Постанова

від 03.12.2024 по справі 910/507/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/507/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А. А. (головуючого), Бенедисюка І. М., Жайворонок Т. Є.

за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,

представників учасників справи:

позивача - Пустовіт Ю.Ю., Колісник В. А.,

відповідача - Підлипенський Д., В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України", відповідач)

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 (головуючий суддя Бойко Р. В.),

додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 (головуючий Бойко Р. В.),

постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 (головуючий суддя Яценко О. В., судді: Палій В. В., Хрипун О. О.),

постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 (головуючий суддя Яценко О. В., судді: Палій В. В., Хрипун О. О.), ухвалену за результатом перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024, та

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 (головуючий суддя Яценко О. В., судді: Палій В. В., Хрипун О. О.),

у справі № 910/507/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" (далі - ТОВ "Норма Плюс", позивач)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про скасування оперативно-господарських санкцій у розмірі 2 243 884,01 грн та зобов`язання повернути кошти,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. ТОВ "Норма Плюс" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Оператор ГТС України", у якому просило:

- скасувати оперативно-господарські санкції у розмірі 2 243 884,01 грн, застосовані відповідачем до позивача за несвоєчасне виконання робіт за договором № 4600006677 від 28.10.2022;

- зобов`язати ТОВ "Оператор ГТС України" повернути на рахунок кошти в сумі 2 243 884,01 грн, які були утримані відповідачем як оперативно-господарська санкція з сум, які підлягають виплаті позивачу.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Норма Плюс" зазначило, що воно не дотрималося графіка виконання передбачених договором № 4600006677 від 28.10.2022 робіт з ремонту вузла редукування ГРС Глобине Кременчуцького ЛВУМГ, у зв`язку із здійсненням з боку російської федерації масованих ворожих атак / обстрілів, мобілізацією працівників позивача та форс-мажорними обставинами контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКМ-Арматура", про що відповідач повідомлявся листами. Проте, на думку позивача, ТОВ "Оператор ГТС України" діяло недобросовісно та безпідставно, порушивши норми національного договірного права, проігнорувало листи ТОВ "Норма Плюс" про дію форс-мажорних обставин, а також неправомірно застосувало до відповідача оперативно-господарські санкції у розмірі 2 243 884,01 грн за несвоєчасне виконання робіт.

2. Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення у справі

2.1. Позивач у прохальній частині позовної заяви просить вирішити питання про розподіл 83 000,00 витрат на професійну правничу (правову) допомогу, судового збору у розмірі 33 659,00 грн, понесених ним у зв`язку із розглядом цього спору в суді першої інстанції, та прийняти додаткове рішення про покладення зазначених судових витрат на відповідача.

3. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 11.04.2024, залишеним без змін згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у цій справі, позов задовольнив повністю.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивоване тим, що наведені позивачем обставини щодо неможливості виконання підрядних робіт у визначений договором та додатком № 3 до нього строк обумовленні настанням для позивача обставин непереборної сили (форс-мажору), а отже, в силу приписів статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГПК України) звільняється від відповідальності за порушення строків виконання робіт за договором.

3.2. Щодо позовної вимоги повернути на рахунок позивача кошти в сумі 2 243 884,01 грн, які були утримані відповідачем як оперативно-господарська санкція з сум, які підлягають виплаті позивачу, то оскільки суд дійшов висновку про звільнення позивача від відповідальності за прострочення виконання робіт за договором та скасування застосованих відповідачем оперативно-господарських санкцій у загальному розмірі 2 243 884,01 грн, відповідно, утримання цієї суми ТОВ "Оператор ГТС України" з сум, які підлягають виплаті позивачу, є неправомірним.

3.3. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 28.05.2024 залишеним без змін згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 в цій справі, заяву позивача задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "Оператор ГТС України" на користь ТОВ "Норма Плюс" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 68 000 грн. У стягненні 15 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу відмовив у зв`язку із їх недоведеністю.

3.4. Додатковою постановою від 10.10.2024 в цій справі Північний апеляційний господарський суд заяву позивача задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "Оператор ГТС України" на користь ТОВ "Норма Плюс" витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з апеляційним розглядом справи № 910/507/24, у розмірі 30 000 грн. У стягненні 22 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовив у зв`язку з їх неспівмірністю.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг

4.1. ТОВ "Оператор ГТС України", не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 в цій справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Норма Плюс" до ТОВ "Оператор ГТС України" про скасування оперативно-господарських санкцій та стягнення коштів залишити без задоволення;

- скасувати додаткове рішення від 28.05.2024 Господарського суду міста Києва в частині стягнення з ТОВ "Оператор ГТС України" на користь ТОВ "Норма Плюс" 68 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у цій справі та ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву ТОВ "Норма Плюс" про покладення на ТОВ "Оператор ГТС України" витрат на професійну правничу допомогу на стадії розгляду справи судом першої інстанції залишити без задоволення;

- скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 в цій справі в частині покладення на ТОВ "Оператор ГТС України" витрат ТОВ "Норма Плюс" на правничу допомогу у названій справі на стадії апеляційного провадження та ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву ТОВ "Норма Плюс" про ухвалення додаткового рішення в цій справі на стадії апеляційного провадження залишити без задоволення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Доводи особи, яка подала касаційні скарги

5.1. Обґрунтовуючи вимоги касаційних скарг, ТОВ "Оператор ГТС України" послався на пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

5.2. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження рішень попередніх інстанцій по суті спору за п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, відповідач зазначив про неврахування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду, зокрема:

- у постановах від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21, від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22 щодо неправильного застосування ст.ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та п.8.2 Договору в контексті принципів свободи та обов`язковості договору;

- у постановах від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 12.09.2024 у справі № 910/16989/23 щодо неправильного застосування ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України;

- у постановах від 20.08.2018 у справі № 905/2464/17, від 20.10.2020 у справі № 905/267/19, від 15.10.2019 у справі № 905/2319/17, що особливістю застосування оперативно-господарських санкцій за порушення умов договору, є те, що на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачені договором;

- суди попередніх інстанцій порушили норми ГПК України, зокрема положення ст.ст. 2, 11, 13, 14, 15, 74, 75, 76, 80, 236 ГПК України.

5.2. Щодо підстави касаційного оскарження - пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначив, що наразі відсутня позиція Верховного Суду щодо належності або неналежності сертифіката регіональної Торгово-промислової палати за умови, що укладеним після початку повномасштабного військового вторгнення договором сторони передбачили як необхідне для підтвердження обставин непереборної сили надання сертифікату саме Торгово-промислової палати України, а не однієї з регіональних торгово-промислових палат.

5.3. Оскаржуючи додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, ухвалену за результатом перегляду цього додаткового рішення, та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник послався на неврахування апеляційним судом правових позицій Верховного Суду у постановах від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17, від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17, від 27.06.2018 у справі № 826/1216/15, від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 14.01.2019 у справі № 927/26/18, від 14.02.2019 у справі № 916/24/18, від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 12.11.2019 по справі № 904/4494/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 щодо питання застосування ст. 74, 80, 118, 126, 129 ГПК України при оцінці доказів понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу та при розподілі таких судових витрат.

6. Позиція інших учасників справи

6.1. Від ТОВ "Норма Плюс" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить відмовити у задоволенні касаційних скарг на оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та судові витрати покласти на відповідача у повному обсязі.

6.2. 26.11.24 від ТОВ "Норма Плюс" до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення у цій справі, які позивач просить долучити до матеріалів справи.

7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7.1. Як встановили суди попередніх інстанцій, 28.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (замовник) укладено Договір № 4600006677 (надалі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого підрядник за завданням замовника відповідно до умов цього договору, зобов`язується на свій ризик надати послуги послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (ремонт вузла редукування ГРС Глобине Кременчуцького ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, враховуючи частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

7.2. Склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід`ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

7.3. За умовами пунктів 3.1, 3.2 Договору загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток № 2) становить: 36 697 284,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 6 116 214,00 грн. Ціна договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством.

7.4. Згідно з п. 4.1 Договору підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіка виконання робіт (додаток № 3), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною. Допуск замовник надсилає на адресу підрядника, вказану в розділі 15 цього договору.

7.5. У пункті 4.2 Договору передбачено, що строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

7.6. У пункті 4.3 Договору сторони погодили, що датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому в розділі 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчене підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.

7.7. Місце виконання робіт: ГРС Глобине Кременчуцького ЛВУМГ, 39000, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, м. Глобине (п. 4.4 Договору).

7.8. Відповідно п. 5.1 Договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

7.9. У пункті 8.1 Договору вказано, що жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго; дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух; тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту / імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

7.10. Згідно п. 8.2 Договору сторони протягом 10 календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

7.11. У пункті 8.4 Договору сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим договором продовжується на строк, відповідний до строку дії вказаних обставин.

7.12. За пунктом 10.2 Договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

7.13. У пункті 10.12 Договору вказано, що зобов`язання підрядника, встановлені цим договором, забезпечується оперативно-господарськими санкціями, що передбачені ст. 236 Господарського кодексу України, зокрема, але не виключно:

- 10.12.1 замовник має право отримати суму нарахованих штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору підрядником, з сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків, направленого на його адресу. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов`язаний письмово повідомити підрядника;

- 10.12.2 замовник має право відмовитись від встановлення на майбутнє господарських відносин з підрядником на підставі п. 4 ч. 1 ст. 236 Господарського кодексу України у разі невиконання та/або неналежного виконання підрядником зобов`язань за цим договором. Замовник самостійно приймає рішення про застосування такого виду оперативно-господарських санкцій та повідомляє підрядника впродовж 7 робочих днів з дати прийняття відповідного рішення із зазначенням дати, з якої починається їх застосування, шляхом направлення відповідного письмового повідомлення на адресу підрядника, вказану в розділі 15 договору та/або електронну адресу підрядника, вказану в п. 14.13 договору.

7.14. За умовами пп. 11.1, 11.2 Договору останній вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов`язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

7.15. У Пункті 14.4 Договору передбачено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після підписання цього договору і до виконання сторонами своїх зобов`язань в повному обсязі, крім випадків, які визначені в Законі України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями).

7.16. У додатку № 1 "Технічні, якісні та кількісні характеристики" до договору підрядник зобов`язався виконати на об`єкті - ГРС Глобине Кременчуцького ЛВУМГ за адресою: 39000, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, м. Глобине, такі роботи:

1) розроблення робочої документації (надалі - Робоча документація);

2) Проведення експертизи робочої документації з питань охорони праці в територіальних органах Держпраці;

3) виготовлення та доставка необхідного обладнання та устаткування;

4) демонтаж існуючого устаткування вузла очищення газу;

5) демонтаж існуючого устаткування вузла редукування газу;

6) демонтаж вузла обліку газу;

7) монтаж вузла очищення газу;

8) монтаж вузла обліку газу;

9) монтаж вузла редукування газу;

10) проведення первинного огляду посудин працюючих під тиском (вузол очищення газу);

11) пусконалагоджувальні роботи вузла редукування газу, обліку газу та очищення газу.

7.17. За умовами пп. 3.2- 3.5 додатку № 1 "Технічні, якісні та кількісні характеристики" до Договору замовник розробляє технічне завдання та надає його підряднику для розробки робочої документації. Після отримання технічного завдання підрядник розробляє робочу документацію, погоджує з відділом ГРС управління транспортування газу замовника. Після погодження у відділі ГРС управління транспортування газу замовника підрядник проводить експертизу робочої документації з питань охорони праці в територіальних органах Держпраці. Після надання замовнику оригіналу робочої документації, який має всі необхідні погодження та висновки експертиз, підрядник може бути допущений до виконання будівельно-монтажних та інших робіт на об`єктах.

7.18. У додатку № 3 до Договору сторони погодили виконання позивачем робіт з розробки, подання на експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації протягом 120 календарних днів, робіт з виготовлення / придбання та доставки обладнання, монтажних робіт протягом - 300 календарних днів, пусконалагоджувальних робіт - протягом 365 календарних днів.

7.19. Листом вих. № 15/02-2023 від 23.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" просило Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" розглянути можливість укласти додаткову угоду щодо внесення змін щодо обсягу та видів робіт за Договором без збільшення суми Договору.

7.20. Листом вих. № 409 від 19.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) через військову агресію проти України.

7.21. Листом вих. № 415 від 20.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" просило Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" продовжити строк виконання підрядником зобов`язань за договором та граничний термін виконання робіт, зокрема, шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до Договору.

7.22. Листом вих. № 478 від 25.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про продовження дії для підрядника обставин непереборної сили (форс-мажору) через військову агресію проти Україну та просило укласти додаткову угоду до Договору про внесення змін до Договору про продовження граничного терміну графіка виконання робіт. До вказаного листа позивач долучив сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-23-3702 від 25.08.2023.

7.23. Листом вих. № ТОВВИХ-23-13696 від 29.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" повідомило позивача, що висновки, вказані у сертифікаті Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-23-3702 від 25.08.2023, не можуть бути враховані замовником як підстава для виникнення форс-мажорних обставин при виконанні Договору та бути причиною для пролонгації термінів виконання робіт, а тому відхилило пропозицію підрядника щодо продовження термінів виконання робіт.

7.24. Листом вих. № ТОВВИХ-23-14132 від 06.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" в якому, посилаючись на прострочення виконання зобов`язань щодо виготовлення / придбання та доставки обладнання, монтажних робіт, зазначило, що у випадку несплати пені у розмірі 697 744,17 грн та штрафу у розмірі 1 436 532,11 грн сума зазначених штрафних санкцій буде утримана з суми коштів, яка підлягає оплаті відповідачем позивачу за Договором.

7.25. У відповідь на вказану вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" лист вих. № 538 від 10.10.2023, в якому позивач вказав, що неодноразово повідомляв відповідача про дію для нього обставин непереборної сили (форс-мажору) через військову агресію проти України, у зв`язку з чим строк зобов`язань за Договором продовжується на строк дії таких обставин, а отже підрядник не порушив своїх зобов`язань.

7.26. Листом вих. № 535 від 10.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" повторно направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" проєкт додаткової угоди про продовження термінів виконання робіт та проєкта графіка виконання робіт, мотивуючи необхідність їх укладення настанням форс-мажорних обставин.

7.27. Листом вих. №ТОВВИХ-23-14659 від 16.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" про незмінність своєї позиції щодо продовження термінів виконання робіт за Договором, яка полягає у відхиленні такої пропозиції.

7.28. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" повідомлення (вих. № ТОВВИХ-23-14660 від 16.10.2023) про застосування оперативно-господарських санкцій у розмірі 2 134 276,28 грн шляхом їх утримання.

7.29. Листом вих. № ТОВВИХ-23-16035 від 08.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" в якому, посилаючись на прострочення виконання зобов`язань щодо виготовлення / придбання та доставки обладнання, монтажних робіт, зазначило, що у випадку несплати пені у розмірі 20 532,54 грн та штрафу у розмірі 23 561,93 грн сума зазначених штрафних санкцій буде утримана з суми коштів, яка підлягає оплаті відповідачем позивачу за Договором.

7.30. У відповідь на вказану вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" лист вих. № 610 від 10.11.2023, в якому позивач вказав, що неодноразово повідомляв відповідачу про дію для нього обставин непереборної сили (форс-мажору) через військову агресію проти України, у зв`язку з чим строк зобов`язань за договором продовжується на строк дії таких обставин, а отже, підрядник не порушив своїх зобов`язань.

7.31. Для підтвердження дії обставин непереборної сили (форс-мажору) Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" сертифікати Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-23-3008 (від 27.06.2023 № 311/03.23), № 3200-23-3307 (від 20.07.2023 № 338/03.23), № 3200-23-4552 (від 24.11.2023 № 722/03.23)

7.32. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" повідомлення (вих. №ТОВВИХ-23-16354 від 15.11.2023) про застосування оперативно-господарських санкцій у розмірі 44 094,47 грн шляхом їх утримання.

7.33. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" повідомлення (вих. № ТОВВИХ-23-16940 від 27.11.2023) про застосування оперативно-господарських санкцій у розмірі 65 513,26 грн шляхом їх утримання.

7.34. Листом вих. № ТОВВИХ-23-16717 від 21.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" в якому, посилаючись на прострочення виконання зобов`язань щодо виготовлення / придбання та доставки обладнання, монтажних робіт, зазначило, що у випадку несплати пені у розмірі 35 734,50 грн та штрафу у розмірі 29 778,76 грн сума зазначених штрафних санкцій буде утримана з суми коштів, яка підлягає оплаті відповідачем позивачу за Договором.

7.35. У відповідь на вказану вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" лист вих. № 650 від 24.11.2023, в якому позивач вказав, що неодноразово повідомляв відповідача про дію для нього обставин непереборної сили (форс-мажору) через військову агресію проти України, у зв`язку з чим строк зобов`язань за Договором продовжується на строк дії таких обставин, а отже, підрядник не порушив своїх зобов`язань.

7.36. 24.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" (підрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (замовник) склали акт про завершення робіт за Договором, відповідно до якого підрядник виконав, а замовник прийняв визначені предметом договору роботи - послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (ремонт вузла редукування ГРС Глобине Кременчуцького ЛВУМГ) на загальну суму 36 401 259,63 грн. У цьому акті вказано, що якість виконаних робіт відповідає вимогам державних будівельних норм та стандартів, інших нормативних документів, що регламентують проведення будівельних робіт, технічним характеристикам нормативно-технічної документації та документації заводів, фірм-виробників.

8. Порядок і межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. Ухвалою від 04.11.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі № 910/507/24 за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС України" на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024.

8.2. Ухвалою від 04.11.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі № 910/507/24 за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС України" та ухвалив розглядати спільно касаційні скарги ТОВ "Оператор ГТС України" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 910/507/24.

8.3. Ухвалою від 05.11.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі № 910/507/24 за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС України" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 та ухвалив розглядати спільно касаційні скарги ТОВ "Оператор ГТС України" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 910/507/24.

8.4. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.5. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

9.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, враховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та дотримуючись принципу верховенства права на підставі встановлених фактичних обставин, здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

9.2. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

9.3. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

9.4. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

9.5. Підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції для обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування в постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права в подібних правовідносинах. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування певної норми права може бути підставою для перегляду судових рішень відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України не в будь-якому випадку, а тоді коли саме неврахування такого правового висновку щодо застосування конкретної норми права призвело до помилкового висновку, що прямо або опосередковано впливає на ухвалене рішення по суті. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

9.6. Верховний Суд зазначає, що для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається, а судом вона (норма права) застосована без урахування такого висновку.

9.7. Правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, у якій передбачено таку підставу касаційного оскарження, як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.

9.8. Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерії подібності правовідносин.

9.9. Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", яке полягає в тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, із приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями, відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

9.10. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

9.11. Із-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

9.12. У кожному випадку порівняння правовідносин та їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

9.13. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

9.14. Так, предметом касаційного оскарження по суті справи є рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2024, залишене без змін у постанові Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 910/507/24.

9.15. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у зазначених справах, Верховний Суд виходить з такого.

9.16. У касаційній скарзі скаржник посилається на неврахування висновків постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21, проте суд апеляційної інстанції проаналізував цю постанову та, навівши правові висновки, обґрунтував її.

9.17. Крім того, зазначені скаржником у касаційній скарзі правові висновки у постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22 щодо принципу свободи договору (застосування конструкції форс-мажору) мають загальнотеоретичне значення та застосовуються до усіх договірних зобов`язань.

9.18. Водночас Суд відхиляє посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах № 905/2464/17, № 905/267/19, № 905/2319/17, наведених як мотивування наявності підстави касаційного оскарження за п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки постанови у цих справах ухвалені за неподібних правовідносин, адже не стосуються скасування оперативно-господарських санкцій через обставини непереборної сили (введення воєнного стану на території України), а прийнятті у спорах щодо стягнення заборгованості (штрафних санкцій) за невиконання господарських зобов`язань (в частині здійснення невиконання змінних завдань / або в частині неповної оплати за договором та неправомірних дій приватного виконавця).

9.19. Щодо посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, які містяться у постанові Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 910/16989/23, Суд зазначає, що правові висновки з оскаржуваної постанови не суперечать висновкам, зазначеним скаржником у касаційній скарзі, викладеним у постанові Верховного Суду у справі № 910/16989/23. А саме у цій справі суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та з огляду на приписи ст. 617 ЦК України відхилив посилання позивача на несвоєчасне постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКМ-Арматура" (контрагентом позивача) товару як на обставину непереборної сили (форс-мажор).

9.20. У касаційній скарзі скаржник також посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, які містяться у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21. Проте ця постанова частково врахована судами попередніх інстанцій.

9.21. Водночас суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, що одне лише передбачене законом віднесення введеного карантину до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в межах карантину (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання конкретного договору (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 (п. 40), від 03.08.2022 у справі № 914/374/21 (п. 99).

9.22. Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов`язання за Договором були порушені / не виконані та причину такого невиконання.

9.23. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях вказали про наявність форс-мажорних обставин, за яких позивач не зміг виконати зобов`язання за договором, при цьому не врахували, що договір підряду між сторонами укладено 28.10.2022 і сторонам на момент укладення договору було відомо про обставини, на які посилається позивач у справі.

9.24. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

9.25. Відповідно до статей 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

9.26. Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

9.27. Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

9.28. У частинах 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

9.29. Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

9.30. Отже, позивач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з відповідачем спірний договір (укладений за результатами публічної закупівлі), усвідомлював, що кінцевою датою виконання робіт за договором є дата, визначена у графіку до договору, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки. Тобто позивач, підписавши договір, погодив усі його істотні умови, зокрема, щодо кінцевої дати виконання кожного етапу робіт.

9.31. Суди попередніх інстанцій не врахували, що, укладаючи договір сторони знали про існування всіх обставин, визначених у сертифікаті ТПП та на які посилався позивач як на підставу звільнення від відповідальності, отже, позивач з урахуванням положень ст.ст. 42, 44 ГК України повинен був урахувати вказані обставини та вчинити дії щодо полегшення / усунення впливу наслідків таких обставин на правовідносини між сторонами. Позивач цього не зробив, тому всі ризики настання таких негативних наслідків несе саме позивач.

9.32. Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач разом з листами про продовження строку виконання підрядником зобов`язань за договором підряду та укладення додаткової угоди про продовження граничного терміну графіка виконання робіт, направляв сертифікати Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати як доказ продовження дії обставин непереборної сили (форс-мажору) через військову агресію проти України.

9.33. Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" повідомило позивача, що висновки, вказані у сертифікатах Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, не можуть бути враховані замовником як підстава для виникнення форс-мажорних обставин при виконанні Договору та бути причиною для пролонгації термінів виконання робіт, а тому відхилило пропозицію підрядника щодо продовження термінів виконання робіт та про застосування оперативно-господарських санкцій (пені, штрафу).

9.34. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

9.35. Отже, надані позивачем сертифікати для підтвердження форс-мажорних обставин підлягали оцінці судами попередніх інстанцій у сукупності з іншими доказами у справі саме щодо того, чи були ці обставини форс-мажорними для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання, зокрема, суди попередніх інстанцій, не встановили, який час, коли оголошувалися повітряні тривоги в області, припадав на робочий, у який працівники позивача виконували роботи за договором, та не з`ясували, чи є ці періоди значними, чи могли вплинути на реальні строки виконання робіт. Не з`ясували, чи увільнені працівники позивача у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації брали безпосередню участь у виконанні робіт за договором підряду від 28.10.2022 та чи була їх участь значною в усьому обсязі робіт, чи викликало увільнення цих працівників у позивача необхідність введення на об`єкт інших працівників для забезпечення виконання робіт за спірним договором та чи потребувало це значного часу для можливості продовжувати розпочаті роботи тощо.

9.36. Вказаного не врахував апеляційний суд, беззаперечно визнавши, що надані позивачем докази свідчать про наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення строків виконання робіт за договором підряду. Суди попередніх інстанцій послалися на надані позивачем Сертифікати ТПП та загальновідомі факти у всій країні та вказали на наявність причинно-наслідкового зв`язку між введенням в Україні воєнного стану та неможливістю вчасного виконання позивачем зобов`язань за договором.

9.37. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання. Цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків (за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору) - застосування господарських санкцій, які мають компенсаторний характер та можуть бути зменшені за рішенням суду, якщо вони значно перевищують розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

9.38. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Враховуючи ознаки форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

9.39. З огляду на викладене доводи касаційної скарги, поданої з підстав передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, знайшли своє часткове підтвердження. Суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що обставини, якими ТОВ "Норма Плюс" мотивує свої позовні вимоги, є обґрунтованими та достатніми для задоволення позову та повернення коштів, а також не перевірили наявності правових підстав для цього, обумовлених особливостями виконання договору підряду.

9.40. Стосовно же доводів касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо належності або неналежності сертифіката регіональної Торгово-промислової палати за умови, що укладеним після початку повномасштабного військового вторгнення договором сторони передбачили необхідним для підтвердження обставин непереборної сили надання сертифіката саме Торгово-промислової палати України, а не однієї з регіональних торгово-промислових палат, то наразі такий висновок не може бути сформовано з огляду на те, що справа підлягає передачі на новий розгляд для вирішення питання про наявність підстав для скасування / застосування оперативно-господарської санкції.

9.41. Враховуючи що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалені по суті спору у цій справі, за результатами їх перегляду в касаційному порядку підлягають скасуванню, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024, постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, ухвалена за результатом перегляду цього додаткового рішення, та додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 також підлягають скасуванню як невід`ємні частини оскаржуваних відповідачем (ухвалених по суті спору) рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, що нерозривно пов`язані з результатом вирішення спору по суті. При цьому за правилами Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат сторін у справі, зокрема і витрат на професійну правничу допомогу, має бути здійснене судом за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

10. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

10.1. За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

10.2. Згідно з частиною четвертою статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

10.3. Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а також те що порушення правових норм допустив суд першої інстанції, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення, постанова та додаткове рішення, додаткові постанови - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовані судові рішення.

11. Розподіл судових витрат

11.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, ухвалену за результатом перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024, та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 910/507/24 скасувати.

3. Справу № 910/507/24 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Жайворонок