Ухвала

від 27.11.2024 по справі 335/12803/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/12803/24 1-кс/335/4922/2024

27 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082060001352 від 10.10.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який здобув вищу освіту, працевлаштованого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання вмотивоване наступним.

Слідчим відділенням відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024082060001352 від 10.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабіс, у невстановлених досудовим слідством особи, спосіб, час і місці, придбав три полімерні зіп-пакети з наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс, з метою подальшого збуту.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 07.11.2024 приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись поблизу ТЦ «АМСТОР» по вул. Петра Сагайдачного, буд. 20-б в м. Запоріжжя, отримавши готівкою грошову винагороду в сумі 900 гривень від ОСОБА_7 , шляхом передачі із рук в руки, збув останньому три полімерні зіп-пакети з наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс.

Відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України СЕ-19/108-24/21649-НЗПРАП від 11.11.2023, надані на дослідження речовини рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабісом, маси якого склали 0,813 г, 0,595 і 0,858 г, загальною масою 2,266 г (в перерахунку на висушену речовину).

Крім того, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабіс, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770, віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, у невстановлених досудовим слідством особи, спосіб, час і місці, придбав три полімерні зіп-пакети з наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс, з метою подальшого збуту.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 15.11.2024 приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись на подвір`ї домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , отримавши готівкою грошову винагороду в сумі 900 гривень від ОСОБА_7 , шляхом передачі із рук в руки, збув останньому три полімерні зіп-пакети з наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс.

Відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України СЕ-19/108-24/22223-НЗПРАП від 20.11.2023, надані на дослідження верхівкові частини рослин зеленого кольору масами 0,972 г, 0,923 г та 0,969 г, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабісом, маси якого в перерахунку на висушену речовину склали відповідно, 0,928 г, 0,871 г та 0,911 г, загальною масою 2,710 г (в перерахунку на висушену речовину).

Крім того, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабіс, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770, віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, у невстановлених досудовим слідством особи, спосіб, час і місці, придбав три полімерні зіп-пакети з наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс, з метою подальшого збуту.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 25.11.2024 приблизно о 09 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись поблизу «Годинника закоханих» по бул. Шевченка в м. Запоріжжя, отримавши готівкою грошову винагороду в сумі 900 гривень від ОСОБА_7 , шляхом передачі із рук в руки, збув останньому три полімерні зіп-пакети з наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс.

Відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України СЕ-19/108-24/22642-НЗПРАП від 25.11.2024, наданий на дослідження рослинний матеріал сіро-зеленого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабісом, маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, складає 0,537 г.

Відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України СЕ-19/108-24/22645-НЗПРАП від 25.11.2024, наданий на дослідження матеріал рослинного походження сіро-зеленого кольору в середині двох полімерних зіп-пакетів є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 1,581 г.

25.11.2024 ОСОБА_4 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. В цей же день ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи суворість та невідворотність покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, та те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого. Посилаючись на наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, законного джерела доходів, неповнолітніх дітей на утриманні та наявність постійного місця проживання за місцем реєстрації, просив суд застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний час доби або застави у мінімальному розмірі.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання слідчого, дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження та документи, наданні стороною захисту, слідчий суддя встановив наступне.

Групою слідчих слідчого відділення відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024082060001352 від 10.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

25.11.2024 ОСОБА_4 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. В цей же день ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені у ході розгляду слідим суддею клопотання, зокрема фактичними даними, що містяться в протоколах допиту свідків, які вказали на підозрюваного як на особу, яка вчиняє збут наркотичних засобів, протоколах огляду, протоколах видачі грошових коштів для проведення оперативної закупівлі, висновках експертів, протоколах обшуку.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Сукупність вищезазначених доказів дає слідчому судді підстави вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому правопорушення є вірогідною, а сукупність зібраних доказів достатньою для повідомлення йому про підозру у його вчиненні.

Стороною захисту не наведено обставин, які б свідчили про очевидну недопустимість поданих стороною обвинувачення доказів. Остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам на предмет їх допустимості, достовірності, належності та достатності має бути здійснена судом на стадії судового провадження.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки підозрюваного, певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.

У рішенні «Чеботарь проти Молдови» 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.

Перевіряючи доводи слідчого та прокурора на предмет існування ризиків, слідчий суддя встановив, що заявлені слідчим та прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно існують. Так, підозрюваний, з врахуванням тяжкості покарання, яке передбачено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; з урахуванням того, що досудове розслідування перебуває на початковій стадії, він може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, схиляючи їх до надання завідомо неправдивих показань. З огляду на встановлені обставини кримінального провадження, повідомлений підозрюваним розмір його доходів за місцем роботи, цілком вірогідним є й ризик вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень, пов`язаних зі збутом наркотичних засобів.

Разом з тим, суд критично ставиться до доводів сторони обвинувачення щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.

Слідчий суддя визнає неможливим застосовувати до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу жодна особа не виявила наміру поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, на переконання слідчого судді, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також не усунуть ризиків, існування яких встановлено слідчим суддею. При цьому, слідчий суддя критично ставиться до наданої стороною захисту характеристики на підозрюваного з місця проживання, оскільки підозрюваний в суді пояснив, що не проживає за адресою, зазначеною в характеристиках.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

З огляду на зазначене, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, слідчий суддя виходить з наступного.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи встановлені обставини кримінального провадження та стадію досудового розслідування, дані щодо майнового стану підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що застава в розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб не порушує принцип пропорційності та, враховуючи майновий стан підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Водночас застава у зазначеному розмірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, наявні підстави покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема не відлучатись з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати до слідчого, прокурора або до суду за вимогою; утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст.177,178,182,183,184,192-194,196,376,395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 січня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_4 .

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-не відлучатись з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-прибувати до слідчого, прокурора або до суду за вимогою;

-утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 23 січня 2025 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали складено 02 грудня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1