Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
03 грудня 2024 року Справа №200/7934/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Новогродівського міського управління соціального захисту населення (місцезнаходження: 85483, Донецька область, м. Новогродівка, вул. Центральна, буд. 24) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Новогродівського міського управління соціального захисту населення (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати бездіяльність Новогродівського міського управління соціального захисту населення щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, ОСОБА_1 - протиправною;
- зобов`язати Новогродівське міське управління соціального захисту населення нарахувати та виплатити ОСОБА_1 8179,00 грн недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Заявлені позивачкою вимоги стосуються нарахування та виплати допомоги до 5 травня за 2022 рік, при цьому позивачкою пропущено строк звернення до суду з позовом.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у випадку подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою суду від 18.11.2024 року визнано неповажними викладені у позовній заяві причини пропуску позивачкою строку звернення до суду з позовом, позовну заяву ОСОБА_1 до Новогродівського міського управління соціального захисту населення про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, надано позивачці строк для усунення недоліків даної позовної заяви - 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом (із зазначенням інших, ніж були наведені у позовній заяві, причин пропуску строку та підстав, з яких позивачка вважає ці причини пропуску строку поважними).
На виконання вимог даної ухвали позивачкою подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом.
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивачка посилається на те, що вона з 22.05.2019 року по теперішній час перебуває на військовій службі у Збройних Силах України.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків в адміністративному судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При визначенні початку строку для звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.02.2019 року у справі № 805/3881/18-а.
Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття ж "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати, звернулась до вповноваженої особи із заявою щодо надання відповідної інформації. В такому разі особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав, при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, кінцевим терміном для звернення до суду з позовом стосовно нарахування і виплати допомоги до 5 травня за 2022 рік, виходячи з вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є 01.04.2023 року, тоді як позивачка звернулася до суду з даним позовом лише 09.11.2024 року (засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта"), тобто із значним пропуском строку звернення до суду.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 зауважив, серед іншого, на тому, що обмеження строків звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" вказано, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (Perez de Rada Cavanilles c. Espagne, № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (caso Osman contra Reino Unido, № 23452/94; Kreuz v. Poland, № 28249/95).
Таким чином, з огляду на викладене, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження цих строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Строки звернення до суду обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду або здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути дотримано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки згідно з національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Поважними причинами визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що наведені позивачкою причини пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду вже були визнані неповажними ухвалою від 18.11.2024 року.
Факт проходження військової служби, на який повторно посилається позивачка, сам по собі, не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку.
Позивачкою жодним чином не зазначено, чим саме перебування на військовій службі на посадах бухгалтера, провідного бухгалтера та заступника начальника фінансово-економічної служби, завадило їй подати даний позов у визначені законом строки (з огляду на те, що даний позов все ж таки подано позивачкою поштою 09.11.2024 року).
У постанові від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, зокрема, про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків щодо звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку, у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Подібних висновків Верховний Суд дійшов також у постановах від 18.01.2023 року у справі № 160/21195/21, від 16.02.2023 року у справі № 640/4426/22, від 16.02.2023 року у справі № 640/7964/21, від 27.03.2023 року у справі № 160/14362/21, тощо.
У постанові від 23.03.2023 року у справі № 761/28821/20 Верховний Суд наголосив на тому, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з цією обставиною. При цьому саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження (поновлення).
З огляду на вищевикладене, розглянувши заяву позивачки, суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Частиною 2 статті 123 КАС України встановлено, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги відмову в задоволенні поданої позивачкою заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачці разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Визнати викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом причини пропуску строку звернення до суду з позовом - неповажними.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новогродівського міського управління соціального захисту населення про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачці без розгляду.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивачку права повторного звернення з цим позовом до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала складена і підписана 03 грудня 2024 року в порядку письмового провадження та набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 06.12.2024 |
Номер документу | 123504339 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них осіб, звільнених з публічної служби |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Бабіч С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні