Ухвала

від 28.11.2024 по справі 908/2002/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/136/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.11.2024 Справа № 908/2002/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши заяву Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2024 у справі № 908/2002/24

за позовом Акціонерного товариства Харківський науково дослідний та проектно - конструкторський інститут Енергопроект, 61005, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 10/12

до відповідача Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3

про стягнення коштів

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Барчук А.В., адвокат, ордер АХ № 1209056 від 15.09.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Левченко О.О., самопредставництво, Витяг з ЄДР від 16.01.2024 (в режимі відеоконференції);

установив

14.11.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2024 у справі № 908/2002/24.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.11.2024, вказану вище заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду 19.11.2024 прийнято заяву до розгляду. Розгляд заяви призначено на 28.11.2024.

Ухвалою суду від 25.11.2024 задоволено заяву представника позивача Акціонерного товариства Харківський науково дослідний та проектно - конструкторський інститут Енергопроект, адвоката Барчук Алєсі Вікторівни про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 908/2002/24.

Ухвалою суду від 25.11.2024 задоволено заяву представника відповідача - Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, ОСОБА_1 про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 908/2002/24.

Заява про відстрочення виконання судового рішення обґрунтована тим, що внаслідок військової агресії з боку російської федерації та введення воєнного стану в Україні, відповідачем на теперішній час втрачено частину виробничих потужностей, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Від початку військової агресії та окупації м. Енергодар Запорізької області та Запорізької атомної електричної станції, що знаходиться на його території, відповідач продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ВП ЗАЕС, не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. За період 2022 року відповідачем отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень. За перше півріччя 2023 року «відповідачем отримані збитки в розмірі 9 048 641 тис. грн. За 2023 року «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 11 256 369 тис. грн. За півріччя 2024 року «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 7 434 361 тис. грн. У зв`язку зі складною ситуацією на ринку електричної енергії, зокрема, в зв`язку зі зниженням рівня оплати електричної енергії, дефіцитом коштів за відпущену електроенергію, нерегулярністю та не в повному обсязі розрахунків з відповідачем, тривалим перебуванням ВП ЗАЕС в умовах тимчасової окупації, перебоями постачання електроенергії, відповідач позбавлений можливості виконати зобов`язання в частині оплати стягнутої рішенням суду суми заборгованості, яке залишено апеляційною інстанцією без змін. В якості додаткових істотних обставин, які ускладнюють виконання рішення у справі, відповідач вказує те, що правовідносин сторін за договором нерозривно пов`язані з об`єктами Запорізької АЕС. Згідно з положенням про філію ВП ЗАЕС Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, Філія здійснює свою діяльність на підставі розроблених нею і затверджених в установленому порядку поточних і перспективних планів. Фінансування філії здійснюється на підставі затвердженого фінансового плану, Бюджету та кошторису витрат АТ НАЕК Енергоатом. Отже видатки за боргами Запорізької АЕС були заплановані саме в бюджеті цієї філії (відокремленого підрозділу). Формування бюджету на наступний рік відбувається у грудні року, що передує бюджетному року. Відповідно видатки інших філій (відокремлених підрозділів), а також дирекції АТ НАЕК Енергоатом (головного офісу), були заплановані заздалегідь і не враховували можливості здійснення розрахунків за інші відокремлені підрозділи. Крім того, у відповідача завжди повинні бути фінансові ресурси для негайних закупівель електротехнічного обладнання, яке здійснює генерацію та передачу електричної енергії для потреб країни, дизельного палива для ліквідації наслідків відмов обладнання, в тому числі з причин збройної агресії рф. Закупівля необхідного обладнання забезпечує стабільну генерацію електричної енергії і втрата можливості придбати кожну з наведених позицій створює ризики для функціонування виробничих підрозділів АТ НАЕК Енергоатом.

24.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на заяву, в якому зазначає, що звернення із відповідною заявою до суду є підтвердженням відсутності наміру у відповідача добровільного виконання судового рішення. Так, відповідач не позбавлений можливості використати інші процесуальні механізми для врегулювання наявного спору (звернення щодо реструктуризації, розстрочення тощо). Але таких звернень, прохань, пропозицій від відповідача не надходило. Факти часткового виконання виконавчих документів відсутні. Разом з тим, станом на дату розгляду відповідної заяви діє норма закону про зупинення у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у провадженнях, за якими боржником є АТ НАЕК Енергоатом, а саме: п. 102 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження. Отже і без вирішення судом питання щодо наявності чи відсутності підстав для відстрочення виконання судового рішення, судове рішення не буде виконуватись фактично. Крым того, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб. Тобто, до 08 лютого 2025 року (05:30) будь-які виконавчі дії з виконання виконавчих документів у цій справі вчинятися не будуть, у зв`язку із наявною забороною, передбаченою законом. Відповідач не вказує у своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду про те, що за надані послуги відповідач мав розрахуватись ще у лютому 2022 року. Через вимушене звернення з позовом до суду, відповідач вже і так отримав відстрочення виконання грошових зобов`язань перед позивачем більш, аніж на 2 роки, тож, додатковий строк, про який просить відповідач, є надто тривалою затримкою, що завдає невиправданої шкоди позивачу. Боржник визначає максимально можливий строк для відстрочення виконання судового рішення, при цьому жодним чином не обґрунтовує ці строки. Не зазначає, чому саме такі строки він вважає достатніми, яким чином відповідне судове рішення буде виконуватися у подальшому. Фактично боржник посилається на обставини, які вже існували на час виникнення грошових зобов`язань, існують тривалий час, і не зазначає жодних обставин, які можуть виникнути до жовтня 2025 року, та які сприятимуть повному виконанню судового рішення. Крім того, наведені боржником обставини вже враховані під час винесення наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 № 95, яким Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Судове засіданні 28.11.2024 відбувалося в режимі конференції та технічна фіксація здійснювалася за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача заперечив проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення з підстав зазначених у відзиві від 24.11.2024.

Представник відповідача (заявника) вимоги заяви про відстрочення виконання судового рішення строком на 1 рік підтримала в повному обсязі, просить суд задовольнити.

У судому засіданні 28.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи 908/2002/24 та заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2024 у справі № 908/2002/24, суд установив наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.10.2024 позовні вимоги Акціонерного товариства Харківський науково дослідний та проектно - конструкторський інститут Енергопроект до відповідача Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення заборгованості за договором № 11039/21/19-121-08-21-10988 від 14.12.2021 в розмірі 810 572,16 грн, з яких: сума основного боргу за актом № 1 від 29.12.2021 в розмірі 556 390,00 грн, 3 % річних за період прострочення з 01.03.2022 по 20.07.2024 включно в розмірі 42 984,57 грн, інфляційні нарахування за період прострочення з 01.03.2022 по червень 2024 в розмірі 211 197,59 грн, задоволено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії - Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція на користь Акціонерного товариства Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект основний борг в сумі 556 390,00 грн, 3 % річних в сумі 42 984,57 грн, інфляційні витрати в сумі 211 197,59 грн; судовий збір у розмірі 9726,87 грн; вартість послуг професійної правничої допомоги в сумі 9000,00 грн (дев`ять тисяч гривень 00 коп.).

18.11.2024 на виконання судового рішення видано відповідні накази.

Відповідач просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2024 по справі №908/2002/24 до 17.10.2025.

Розглянувши зазначену заяву, господарський суд дійшов до висновку, що заява відповідача про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/2002/24 не підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Стаття 1291 Конституції України та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Разом з тим, за приписами ч. ч. 1-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відстрочення виконання судового рішення, що набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, у свою чергу, має сприяти реальному його виконанню на користь стягувача та в найкоротший термін.

Вирішуючи питання відстрочення виконання судового рішення суд має оцінити надані заявником докази на предмет того, що запропонований ним строк відстрочення дійсно сприятиме виконанню судового рішення, буде ефективним та не призведе до безпідставного затягування виконання рішення суду.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду заявник посилається на втрату виробничих потужностей, спричинених військової агресією російської федерації, що забезпечували половину його доходу від реалізації електроенергії, що вплинуло негативно на його фінансовий стан.

Спірні правовідносини між позивачем і відповідачем виникли ще до введення воєнного стану, оскільки договір, за яким виникла заборгованість, за № 11039/21/19-121-08-21-10988 було укладено сторонами 10.11.2021.

Війна, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Суд зазначає, що введення на території України режиму воєнного стану є загальновідомою обставиною.

Посилання на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 є безпідставним, оскільки вказаний лист адресований Всім, кого це стосується, тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні, а також його не можливо вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону Про торгово-промислові палати в Україні.

Позивач у справі (стягувач за наказом) не перебуває в кращому економічному становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі обставини, стосуються обох сторін договору.

Щодо посилань відповідача на складне фінансове становище, то складний фінансовий стан підприємства не є беззаперечною підставою для надання відстрочки виконання рішення. Неможливість виплати за судовим рішенням відповідачем має доводитися в загальному порядку.

Але у будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Частина 2 статті 617 ЦК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Крім того, не вважаються такими, що звільняють від відповідальності, випадками, зокрема, недотримання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Це так звані фактори звичайного комерційного ризику, які не можуть бути підставою для звільнення від обов`язку виконати договір.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

При цьому, суд враховує те, що невиконання рішення суду боржником ставить у невигідне фінансове становище стягувача, оскільки останній фактично не отримує кошти, що позбавляє його права користуватися останніми за відсутності будь-якої неправомірної поведінки з боку стягувача, що є порушенням принципу справедливості та добросовісності господарських взаємовідносин.

На день розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду відсутні докази виконання відповідачем рішення суду від 17.10.2024 добровільно хоча б в певній частині.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду заявник посилається на звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік, звіт про фінансові результати за півріччя 2023 рік, звіт про фінансові результати за 2023 рік, звіт про фінансові результати за півріччя 2024 рік.

Заявляючи вимоги про відстрочення виконання рішення суду у справі до 17.10.2025, відповідач не надав належних доказів того, що за запропонований ним строк відстрочення дійсно сприятиме виконанню судового рішення, буде ефективним та не призведе до безпідставного затягування виконання рішення суду.

Посилання відповідач на те, що видатки за укладеним з позивачем договором, були заплановані в бюджеті саме філії ВП Запорізька АЕС, документально не були підтверджені.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

Стаття 96 ЦК України передбачає покладання відповідальності за зобов`язаннями саме на юридичну особу, а не філію.

Отже, у будь-якому випадку АТ НАЕК Енергоатом в силу прямих вказівок законодавства несе відповідальність за зобов`язаннями своїх філії, у т.ч. ВП Запорізька АЕС.

Судом також враховано, що Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і наразі триває.

Відповідно до абз. 12 пункту 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного згідно з Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Процедуру визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, встановлено Порядком визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101 (надалі - Порядок).

Пунктом 9 Порядку передбачено, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (далі Мінстратегпром) розглядає пакет документів та приймає рішення про включення або про відмову у включенні підприємства до переліку, про що видається відповідний наказ.

Наказом Мінстратегпрому від 02.08.2024 № 95 Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) включено до переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101.

Таким чином, на підставі абз. 12 п. 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження вчинення виконавчих дій у всіх виконавчих провадженнях, за якими боржником є Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом підлягає зупиненню на період дії воєнного стану в Україні.

Отже наразі примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2024 у справі № 908/2002/24 неможливе в силу приписів абз. 12 п. 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд вважає, що відповідачем не подано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що є підставою для відстрочки виконання рішення суду у справі на один рік.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

У задоволенні заяви Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2024 у справі № 908/2002/24, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалу підписано 04.12.2024.

Суддя І. С. Горохов