ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/440/24 (922/3821/24)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державна екологічна інспекція у Харківській області до Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод" про стягнення коштів в межах справи №922/440/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" 21620,50 грн шкоди заподіяної держави внаслідок порушення природоохороннього законодавства.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 28.10.2024 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи №922/440/24 (922/3821/24) та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд встановив, що позов відповідає процесуальним вимогам ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд на підставі ст.176 Господарського процесуального кодексу України приймає її до розгляду і відкриває провадження у справі.
При цьому, суд зазначає наступне.
В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/440/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод", яка розглядається суддею Прохоровим С.А.
Ухвалою суду від 29.04.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод", код ЄДРПОУ 00223243. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника.
Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора № 1802 від 22.06.2017 року).
29.04.2024 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Судової влади України (Вищого господарського суду України) про відкриття справи про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства Харківський верстатобудівний завод (код ЄДРПОУ 00223243).
За приписами ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
При цьому, позовні заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
В своїй позовній заяві Державна екологічна інспекція у Харківській області просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі № 922/440/24 (922/3821/24) в межах справи № 922/440/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.
Від арбітражного керуючого також не надходило пояснень щодо заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.
Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державною екологічною інспекцією у Харківській області (надалі - Інспекція) з метою виконання плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік затвердженого наказом Держекоінспекції від 27.11.2020 № 454, щодо проведення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства Приватним акціонерним товариством «Харківський верстатобудівний завод» далі - ПАТ «Харківський верстатобудівний завод», керуючись ст. ст. 4, 5,7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з метою реалізації повноважень визначених Положенням про територіальні органи Держекоінспекції, затвердженим наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 року № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633, відповідно до наказу від 12.10.2021 року за № 958/12-01 та направлення №958/12-01/04-04 від 12.10.2021, в термін з 18 по 23, з 25 по 28 жовтня 2021 року проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні господарської діяльності ПАТ «Харківський верстатобудівний завод» (далі - Відповідач).
Перевіркою встановлено, що Відповідачем був отриманий дозвіл від 13.10.2021р. № UA63120270010158723-6307 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, в тому числі, джерелом викиду № 3 (апарат плазмової різки Tesla Weld CUT 40).
Попереднім дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 10.09.2020р. № 6310138200-5793 викиди забруднюючих речовин від апарату плазмової різки Tesla Weld CUT 40 не передбачались.
Таким чином, в ході перевірки було встановлено, що до 12.10.2021р. (включно) ПАТ «ХАРВЕРСТ» здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від апарату плазмової різки Tesla Weld CUT 40 без відповідного дозволу.
Вищевказане порушення було зафіксовано актом перевірки №958/12-01/04-04 від 28.10.2021 року, який отриманий особисто технічним директором підприємства Зайцевим В.О. та підписаний без зауважень.
Таким чином Відповідач фактично погодився із виявленими під час перевірки порушеннями та визнав свою вину.
З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства на адресу керівника ПАТ «Харківський верстатобудівний завод» направлено для виконання припис від 03.22.2021 року №67/04- 04, який також отримано ОСОБА_1 та підписано без зауважень.
На виконання п.1 припису від 03.11.2021 №67/04-04 Відповідачем листом від 19.11.2021 року №1113 до Інспекції надано копію акту від 29.06.2021 року про введення в експлуатацію апарату плазмової різки Tesla Weld CUT 40 та інформацію щодо часу роботи стаціонарного джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря №3 з дати введення в експлуатацію (з 29.06.2021 по 12.10.2021 включно).
10.11.2021 року посадовою особою Інспекції відносно технічного директора ПАТ «Харківський верстатобудівний завод» Зайцева В.О. складено протокол про адміністративне правопорушення №002577 та 12.11.2021 року винесено постанову № 235/04-04 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн, які також були отримані та підписані останнім без зауважень.
19.11.2021 року ОСОБА_1 у добровільному порядку було сплачено вищевказану суму штрафу, що є додатковим свідченням визнання ним факту вчинення правопорушень природоохоронного законодавства, зафіксованих актом перевірки.
Так, відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно - господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснених юридичними особами незалежно від форм власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, а також юридичними особами - нерезидентами встановлює Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 №414/34697.
Відповідно до пункту 2.1 вищевказаної Методики, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в тому числі, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючи речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Згідно з Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 за № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, Інспекцією, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 № 414/34697 розраховано шкоду, яка становить 21 620,50 грн.
3 метою досудового врегулювання спорів, 20.05.2024 на адресу Відповідача направлено претензію №19 із пропозицією добровільного відшкодування матеріальних збитків заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сумі 21 620,50 грн. (вих. № 1690-04-04 від 20.03.2023).
Станом на день складання даної позовної заяви, претензія залишена Відповідачем поза увагою, а вищевказаний збиток у добровільному порядку не відшкодовано.
Дії посадових осіб Інспекції щодо порядку проведення перевірки, складання акту перевірки, надання припису, складання розрахунку розміру збитків та пред`явлення претензії, щодо добровільного відшкодування шкоди, Відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались.
Матеріали, складені посадовими особами Інспекції за наслідками перевірки господарської діяльності відповідача, відповідають вимогам законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; «Про охорону навколишнього природного середовища»; Положенню про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948; Положенню про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07.04.2020 за № 230.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, ЇЇ надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Згідно ст. 69 даного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до п. 7 ч. З ст. 29 Бюджетного кодексу України 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.
Водночас, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Згідно п 1.6 Роз`яснень Вищого Господарського суду України №02-5/744 від 27.06.2001 року «Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища», вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди Навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 р. за № 350/34633, до повноважень Інспекції належить розрахування розміру шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції та вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Інших судових витрат позивачем заявлено не було.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" (61089, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 277, код ЄДРПОУ 00223243) на користь держави на р/р UA598999980333199331000020649, отримувач УК Харківської міської ТГ/МТГ, банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», в розмірі 21 620,50 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" (61089, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 277, код ЄДРПОУ 00223243) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518, р/р UA93 8201720343120003000081164, Державна казначейська служба України м. Київ МФО 820172, судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "04" грудня 2024 р.
СуддяС.А. Прохоров
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2024 |
Оприлюднено | 06.12.2024 |
Номер документу | 123498492 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Прохоров С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні