Рішення

від 03.12.2024 по справі 677/365/24

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/365/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03.12.2024 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,

справа № 677/365/24

позивач ОСОБА_1 ,,

відповідач ОСОБА_2 ,

предмет позову стягнення заборгованості,

представник позивача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку загального позовного провадження.

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Представник позивача адвокат Ковальчук І.М. подала до суду позов, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 84464,40 грн заборгованості за договором позики, 1211,20 грн судового збору та 15000 грн витрат на правничу допомогу, в обґрунтування якого зазначила, що 02.11.2022 між сторонами було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в позику 2000 доларів США, з кінцевим терміном повернення до 10.12.2022. Проте, в обумовлений час ОСОБА_2 свої зобов`язання не виконав суму позики не повернув. Зважаючи на вказане, просила стягнути з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума основного боргу в розмірі 84464,40 грн, 3% річних за період з 10.12.2022 по 28.02.2024 в сумі 2817,12 грн, та 4797,48 інфляційних втрат.

Відповідач відзив на позов не подав.

«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надіслала до суду заяву, у якій просить справу розглядати у її та позивача відсутність, позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволені, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

«ІІІ. Процесуальні дії у справі»

28.02.2024 в порядку забезпечення позову ухвалою суду накладено арешт на 2 земельні ділянки відповідача.

06.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

03.12.2024 суд ухвалив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.

Розгляд заяв здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

02.11.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в позику 2000 доларів США, які зобов`язувався повернути в повному обсязі до 10.12.2024, про що зроблена розписка (а.с.7).

Свої зобов`язання за договором позики ОСОБА_2 не виконав, кошти в сумі 2000 доларів США, отримані в позику від ОСОБА_1 не повернув.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання.

Відповідно до норм ст.1046, 1047 ЦК України договір позики за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

V. Оцінка суду

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом України «Про валюту і валютні операції».

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Вищевикладена позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц.

Валюта боргу - це грошові одиниці, в яких обчислена сума зобов`язання (що дозволяє визначити його ціннісне значення). У свою чергу, під валютою платежу розуміються грошові кошти, які є засобом погашення грошового зобов`язання і в яких повинне здійснюватися його фактичне виконання. За загальним правилом при наявності «валютного застереження», тобто визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Інші правила визначення суми платежу можуть встановлюватися, зважаючи на прямий припис в частині другій статті 533 ЦК України, тільки договором, законом чи іншими нормативно-правовими актами (постанова Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 755/9348/15-ц, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19).

Представник позивача у позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача 76849,80 грн в національній валюті - гривні, однак, оскільки ОСОБА_4 за договором позики від 02.11.2022 отримав від ОСОБА_1 кошти у позику саме у іноземній валюті доларах США, а тому відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають кошти у валюті, яка визначена у договорі позики - доларах США, а тому позов у цій частині підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2000 доларів США заборгованості за договором позики від 02.11.2022 року.

Щодо вимог представника позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання. У частині 2 цієї статті зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і останнім Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024 року, затвердженому Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"від 29.10.2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні 05 год. 30 хв. 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, - до 08.02.2025 року.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Водночас у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти».

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15 та постановах Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі №130/2604/18, від 25 листопада 2019 року у справі № 130/1058/16; від 23 жовтня 2019 року у справі № 369/661/15-ц; від 23 вересня 2019 року у справі № 638/4106/16-ц; від 20 лютого 2019 року у справі № 638/10417/15-ц, від 11 жовтня 2018 року у справі № 905/192/18.

Зважаючи на вказане, відсутні підстави для стягнення з відповідача 3 відсотків річних та інфляційних втрат в порядку ст. 625 ЦК України.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1101 грн 95 коп. (1211,20 грн х 90,98%:100), та 605,6 грн судовий збір, сплачений за подання заяви про забезпечення позову, а всього 1707,55 грн.

Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача, на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу долучила до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги від 28.02.2024 року; детальний опис витрат, згідно якого загальна вартість послуг адвоката становить 15000 грн, копію платіжної інструкції №P24А2391228436D0296 від 28.02.2024 року.

Відповідно до правового висновку зробленого Великою палатою Верховного суду, у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зроблено висновок, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

За умовами п. 3.1 договору про надання правової допомоги від 28.02.2024 року, за правову допомогу, що надається адвокатом замовник сплачує 15000 грн гонорару під час підписання договору, в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не клопотав про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Враховуючи, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу у даній справі підтверджуються належними, достатніми та допустимими доказами, суд доходить висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 15000 грн витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст. 11, 525, 526, 530, 546, 553, 554, 559, 625, 626, 631, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 02.11.2022 в розмірі 2000 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1707 гривень 55 копійок та 15000 грн витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Р. В. Вознюк