Рішення

від 28.11.2024 по справі 910/2800/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2024Справа № 910/2800/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Фермерського господарства "Віра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал"

про визнання недійсними договорів та зобов`язання передати майно

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Стрикаль С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "Віра" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал", в якому просить суд:

визнати недійсним договір купівлі-продажу №1803/21/1303 від 18.03.2021, укладений між Фермерським господарством "Віра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал";

визнати недійсним договір фінансового лізингу №180321/фл-1303 від 18.03.2021, укладений між Фермерським господарством "Віра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал";

витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" на користь Фермерського господарства "Віра" наступне майно: а) Жатка для збирання зернових (H00630R725200) 2008 року випуску; б) Жатка для збирання кукурудзи (2012012759) 2012 року випуску; в) Жатка для збирання соняшнику (20161903) 2016 року випуску; г) Комбайн зернозбиральний (H09770S725910) 2008 року випуску; д) Трактор Колісний (Z8RZ02378) 2008 року випуску; е) Сівалка механічна (31071396) 2007 року випуску; є) Візок для транспортування жатки (6LB49868) 2006 року випуску.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2800/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 04.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Віра" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.04.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у задоволенні позову Фермерського господарства "Віра" відмовлено повністю.

10.05.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2800/24 призначено на 30.05.2024.

27.05.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від 25.05.2024 про зменшення розміру судових витрат.

29.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 про витребування матеріалів справи №910/2800/24 у зв`язку з оскарженням рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 зупинено провадження у справі №910/2800/24 щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" про ухвалення додаткового рішення до повернення матеріалів зазначеної справи до Господарського суду міста Києва.

Супровідним листом від 12.06.2024 №910/2800/24/3297/24 матеріали справи були направленні до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Віра" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08 травня 2024 року - без змін.

18.11.2024 через відділ діловодства суду від Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/2800/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 поновлено провадження у справі №910/2800/24 щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" про ухвалення додаткового рішення, призначено судове засідання у справі №910/2800/24 на 28.11.2024.

27.11.2024 через систему "Електронний суд" від Фермерського господарства "Віра" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач просить суд відмовити ТОВ "Еска Капітал" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Також у своїх запереченнях позивач просить суд розгляд заяви ТОВ "Еска Капітал" про ухвалення додаткового рішення проводити без участі представника позивача.

Представник позивача у судове засідання 28.11.2024 не прибув. У запереченнях позивач просив суд розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проводити без участі представника позивача.

Присутній у судовому засіданні 28.11.2024 представник відповідача заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" про ухвалення додаткового рішення, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно із ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у цьому випадку - витрати на правову допомогу) у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

У відзиві на позов відповідач заявив до стягнення з позивача 40000,00 грн витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідач до відзиву на позов подав договір про надання правничої допомоги від 01.03.2024 № 01/03-2024 та додаток № 2 до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2024 №01/03-2024.

Повноваження адвоката Степанського С.О. підтверджувалися ордером Серії АІ №1539313 від 12.03.2024, виданий Адвокатським об`єднанням "С.А.П. та Партнери" на надання правової допомоги ТОВ "Еска Капітал".

Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).

Відповідно до умов укладеного між ТОВ "Еска Капітал" та Адвокатським об`єднанням "С.А.П. та Партнери" договором про надання правничої допомоги від 01.03.2024 № 01/03-2024, замовлення ТОВ "Еска Капітал" може бути надано письмово та оформлено у формі листа або додатку до договору; вартість послуг Адвокатського об`єднання, умови оплати та відшкодування витрат згідно із умов договору, погоджені сторонами, закріплюються у додатках до договору (п.1.2., п. 3.1. договору).

У додатку № 2 від 14.03.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2024 №01/03-2024 сторонами погоджено, що ТОВ "Еска Капітал" доручає Адвокатському об`єднанню "С.А.П. та Партнери" представництва та захист інтересів клієнта у справі №910/2800/24 за позовом ФГ "Віра" до ТОВ "Еска Капітал" про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та фінансового лізингу від 18.03.2021 та витребування з ТОВ "Еска Капітал" на користь ФГ "Віра" наступне майно: а) Жатка для збирання зернових (H00630R725200) 2008 року випуску; б) Жатка для збирання кукурудзи (2012012759) 2012 року випуску; в) Жатка для збирання соняшнику (20161903) 2016 року випуску; г) Комбайн зернозбиральний (H09770S725910) 2008 року випуску; д) Трактор Колісний (Z8RZ02378) 2008 року випуску; е) Сівалка механічна (31071396) 2007 року випуску; є) Візок для транспортування жатки (6LB49868) 2006 року випуску (п.1).

У п.2 додатку № 2 до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2024 №01/03-2024 вартість послуг Адвокатського об`єднання за представництво інтересів ТОВ "Еска Капітал" у цій справі в Господарському суді міста Києва складає 40000,00 грн.

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач подав заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких просить суд відмовити ТОВ "Еска Капітал" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення повністю. На обґрунтування заперечень позивач посилається на таке:

відповідач не надав попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

пунктом 4 додатку №2 до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2024 №01/03-2024 передбачено, що вартість послуг Адвокатського об`єднання, зазначена в пунктах 2, 3 цього додатку підлягає сплаті клієнтом протягом 3-х робочих днів після проголошення повного тексту рішення господарського суду, однак докази здійснення оплати витрат на правову допомогу відсутні;

в матеріалах справи відсутній будь-який інший документ, оформлений належним чином, який би надавав повноваження Степанському С.О. укладати вчиняти правочини в інтересах та від імені Адвокатського об`єднання "С.А.П. та Партнери", а також про те, що йому доручено від імені Адвокатського об`єднання надавати правничу допомогу ТОВ "Еска Капітал". Відповідач зазначає, що згідно із відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у складі цього Адвокатського об`єднання відсутні відомості про такого зареєстрованого Адвокатського об`єднання як Степанський Сергій Олександрович.

Також у заяві від 25.05.2024 позивач просив зменшити витрати на правову допомогу до 5000,00 грн.

Дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження понесених адвокатських витрат та оцінивши аргументи позивача наведені в заперечення заявлених ТОВ "Еска Капітал" до відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

У цьому контексті Суд також враховує, що у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 наведено такі висновки:

"… У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи".

"Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу".

"У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами 5 - 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Керуючись нормами статті 129 ГПК України, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 922/1341/23.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" за заявою №58442/00 щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

При цьому суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Оцінивши докази, додані до заяви про стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, з огляду на таке:

- предметом позову у цій справі було визнання недійсними договору купівлі-продажу №1803/21/1303 від 18.03.2021 та договору фінансового лізингу №180321/фл-1303 від 18.03.2021, а також застосування наслідки недійсності правочину, оскільки оскаржувані договори укладені з перевищенням повноважень та за відсутності наступного схвалення цих договорів. Судова практика щодо відповідної категорії справ не потребувала детального вивчення та аналізу;

- спірні правовідносини не потребують вивчення та застосування спеціальних законів та підзаконних актів;

- обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом відповідача, є незначним.

Отже, зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, з огляду на обсяг наданих адвокатом послуг, оцінюючи фактичні витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, суд вважає, що обґрунтованими, співмірними, доцільними та такими відповідають критерію розумності є витрати на правову допомогу у сумі 28000,00 грн.

З приводу заперечень позивача щодо відсутності попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, то суд зазначає таке.

Застосування відповідних положень ст.124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту ч.2 ст.124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 18.01.2022 у справі №910/2679/21, від 21.06.2022 у cправі №908/574/20, від 29.09.2022 у справі №910/3055/20.

В той же час, відповідач у першій заяві по суті завив про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 40000,00 грн та надав докази на підтвердження таких витрат, а саме: договір про надання правничої допомоги від 01.03.2024 № 01/03-2024 та додаток № 2 до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2024 №01/03-2024.

Відтак, позивач у справі був обізнаний із сумою судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом справи та відповідно мав можливість висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. Обставин, які б заводили позивачу належним чином висловити свої заперечення позивачем не наведено.

За таких обставин, відсутні підстави для відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу з огляду на те, що відповідач не зазначив попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Суд відхиляє посилання позивача на відсутність доказів оплати відповідачем витрат на правову допомогу, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказану правову позицію висловлено у постанові від 03.10.2019 об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19.

Щодо доводів позивача про відсутність у підписанта договору про надання правничої допомоги повноважень на укладення договору від імені Адвокатського об`єднання, то суд зазначає таке.

Договір про надання правничої допомоги від 01.03.2024 № 01/03-2024 від імені Адвокатського об`єднання "С.А.П. та Партнери" було укладено Степанським С.О. на підставі Статуту. Ордер Серії АІ №1539313 від 12.03.2024 на надання правової допомоги ТОВ "Еска Капітал" виданий Адвокатським об`єднання "С.А.П. та Партнери".

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (ч.1).

Згідно із ч.5, 6 ст.15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правничої допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання.

Адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об`єднання зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Разом з тим стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Отже, з огляду на положення ст.15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи законодавчо встановлену презумцію правочину, оскільки сторони правочину не заперечили наявність повноважень в особи, які підписала договір від імені Адвокатського об`єднання "С.А.П. та Партнери", суд відхиляє заперечення позивача в цій частині.

Отже, в силу приписів ч.4 ст.129 ГПК України за рахунок Фермерського господарства "Віра" підлягають відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "Еска Капітал" визнані судом обґрунтованими витрати позивача на професійну правничу допомогу, а саме в розмірі 28000,00 грн.

Керуючись ст.ст.123, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Віра" (26041, Кіровоградська область, Новомиргородський район, село Мар`ївка, ідентифікаційний код 31446456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" (03067, місто Київ, вулиця Машинобудівна, будинок 50а, ідентифікаційний код 36258745) витрати на правову допомогу у сумі 28000,00 грн.

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 04.12.2024.

Суддя С.О. Турчин