Ухвала

від 19.12.2024 по справі 991/13010/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Cправа №991/13010/24

Провадження №11-сс/991/921/24

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

представника Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2024 відмовлено у задоволенні скарги представника Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви про кримінальне правопорушення.

Представник Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій стверджує, що слідчий суддя постановив незаконну та необґрунтовану ухвалу.

Посилається на таке.

Відповідно до положень ст.25, 214 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування, а також через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Однак вказані вимоги закону залишились поза увагою слідчого судді.

Також слідчий суддя не врахував, що законодавець передбачив безумовний обов`язок, а не право, залежне від суб`єктивної точки зору, внесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про злочин, що підтверджується позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною у п.1.1 узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017.

Крім того, безпідставним є посилання слідчого судді на ч.1 ст.2 КПК України в контексті того, що внесенню в ЄРДР підлягають відомості не з усіх заяв про кримінальні правопорушення.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2024 та постановити нову, якою зобов`язати уповноважених осіб САП протягом 24 годин внести до ЄРДР на підставі заяви Громадської організації «Центр захисту інвалідів» від 07.11.2024 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України, вчинене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , протягом 24 годин надіслати/видати заявнику (представнику заявника) витяг із ЄРДР.

Представник САП, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

А тому апеляційна скарга розглядається без участі представника САП та в межах апеляційної скарги.

Представник Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив задовольнити із викладених у ній підстав. Заслухавши доповідь судді-доповідача, поясненняадвоката ОСОБА_6 , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга - необґрунтована.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

07.11.2024 представник Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - адвокат ОСОБА_6 звернувся до САПіз заявою про вчинення прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

19.11.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга представника Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання його заявипро кримінальне правопорушення від 07.11.2024.

Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що викладених у заяві ОСОБА_6 обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки: не наведено конкретних відомих заявнику відомостей (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а також не вказано будь-яких об`єктивних даних, які б це підтверджували; не зазначено про настання будь-яких тяжких наслідків, що є кваліфікуючою ознакою цього кримінального правопорушення, а також може свідчити про можливість віднесення його до підслідності НАБУ; вказані у заяві обставини, серед іншого, позбавляють можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана, в тому числі, для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.

Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Положенням ч.1 ст.25 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Згідно із ч.1 та ч.4 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.214 КПК України, п.1.1 р.ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 30.09.2021 в справі №556/450/18, провадження №51-4229км20, дійшов до висновків, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає помилковим твердження в апеляційній скарзі про: імперативність положень ст.25, 214 КПК України щодо безумовного обов`язку слідчого, прокурора внесення відомостей до ЄРДР в разі надходження будь-якої заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення без встановлення вагомих обставини, що можуть свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення; про безпідставність посилання слідчого судді на ч.1 ст.2 КПК України в контексті того, що внесенню в ЄРДР підлягають відомості не з усіх заяв про кримінальні правопорушення.

Згідно із ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Із наведеного слідує, що судами повинні враховуватись лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, який забезпечує однакове застосування судами норм права.

А тому безпідставним є покликання апеляційної скарги на висновки, викладені в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017.

Таким чином, враховуючи відсутність у апеляційній скарзі інших посилань на обставини, які підтверджують постановлення слідчим суддею незаконної і необґрунтованої ухвали, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.404, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2024 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4