповідач повідомив, що житлові приміщення були розподілені на підставі ордерів і з моменту вселення фізичних осіб до вказаних житлових приміщень (квартир) припинився обов`язок відповідача сплачувати внесків співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідач зазначив, що протягом 2021-2023 років позивач не направляв рахунки та/або інші платіжні документи щодо оплати внесків співвласників та жодним чином не повідомляв про наявність такої заборгованості. Вперше позивач звернувся до відповідача з претензією від 04.06.2024 (отриманою 11.06.2024) та повідомив про наявність заборгованості зі сплати внесків у розмірі 37280грн10коп, надав платіжні реквізити для оплати. До 11.06.2024 відповідач не був обізнаний про наявність заборгованості зі сплати внесків співвласників та фактично не мав змоги її оплатити.

На адресу суду 21.10.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» відповідь позивача на відзив.

Позивач вказав про помилковість посилань відповідача на припинення його обов`язку сплачувати внесків співвласників з моменту вселення до квартир фізичних осіб.

Також позивач зазначив, що заявлена до стягнення сума боргу зі сплати внесків нарахована за період, який починається і закінчується до моменту розподілу квартир на підставі ордерів.

Позивач пояснив, що власник звільняється від сплати внесків співвласників лише в двох випадках:

- якщо в договорі оренди, укладеному між орендодавцем (власником) та орендарем, зазначено, що внески співвласників сплачуються орендарем;

- якщо державне майно перебуває на балансі та управління іншої юридичної особи, якій власник передав це майно (балансоутримувача).

У всіх інших випадках, в тому числі, у разі несплати наймачами внесків співвласників, обов`язок зі сплати боргу виникає виключно у власника.

Позивач стверджував, що обов`язок відповідача зі сплати внесків виник з моменту затвердження загальними зборами ОСББ розміру внесків та моменту виникнення у відповідача права власності в даному будинку. На момент реєстрації права власності вже існувало рішення співвласників про затвердження розміру внеску. З огляду на статті 382, 385 Цивільного кодексу України відповідач (як власник майна) повинен був самостійно поцікавитися - хто здійснює управління спільним майном будинку та розміром внесків на його утримання.

Позивач вказав про правомірне нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки зобов`язання зі сплати внесків виникло у відповідача із затвердження 16.09.2021 загальними зборами співвласників відповідного розміру щомісячних внесків.

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, у зв`язку з цим, справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.07.2021 був внесений запис про проведення державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний 8А» (далі Об`єднання співвласників).

Згідно з пунктами 1-3 розділу ІІ Статуту Об`єднання співвласників, затвердженого протоколом №1 від 15.07.2021 установчих зборів Об`єднання співвласників, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Завданням та предметом діяльності об`єднання є - забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Пунктом 2 розділу ІV Статуту Об`єднання співвласників, затвердженого протоколом №1 від 15.07.2021 установчих зборів Об`єднання співвласників, встановлено, що сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири(квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства і Статуту, та у разі зміни законодавства, нормативних актів, цін, тарифів, відповідно до рішень державних органів та органів самоврядування та таке інше, корегуються згідно з цими змінами.

Загальні збори об`єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна, на суму боргу.

Аналогічні положення містяться в пунктах 1-3 розділу ІІ, пункті 2 розділу ІV Статуту Об`єднання співвласників (в редакції, затвердженій протоколом №6 від 10.12.2022 загальних зборів Об`єднання співвласників).

Згідно з матеріалами справи рішеннями загальних зборів Об`єднання співвласників були затверджені розміри щомісячних внесків і платежів співвласників на утримання та управління багатоквартирним будинком:

1) від 16.09.2021, оформленого протоколом №2, в розмірі 10грн за 1м2 з 01.09.2021 по 01.03.2022;

2) від 05.02.2022, оформленого протоколом №5:

- з 01.03.2022 по 01.06.2022 (включно) в розмірі 6грн20коп за 1м2 для квартир і нежитлових приміщень;

- 01.06.2022 по 31.12.2022 (включно) в розмірі 6грн20коп за 1м2 нежитлових приміщень;

- з 01.06.2022 по 31.12.2022 (включно) в розмірі 7грн20коп за 1м2 для квартир;

3) від 10.12.2022, оформленого протоколом №6, в розмірі 6грн20коп для нежитлових приміщень, в розмірі 7грн20коп для квартир на 2023 рік.

Докази скасування або визнання недійсними перелічених рішень загальних зборів Об`єднання співвласників в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач виступав власником спірних квартир:

площею 66,3м2 за період з 25.03.2021 по 28.05.2024 (далі квартира АДРЕСА_1 );

площею 66,3м2 за період з 25.03.2021 по 02.05.2024 (далі квартира АДРЕСА_2 );

площею 65,5м2 за період з 25.03.2021 по 01.05.20024 (далі квартира АДРЕСА_3 );

площею 53,7м2 з 25.03.2021 (далі квартира АДРЕСА_4 );

площею 53,7м2 за період з 25.03.2021 по 29.11.2023 (далі квартира АДРЕСА_5 );

площею 53,7м2 з 25.03.2021 (далі квартира АДРЕСА_6 );

площею 48,9м2 за період з 25.03.2021 по 28.05.2024 (далі квартира АДРЕСА_7 ).

Звертаючись до суду з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 37280грн10коп за період з вересня 2021року по липень 2023року, позивач зазначив про існування невиконаних відповідачем зобов`язань зі сплати внесків співвласників щодо перелічених у позові квартир. Так, позивач вказав на наявність сум боргу зі сплати внесків

- в розмірі 7629грн98коп з вересня 2021 року по жовтень 2022 року щодо квартири АДРЕСА_1 ;

- в розмірі 4645грн82коп з вересня 2021 року по квітень 2022 року щодо квартири АДРЕСА_2 ;

- в розмірі 4574грн42коп з вересня 2021 року по березень 2022 року щодо квартири АДРЕСА_3 ;

- в розмірі 9446грн70коп з вересня 2021 року по липень 2023 року щодо квартири АДРЕСА_4 ;

- в розмірі 3222грн з вересня 2021 року по лютий 2022 року щодо квартири АДРЕСА_5 ;

- в розмірі 4220грн82коп з вересня 2021 року по травень 2022 року щодо квартири АДРЕСА_6 ;

- в розмірі 3540грн36коп з вересня 2021 року по квітень 2022 року щодо квартири АДРЕСА_7 .

Предметом доказування є обставини, пов`язані з виконанням/невиконанням відповідачем як співвласником багатоквартирного будинку свого обов`язку щодо повної та своєчасної оплати внесків на утримання цього будинку та його прибудинкової території.

Правовідносини сторін у цій справі виникли у зв`язку з функціонуванням об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та виконанням обов`язків щодо спільного утримання такого будинку.

Зазначені правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII.

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Статтею 322 Цивільного кодексу України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов`язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верхового Суду від 22.02.2018 у справі №910/11312/17.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII та статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII спільне майно багатоквартирного будинку це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ встановлено, що об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ визначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі статтями 4, 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

У статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ вказано, що співвласник, зокрема, зобов`язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ встановлено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, у т.ч. вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Згідно зі статтями 13, 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів, а у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Статтею 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII передбачено, що співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Наведені норми кореспондуються з положеннями ст. 322 Цивільного кодексу України про обов`язок власника утримувати майно, що йому належить.

Таким чином на відповідача як власника квартир у будинку був покладений обов`язок виконувати рішення загальних зборів Об`єднання співвласників та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі щодо перелічених позивачем квартир.

Щодо доводів відповідача про припинення його обов`язку сплачувати внески співвласників внаслідок розподілу спірних квартир між фізичними особами, суд зазначає наступне.

Протягом спірних періодів відповідач виступав власником спірних квартир. З огляду на визначені позивачем періоди нарахування, позивач заявив до стягнення суми боргу зі сплати внесків співвласників до моменту вселення фізичних осіб до квартир.

Водночас при розрахунку сум боргу зі сплати внесків за квартирами АДРЕСА_8 , 3 позивач використав помилкові площі квартир: 69,1м2 замість 66,3м2 (квартира АДРЕСА_1 ), 69,1м2 замість 66,3м2 (квартира АДРЕСА_2 ), 69,1м2 замість 65,5м2 (квартира АДРЕСА_3 ).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

У постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №922/3087/17 викладено правову позицію - якщо загальні збори ОСББ не визначили порядку й строків сплати внесків, терміном їх сплати, за відсутності інших вказівок, є останнє число місяця (якщо внески були встановлені загальними зборами як щомісячні).

При цьому обов`язок відповідача з утримання належного йому майна виник незалежно від обставин звернення до нього позивача з пропозиціями щодо оплати зазначених послуг чи укладення договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.02.20218 у справі №910/11312/17.

За розрахунками суду (з урахуванням тарифів, встановлених рішеннями загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників, та загальних площ квартир) загальна сума боргу зі сплати внесків за спірними квартирами дорівнює 36518грн18коп та складається з сум:

- в розмірі 7309грн10коп з вересня 2021року по жовтень 2022року щодо квартири АДРЕСА_1 ;

- в розмірі 4443грн10коп з вересня 2021року по квітень 2022року щодо квартири АДРЕСА_2 ;

- в розмірі 4336грн10коп з вересня 2021року по березень 2022року щодо квартири АДРЕСА_3 ;

- в розмірі 9446грн70коп з вересня 2021року по липень 2023року щодо квартири АДРЕСА_4 ;

- в розмірі 3222грн з вересня 2021року по лютий 2022року щодо квартири АДРЕСА_5 ;

- в розмірі 4220грн82коп з вересня 2021 року по травень 2022 року щодо квартири АДРЕСА_6 ;

- в розмірі 3540грн36коп з вересня 2021 року по квітень 2022 року щодо квартири АДРЕСА_7 .

Строк виконання зобов`язань зі сплати сум внесків є таким, що настав.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 36518грн18коп, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

У задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 761грн92коп слід відмовити.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 2714грн97коп за загальний період 01.11.2021 01.06.2024, інфляційні втрати в розмірі 11660грн25коп за загальний період листопад 2021року травень 2024року.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок 3%річних. Оскільки позивач використав неправильні показники площі квартир АДРЕСА_9 при розрахунку сум боргу зі сплати внесків, обґрунтований розмір 3% річних за порушення строку оплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території становить 2335грн20коп з 01.11.2021 по 01.06.2024 та складається з сум: в розмірі 457грн53коп щодо квартири АДРЕСА_1 ; в розмірі 312грн16коп щодо квартири АДРЕСА_2 ; в розмірі 305грн20коп щодо квартири АДРЕСА_3 ; в розмірі 495грн12коп щодо квартири АДРЕСА_4 ; в розмірі 229грн51коп щодо квартири АДРЕСА_5 ; в розмірі 289грн50коп щодо квартири АДРЕСА_10 .

У задоволенні позовних вимог про стягнення 3%річних у сумі 379грн77коп слід відмовити.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок інфляційних втрат. Оскільки позивач використав неправильні показники площі квартир АДРЕСА_8 , АДРЕСА_3 при розрахунку сум боргу зі сплати внесків, обґрунтований розмір інфляційних втрат за порушення строку оплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території становить 9788грн47коп з листопада 2021 року по травень 2024 року та складається з сум: в розмірі 1820грн11коп щодо квартири АДРЕСА_1 ; в розмірі 1441грн16коп щодо квартири АДРЕСА_2 ; в розмірі 1413грн54коп щодо квартири АДРЕСА_3 ; в розмірі 1641грн23коп щодо квартири АДРЕСА_4 ; в розмірі 1084грн32коп щодо квартири АДРЕСА_5 ; в розмірі 1274грн66коп щодо квартири АДРЕСА_6 ; в розмірі 1113грн45коп щодо квартири 7.

У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 1871грн78коп слід відмовити.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог суд розподіляє витрати позивача зі сплати судового збору між сторонами пропорційно задоволених вимог та покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2846грн32коп.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6500грн.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем надані: ордери серії АЕ №1301688, АЕ№1320864; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ДП№3024 від 22.01.2016; договір про надання професійної правничої допомоги №01/24 від 21.05.2024; платіжні інструкції №278 від 23.05.2024 на суму 4000грн та №323 від 18.10.2024 на суму 2500грн.

Представництво інтересів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний 8а» у справі здійснювалось адвокатом Патикою А.В.

Між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний 8а» (далі замовник) та Адвокатським об`єднанням «Погрібної Ольги та Патики Андрія» (далі виконавець) був укладений договір про надання професійної правничої допомоги №01/24 від 21.05.2024 (далі договір №01/24 від 21.05.2024).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору №01/24 від 21.05.2024 сторони узгодили, що під професійною правничою допомогою розуміють надання адвокатами Адвокатського об`єднання «Погрібної Ольги та Патики Андрія» - Погрібною Ольгою Андріївною та/або Патикою Андрієм Володимировичем представництва/захисту замовника в судових, правоохоронних та інших органах.

Замовник уповноважує виконавця знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень, постанов, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, складати та підписувати від імені замовника будь-які заяви чи документи, в тому числі позовні заяви, заперечення, відзиви, клопотання тощо, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом, без обмежень.

Згідно з пунктом 3.1 договору №01/24 від 21.05.2024 вартість послуг (гонорар): надання юридичної консультації - 1000грн; підготовка та подача адвокатського запиту 1000грн; ознайомлення з матеріалами справи в суді 1000грн; складання та подача позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника 4000грн; складання та подача позовної заяви -5000грн; підготовка та подача відзиву 5000грн; підготовка та подача відповіді на відзив 2500грн; підготовка та подача заперечення на відповідь на відзив 2500грн; підготовка та участь в судовому засіданні у суді першої інстанції 1200грн; підготовка та участь в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції 1500грн; підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу 5000грн; складання та подача апеляційної скарги 6000грн.

У позові позивач повідомляв про надання правничої допомоги зі складання та подачі позову вартістю 4000грн та визначав, що вартість правничої допомоги з надання відповіді на відзив становитиме 2500грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вказано, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічна права позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін(див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, Верховний Суд дійшов висновків, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд вирішує питання щодо розподілу витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 6110грн.

Врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; враховуючи кількість виготовлених представником позивача документів та їх зміст, суд дійшов до висновку не розподіляти витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 1100грн. Суд покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5000грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу залишається на позивачеві.

Керуючись нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII, Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ, статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний 8 А» до Міністерства оборони України про стягнення суми боргу в розмірі 37280грн10коп, 3% річних в розмірі 2714грн97коп, інфляційних втрат в розмірі 11660грн25коп задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України (Ідентифікаційний код 00034022; місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр. Повітряних сил України, 6) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний 8 А» (Ідентифікаційний код 44340996; місцезнаходження: 49080, м. Дніпро, вул. Бєляєва, 8А) суму боргу в розмірі 36518грн18коп, 3% річних в розмірі 2335грн20коп, інфляційні втрати у сумі 9788грн47коп, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2846грн32коп та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу в розмірі 761грн92коп, 3% річних в розмірі 379грн77коп, інфляційних втрат в розмірі 1871грн78коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова