Ухвала
від 09.12.2024 по справі 922/440/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


УХВАЛА

"09" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/440/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохоров С.А.

секретар судового засідання Кончаренко В.Ю.

за участю:

ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" (боржника) - Муха С.С. в режимі відеоконференції

розпорядника майна - Касаткін Д.М. в режимі відеоконференції

АТ "Сенс Банк" - Дем`янець Я.В. в режимі відеоконференції

розглянувши заяву АТ "Сенс Банк" вх. №12825 від 16.05.2024 з грошовими вимогами до боржника у справі

за заявоюТовариство з обмеженою відповідальністю "Лозівські машини РR" про визнання банкрутом Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод"

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівські машини РR" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 14.02.2024 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/440/24 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою суду від 29.04.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод", код ЄДРПОУ 00223243. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника.

Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора № 1802 від 22.06.2017 року).

29.04.2024 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Судової влади України (Вищого господарського суду України) про відкриття справи про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства Харківський верстатобудівний завод (код ЄДРПОУ 00223243).

Попереднє засідання у справі було призначено на "24" червня 2024 р.

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшла заява Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (вх.№ 12825 від "16" травня 2024 р.) з грошовими вимогами до боржника Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод" в розмірі :

за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року в розмірі 902 957 548,07 гривень (дев`ятсот два мільйони дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч п`ятсот сорок вісім гривень 07 копійок), з яких забезпеченими є - 40 347 000,00 грн (сорок мільйонів триста сорок сім гривень 00 копійок), та не забезпеченими - 862 610 548,07 гривень (вісімсот шістдесят два мільйони шістсот десять тисяч п`ятсот сорок вісім гривень 07 копійок), які включають в себе: заборгованість по тілу кредиту - 858 689 828,91 гривень (вісімсот п`ятдесят вісім мільйонів шістсот вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 91 копійка), заборгованість по комісії за управління кредитною лінією - 100 925,84 гривень (сто тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень 84 копійки), заборгованості по пені за прострочення сплати процентів - 3 819 793,32 гривень (три мільйони вісімсот дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто три гривні 32 копійки).

за Договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року в розмірі 251 274 223,57 гривень (двісті п`ятдесят один мільйон двісті сімдесят чотири тисячі двісті двадцять три гривні 57 копійок) з яких: заборгованість за кредитом - 237 438 241,65 гривень (двісті тридцять сім мільйонів чотириста тридцять вісім тисяч двісті сорок одна гривня 65 копійок); заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 10 610 323,40 гривень (десять мільйонів шістсот десять тисяч триста двадцять три гривні 40 копійок), заборгованість по пені за прострочення сплати процентів - 3 046 844,46 гривень (три мільйони сорок шість тисяч вісімсот сорок чотири гривні 46 копійок); заборгованість по комісії за управління кредитною лінією - 100 925,84 гривень (сто тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень 84 копійки); заборгованість по пені за прострочення сплати комісії - 77 888,23 грн.

Враховуючи, що заява відповідає вимогам Кодексу України з питань банкрутства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття заяви АТ "СЕНС БАНК" про грошові вимоги до боржника до розгляду та призначив її до розгляду в попередньому засіданні суду.

Боржником та розпорядником майна станом на 24.06.2024 не було подано повідомлень про розгляд заявлених грошових вимог.

Ухвалою суду від 24.06.2024 було продовжено строки проведення попереднього засідання суду у справі №922/440/24, продовжено строк розгляду кредиторських вимог, заявлених до боржника та надання до суду повідомлень про їх розгляд до 12.08.2024.

Попереднє засідання у справі відкладено.

Розпорядником майна грошові вимоги АТ "СЕНС БАНК" відхилено грошові вимоги (повідомлення 02-32/69-10 від 18.10.2024).

25.10.2024 АТ "СЕНС БАНК" надані до суду додаткові пояснення щодо заявлених вимог (вх. №26969 від 25.10.2024) згідно повідомлення розпорядника майна.

02.12.2024 боржник подав до суду відзив (вх. №30215) на заяву АТ "СЕНС БАНК" з грошовими вимогами, відповідно до якого просить суд відмовити в її задоволенні.

04.12.2024 АТ "СЕНС БАНК" надані до суду додаткові пояснення (вх. №30565) на відзив боржника.

Представник боржника, який був присутній в попередньому засіданні проти вимог АТ "Сенс Банк" заперечував, зазначав на неотримання від банку вимоги про погашення заборгованості та про застосування до вимог банку в частині стягнення пені строків позовної давності.

Представник АТ "СЕНС БАНК" який був присутній в попередньому засіданні просив суд визнати грошові вимоги.

Розпорядник майна який був присутній в попередньому засіданні відхилив вимоги Банку.

Частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

ДОГОВІР про відкриття кредитної лінії № 32-B/17:

25.05.2017 між Публічним акціонерним товариством Альфа-Банк (надалі Банк) та Публічним акціонерним товариством Харківський підшипниковий завод (надалі Основний боржник/ПАТ ХАРП) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 32-B/17 (далі за текстом Кредитний договір 1).

У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 1 - 25 травня 2017 року між АТ Альфа Банк (правонаступник ПАТ Сенс Банк) ПАТ «Харківський верстатобудівний завод» було укладено Договір поруки №110-П/17 з подальшими змінами та доповненнями (надалі - Договір поруки 1).

Відповідно до п. 2.1 вищезазначеного Договору поруки 1, Боржник поручається за виконання ПАТ Харківський підшипниковий завод наступних обов`язків, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:

- обов`язку повернути Банку наданий на підставі Кредитного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт Кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий такий Кредит, повинен бути повернутий частинами та у строки, визначені у додатковій угоді, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше ніж у день закінчення строку кредитної лінії;

- обов`язку сплачувати Банку проценти за користування Кредитом, наданим за Кредитним договором, у розмірі 13,5 річних або у будь - якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Кредитного договору у строки визначені в Кредитному договорі;

- обов`язку сплачувати банку комісію у строки і розмірі визначені в основному договорі;

- обов`язку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору;

- обов`язку сплатити Банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням ПрАТ Харківський підшипниковий завод своїх зобов`язань за Кредитним договором.

Згідно з п. 3.1 договору поруки 1, ПАТ "Харківський підшипниковий завод" та Поручитель - ПАТ «Харківський верстатобудівний завод» відповідають перед Банком за порушення відповідних обов`язків, перелічених у статті 2 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед АТ "Альфа-Банк" у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до п. 3.2 договору поруки 1, передбачена пунктом 3.1 цього договору відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо ПАТ "Харківський підшипниковий завод" допустить прострочення виконання будь-якого з обов`язків, зазначених в пункті 2.1 цього договору.

Положеннями ч. 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

За ст. 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Стаття 543 ЦК України містить норму, якою визначено, що в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

АТ СЕНС БАНК належними та допустимими доказами, в т.ч. Статутом АТ СЕНС БАНК в новій редакції та Рішенням Позачергових Загальних Зборів Акціонерів АТ Альфа-Банк, яке оформлене Протоколом № 2/2022 від 18.08.2022 доведено, що він є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ "Альфа-Банк", а відтак, АТ СЕНС БАНК також є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ "Альфа-Банк" і за Кредитним договором 1.

Відповідно до умов п. 1.1 Кредитного договору 1, Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті та на підставі додаткових угод до цього Договору окремими частинами (Траншами) надає Позичальнику Кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується використати Кредит з метою, зазначеною в пункті 1.5 цього Договору, своєчасно та в повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути Банку Кредит у терміни, встановлені цим Договором.

Умовами п. 1.2, 1.3, 1.4 Кредитного договору 1 сторони визначили, що: ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) становить 22.000.000,00 доларів США; розмір процентів за користування кредитом складає 13,5%; тип процентної ставки (процентів) за користування кредитом - фіксована; строк дії кредитної лінії закінчується 24.05.2022.

Згідно з умовами п. 6.1 Кредитного договору 1, проценти нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт) (для кредиту у гривнях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (метод факт/360) (для кредиту в іноземних валютах). Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного з Траншів день його надання враховується, а день повернення не враховується.

Проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів за грудень та/або квітень). Проценти нараховані за грудень та/або квітень, Позичальник зобов`язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 15-те число (включно) місяця, наступного за тим, за яким вони нараховані (п. 6.2 Кредитного договору 3).

Умовами п. 6.3 Кредитного договору 1 передбачено можливість змінити розмір процентів за користування Кредитом за погодженням сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди до цього Договору.

Згідно з п. 7.1 Кредитного договору 1, за домовленістю сторін, комісія за управління кредитом не передбачена і не сплачується.

Відповідно до п. 10.4 Кредитного договору 3, якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості Позичальника за цим договором, недостатньо для її повного погашення, таке погашення повинно здійснюватися у такій черговості:

прострочені проценти за користування кредитом (за їх наявності);

пеня за прострочення комісії за управління кредитною лінією (за її наявності);

пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за її наявності);

пеня за прострочення повернення кредиту або його частини (за її наявності);

передбачені цим договором штрафи (за їх наявності);

прострочена комісія за управління кредитною лінією (за її наявності);

проценти за користування кредитом, визначені абз. 4 п. 6.2 цього договору (за їх наявності);

транші, повернення яких у терміни, визначені п. 9.1 цього договору, прострочено (за їх наявності);

строкова комісія за управління кредитною лінією (за її наявності);

строкові проценти за користування кредитом (за їх наявності);

строкове повернення кредиту).

Згідно з п. 11.1 Кредитного договору 1, за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитною лінією позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідно до абз. 2 п. 11.4 Кредитного договору 1, нарахування встановлених цим договором пені та/або штрафів за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язання за цим договором припиняється через 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 11.6 Кредитного договору 1 сторони визначили перелік випадків, в яких Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним, комісії за управління Кредитною лінією, і виконання усіх інших зобов`язань Позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 календарних днів з дати направлення Позичальнику відповідної вимоги.

Додаткової угодою №1 від 30.05.2017 до Кредитного договору 1 (про надання траншу) сторони визначили, що Банк надає Позичальнику транш у сумі 15.152.280,25 доларів США та пунктом 5 цієї додаткової угоди сторони погодили дату повернення останньої частини траншу - 24.05.2022, а пп. «б» п. 2 зазначеної додаткової угоди визначили, що за користування Траншем Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку проценти в період з 30.05.2018 (включно) - 12% річних.

Додатковою угодою № 2 від 30.05.2017 до Кредитного договору 1 (про надання траншу) сторони визначили, що Банк надає Позичальнику транш у сумі 6.493.834,39 доларів США та пунктом 5 цієї додаткової угоди сторони погодили дату повернення траншу - 24.05.2022, а пунктом 2 зазначеної додаткової угоди визначили, що за користування Траншем Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку проценти 0,1% річних.

Банк свої зобов`язання за Кредитним договором 1 виконав належним чином, надав Позичальнику - ПАТ "Харківський підшипниковий завод" кошти на суму 15.152.280,25 доларів США та на суму 6.493.834,39 доларів США по меморіальним ордерам № 253621 від 30.05.2017 та № 257839 від 30.05.2017 .

Позичальник - ПАТ "Харківський підшипниковий завод" неналежно виконував взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором 3, платежі в рахунок повернення кредитних коштів та в рахунок сплати процентів за користування кредитом вносив не своєчасно та в менших від встановлених в Договорі розмірах.

25.01.2019 Додатковою угодою № 7 до Кредитного договору 1, сторони доповнили п. 6.2 зазначеного договору підпунктами 6.2.1, 6.2.2, якими визначили, що проценти, нараховані та не сплачені за період з 01.10.2018 по 31.10.2018 (включно), сума яких складає 157 129,85 доларів США, та проценти, нараховані та не сплачені, за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 (включно), сума яких складає 152 061,14 доларів США, Позичальник зобов`язаний сплачувати частинами у наступні строки: 25765,91 доларів США - з 01.07.2019 по 05.07.2019; 25765,91 доларів США - з 01.08.2019 по 05.08.2019; 25765,91 доларів США - з 01.09.2019 по 05.09.2019; 25765,91 доларів США - з 01.10.2019 по 07.10.2019; 25765,92 доларів США - з 01.11.2019 по 05.11.2019; 25765,91 доларів США - з 01.12.2019 по 05.12.2019; 25765,93 доларів США - з 01.01.2020 по 15.01.2020; 25765,91 доларів США - з 01.02.2020 по 05.02.2020; 25765,93 доларів США - з 01.03.2020 по 05.03.2020; 25765,91 доларів США - з 01.04.2020 по 06.04.2020; 25765,93 доларів США - з 01.05.2020 по 15.05.2020; 25765,91 доларів США - з 01.06.2020 по 05.06.2020.

Також зазначеною Додатковою угодою № 7 сторони доповнили Кредитний договір 1 пунктом 7.2, яким визначили обов`язок Позичальника щомісячно сплачувати Банку комісію за управління Кредитною лінією протягом усього строку користування Кредитом у розмірі 1250,00 доларів США. Комісія нараховується щомісяця в останній робочий день місяця та сплачується у гривнях у еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України, встановленим на день нарахування.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором

Відповідно до ст. ст. 525. 526. 527 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Боржник - ПАТ "Харвест", як Поручитель, свідомо підписав з Банком - АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є заявник - АТ СЕНС БАНК договір поруки №110-П/17 від 25.05.2017, погодивши всі умови, передбачені зазначеним договором, тобто взяв на себе зобов`язання належним чином виконувати всі умови цього договору, зокрема в частині солідарної відповідальності перед Банком щодо виконання зобов`язань ПАТ «Харківський підшипниковий завод» за Основним договором (договором про відкриття кредитної лінії № 32-В/17 від 25.05.2017 - Кредитним договором 1) в обсязі, заявленому Банком відповідно до п. 2.1 договору поруки №110-П/17 від 25.05.2017, отже заявник правомірно звернувся до ПАТ "Харвест" з грошовимим вимогами за Кредитним договором 1.

Боржник не заперечує у відзиві на заяву з грошовими вимогами до боржника факту цкладання договору поруку та свого обов`язку щодо виконання боргових зобов`язань ПАТ «Харківський підшипниковий завод» за договором про відкриття кредитної лінії № 32-В/17 від 25.05.2017 (Кредитним договором 1), однак зазначає на неотримання від Банку вимоги про виконання обов`язків за договором поруки.

Враховуючи, що Позичальник - ПАТ "Харківський підшипниковий завод" неналежно виконував взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором 1, боржник - ПАТ "Харвест", як Поручитель, солідарно із ПАТ "Харківський підшипниковий завод" має відповідати перед Банком за виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором 1.

17.05.2019 за вих. № 46327-11-б/б, у зв`язку з неналежним виконанням Позичальником - ПАТ "Харківський підшипниковий завод" своїх зобов`язань за Кредитним договором 1, Банк, користуючись правом, визначеним п. 11.6 Кредитного договору 1, на адресу Позичальника та на адресу Поручителя - ПАТ "ХАРВЕСТ" засобами поштового зв`язку, що підтверджується копіями відповідних описів вкладення у цінні листи, направив Вимогу про дострокове повернення кредиту за Кредитним договором 1, в якій вимагав повернути кредитні кошти та нараховані відсотки і комісію за управління кредитною лінією, а також пеню за прострочення їх сплати, в строк не пізніше 10 днів з дати направлення вимоги, тобто до 27.05.2019 включно.

З наданого заявником - АТ СЕНС БАНК розрахунку заборгованості за Кредитним договором 1 вбачається, що заборгованість боржника - ПАТ "ХАРВЕСТ" перед Банком за вказаним Договором станом на 28.04.2024 (момент відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "ХАРВЕСТ") за тілом кредиту становить 21 645 714,64 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складає 858 689 828,91 грн, та за відсотками за користування кредитом, нарахованими з 01.10.2018 по 27.05.2019, становить 833 624,77 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складає 33 070061,35 грн.

Щодо заявлених АТ СЕНС БАНК грошових вимог із комісії за управління кредитною лінією за Кредитним договором 1, суд зазначає таке.

Умовами п. 7.2 Кредитного договору 1 (в редакції Додаткової угоди № 7 від 25.01.2019 до зазначеного Договору) сторони визначили обов`язок Позичальника - ПАТ "Харківський підшипниковий завод" щомісячно сплачувати Банку комісію за управління кредитною лінією протягом усього строку користування кредитом у розмірі 1250,00 доларів США. Комісія нараховується щомісяця у останній робочий день місяця та сплачується в гривнях у еквіваленті за офіційним курсом НБУ, встановленим на день нарахування.

З наданого заявником розрахунку заборгованості з комісії за управління кредитною лінією, вбачається, що АТ СЕНС БАНК нарахувало боржнику, як Поручителю, комісію за управління кредитною лінією по Кредитному договору 1 за період з 01.03.2019 по 27.05.2019 в загальному розмірі 100 925,84 грн.

Боржником у відзиві на грошові вимоги та розпорядником майна у Звіті про результати розгляду зазначених грошових вимог не визнаються вимоги заявника в зазначеній частині, з посиланням на те, що наданий АТ СЕНС БАНК розрахунок комісії не відповідає умовам Кредитного договору 1, не мiстить розмiру валютного зобов`язання та відомостей щодо офiцiйного валютного курсу НБУ, встановленого на день нарахування такої комісії.

Перевіривши наданий АТ СЕНС БАНК розрахунок заборгованості з комісії за управління кредитною лінією за Кредитним договором 1, суд встановив, що вказаний розрахунок є арифметично вірним та здійснений заявником у відповідності до умов п. 7.2 Кредитного договору 1 (в редакції Додаткової угоди № 7 від 25.01.2019 до зазначеного Договору), зокрема комісію за управління кредитною лінією нараховано за період з 01.03.2019 по 27.05.2019, тобто в межах строку користування кредитом (який сплинув 27.05.2019), у щомісячному розмірі 1250,00 доларів США, що в гривнях у еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України, встановленим на день нарахування (станом на останній робочий день відповідного місяця), складає загальну суму 100 925,84 грн.

Посилання боржника та розпорядника на відсутність у розрахунку комісії відомостей щодо офіційного валютного курсу НБУ судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, адже відсутність відомостей офіційного курсу НБУ, встановленого на день нарахування комісії, не спростовує вірність даних в такому розрахунку.

У своєму відзиві боржник зазначає, що кредитором не доведено виникнення у нього права вимоги до Боржника, як поручителя за Договором поруки, оскільки відсутні докази отримання Боржником вимоги кредитора про дострокове виконання зобов`язань.

Проте дане твердження спростовується наступним.

Сторони в пункті 11.6 Договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 визначили, що Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, комісії за управління кредитною лінією, і виконання усіх інших зобов`язань позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати направлення позичальнику відповідної вимоги у випадках перелічених договором. Крім того, пунктом 12.11 вказаного договору, сторони досягли домовленості, що будь-які повідомлення, попередження та інший обмін інформацією між сторонами, що стосуються договору, незалежно від того, передбачені вони договором чи ні, мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її поштову адресу рекомендованим або цінним листом (телеграмою) або доведені до відома іншої сторони кур`єром під розписку. Договір поруки №110-П/17 від 25.05.2017 року, який укладено між Боржником та Кредитором, також містить вищезазначену домовленість (п. 5.8 договору).

Тобто, сторони правочину чітко визначили, що юридична значимість повідомлення про дострокове повернення заборгованості виникає саме з дати направлення такого повідомлення рекомендованим або цінним листом, а не з дати його отримання стороною.

Суд зазначає, що АТ «Сенс Банк» виконало вимоги умов вищезазначених договорів, цінними листами направивши відповідне повідомлення (копія вимоги та докази її направлення містяться в матеріалах справи).

Так, Кредитором було заявлено до Боржника вимоги за невиконані зобов`язання за кредитним договором № 1 та договором поруки у загальному розмірі 902 957 548,07 грн, станом на 28.04.2024 з яких:

858689828,91 грн заборгованість за тілом кредиту;

33070061,35 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом;

11 018 843,74 грн заборгованість за пенею за не сплачені відсотки.

100 925,84 грн заборгованість за комісією за управління кредитною лінією.

77 888,23 грн заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату комісії.

Боржником заборгованість за даним договором не визнано в повному обсязі та заявлено про застосування до вимог Банку в частині заявлених штрафних санкцій наслідків пропуску строку позовної давності.

У той же час суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2023 у справі № 922/2523/22 про банкрутство ПАТ Харківських підшипниковий завод введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедур розпорядження майном.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.04.2024 у справі № 922/2523/22 про банкрутство ПАТ ХАРП визнано вимоги АТ Сенс Банк за договором про відкриття кредитної лінії № 32-B/17 від 25.05.2017 в загальному розмірі 831 693 124, 81 грн, з яких :

791 553 480,38 грн заборгованість за тілом кредиту

30 484 490,76 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом ;

9 554 227,83 грн заборгованість за пенею за не сплачені відсотки.

100 925,84 грн заборгованість за комісією за управління кредитною лінією.

68 756,48 грн заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату комісії.

Дана ухвала набрала законної сили.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки №110-П/17 від 25.05.2017 Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов`язків, перелічених у статті 2 цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.

Відповідно до правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду у справі № 910/23952/15 від 16.08.2023, тлумачення абз. 3 ч. 2 ст. 45 КУзПБ у взаємозв`язку з положеннями статей 572, 575, 589 ЦК України, статей 7, 11, 17, 18 Закону України Про іпотеку та статей 12, 19, 28 Закону України Про заставу свідчить, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).

З огляду на похідний (акцесорний) характер виникнення зобов`язання, визначаючи розмір кредиторських вимог до боржника іпотекодавця (заставодавця), за наявності провадження у справі про банкрутство основного боржника, зобов`язані враховувати розмір кредиторських вимог, визнаних у такій справі про банкрутство основного боржника, під час встановлення та визначення розміру кредиторських вимог до боржника іпотекодавця.

Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці в розмірі сум кредиторських вимог до основного боржника та кредитора, незалежно від валюти, якою сторони договору погодили здійснювати погашення заборгованості, не можна розцінювати як підставу для визначення за акцесорним зобов`язанням іншого розміру кредиторських вимог, ніж були визнані господарським судом з подальшим зазначенням у судовому рішенні розміру зобов`язання у гривні під час розгляду кредиторських вимог у процедурах банкрутства основного боржника.

З урахуванням того, що порука є видом забезпечення виконання зобов`язання та має похідний (акцесорний) характер від основного зобов`язання, до даних правовідносин відносин слід застосовувати підхід, аналогічний тому, що застосовується до правовідносин за участі майнових поручителів.

Враховуючи наведене вище, та те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення позичальником - ПАТ "Харківський підшипниковий завод" строків повернення кредитних коштів за Кредитним договором 1 та нарахованих на них процентів і комісії за управління кредитною лінією вимоги Кредитора за договором про відкриття кредитної лінії № 32-B/17 від 25.05.2017 визнаються судом в загальному розмірі 822 138 896,98 грн, з яких:

791 553 480,38 грн заборгованість за тілом кредиту;

30 484 490,76 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом ;

100 925,84 грн заборгованість за комісією за управління кредитною лінією;

Стосовно нарахованих заявником - АТ СЕНС БАНК сум пені за прострочення сплати процентів у розмірі 11 018 843,74 грн за період прострочення з 06.04.2019 по 30.06.2023 та пені за прострочення сплати комісії у розмірі 77 888,23 грн за період прострочення з 06.04.2019 по 30.06.2023 за Кредитним договором 1, суд зазначає таке.

Згідно з п. 11.1 Кредитного договору 1, за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитною лінією позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Отже, з огляду на зазначене та враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт порушення позичальником - ПАТ "Харківський підшипниковий завод" строків повернення кредитних коштів за Кредитним договором 1 та нарахованих на них процентів і комісії за управління кредитною лінією, з огляду на умови п. 11.1 зазначеного Договору, у заявника - АТ СЕНС БАНК виникло право вимагати сплати боржником - як Поручителем, пені за порушення строків виконання вказаного грошового зобов`язання.

Боржник та розпорядник майна з вимогами в частині пені за прострочення сплати комісії та пені за прострочення сплати процентів за Кредитним договором 1 не погоджуються, з посиланням на те, що заявником нараховано пеню за період, який перевищує 6-місячний термін нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, а також з порушенням встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строку позовної давності та без врахування положень Закону України від 16.06.2020 № 691-IX, згідно з якими позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у період дії карантину.

Водночас, за змістом абз. 2 п. 11.4 Кредитного договору 1, нарахування встановлених цим договором пені та/або штрафів за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язання за цим договором припиняється через 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Тобто, умовами абз. 2 п. 11.4 Кредитного договору 1 сторони домовились про збільшення терміну нарахування пені до 1 року від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. А відтак, положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, до правовідносин, що склалися між заявником і боржником на підставі Кредитного договору 3, не застосовуються.

Зважаючи на те, що Банком 17.05.2019 було направлено Боржнику, як Поручителю, Вимогу про дострокове повернення кредиту за Кредитним договором 1 протягом 10 календарних днів з дати направлення цієї вимоги, та з огляду на умови абз. 2 п. 11.4 вказаного Договору, у Банку виникло право нараховувати пеню за прострочення сплати комісії та пеню за прострочення сплати процентів по 27.05.2020 включно.

Разом з тим, 02.04.2020 набрав чинності Закон України № 540-IX від 30.03.2020, яким доповнено п. 12 Розділу «Перехідних та прикінцевих положень» ЦК України, наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаним законом також доповнено п. 7 «Прикінцевих положень» ГК України, який визначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні введений 11.03.2020 та скасований 30.06.2023.

Такими чином, Законом № 540-IX від 30.03.2020 продовжено, зокрема строки щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання та строки спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), встановлені п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, на строк дії карантину, а саме - по 30.06.2023.

Отже, зважаючи на умови п. 11.4 Кредитного договору 1 та враховуючи продовження строків щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання на строк дії карантину (до 30.06.2023), заявником - АТ СЕНС БАНК вірно нараховано пеню за прострочення сплати комісії та пеню за прострочення сплати процентів з 06.04.2019 по 30.06.2023, тому посилання боржника та розпорядника майна в цій частині є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Суд відхиляє також як необґрунтовані посилання боржника та розпорядника майна на неврахування заявником Закону України від 16.06.2020 № 691-ХІ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», оскільки пеня була нарахована АТ СЕНС БАНК за прострочення сплати комісії та за прострочення сплати процентів, що виникли до періоду дії карантину, а отже така пеня не підпадає під дію зазначеного Закону, яким встановлено заборону на нарахування позичальнику неустойки, штрафу, пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, яке відбулось у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у 30-тиденний строк після дня завершення дії такого карантину.

Стосовно строку позовної давності в частині нарахованої пені за прострочення сплати комісії та за прострочення сплати процентів за період з 06.04.2019 по 30.06.2023, суд зазначає, що боржник та розпорядник майна, посилаючись у відзиві на заяву з грошовими вимогами та у Звіті про розгляд зазначених грошових вимог на порушення заявником - АТ СЕНС БАНК встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строку позовної давності щодо грошових вимог в частині пені, фактично заявили про застосування строку позовної давності в цій частині.

Враховуючи, що в Кредитному договорі 1 відсутні будь-які положення про продовження строків позовної давності щодо стягнення пені за цим Договором, а заявник - АТ СЕНС БАНК звернулося до суду із завою з грошовими вимогами до боржника 14.05.2024 (вх. №12825 від 16.05.2024), тобто майже через рік після відміни карантину, суд дійшов висновку, що грошові вимоги в частині пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за Кредитним договором 1 у розмірі 11 018 843,74 грн за період прострочення з 06.04.2019 по 30.06.2023 та в частині пені за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією за вказаним Договором у розмірі 77 888,23 грн за період прострочення з 06.04.2019 по 30.06.2023, по яких строк позовної давності з урахуванням положень п. 12 Розділу «Перехідних та прикінцевих положень» ЦК України (в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020) сплинув в день скасування карантину в Україні, тобто 30.06.2023, були заявлені за межами річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи заяви боржника та розпорядника майна про застосування строку позовної давності, суд відмовляє в задоволенні заяви в частині визнання грошових вимог АТ СЕНС БАНК у розмірі 11 018 843,74 грн пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 77 888,23 грн пені за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією у зв`язку зі спливом позовної давності.

Отже, за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 (Кредитним договором 1) судом визнаються вимоги в загальному розмірі 822 138 896,97 грн, які складаються з: 791 553 480,38 грн заборгованості за кредитом; 100 925,84 грн заборгованості по комісії за управління кредитною лінією; 30 484 490,75 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Також, судом було встановлено наступне.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 між ПАТ «Альфа-Банк» та ПАТ «Харківський верстатобудівний завод» були укладені наступні договори:

1. Договір іпотеки №189/17 від 25.05.2017 року з подальшими змінами та доповненнями.

Так, відповідно до п.2.1 Договору іпотеки, ним забезпечується виконання іпотекодавцем зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого іпотекодержатель має право вимагати, а іпотекодавець повинен виконати наступні обов`язки: обов`язок повернути іпотекодержателю наданий на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії;

обов`язок сплачувати іпотекодержателю проценти за користування кредитом; обов`язок сплачувати іпотекодержателю комісію у розмірі і строки визначені основним договором;

обов`язок у випадках і строки, передбачених Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року або законодавством України, достроково повернути

іпотекодержателю кредит, сплатити процента за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору;

обов`язок сплатити іпотекодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні іпотекодержателю внаслідок невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за основним договором або цим договором.

Сторони за домовленістю визначили вартість предмету іпотеки у 2 416 000,00 гривень (два мільйони чотириста шістнадцять тисяч гривень 00 копійок).

2. Договір іпотеки №190/17 від 25.05.2017 року з подальшими змінами та доповненнями.

Так, відповідно до п.2.1 Договору іпотеки, ним забезпечується виконання іпотекодавцем зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого іпотекодержатель має право вимагати, а іпотекодавець повинен виконати наступні обов`язки:

обов`язок повернути іпотекодержателю наданий на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії;

обов`язок сплачувати іпотекодержателю проценти за користування кредитом; обов`язок сплачувати іпотекодержателю комісію у розмірі і строки визначені основним договором;

обов`язок у випадках і строки, передбачених Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року або законодавством України, достроково повернути іпотекодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору;

обов`язок сплатити іпотекодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні іпотекодержателю внаслідок невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за основним договором або цим договором.

Сторони за домовленістю визначили вартість предмету іпотеки 1 203 000,00 гривень (один мільйон двісті три тисячі гривень 00 копійок).

3. Договір іпотеки №191/17 від 25.05.2017 року з подальшими змінами та доповненнями.

Так, відповідно до п.2.1 Договору іпотеки, ним забезпечується виконання іпотекодавцем зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від25.05.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого іпотекодержатель має право вимагати, а іпотекодавець повинен виконати наступні обов`язки:

обов`язок повернути іпотекодержателю наданий на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії;

обов`язок сплачувати іпотекодержателю проценти за користування кредитом; обов`язок сплачувати іпотекодержателю комісію у розмірі і строки визначені основним договором;

обов`язок у випадках і строки, передбачених Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року або законодавством України, достроково повернути іпотекодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору;

обов`язок сплатити іпотекодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні іпотекодержателю внаслідок

невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за основним договором або цим договором.

Сторони за домовленістю визначили вартість предмету іпотеки 13 346 000,00 гривень (тринадцять мільйонів триста сорок шість тисяч гривень 00 копійок).

4. Договір іпотеки №192/17 від 25.05.2017 року з подальшими змінами та доповненнями.

Так, відповідно до п.2.1 Договору іпотеки, ним забезпечується виконання іпотекодавцем зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого іпотекодержатель має право вимагати, а іпотекодавець повинен виконати наступні обов`язки: обов`язок повернути іпотеко держателю наданий на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії;

обов`язок сплачувати іпотекодержателю проценти за користування кредитом; обов`язок сплачувати іпотекодержателю комісію у розмірі і строки визначені основним договором;

обов`язок у випадках і строки, передбачених Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року або законодавством України, достроково повернути іпотекодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору;

обов`язок сплатити іпотекодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні іпотекодержателю внаслідок невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за основним договором або цим договором.

Сторони за домовленістю визначили вартість предмету іпотеки 23 382 000,00 гривень (двадцять три мільйони триста вісімдесят дві тисячі гривень 00 копійок).

В свою чергу, відповідно до п. 10.4 Кредитного договору №1 сторони визначили, якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості позичальника за цим договором, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: прострочені проценти за користування кредитом (за їх наявності); пеня за прострочення комісії за управління кредитною лінією (за її наявності); пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за її наявності); пеня за прострочення повернення кредиту або його частини (за її наявності);

- передбачені цим договором штрафи (за їх наявності);

прострочена комісія за управління кредитною лінією (за її наявності); проценти за користування кредитом, визначені цим договором (за їх наявності); транші, повернення яких у терміни, визначені у відповідності до договору, прострочено (за їх наявності);

строкова комісія за управління кредитною лінією (за її наявності); строкові проценти за користування кредитом (за їх наявності); строкове повернення кредиту.

З викладеного вбачається, що при реалізації предметів іпотеки та застави, кошти направляються на погашення заборгованості по Кредитному договору №1 відповідно до визначеної черговості.

Сукупна вартість всіх об`єктів забезпечення становить 40 347 000 гривень.

ДОГОВІР про відкриття кредитної лінії №40-В/17

26 травня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» (надалі - Позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №40-В/17 (далі за текстом - «Кредитний договір 2»),

Відповідно до пп. 1 п. 1.2 Статуту АТ СЕНС БАНК (код ЄДРПОУ 23494714) в новій редакції, затвердженій Наказом Міністерства Фінансів України (рішенням Єдиного Акціонера) від 06.10.2023 та погодженій Національним Банком України 30.10.2023, копію якого надано до матеріалів справи заявником, АТ СЕНС БАНК є правонаступником всіх прав та зобов`язань АТ "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714), яке відповідно до рішення Загальних Зборів акціонерів від 28.04.2018 (Протокол № 2/2018) змінило тип акціонерного товариства з публічного на приватне та змінило назву з Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Альфа-Банк".

Також з наданої заявником до матеріалів справи копії Протоколу Позачергових Загальних Зборів Акціонерів АТ Альфа-Банк № 2/2022 від 18.08.2022, вбачається, що Рішенням Позачергових Загальних Зборів Акціонерів АТ Альфа-Банк, проведених 12.08.2022, було вирішено змінити назву Банку з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство СЕНС БАНК (питання 2 порядку денного).

Таким чином, заявником - АТ СЕНС БАНК належними та допустимими доказами доведено, що він є правонаступником щодо всіх прав та обов`язків АТ "Альфа-Банк", зокрема за Кредитним договором 2, який був укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод».

З метою забезпечення виконання перед АТ «Альфа-Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17, 26 травня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Харківський верстатобудівний завод» та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» було укладено Договір поруки №104-11/17 (надалі - Договір поруки 2).

Відповідно до п. 2.1 вищезазначеного Договору поруки 2, Поручитель поручаються за виконання ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» наступних обов`язків, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:

- обов`язку повернути Банку наданий на підставі Кредитного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт Кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий такий Кредит, повинен бути повернутий частинами та у строки, визначені у додатковій угоді, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше ніж у день закінчення строку кредитної лінії;

- обов`язку сплачувати Банку проценти за користування Кредитом, наданим за Кредитним договором, у розмірі 13,5 річних або у будь - якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Кредитного договору у строки визначені в Кредитному договорі;

- обов`язку сплачувати банку комісію у строки і розмірі визначені в основному договорі;

- обов`язку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору;

- обов`язку сплатити Банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором.

Згідно з п. 3.1 договору поруки 2, ТОВ "ЛКМЗ" та Поручитель - ПАТ Харківський верстатобудівний завод відповідають перед Банком за порушення відповідних обов`язків, перелічених у статті 2 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед АТ "Альфа-Банк" у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до п. 3.2 договору поруки 2, передбачена пунктом 3.1 цього договору відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо ТОВ "ЛКМЗ" допустить прострочення виконання будь-якого з обов`язків, зазначених в пункті 2.1 цього договору.

Положеннями ч. 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

За ст. 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Стаття 543 ЦК України містить норму, якою визначено, що в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Так, відповідно до умов п. 1.1 Кредитного договору 2, Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті та на підставі додаткових угод до цього Договору окремими частинами (Траншами) надає Позичальнику Кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується використати Кредит з метою, зазначеною в пункті 1.5 цього Договору, своєчасно та в повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути Банку Кредит у терміни, встановлені цим Договором.

Умовами п. 1.2, 1.3, 1.4 Кредитного договору 2 сторони визначили, що: ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) становить 6 000 000,00 доларів США; розмір процентів за користування кредитом складає 13,5%; тип процентної ставки (процентів) за користування кредитом - фіксована; строк дії кредитної лінії закінчується 24.05.2022.

Згідно з умовами п. 6.1 Кредитного договору 2, проценти нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт) (для кредиту у гривнях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (метод факт/360) (для кредиту в іноземних валютах). Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного з Траншів день його надання враховується, а день повернення не враховується.

Проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів за грудень та/або квітень). Проценти нараховані за грудень та/або квітень, Позичальник зобов`язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 15-те число (включно) місяця, наступного за тим, за яким вони нараховані (п. 6.2 Кредитного договору 2).

Умовами п. 6.3 Кредитного договору 2 передбачено можливість змінити розмір процентів за користування Кредитом за погодженням сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди до цього Договору.

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору 2, за домовленістю сторін, комісія за управління кредитом не передбачена і не сплачується.

Згідно з п. 10.4 Кредитного договору 2, якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості Позичальника за цим договором, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості:

прострочені проценти за користування кредитом (за їх наявності);

пеня за прострочення комісії за управління кредитною лінією (за її наявності);

пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за її наявності);

пеня за прострочення повернення кредиту або його частини (за її наявності);

передбачені цим договором штрафи (за їх наявності);

прострочена комісія за управління кредитною лінією (за її наявності);

проценти за користування кредитом, визначені абз. 4 п. 6.2 цього договору (за їх наявності);

транші, повернення яких у терміни, визначені п. 9.1 цього договору, прострочено (за їх наявності);

строкова комісія за управління кредитною лінією (за її наявності);

строкові проценти за користування кредитом (за їх наявності);

строкове повернення кредиту).

Згідно з п. 11.1 Кредитного договору 2, за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитною лінією позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Умовами абз. 2 п. 11.4 Кредитного договору 2 сторони збільшили термін нарахування пені, визначивши, що нарахування встановлених цим договором пені та/або штрафів за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язання за цим договором припиняється через 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В п. 11.6 Кредитного договору 2 сторони визначили перелік випадків, в яких Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним, комісії за управління Кредитною лінією, і виконання усіх інших зобов`язань Позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 календарних днів з дати направлення Позичальнику відповідної вимоги.

Додаткової угодою № 1 від 30.05.2017 до Кредитного договору 2 (про надання траншу) сторони визначили, що Банк надає Позичальнику транш у сумі 4 200 000,00 доларів США та пунктом 5 цієї додаткової угоди сторони погодили дату повернення останньої частини траншу - 24.05.2022, а також пп. «б» п. 2 цієї додаткової угоди передбачили, що за користування Траншем Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку проценти в період з 30.05.2018 - 12% річних .

Додатковою угодою № 2 від 30.05.2017 до Кредитного договору 2 (про надання траншу) сторони визначили, що Банк надає Позичальнику транш у сумі 1 800 000,00 доларів США та пунктом 5 цієї угоди погодили дату повернення траншу 24.05.2022, а п. 2 цієї угоди передбачили, що за користування Траншем Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку проценти 0,1% річних.

Банк належно виконав свої зобов`язання за Кредитним договором 2, надав Позичальнику кошти в сумі 4 200 000,00 дол. США та в сумі 1 800 000,00 дол. США по меморіальним ордерам № 135627 від 30.05.2017, № 135591 від 30.05.2017.

ТОВ «ЛКМЗ» (Позичальник) неналежно виконував взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором 2, платежі з повернення тіла кредиту та зі сплати процентів за кредитом вносив не своєчасно та в менших від встановлених в Договорі розмірах.

25.01.2019 Додатковою угодою № 5 до Кредитного договору 2, сторони доповнили п. 6.2 зазначеного договору підпунктом 6.2.1, яким визначили, що проценти, нараховані та не сплачені за період з 01.10.2018 по 31.10.2018 (включно), сума яких складає 43 448,33 доларів США, та проценти, нараховані та не сплачені, за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 (включно), сума яких складає 42 046,76 доларів США, Позичальник зобов`язаний сплачувати частинами у наступні строки: 7124,59 доларів США - з 01.07.2019 по 05.07.2019; 7124,59 доларів США - з 01.08.2019 по 05.08.2019; 7124,60 доларів США - з 01.09.2019 по 05.09.2019; 7124,59 доларів США - з 01.10.2019 по 07.10.2019; 7124,60 доларів США - з 01.11.2019 по 05.11.2019; 7124,58 доларів США - з 01.12.2019 по 05.12.2019; 7124,60 доларів США - з 01.01.2020 по 15.01.2020; 7124,58 доларів США - з 01.02.2020 по 05.02.2020; 7124,60 доларів США - з 01.03.2020 по 05.03.2020; 7124,58 доларів США - з 01.04.2020 по 06.04.2020; 7124,60 доларів США - з 01.05.2020 по 15.05.2020; 7124,58 доларів США - з 01.06.2020 по 05.06.2020.

Також зазначеною Додатковою угодою № 5 сторони доповнили Кредитний договір 1 п. 7.2, яким визначили обов`язок Позичальника щомісячно сплачувати Банку комісію за управління Кредитною лінією протягом усього строку користування Кредитом у розмірі 1 250,00 доларів США. Комісія нараховується щомісяця в останній робочий день місяця та сплачується у гривнях у еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України, встановленим на день нарахування.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Боржник - ПАТ "Харвест", як Поручитель, свідомо підписав з Банком - АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є заявник - АТ СЕНС БАНК договір поруки №104-П/17 від 26.05.2017, погодивши всі умови, передбачені зазначеним договором, тобто взяв на себе зобов`язання належним чином виконувати всі умови цього договору, зокрема в частині солідарної відповідальності перед Банком щодо виконання зобов`язань ТОВ "ЛКМЗ" за Основним договором (договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 - Кредитним договором 2) в обсязі, заявленому Банком відповідно до п. 2.1 договору поруки №104-П/17 від 26.05.2017, отже заявник правомірно звернувся до ПАТ "Харвест" з грошовимим вимогами за Кредитним договором 2.

Боржник не заперечує у відзиві на заяву з грошовими вимогами до боржника факту укладання договору поруку та свого обов`язку щодо виконання боргових зобов`язань ТОВ "ЛКМЗ" за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 (Кредитним договором 2), однак зазначає на неотримання від Банку вимоги про виконання обов`язків за договором поруки.

Враховуючи, що Позичальник - ТОВ "ЛКМЗ" неналежно виконував взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором 2, боржник - ПАТ "Харвест", як Поручитель, солідарно із ТОВ "ЛКМЗ" має відповідати перед Банком за виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором 2.

17.05.2019 за вих. № 46328-11-б/б, у зв`язку з неналежним виконанням Позичальником - ТОВ "ЛКМЗ" своїх зобов`язань за Кредитним договором 2, Банк, користуючись правом, визначеним п. 11.6 Кредитного договору 2, на адресу Позичальника та на адресу Поручителя - ПАТ "ХАРВЕСТ" засобами поштового зв`язку, що підтверджується копіями відповідних описів вкладення у цінні листи, направив Вимогу про дострокове повернення кредиту за Кредитним договором 2, в якій вимагав повернути кредитні кошти та нараховані відсотки і комісію за управління кредитною лінією, а також пеню за прострочення їх сплати, в строк не пізніше 10 днів з дати направлення вимоги, тобто до 27.05.2019 включно.

З наданого заявником - АТ СЕНС БАНК розрахунку заборгованості за Кредитним договором 2 вбачається, що заборгованість боржника - ПАТ "ХАРВЕСТ" перед Банком за вказаним Договором станом на 28.04.2024 (момент відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "ХАРВЕСТ") за тілом кредиту становить 5 985 304,88 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складає 237 438 241,65 грн, та за відсотками за користування кредитом, нарахованими з 01.10.2018 по 27.05.2019, становить 267 463,32 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складає 10 610 323,40 грн.

Щодо заявлених АТ СЕНС БАНК грошових вимог із комісії за управління кредитною лінією за Кредитним договором 2, суд зазначає таке.

Як зазначалося вище, умовами п. 7.2 Кредитного договору 2 (в редакції Додаткової угоди № 5 від 25.01.2019 до зазначеного Договору) сторони визначили обов`язок Позичальника - ТОВ «ЛКМЗ» щомісячно сплачувати Банку комісію за управління кредитною лінією протягом усього строку користування кредитом у розмірі 1250,00 доларів США. Комісія нараховується щомісяця у останній робочий день місяця та сплачується в гривнях у еквіваленті за офіційним курсом НБУ, встановленим на день нарахування.

З наданого заявником розрахунку заборгованості з комісії за управління кредитною лінією, вбачається, що АТ СЕНС БАНК нарахувало комісію по Кредитному договору 2 за період з 01.03.2019 по 27.05.2019 в загальному розмірі 100 925,84 грн.

Боржником у відзиві на грошові вимоги та розпорядником майна у Звіті про результати розгляду зазначених грошових вимог не визнаються вимоги заявника в зазначеній частині, з посиланням на те, що наданий АТ СЕНС БАНК розрахунок комісії не відповідає умовам Кредитного договору 2, не мiстить розмiру валютного зобов`язання та відомостей щодо офiцiйного валютного курсу НБУ, встановленого на день нарахування такої комісії.

Перевіривши наданий АТ СЕНС БАНК розрахунок заборгованості з комісії за управління кредитною лінією за Кредитним договором 2, суд встановив, що вказаний розрахунок є арифметично вірним та здійснений заявником у відповідності до умов п. 7.2 Кредитного договору 2 (в редакції Додаткової угоди № 5 від 25.01.2019 до зазначеного Договору), зокрема комісію за управління кредитною лінією нараховано за період з 01.03.2019 по 27.05.2019, тобто в межах строку користування кредитом (який сплинув 27.05.2019), у щомісячному розмірі 1250,00 доларів США, що в гривнях у еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України, встановленим на день нарахування (станом на останній робочий день відповідного місяця), складає загальну суму 100.925,84 грн.

Посилання боржника та розпорядника на відсутність у розрахунку комісії відомостей щодо офіційного валютного курсу НБУ судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, адже відсутність відомостей офіційних курсів валют НБУ, встановлених у відповідний день нарахування комісії (які розміщені на офіційному сайті НБУ в архівах курсів валют), не спростовує вірність даних в такому розрахунку.

У своєму відзиві боржник зазначає, що кредитором не доведено виникнення у нього права вимоги до Боржника, як поручителя за Договором поруки, оскільки відсутні докази отримання Боржником вимоги кредитора про дострокове виконання зобов`язань.

Проте дане твердження спростовується наступним.

Сторони в пункті 11.6 Договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 визначили, що Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, комісії за управління кредитною лінією, і виконання усіх інших зобов`язань позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати направлення позичальнику відповідної вимоги у випадках перелічених договором. Крім того, пунктом 12.11 вказаного договору, сторони досягли домовленості, що будь-які повідомлення, попередження та інший обмін інформацією між сторонами, що стосуються договору, незалежно від того, передбачені вони договором чи ні, мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її поштову адресу рекомендованим або цінним листом (телеграмою) або доведені до відома іншої сторони кур`єром під розписку. Договір поруки №104-П/17 від 26.05.2017 року, який укладено між Боржником та Кредитором, також містить вищезазначену домовленість (п. 5.8 договору).

Тобто, сторони правочину чітко визначили, що юридична значимість повідомлення про дострокове повернення заборгованості виникає саме з дати направлення такого повідомлення рекомендованим або цінним листом, а не з дати його отримання стороною.

Суд зазначає, що АТ Сенс Банк виконало вимоги умов вищезазначених договорів, цінними листами направивши відповідне повідомлення (копія вимоги та докази її направлення містяться в матеріалах справи).

Так, Кредитором було заявлено до Боржника вимоги за невиконані зобов`язання за кредитним договором 2 та договором поруки у загальному розмірі 251 274 223,57 грн, станом на 28.04.2024 з яких:

237 438 241,65 грн заборгованість за тілом кредиту;

10 610 323,40 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом

3 046 844,46 грн заборгованість за пенею за несплачені відсотки

100925,84 грн заборгованість за комісією за управління кредитною лінією

77 888,23 грн заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату комісії

Боржником заборгованість за даним договором не визнано в повному обсязі та заявлено про застосування до вимог Банку в частині заявлених штрафних санкцій наслідків пропуску строку позовної давності.

Стосовно нарахованих заявником - АТ СЕНС БАНК сум пені за прострочення сплати процентів у розмірі 3046844,46 грн за період прострочення з 06.04.2019 по 30.06.2023 та пені за прострочення сплати комісії у розмірі 77 888,23 грн за період прострочення з 06.04.2019 по 30.06.2023 за Кредитним договором 2, суд зазначає таке.

Згідно з п. 11.1 Кредитного договору 2, за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитною лінією позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Отже, з огляду на зазначене та враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт порушення позичальником - ТОВ "Харківський підшипниковий завод" строків повернення кредитних коштів за Кредитним договором 2 та нарахованих на них процентів і комісії за управління кредитною лінією, з огляду на умови п. 11.1 зазначеного Договору, у заявника - АТ СЕНС БАНК виникло право вимагати сплати боржником - як Поручителем, пені за порушення строків виконання вказаного грошового зобов`язання.

Боржник та розпорядник майна з вимогами в частині пені за прострочення сплати комісії та пені за прострочення сплати процентів за Кредитним договором 2 не погоджуються, з посиланням на те, що заявником нараховано пеню за період, який перевищує 6-місячний термін нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, а також з порушенням встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строку позовної давності та без врахування положень Закону України від 16.06.2020 № 691-IX, згідно з якими позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у період дії карантину.

Водночас, за змістом абз. 2 п. 11.4 Кредитного договору 2, нарахування встановлених цим договором пені та/або штрафів за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язання за цим договором припиняється через 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Тобто, умовами абз. 2 п. 11.4 Кредитного договору 2 сторони домовились про збільшення терміну нарахування пені до 1 року від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. А відтак, положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, до правовідносин, що склалися між заявником і боржником на підставі Кредитного договору 3, не застосовуються.

Зважаючи на те, що Банком 17.05.2019 було направлено Боржнику, як Поручителю, Вимогу про дострокове повернення кредиту за Кредитним договором 2 протягом 10 календарних днів з дати направлення цієї вимоги, та з огляду на умови абз. 2 п. 11.4 вказаного Договору, у Банку виникло право нараховувати пеню за прострочення сплати комісії та пеню за прострочення сплати процентів по 27.05.2020 включно.

Разом з тим, 02.04.2020 набрав чинності Закон України № 540-IX від 30.03.2020, яким доповнено п. 12 Розділу Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаним законом також доповнено п. 7 Прикінцевих положень ГК України, який визначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні введений 11.03.2020 та скасований 30.06.2023.

Такими чином, Законом № 540-IX від 30.03.2020 продовжено, зокрема строки щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання та строки спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), встановлені п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, на строк дії карантину, а саме - по 30.06.2023.

Отже, зважаючи на умови п. 11.4 Кредитного договору 2 та враховуючи продовження строків щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання на строк дії карантину (до 30.06.2023), заявником - АТ СЕНС БАНК вірно нараховано пеню за прострочення сплати комісії та пеню за прострочення сплати процентів з 06.04.2019 по 30.06.2023, тому посилання боржника та розпорядника майна в цій частині є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Суд відхиляє також як необґрунтовані посилання боржника та розпорядника майна на неврахування заявником Закону України від 16.06.2020 № 691-ХІ Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, оскільки пеня була нарахована АТ СЕНС БАНК за прострочення сплати комісії та за прострочення сплати процентів, що виникли до періоду дії карантину, а отже така пеня не підпадає під дію зазначеного Закону, яким встановлено заборону на нарахування позичальнику неустойки, штрафу, пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, яке відбулось у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у 30-тиденний строк після дня завершення дії такого карантину.

Стосовно строку позовної давності в частині нарахованої пені за прострочення сплати комісії та за прострочення сплати процентів за період з 06.04.2019 по 30.06.2023, суд зазначає, що боржник та розпорядник майна, посилаючись у відзиві на заяву з грошовими вимогами та у Звіті про розгляд зазначених грошових вимог на порушення заявником - АТ СЕНС БАНК встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строку позовної давності щодо грошових вимог в частині пені, фактично заявили про застосування строку позовної давності в цій частині.

Враховуючи, що в Кредитному договорі 2 відсутні будь-які положення про продовження строків позовної давності щодо стягнення пені за цим Договором, а заявник - АТ СЕНС БАНК звернулося до суду із завою з грошовими вимогами до боржника 14.05.2024 (вх. №12825 від 16.05.2024), тобто майже через рік після відміни карантину, суд дійшов висновку, що грошові вимоги в частині пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за Кредитним договором 2 у розмірі 3046844,46 грн за період прострочення з 06.04.2019 по 30.06.2023 та в частині пені за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією за вказаним Договором у розмірі 77 888,23 грн за період прострочення з 06.04.2019 по 30.06.2023, по яких строк позовної давності з урахуванням положень п. 12 Розділу Перехідних та прикінцевих положень ЦК України (в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020) сплинув в день скасування карантину в Україні, тобто 30.06.2023, були заявлені за межами річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

У той же час суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 у справі №922/2167/23 про банкрутство ТОВ "Лозівський КМЗ" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедур розпорядження майном.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 у справі №922/2167/22 про банкрутство ТОВ ЛКМЗ визнано вимоги АТ Сенс Банк за договором про відкриття кредитної лінії №40-B/17 від 26.05.2017 в загальному розмірі 228 755 905,03 грн, які складаються з: 218 874 220,03 грн заборгованості за кредитом; 100 925,84 грн заборгованості по комісії за управління кредитною лінією; 9 780 759,16 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Дана ухвала набрала законної сили.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки №104-П/17 від 26.05.2017 Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов`язків, перелічених у статті 2 цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.

Відповідно до правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/23952/15 від 16.08.2023, тлумачення абз. 3 ч. 2 ст. 45 КУзПБ у взаємозв`язку з положеннями статей 572, 575, 589 ЦК України, статей 7, 11, 17, 18 Закону України Про іпотеку та статей 12, 19, 28 Закону України Про заставу свідчить, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).

З огляду на похідний (акцесорний) характер виникнення зобов`язання, визначаючи розмір кредиторських вимог до боржника іпотекодавця (заставодавця), за наявності провадження у справі про банкрутство основного боржника, зобов`язані враховувати розмір кредиторських вимог, визнаних у такій справі про банкрутство основного боржника, під час встановлення та визначення розміру кредиторських вимог до боржника іпотекодавця.

Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці в розмірі сум кредиторських вимог до основного боржника та кредитора, незалежно від валюти, якою сторони договору погодили здійснювати погашення заборгованості, не можна розцінювати як підставу для визначення за акцесорним зобов`язанням іншого розміру кредиторських вимог, ніж були визнані господарським судом з подальшим зазначенням у судовому рішенні розміру зобов`язання у гривні під час розгляду кредиторських вимог у процедурах банкрутства основного боржника.

З урахуванням того, що порука є видом забезпечення виконання зобов`язання та має похідний (акцесорний) характер від основного зобов`язання, до даних правовідносин відносин слід застосовувати підхід, аналогічний тому, що застосовується до правовідносин за участі майнових поручителів.

Отже, за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 (Кредитним договором 2) судом визнаються вимоги в загальному розмірі 228 755 905,03 грн, які складаються з: 218 874 220,03 грн заборгованості за кредитом; 100 925,84 грн заборгованості по комісії за управління кредитною лінією; 9 780 759,16 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Також, судом було встановлено наступне.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 між ПАТ «Альфа-Банк» та ПАТ «Харківський верстатобудівний завод» були укладені наступні договори.

1. Договір іпотеки №238/17 від 26.05.2017 року з подальшими змінами та доповненнями.

Так, відповідно до п.2 Договору іпотеки, ним забезпечується виконання іпотекодавцем зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого іпотекодержатель має право вимагати, а іпотекодавець повинен виконати наступні обов`язки:

- обов`язок повернути іпотекодержателю наданий на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії;

- обов`язок сплачувати іпотекодержателю проценти за користування кредитом;

- обов`язок сплачувати іпотекодержателю комісію у розмірі і строки визначені основним договором;

- обов`язок у випадках і строки, передбачених Договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року або законодавством України, достроково повернути іпотекодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору;

- обов`язок сплатити іпотекодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні іпотекодержателю внаслідок

невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за основним договором або цим договором.

Сторони визначили вартість предмета іпотеки в розмірі 2 416 000,00 гривень.

Оскільки майно, яке є предметом Договору іпотеки раніше було обтяжене Договором іпотеки №189/17 від 25.05.2017 року в забезпечення виконання зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017року, вартість предмету іпотеки не враховується у визначенні розміру заставних вимог у договорі №40-В/17.

2. Договір іпотеки №258/17 від 26.05.2017 року з подальшими змінами та доповненнями.

Так, відповідно до п.2 Договору іпотеки, ним забезпечується виконання іпотекодавцем зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого іпотекодержатель має право вимагати, а іпотекодавець повинен виконати наступні обов`язки:

обов`язок повернути іпотекодержателю наданий на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії;

обов`язок сплачувати іпотекодержателю проценти за користування кредитом; обов`язок сплачувати іпотекодержателю комісію у розмірі і строки визначені основним договором;

обов`язок у випадках і строки, передбачених Договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року або законодавством України, достроково повернути іпотекодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору;

обов`язок сплатити іпотекодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні іпотекодержателю внаслідок невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за основним договором або цим договором.

Сторони визначили вартість предмета іпотеки в розмірі 1 203 000,00 гривень.

Оскільки майно, яке є предметом Договору іпотеки раніше було обтяжене Договором іпотеки №190/17 від 25.05.2017 року в забезпечення виконання зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017року, вартість предмету іпотеки не враховується у визначенні розміру заставних вимог за договором №40-В/17.

3. Договір іпотеки №259/17 від 26.05.2017 року з подальшими змінами та доповненнями.

Так, відповідно до п.2 Договору іпотеки, ним забезпечується виконання іпотекодавцем зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого іпотекодержатель має право вимагати, а іпотекодавець повинен виконати наступні обов`язки:

обов`язок повернути іпотекодержателю наданий на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії;

обов`язок сплачувати іпотекодержателю проценти за користування кредитом; обов`язок сплачувати іпотекодержателю комісію у розмірі і строки визначені основним договором;

обов`язок у випадках і строки, передбачених Договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року або законодавством України, достроково повернути

іпотекодержателю кредит, сплатити процента за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору;

обов`язок сплатити іпотекодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні іпотекодержателю внаслідок невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за основним договором або цим договором.

Сторони визначили вартість предмета іпотеки в розмірі 13 346 000,00 гривень.

Оскільки майно, яке є предметом Договору іпотеки раніше було обтяжене Договором іпотеки №191/17 від 25.05.2017 року в забезпечення виконання зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017року, вартість предмету іпотеки не враховується у визначенні розміру заставних вимог за договором №40-В/17.

4. Договір іпотеки №260/17 від 26.05.2017 року з подальшими змінами та доповненнями.

Так, відповідно до п.2 Договору іпотеки, ним забезпечується виконання іпотекодавцем зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого іпотекодержатель має право вимагати, а іпотекодавець повинен виконати наступні обов`язки:

обов`язок повернути іпотекодержателю наданий на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії;

обов`язок сплачувати іпотекодержателю проценти за користування кредитом; обов`язок сплачувати іпотекодержателю комісію у розмірі і строки визначені основним договором;

обов`язок у випадках і строки, передбачених Договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року або законодавством України, достроково повернути іпотекодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору;

обов`язок сплатити іпотекодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні іпотекодержателю внаслідок невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за основним договором або цим договором.

Сторони визначили вартість предмета іпотеки в розмірі 23 382 000,00 гривень.

Оскільки майно, яке є предметом Договору іпотеки раніше було обтяжене Договором іпотеки №192/17 від 25.05.2017 року в забезпечення виконання зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017року, вартість предмету іпотеки не враховується у визначенні розміру заставних вимог за договором №40-В/17.

На підставі зазначеного, оцінивши надані заявником - АТ СЕНС БАНК на підтвердження заявлених грошових вимог докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що станом на момент прийняття судом цієї ухвали в матеріалах справи відсутні докази погашення як Позичальниками так і Боржником заборгованості перед заявником в розмірі: 791 553 480,38 грн заборгованості по тілу кредиту за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року, 100 925,84 грн заборгованості по комісії за управління кредитною лінією за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року, 30 484 490,76 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року, 9 485 471,35 грн заборгованості по пені за прострочення сплати процентів за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року, 68 756,48 грн заборгованості по пені за прострочення сплати комісії за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року, 218 874 220,03 грн заборгованості по тілу кредиту за Договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року, 100 925,84 грн заборгованість по комісії за управління кредитною лінією за Договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року, 9 780 759,16 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом за Договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року, з яких вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року на суму 40 347 000,00 грн є такими, що забезпечені майном, суд дійшов висновку, що грошові вимоги заявника до боржника на загальну суму 1 050 894 802,01 грн є обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи, тому визнає грошові вимоги в зазначеній частині.

В решті грошові вимоги на загальну суму 103 336 969,63 грн судом відхиляються судом з підстав, викладених в цій ухвалі.

Визнані судом грошові вимоги підлягають включенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також включенню до зазначеного реєстру підлягає сплачений заявником судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника в розмірі 6 056,00 грн.

Керуючись ст. 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-79, 86, 232-235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (вх. № 12825 від "16" травня 2024 р.) з грошовими вимогами задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" в загальному розмірі 1 050 894 802,01 грн, які включають в себе:

- 791 553 480,38 грн заборгованості по тілу кредиту за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року,

- 100 925,84 грн заборгованості по комісії за управління кредитною лінією за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року,

- 30 484 490,76 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року,

- 9 485 471,35 грн заборгованості по пені за прострочення сплати процентів за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року,

- 68 756,48 грн заборгованості по пені за прострочення сплати комісії за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року,

- 218 874 220,03 грн заборгованості по тілу кредиту за Договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року,

- 100 925,84 грн заборгованість по комісії за управління кредитною лінією за Договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року,

- 9 780 759,16 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом за Договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року.

Вимоги Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" за Договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року на суму 40 347 000,00 грн є такими, що забезпечені майном.

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" 6 056,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами.

Зобов`язати розпорядника майна внести відомості щодо визнаних вимог Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до реєстру вимог кредиторів.

Відхилити вимоги Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" в розмірі 103 336 969,63 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 09.12.2024.

Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Повний текст ухвали суду складено та підписано - 13.12.2024.

Суддя Прохоров С.А.

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення09.12.2024
Оприлюднено16.12.2024
Номер документу123751869
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи

Судовий реєстр по справі —922/440/24

Постанова від 23.01.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Плахов Олексій Вікторович

Ухвала від 31.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 27.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 27.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 27.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 27.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 27.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 24.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 20.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 20.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні