Ухвала

від 27.11.2024 по справі 991/13010/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

справа №991/13010/24

провадження №1-кс/991/13090/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«27» листопада 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Громадської організації «Центр захисту інвалідів», на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Обставини, якими обґрунтована скарга.

Скарга адвоката ОСОБА_3 обґрунтована тим, що 07 листопада 2024 року ГО «Центр захисту інвалідів» звернулася до САП із заявою про вчинення прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 364 КК України, однак, всупереч вимогам кримінального процесуального закону, відповідні відомості до ЄРДР внесені не були. За таких обставин, адвокат просить зобов`язати уповноважену особу САП внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ГО «Центр захисту інвалідів» від 07 листопада 2024 року.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні подану скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, в судове засідання не з`явився, однак, за правилами ч. 3 ст. 306 КПК України, це не є перешкодою для розгляду скарги.

Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали скарги, враховуючи невиконання органом досудового розслідування положень ст.214 КПК України, що в свою чергу свідчить про різне бачення/тлумачення учасниками процесуальних норм права, слідчий суддя вважає за доцільне надати оцінку таким взаємовідносинам, як в процесуальному аспекті, так і в частині обґрунтованості поданої заяви до правоохоронного органу.

Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива) в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого (детектива), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).

За змістом ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана, з одного боку, забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати їх з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.

Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення, долученої до скарги, вбачається, що у ній викладені обставини про ймовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, прокурором першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 під час здійснення ним повноважень процесуального керівника досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12021162510000384 від 31 березня 2021 року за фактами рейдерського захоплення майна ГО «Центр захисту інвалідів» (потерпілого), що спричинило шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам цієї громадської організації на загальну суму 139 706 443 грн. На думку заявника, прокурор ОСОБА_4 фактично не контролював хід розслідування, виконання слідчими вказівок прокурора та проведення необхідних слідчих та інших процесуальних дій, в тому числі невідкладних, в результаті чого ті слідчі дії, які виконувались, виконувались формально, непрофесійно та/або з критичним запізненням, що не сприяло ефективності досудового розслідування, адже фактично слідчі не провели жодної слідчої дії, яка б дала конкретний ефективний результат для встановлення фактичних обставин справи, між тим, прокурор ОСОБА_4 , незважаючи на неодноразові клопотання представників потерпілого, жодного разу не ініціював перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення тодішнього старшого групи слідчих ОСОБА_5 від проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та призначення іншого слідчого - старшого групи слідчих. Внаслідок затягування розслідування та ігнорування необхідності проведення слідчих дій у розумні строки один з головних свідків вчинення крадіжки з офісу ГО «Центр захисту інвалідів» помер, так і не будучи допитаним. Досудове розслідування до цього часу, після 3 років 7 місяців розслідування (у тому числі більш ніж 2 років - під процесуальним керівництвом безпосередньо прокурора ОСОБА_4 ), незважаючи на численні клопотання представників потерпілого, не закінчене, при цьому про підозру жодній особі не повідомлено. До того ж, прокурор ОСОБА_4 об`єднав в одному кримінальному провадженні два взаємовиключні кримінальні провадження, в одному з яких одна й та сама особа є потерпілою, а в іншому - фактично винною особою і потенційним підозрюваним, і в яких дії, щодо яких проводиться розслідування, завідомо вчиняли різні особи. Зазначені кримінальні провадження стосуються різних подій та фактів, що не є взаємопов`язаними (окрім основного предмету - корпоративних прав), і тому докази в одному кримінальному провадженні не можуть бути використані як докази в іншому, оскільки доводять різні факти і обставини. Отже, на переконання заявника, прокурор ОСОБА_4 умисно позбавив ГО «Центр захисту інвалідів» будь-якої можливості на повернення викраденого майна на суму 139 706 443,10 грн або відшкодування завданих злочинами збитків. Підтвердженням зловживання прокурором ОСОБА_4 владою та службовим становищем заявник визначає, зокрема ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2024 року у справі щодо задоволення заяви потерпілого ГО «Центр захисту інвалідів» про відвід прокурора ОСОБА_4 від здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12021162510000384. Таким чином, як вважає заявник, прокурор ОСОБА_4 , використовуючи своє службове становище і надану владу, всупереч інтересам служби, тобто зловживаючи ними з метою одержання неправомірної вигоди для осіб, винних у викраденні корпоративних прав, що належали ГО «Центр захисту інвалідів», умисно перешкоджав проведенню досудового розслідування в кримінальному провадженні №12021162510000384, саботував його, що дозволяло рейдерам незаконно утримувати належні ГО «Центр захисту інвалідів» корпоративні права і тим самим завдало істотної майнової шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам потерпілого на загальну суму 139 706 443,10 грн.

Втім, на думку слідчого судді, викладених у заяві ОСОБА_3 обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, яке в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Як вбачається з самого повідомлення, у ньому не наведено конкретних відомих заявнику відомостей (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), що можуть свідчити про вчинення зазначеного ним кримінального правопорушення, а також не вказано будь-яких об`єктивних даних, які б підтверджували зазначене.

Зокрема, викладаючи у заяві від 07 листопада 2024 року обставини можливого вчинення прокурором Офісу Генерального прокурора кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, заявник не зазначає у ній про настання будь-яких тяжких наслідків, що є кваліфікуючою ознакою цього кримінального правопорушення, а також може свідчити про можливість віднесення його до підслідності НАБУ. Таких обставин не було доведено заявником і в судовому засіданні, як і не було названо будь-яких свідків, які б могли повідомити про незаконну діяльність прокурора.

На думку слідчого судді, вказані у заяві обставини, серед іншого, позбавляють можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана, в тому числі, для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

За наведених обставин слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави для зобов`язання уповноважених осіб САП виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінальних правопорушень за заявою ГО «Центр захисту інвалідів» від 07 листопада 2024 року відсутні, а тому в задоволенні таких вимог слід відмовити.

Вважаю за необхідне додатково зазначити, що кожне висловлене твердження у заяві про злочин повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити, та/або доданими матеріалами, у тому числі в частині підслідності НАБУ та підсудності ВАКС.Незгода з прийнятими процесуальними рішеннями прокурора та/або можливе зволікання останнього з розслідуванням кримінального провадження, яке було ініційовано ГО «Центр захисту інвалідів» не може бути достатньою та єдиною підставою для ініціювання кримінального провадження, оскільки для цього існують інші механізми, які були вже використані захисником (відбулася зміна прокурора).

Повний текст ухвали був проголошений та внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень не у визначений під час проголошення її вступної та резолютивної частин час, у зв`язку з перебуванням слідчого судді у нарадчій кімнаті в складі колегії суддів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_6