Ухвала

від 04.12.2024 по справі 120/14866/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

04 грудня 2024 р.Справа № 120/14866/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семар Поділля" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

06.11.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Семар Поділля" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Вінницькій області з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови від 27.03.2024 № ПШ 001939.

Ухвалою від 12.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом 7 днів з вручення (отримання) копії ухвали шляхом надання доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу; подання заяви/клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; надання доказів доплати судового збору у визначеному судом розмірі.

27.11.2024 на виконання зазначеної ухвали від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали від 12.11.2024. Крім того заявник подав клопотання про поновлення строку звернення до суду. У такому вказав, що оскаржувану постанову від 27.03.2024 № ПШ 001939 товариство отримало 03.04.2024. Разом з тим представник ТОВ "Семар Поділля", зауважує на тому, що товариство скористалось досудовим порядком вирішення спору та рішенням Укртрансбезпеки від 23.04.2024 № 5383/3.1/15-24 скаргу ТОВ "Семар Поділля" залишено без задоволення, а постанову про застосування адміністративно-господарського-штрафу від 27.03.2024 № ПШ 001939 - без змін. Позивач вказує, що рішення за результатами розгляду його скарги від 23.04.2024, отримано товариством 03.05.2024.

У цьому ж клопотанні представник товариства зауважив, що позивач помилково вважав, що шестимісячний строк на оскарження рішення Державної служби України з безпеки на транспорті про відмову у задоволенні скарги позивача на постанову від 27.03.2024 № ПШ 001939 поширюється теж на постанову від 27.03.2024 № ПШ 001939, тобто до 03.11.2024, що є вихідним днем.

Також зауважив, що у зв`язку з технічними неполадками у підсистемі «Електронний суд», а також періодичними відключеннями електроенергії, позивач не мав технічну можливість надіслати суду позов 04.11.2024 з незалежних від нього причин, тому позовна заява була подана суду через підсистему «Електронний суд» 05.11.2024.

Враховуючи вищевикладене, просив суд поновити строк на звернення до суду з адміністративним позовом на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, пропущений з поважних причин.

Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, суддя зазначає таке.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, частиною 4 статті 122 КАС України встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду та поважність пропуску цього строку з урахуванням наявної можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. А незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про їх порушення не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Так, в межах цього спору позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.03.2024 № ПШ 001939.

За нормами статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено "Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" (далі - Порядок № 1567), пунктом 32 якого передбачено, що скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Таким чином Порядком № 1567 передбачено 10-денний строк оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу в адміністративному порядку, тобто до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.

У позовній заяві позивач самостійно зазначає, що спірну постанову від 27.03.2024 № ПШ 001939 він отримав 03.04.2024. Разом з тим представник ТОВ "Семар Поділля", зауважує на тому, що товариство скористалось досудовим порядком вирішення спору та звернулось із скаргою на постанову від 27.03.2024 № ПШ 001939 до Укртрансбезпеки.

Рішенням Укртрансбезпеки від 23.04.2024 № 5383/3.1/15-24 скаргу ТОВ "Семар Поділля" залишено без задоволення, а постанову про застосування адміністративно-господарського-штрафу від 27.03.2024 № ПШ 001939 - без змін. Позивач вказує, що рішення за результатами розгляду його скарги від 23.04.2024, отримано товариством 03.05.2024.

Разом з тим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом, позивач наголошує на помилковості свого переконання щодо тривалості строку на оскарження постанови відповідача від 27.03.2024 № ПШ 001939, яку як він вважав мав право оскаржити до 04.11.2024.

З огляду на наведені норми вважаю за доцільне повторно зауважити на нормах частини 4 статті 122 КАС України якими встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Тобто після отримання позивачем рішення за результатами розгляду його скарги на постанову від 27.03.2024 № ПШ 001939, розпочав свій перебіг тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, тобто з 04.05.2024, та сплив відповідно 04.08.2024, тоді як цей позов подано до суду 06.11.2024.

Суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежувати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суддя зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

При цьому обставини, наведені заявником у клопотанні про поновлення строків звернення до суду із позовом про оскарження постанови від 27.03.2024 № ПШ 001939, не дають підстав для постановляння висновків про поважність причин пропуску такого строку, адже правова необізнаність сторони спору (юридичної особи) та помилкові уявлення щодо тривалості такого строку не можуть свідчити про поважність причин пропуску цього строку.

За таких обставин подання позивачем у листопаді 2024 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням постанови від 27.03.2024 № ПШ 001939, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З урахуванням наведених норм права, суддя дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду і не надав належного обґрунтування та доказів щодо його поновлення строку для звернення до суду.

Суддя зазначає, що інших підстав поважності пропуску позивачем строку звернення до суду не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.

У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Отже, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку та не надавши належним чином обґрунтованої заяви про його поновлення.

Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені норми кореспондуються з положеннями п. 9 ч. 4 статті 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

З огляду на викладене, позовну заяву належить повернути на підставі п. 9 ч. 4 статті 169 КАС України у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

За правилами передбаченими частинами 5 та 6 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, наведені представником позивача у заяві від 26.11.2024 визнати неповажними.

Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю "Семар Поділля" у поновленні строку звернення до суду із цим позовом.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Семар Поділля" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяТомчук Андрій Валерійович